Рішення № 127513506, 21.05.2025, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2025 р. № 400/11040/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, у якому позивач просить суд: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови позивачу у нарахуванні та виплаті з 01.03.2024 року пенсії без обмеження максимальним розміром, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ № 118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захист найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації, передбаченоїПостановою КМУ від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захист найбільш вразливих верств населення у 2023 році»та з урахуванням індексації, передбаченоїПостановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захист найбільш вразливих верств населення у 2024 році».; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нарахувати та виплатити з 01.03.2024 року ОСОБА_1 , пенсію без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченоїПостановою КМУ № 118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захист найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захист найбільш вразливих верств населення у 2023 році»та з урахуванням індексації, передбаченоїПостановою КМУ від 23 лютого 2024 року № 185 « Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захист найбільш вразливих верств населення у 2024 році».

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що згіднопостанови КМУ № 118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захист найбільш вразливих верств населення у 2022 році»було проведено індексацію пенсії з 01.03.2022. ЗгідноПостанови КМУ від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захист найбільш вразливих верств населення у 2023 році»було проведено індексацію пенсії з 01.03.2023. Також, відповідно доПостанови КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захист найбільш вразливих верств населення у 2024 році»позивачу було проведено індексацію пенсії з 01.03.2024 та нараховано 1500 грн, внаслідок чого розмір пенсії склав 41108,48 грн.

Позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив нараховувати та виплачувати пенсію з 01.03.2024 без обмеження максимальним розміром та з урахуванням індексації. Однак, відповідач відмовив у такій виплаті та з 01.03.2024 протиправно встановив обмеження пенсії максимальним розміром. На думку позивача такі дії органу ПФУ не узгоджуються з приписами чинного законодавства, з урахуваннямрішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016.

Ухвалою суду від 26.11.2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідачем було подано відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовуз огляду на безпідставність та необґрунтованість вимог позивача.

Так, посилаючись на приписист.2 ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011р. (даліЗакон №3668-VI), відповідач зазначає, що максимальним розмір пенсій, призначених відповідно доЗ У «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідач звертає увагу, що позивачу призначена пенсія з 19.06.2018 року, а отже, для проведення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром немає підстав. Вимога позивача про перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованою та безпідставною, а отже, не підлягає задоволенню. На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» з 01.03.2022 до пенсії позивача встановлено індексацію пенсії в сумі 3572,65 грн. На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 01.03.2023 до пенсії Позивача встановлено індексацію пенсії в сумі 1500,00 грн. На виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01.03.2024 до пенсії Позивача встановлено індексацію пенсії в сумі 1500,00 грн. Отже, вимога позивача про перерахунок пенсії із урахуванням індексацій по Постановам № 118, № 168, № 185 є безпідставною. Відтак, вважає вимоги позовної заяви такими, що не підлягають задоволенню з огляду на їх необґрунтованість відповідають нормам чинного законодавства.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, викладені сторонами у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Позивач є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно доЗакону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

З наявної у справі копії перерахунку пенсії за пенсійною справою позивачу з 01.03.2024 вбачається, що перерахунок здійснено виходячи із сум грошового забезпечення всього4114,49 грн, основний розмір пенсії 80% грошового забезпечення. З урахуванням індексації, доплат та надбавок, підсумок перерахованої пенсії позивача з 01.03.2024 склав32 547,48 грн., до складу якої увійшли також: індексація базового ОСНП 2022 (25518,94*0,1400)3572, 65грн

-індексація базового ОСНП 2023 (29091,59*0,1970) - 1500,00 грн

-індексація базового ОСНП 2024 (30591,59*0,0796) - 1500,00грн.

-у т.ч. збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми 32091,59 8022,90 грн.

-інвалід війни 2 групи /при виконанні обов`язків в/с інвалід війни 2 гр. (ст.7) (з 01 по 28) - 944,40 грн.

- інваліди війни 2 гр. при виконанні обов`язків в/с - 50,00 грн.

