Рішення № 127511338, 19.05.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2025 року Справа№640/16594/22

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Стойка В.В., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВ ІНВЕСТ ГРУП» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «КИЇВ ІНВЕСТ ГРУП» з позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.09.2022 №00214140701 (в повному обсязі) та №00214130701 (в частині збільшення фінансового результату до оподаткування на суму завищення витрат на суму списаного палива).

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних рішень. Зазначає, що правомірно було визначено витрати на суми списаного палива, що в свою чергу підтверджується як і інвентаризаційними відомостями, так і актами списання у відповідності до ГСТУ 320.00149943.016-2000 «Гази вуглеводневі. Методика розрахунку втрат». Що стосується податкового повідомлення-рішення №00214140701, то зазначає про неправомірність подвійної відповідальності за одне і теж порушення.

Просить задовольнити позовні вимоги, визнавши спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.

Відповідачем подано до судувідзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2025 справу прийнято до провадження

Судом встановлено, що на підставі пп.75.1.2 п.75.1 ст. 75, ст.77 Податкового кодексу України, плану-графіку проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків, на підставі наказу ГУ ДПС у м.Києві від 30.09.2021 №7803-п, проведена документальна виїзна перевірка ТОВ «Киїі Інвест Груп» (далі ТОВ «КІГ» або Товариство) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01,01.2019 по 30.06.2021, валютного-за період з 01.01.2019 по 30.06.2021, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2019 по 30.06.2021 та іншого законодавства за відповідний період до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки ГУ ДПС у м.Києві складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки від 15.12.2021 р. №92878/Ж5/26-15-07-01-05/38744775)(надалі - акт).

На підставі акта перевірки та висновку комісії з питань розгляду заперечень, відповідно до вимог ст. 86 Податкового кодексу України, контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме: податкові повідомлення -рішення від 28.01.2022 № 00044920701, №00044930701, №00044940701.

Позивач частково не погоджуючись з висновками акта перевірки, скориставшись правом на оскарження рішення контролюючого органу в адміністративному порядку, звернувся до ДПС України зі скаргою на прийняті податкові повідомлення-рішення.

За результатами розгляду скарг ТОВ «КІТ», ДПС України було прийняте рішення про часткове задоволення скарги від 06.09.2022 №10443/6/99-00-06- 01- 01-06 та скасовано:

- податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у м. Києві від 28.01.2022 №00044920701 у частині збільшення податкових зобов`язань з ПДВ у сумі 319 178 грн та в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 79 794,50 грн;

- податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у м. Києві від 28.01.2022 №00044930701 в частині збільшення податкових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 287 260 грн та в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 106 695,90 грн, а в іншій частині зазначене ППР - залишає без змін;

- податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у м. Києві від 28.01.2022 №00044940701 в частині застосування штрафних санкцій, внаслідок збільшення податкових зобов`язань з ПДВ у сумі 319 178 грн за червень 2019 року та в частині їх застосування у розмірах не передбачених п. 120і.2 ст.1201 ПК України, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення рішення - залишено без змін.

За результатами розгляду скарги відповідачем 09.09.2022 року були прийнято повідомлення -рішення:

- №00214120701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів на суму 706 061 грн, з яких: за податковим та/або іншим зобов`язанням - 564 849 грн. та за штрафними санкціями - 141 212,25 грн.;

-№00214130701, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: [податок на прибуток приватних підприємств на суму 183 515,35 грн, з яких: за податковим та/або іншим зобов`язанням - 174 717 грн. та за штрафними санкціями - 8 798,35 грн

-№00214140701, яким встановлено відсутність складання або реєстрації податкових накладних, передбачених пунктом 201.1 ст.2О1 Податкового кодексу України, та застосовано штраф на підставі цієї статті на загальну суму 4 138 грн.

З податковим повідомленням-рішенням від 09.09.2022 року №00214120701 на суму 706 061 грн. позивач погоджується та повідомляє про сплату 27.09.2022 року суми грошового зобов`язання та штрафних санкцій.

ТОВ «Київ Інвест Груп», оскаржує податкові повідомлення рішення від 09.09.2022 №00214130707, №00214140701 у зв`язку з чим звернувся до суду.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 09.09.2022 №00214130701 в частині збільшення фінансового результату до оподаткування на суму завищення витрат на суму списаного палива на суму 1 860 850 гривень суд встановив наступне.

Згідно з актом перевірки контролюючим органом було встановлено порушення п.п 14.1.36 ст. 14, п. 36.1. ст.36, п.п.44.6, ст.44, п. 85.2 ст. 85, п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-ҐІ із змінами доповненнями, в результаті чого підприємством занижено фінансовий результат оподаткування всього у сумі 2 223 614,0 гривень, а саме: за 2019 рік у сумі 2 223 614,0 гривень.

Позивач оскаржує частину зазначеного порушення на суму 1 860 850 гривень.

