Рішення № 127512368, 21.05.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2025 року м.Київ № 640/31932/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в місті Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 10.09.2020,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в місті Києві, в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 вересня 2019 року №0001233-3314-2659 про сплату транспортного податку в розмірі 12 500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, оскаржуване рішення є незаконними та підлягає скасуванню, оскільки у переліку автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2019 році автомобіль AUDI Q8, з об`ємом циліндрів двигуна 2967 см., рік випуску 2019, не вказаний, тому транспортний засіб, зареєстрований за позивачем не може вважатися об`єктом оподаткування транспортним податком в розумінні п.п.267.2.1 п.267.2 ст.267 Податкового кодексу України. Позивач також вказує, що до переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 (звітного) року (розміщений на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку та торгівлі ) (далі - Перелік) взагалі не включено автомобіль марки AUDI, модель Q8.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому зазначається, що твердження позивача щодо того, що автомобіль, належний їй на праві власності, не є об`єктом оподаткування є помилковими, оскільки ні у Податковому кодексі України, ні у Методиці не визначено, що об`єм циліндрів двигуна повинен вираховуватися з числа, яке зазначено у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, тому для зручності сприйняття в Переліку визначеного Мінекономрозвитку об`єми усіх автомобілів заокруглено до одного знаку після коми. Оте, об`єктом оподаткування транспортним податком у 2019 році є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року, тобто понад 1 564 875,00 грн. Тому автомобіль AUDI Q8, 2019 року випуску, об`єм циліндрів двигуна - 2 967 куб.см., належний позивачці на праві власності, є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2019 році у розумінні підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2021 вказану позовну заяву прийнято до провадження та відкрито провадження у справі.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.

31.05.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 31.05.2023 справа розподілена судді Лисенко В.І.

Ухвалою суду від 05.06.2023 прийнято справу до провадження та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Щодо процесуального правонаступництва відповідача у справі.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Судом встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018р. № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено, зокрема, Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДР 43005393).

Державна податкова служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18,12.2018 № 1200).

Крім того, відповідно до відомостей з ЄДР, ДФС України з 17.05.2019р. перебуває в стані припинення.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019р. № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1.

Згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019р. № 537, утворено, зокрема, Головне управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до додатку 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019р. № 537, Головне управління ДФС у м. Києві реорганізується шляхом приєднання до Головного управління ДПС у м. Києві.

При цьому, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. № 682-р «Питання Державної податкової служби» передано Державній податковій службі функції з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Крім того, відповідно до відомостей з ЄДР, Головне управління ДФС у м. Києві з 01.08.2019р. перебуває в стані припинення.

Відтак, беручи до уваги те, що постановами Кабінету Міністрів України від 18.12.2018р. № 1200 та 19.06.2019р. № 537 утворено, зокрема, Державну податкову службу України та ГУ ДПС у м. Києві, у тому числі яким, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019р. № 682-р, передано функції з реалізації державної податкової політики, суд приходить до висновку про заміну Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) як відповідача у справі №640/392/19 його правонаступником - Головним управлінням ДПС у м. Києві, як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 44116011).

Ухвалою суду від 19.10.2023 витребувано від сторін розрахунок вартості автомобіля у відповідності до Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів.

На виконання вимог суду відповідачем надані пояснення.

Оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що позивач є власником автомобіля марки AUDI Q8, тип загальний легковий - загальний хетчбек-В, з об`ємом двигуна 2967 куб. см., тип пального - D, 2019 року випуску, дата першої реєстрації транспортного засобу 05.03.2019, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.18).

Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі ст. 267 Податкового кодексу України, прийнято податкове повідомлення-рішення форми від 10.09.2019 №0001233-3314-2659, яким позивачці визначено суму грошового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2019 податковий рік у розмірі 12500 грн., з часу володіння транспортним засобом.

Час набуття транспортного засобу у власність позивачем у 2019 році сторонами не заперечується, а тому судом окремо не досліджується.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду із значеним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

Згідно з пп. 267.2.1 п. 267.6 ст. 267 ПК України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального.

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального.

Відповідно до пп. 267.3.1 п. 267.3 ст. 267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

За змістом пункту 267.4 статті 267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000,00 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

В силу приписів пп. 267.6.6 п. 267.6 ст. 267 ПК України за об`єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

Механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком встановлюється Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66 (далі Методика).

Відповідно до пунктів 2-4 Методики середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г / 100), де Цн- ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального; Г -коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 № 403.

Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів).

Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об`єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономіки. Відповідно до п. 14 Методики Мінекономіки забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна та тип пального.

Системний аналіз наведених положень ПК України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить про те, що для визнання автомобіля об`єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема, середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється виключно Мінекономіки.

Відтак перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2019 році (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.

Водночас обов`язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавцем покладено саме на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, тобто на Мінекономіки. Натомість межі повноважень податкового органу полягають у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі інформації про автомобілі, що є об`єктом оподаткування транспортним податком, розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономіки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 813/3965/17.

Судом встановлено, що до Переліку легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2019 (звітного) року, який розміщено на сайті Мінекономіки, включено транспортний засіб марки "AUDI", моделі Q8, з об`ємом циліндрів двигуна 3000 куб. см, дизель, до 1 року.

Однак транспортний засіб, що належить праві власності позивачці, а саме автомобіль марки "AUDI", модель Q8, 2019 року випуску, дизель, має об`єм циліндрів двигуна 2967 куб. см. Ця обставина є безспірною та підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу.

Таким чином, автомобіль марки "AUDI Q8", з об`ємом циліндрів двигуна 2967 куб. см, відповідно до вимог чинного законодавства не є об`єктом оподаткування у 2019 році, адже об`єм циліндрів двигуна такого автомобіля є меншим, ніж визначений Мінекономіки у відповідному переліку.

При цьому суд критично оцінює доводи відповідача про те, що оскільки 1000 куб. см є еквівалентом 1 літру, об`єм циліндрів двигуна автомобіля 2967 куб. см з урахуванням заокруглення до найближчого основного розряду дорівнює 3,0 літра.

Суд не погоджується з такими твердженнями та зазначає, що підстави застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів чинним законодавством не передбачено.

Крім того, відповідач не зазначив норми закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, згідно з якими допускається можливість приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономіки.

Водночас аналіз положень ПК України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів однозначно вказує на те, що об`єм циліндрів двигуна є однією з обов`язкових технічних характеристик автомобіля, яка безпосередньо впливає на визначення його вартості в цілях віднесення транспортного засобу до об`єкта оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 277.2 ст. 267 ПК України.

Отже, будь-які відхилення від цього значення є недопустимими та дають підстави для висновку про те, що базу оподаткування визначено неправомірно.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05 листопада 2018 року у справі № 822/2687/17.

Крім того, положеннями статті 4 ПК України закріплено основні засади (принципи) податкового законодавства України, до яких належить презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 ПК України).

Вказаний підхід національного законодавства узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), що сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків.

Зокрема, у своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував на тому, що у разі існування неоднозначності в тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків необхідно віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків ("Щокін проти України", заяви № 23759/03 та № 37943/06, рішення від 14 жовтня 2010 року; "Серков проти України", заява № 39766/05, рішення від 7 липня 2011 року).

Більше того, принцип правової визначеності є одним з основних принципів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У багатьох своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує на тому, що національний закон має бути доступним та передбачуваним, водночас ці два критерії також називають "якістю закону", що означає наступне: закон повинен бути доступним особі, тобто містити зрозумілі та чіткі формулювання, які б давали можливість самостійно або з відповідною консультацією регулювати свою поведінку; закон має бути передбачуваним, тобто таким, щоб особа могла передбачити наслідки його застосування (див. рішення від 31 березня 2013 року у справі "Сірик проти України" (заява № 6428/07), рішення від 11 квітня 2013 року у справі "Вєрєнцов проти України" (заява № 20372/11) та інші).

У зв`язку з цим суд зауважує, що наведений вище аналіз положень чинного законодавства України вказує на відсутність правових підстав для застосування приблизного (заокругленого) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів при визначенні об`єкта оподаткування транспортного податку.

Відтак у цьому випадку тлумачення законодавства, що регулює спірні правовідносини, не на користь платника податків не відповідатиме вищезазначеному принципу юридичної визначеності та конвенційним гарантіям.

За приписами частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У цій справі відповідач, як суб`єкт владних повноважень, у дослідженому судом випадку не довів правомірності спірного рішення, з огляду на що суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивачем сплачено 840,80 відповідно до платіжного доручення №33 від 09.12.2020, а відтак з урахуванням результату розгляду справи відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сума 840,80 грн.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10 вересня 2019 року №0001233-3314-2659 про сплату транспортного податку в розмірі 12 500,00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, 44116011) сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок грн. 80 коп).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.