Однак, як вбачається із цього ж таки перерахунку, при його проведенні та подальшої виплати пенсії ОСОБА_1 , ГУ ПФУ в Миколаївській області застосовано обмеження пенсії максимальним розміром, та з урахуванням максимального розміру пенсії, підсумок пенсії позивача склав32 547,48 грн.

Позивач звернувся до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою від 08.03.2024, у якій просив перерахувати (нарахувати) та виплачувати заявнику пенсію з 01.03.2024 без обмеження максимальним розміром та з урахуванням індексацій за 2022, 2023, 2024 роки.

Головне управління ПФУ в Миколаївській області у відповідь на заяву позивача листом від 25.03.2024 повідомило, що згідно зіст.2 ЗУ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011р. (даліЗакон № 3668-VI), максимальним розмір пенсій, призначених відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не може перевищувати 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Розмір пенсії позивача перевищує максимальний, оскільки розрахований з врахуванням рішень суду, тому розмір пенсії до виплати становить 32 547,48 грн, який розраховано станом на 01.02.2023, на виконання рішення МОАС від 09.12.2022 по справі №400/4938/22. Вважаючи обмеження максимальним розміром перерахованої з 01.03.2024 пенсії протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Вимогами ч.2ст.19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з ч.1ст.46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі єЗакон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ(даліЗакон №2262-ХІІ).

Спір у цій справі стосується в тому числі правомірності дій пенсійного органу щодо обмеження пенсійної виплати позивача з максимальним розміром.

З даного приводу, суд зауважує, що обмеження пенсій максимальним розміром передбачено частиною сьомоюстатті 43 Закону №2262-ХІІтастаттею 2 Закону №3668-VI.

Відповідно до п.8розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, викладено ч.5ст.43 Закону № 2262-ХІІв наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII, ч. 5ст. 43 Закону № 2262-ХІІ, доповнено реченням такого змісту: «Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».

У подальшому відповідно до підп. 3 п. 1 розділу IЗакону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» від 12.04.2016 № 1080-VIII, ст. 43Закону № 2262після частини третьої доповнено двома новими частинами, у зв`язку з чим частина п`ята цієї статті стала частиною сьомою без змін у змісті.

Надалі, у зв`язку із прийняттямЗакону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774, який набрав чинності з 01.01.2017, частина сьомастатті 43 Закону №2262-XIIпередбачала, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Стаття 2 Закону №3668-VI(в редакціїЗакону № 1774-VIII від 06.12.2016) передбачає, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема,Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії не може перевищувати 10740 гривень.

Між тим,Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016визнано такими, що не відповідаютьКонституціїУкраїни(є неконституційними ), положення частини сьомоїстатті 43 Закону №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.

У п.2 резолютивної частини цього рішення №7-рп/2016 вказано, що положення ч.7ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 20.12.2016р.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 виходив із того, що норми-принципи частини п`ятоїстатті 17 Конституції Українищодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер, а також зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановленеЗаконом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятоюстатті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Отже, частина 7статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошеннярішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.

Виходячи з викладеного вище, уЗаконі №2262-XIIвідсутня частина сьома статті 43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр є нереалізованими.

Таким чином,стаття 43 Закону №2262-XIIз 20 грудня 2016 року не передбачає положення про те, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, а отже, внесені до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії, тощо), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 30.10.2020 у справі № 522/16881/17, від 09.11.2020 у справі № 813/678/18, 09.02.2021 у справі №640/2500/18, від 31.03.2021 у справі № 815/3000/17.

Позивач перебуває на обліку в територіальному органі пенсійного фонду та отримує пенсію відповідно доЗакону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", який в свою чергу є спеціальним до спірних правовідносин та саме його норми слід першочергово застосовувати для їх врегулювання.

Суд наголошує, що у відповідності до вимогст.1-1 Закону №2262-ХІІ, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цьогоЗакону(№2262-ХІІ) таЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Отже, зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, іншими законами є неможливою, і такі закони у разі їх прийняття не підлягають застосуванню в частині визначення умов і норм пенсійного забезпечення військовослужбовців.