Згідно з актом перевірки ГУ ДПС у м. Києві встановлено, що в 2019 році по бухгалтерському рахунку «Адміністративні витрати» підприємством було віднесено витрати по списанню палива у розмірі 2 223 614,0 грн., та відображено в Декларації з податку на прибуток підприємств за 2019 рік та в Фінансовому звіті суб`єкта малого підприємництва 2019 рік.

При цьому, віднесено витрати нестачі палива (скрапленого вуглеводневого газу) у 2019 році за 2017 та 2018 роки у кількості 197647 літри на суму 1860849 грн на підставі акта інвентаризації скрапленого вуглеводневого газу № 11217 від 01.12.2017, встановлено нестачі - 109 700 л та на підставі акта інвентаризації скрапленого вуглеводневого газу № 311218 від 31.12.2018, встановлено нестачі - 87947 літри .

За висновками акту перевірки ТОВ «Київ Інвест Груп» надаючи акти списання за 2019 рік, в яких зазначено, що розрахунки були здійсненні на підставі ГСТУ 320.00149943.016-2000 «Гази вуглеводневі. Методика розрахунку втрат 2017/2018/ півріччя» та актів інвентаризації від 2017 та 2018 року , підтверджує те, що у 2019 році було здійснено списання палива за 2017 та 2018 року.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов`язані самостійно декларувати свої податкові зобов`язання проведення ними операцій.

Згідно з п. 36.3 ст. 36 ПКУ Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 ПКУ Виконання податкового обов`язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента.

Згідно п 36.1 СТ.36 ПКУ Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 ПКУ Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно з п.п 14.1.36. ст. 14 господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Відповідно до пункту 14.1.54. дохід з джерелом їх походження з України - будь- який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а)процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;

б)доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в)доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г)доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д)інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е)спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж)доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю;

Відповідно до п.п 44.1. ст.44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.134.1 статті 134 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року М2755-УІ зі змінами та доповненнями, об`єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об`єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об`єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Відповідно до п.135.1 ст.135 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року М2755-УІ зі змінами та доповненнями, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно з п. 140.4.2 ст.140 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року N2755-VI зі змінами та доповненнями, фінансовий результат зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Зокрема, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності регулюються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 із змінами і доповненнями та Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від N 318 від 31.12.99 із змінами і доповненнями.

Відповідно до п.5-п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Як було встановлено актом перевірки позивачем було віднесено до витрат суми списання палива (газу скрапленного ), в тому числі які були втрачені в 2017-2018 роках.

Позивач при списанні палива т посилається приписи ГСТУ 320.00149943.016-2000 «Гази вуглеводневі. Методика розрахунку втрат».

У відповідності до ГСТУ 320.00149943.016-2000 «Гази вуглеводневі. Методика розрахунку втрат» розділом 4 передбачено, що вимоги цього стандарту обов`язкові для розрахунку втрат СВГ на всіх об`єктах, які здійснюють приймання, відпуск, зберігання та облік СВГ. Під втратами розуміють безповоротні втрати газу, яких неможливо уникнути через існуючий рівень технологічних процесів та експлуатації устаткування.

Стандартом передбачається порядок розрахунку гранично допустимих технологічних і природних втрат.

Розділом 5 вказаного стандарту передбачено структуру втрат:

Витрати СВГ мають місце під час;

Операцій зливу або наливу:

Злив резервуарів;

Злив залізничних цистерн;

Злив автомобільних цистерн;

Налив залізничних цистерн;

Налив автомобільних цистерн;

Налив танкерів;

Злив танкерів;

Наповнення балонів газобалонних автомобілів;

Наповнення балонів побутового призначення;

Злив невипарених залишків із побутового призначення;

Операцій, що пов`язані з ремонтом:

Ремонт та переопосвідчення резервуарів, автомобілів, балонів побутового призначення;

Ремонт або заміна запірної арматури;

Ремонт компресорів та помп.

Кількість зупинок на рік з приводу ремонту або переопосвідчення повинна відповідати вимогам нормативних та керівних документів стосовно ремонту та експлуатації обладнання.

Операцій, що пов`язані з експлуатацією баз зберігання СВГ (дренаж резервуарів, помп, запобіжних клапанів):

Очищення фільтрів;

Зберігання СВГ (природні втрати).

Розрахунок втрат СВГ наведений у розділі 6 ГСТУ 320.00149943.01^2000 «Гази вуглеводневі. Методика розрахунку втрат».

При цьому податковому органу та суду були надані наступні документи:

Акт списання від 30.06.2019 року № 1, відповідно до якого, згідно Розрахунку на підставі ГСТУ 320.00149943.016-2000 «Гази вуглеводневі. Методика розрахунку втрат 2017/2018/півріччя», списано газ вуглеводневий скраплений у кількості - 232 867 літра, на суму 2 192 269,93 гривні.;

Акт списання від 30.09.2019 року № 4, відповідно до якого, згідно Розрахунку на підставі ГСТУ 320.00149943.016-2000 «Гази вуглеводневі. Методика розрахунку втрат 2017/2018/ півріччя», списано газ вуглеводневий скраплений у кількості - З862,51 літра, на суму 31 344,27 гривні.