Як було наведено вище, обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром вже регулювалося частиною сьомою статті 43 спеціального Закону №2262-XII, яка визнана неконституційною з 20.12.2016, а тому неможливо стверджувати, що з вказаної дати виникла ситуація, за якої дане питання попадає під регулювання положеньЗакону України №3668-VIв частині, що не вирішується нормамиЗакону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Положення ч.7ст.43 Закону № 2262-XIIта положення ч.1ст.2 Закону №3668-VІ(у частині поширення її дії наЗакон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно доЗакону №2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеженню максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції Україниположення частини сьомоїстатті 43 Закону №2262-XII.

Протягом періоду з 20.12.2016 р. (дати набрання законної силирішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016) та по теперішній час будь-яких змін доЗакону №2262-ХІІщодо встановлення обмеження розміру пенсії для осіб, звільнених з військової служби, не вносилося.

Застосування положеньЗакону України №3668-VIпо відношенню до військовослужбовців фактично зводить нанівець наслідки прийняттярішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії призначеної зазаконом № 2262-ХІІмаксимальним розміром не відповідаєстатті 17 Конституції України. Окрім того, суд зауважує, що Рішенням Конституційного Суду України № 7-р(II)/2022 від 12.10.2022 визнано такими, що не відповідаютьКонституції України(є неконституційними), приписистатті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VIзі змінами, що поширюють свою дію наЗакон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.

Згідно п.2 Рішення Конституційного Суду України № 7-р(II)/2022 від 12.10.2022приписистатті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VIзі змінами, що поширюють свою дію на Закон України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осібвід 9 квітня 1992 року № 2262-XII, визнані неконституційними, втратили свою чинність через шість місяців із дняухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що обмеження відповідачем позивачу пенсії з 01.03.2024, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, максимальним розміром є протиправним, здійсненим відповідачем всупереч діючим нормам чинного законодавства.

Отже, в указаній частині вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву не доведено правомірності застосованого обмеження максимальним розміром виплати пенсії позивача, перерахованої з 01.03.2024р., наведені доводи органу ПФУ є безпідставними, хибними та ґрунтуються на невірному тлумаченні відповідачем норм чинного законодавства.

Стосовно індексації, передбаченоїПостановою КМУ №118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захист найбільш вразливих верств населення у 2022 році»,Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захист найбільш вразливих верств населення у 2023 році»та передбаченоїПостановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захист найбільш вразливих верств населення у 2024 році»суд зазначає, що з копії наявного у справі перерахунку пенсії позивача з 01.03.2024 судом встановлено, що під час його проведення до суми перерахованої пенсії відповідач також включив, в тому числі, індексацію пенсії за 2022, 2023 та 2024 рік у сумі, що відповідає законодавчим вимогам.

Втім, нарахована позивачу пенсія виплачується не у повному розмірі, оскільки як встановлено судом, її розмір протиправно обмежується максимальним розміром.

Це свідчить про те, що право позивача на отримання вказаної індексації не порушене. Спір щодо її нарахування та виплати між сторонами відсутній. Відтак у цій частині вимоги позивача є безпідставними.

Ефективний захист прав позивача в цій частині можливий шляхом постановлення рішення про зобов`язання відповідача здійснити виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром, що забезпечить її виплату у повному розмірі, у тому числі із врахуванням індексацій, передбачених Постановою №118, Постановою № 168 та Постановою № 185.

Підсумовуючи усе викладене вище, детально дослідивши встановлені обставини справи, доводи сторін та надані письмові докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 та наявність підстав для його задоволення шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо обмеження максимальним розміром виплати, перерахованої позивачу з 01.03.2024 року, пенсії із зобов`язанням здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.03.2024 без обмеження максимальним розміром.

У іншій частині вимоги позивача є безпідставними, а відтак суд відмовляє в їх задоволенні.

Таким чином, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати не розподіляються, оскільки позивач в силу вимогЗУ «Про судовий збір»звільнений від його сплати.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.03.2024 пенсії без обмеження максимальним розміром.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) нарахувати та виплатити з 01.03.2024 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.М. Мельник