Відповідачем в акті перевірки було зазначено, що документів на підтвердження інформації в зазначених актах списання в ході перевірки надано не було.

Відповідно до пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Позивачем на підставі вищезазначеного припису Податкового кодексу були надані додаткові документи, а саме акт інвентаризації скрапленого вуглеводневого газу № 11217 від 01.12.2017, відповідно до якого результат інвентаризації, встановлення нестачі -109700 літри та акт інвентаризації скрапленого вуглеводневого газу № 311218 від 31.12.2018, відповідно до якого результат інвентаризації, встановлення нестачі -87947,0 літри.

Також було додатково до вказаних актів ТОВ «КІГ» надано розрахунок витрат у відповідності до ГСТУ 320.00149943.016-2000 «Гази вуглеводневі. Методика розрахунку втрат».

У відзиві відповідачем було зазначено , що підставою для не прийняття до уваги наданих позивачем документів ( актів інвентаризацій та розрахунків) стало те, що вони складені в 2017-2018 роках , коли вже проводилась попередня перевірка та в результатах попередньої перевірки за період 01.07.2017 по 31.12.2018 зазначено, що інвентаризація основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей не проводилися, а дані бухгалтерського обліку відповідають даним відображеним у податковій звітності.

З цього приводу суд зазначає, що будь яких доказів на підтвердження вищезазначених доводів відповідач не надав. Тому зазначені твердження відповідача є не доведеними. Інших доводів з наданням доказів на підтвердження своєї позиції відповідачем також не було надано.

Також суд зазначає, що витрати були внесені позивачем до податкової та бухгалтерської звітності за 2019 рік саме на підставі вищезазначених актів списання датованих 2019 роком, тобто за той самий звітний період, коли акти списання були складені.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.09.2022 року №00214130701 в частині збільшення фінансового результату до оподаткування на суму завищення витрат на суму списаного палива) підлягає задоволенню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №00214140701, яким встановлено відсутність складання або реєстрації податкових накладних, передбачених пунктом 201.1 ст.2О1 Податкового кодексу України, та застосовано штраф на підставі цієї статті на загальну суму 4 138 грн. суд встанови наступне

Згідно з актом перевірки ТОВ «Київ Інвест Груп» встановлено порушення реєстрації (відсутності реєстрації) податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або щодо виявлення помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкових накладних.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Згідно з 86.1. ст.86 Податкового кодексу результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.

Матеріали перевірки - це:

акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною;

заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду);

пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно допідпункту 16.1.15пункту 16.1 статті 16 та відповідно до абзацу другого підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу I цього Кодексу.

Згідно з п.86.7. ст.86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленомупідпунктом 78.1.5пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.

Розгляд матеріалів перевірки здійснюється комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень відповідно до цього пункту (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у запереченнях, додаткових документах та поясненнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеномустаттею 42цього Кодексу.

Під час розгляду матеріалів перевірки комісія з питань розгляду заперечень:

встановлює, чи вчинив платник податку, щодо якого було складено акт перевірки, порушення податкового, валютного та/або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

розглядає обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до цього пункту письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема щодо обставин, що стосуються події правопорушення, та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують зазначені обставини);

досліджує питання наявності або відсутності обставин, що виключають вину у вчиненні правопорушення (крім правопорушень, відповідальність за які настає незалежно від наявності вини), пом`якшують або звільняють від відповідальності;

досліджує питання щодо необхідності проведення перевірки у порядку, встановленомупідпунктом 78.1.5пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу;

визначає розмір грошових зобов`язань та/або суму зменшення бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, та/або суму зменшення податку на доходи фізичних осіб, задекларованого до повернення з бюджету, зокрема при використанні права на податкову знижку, та/або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої уподатковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, а також необхідність надсилання (вручення) платнику податків відповідного податкового повідомлення-рішення у випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді матеріалів перевірки контролюючим органом досліджуються всі наявні фактичні дані, що стосуються предмета розгляду, у тому числі документи, надані платником податків або витребувані у нього, письмові та усні пояснення платника податку, інші фактичні дані, що наявні або доступні контролюючому органу.

За результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.

Актом перевірки було встановлено порушення п.201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ зі змінами та доповненнями, відсутність виписки та реєстрації податкових накладні^ в ЄРПН на суму ПДВ 17 841,0 грн., а саме за:

-квітень 2019 року у сумі 29,0 грн.;

-травень 2019 року у сумі ЗО грн;

-червень 2019року у сумі 27,0 грн.;

-липень 2019 року у сумі 14 грн.;

-листопад 2019 року у сумі 2803,0 грн;

-грудень 2019 року у сумі 49,0 грн.

-липень 2020 року у сумі 36,0 грн.

-червень 2021 року у сумі 14853,0 гривень.

ТОВ «КІГ» в запереченні на акт перевірки зазначило, що погодилось з вказаним порушенням.

За результатами розгляду заперечення, висновків акта перевірки від 15.12.2021 № 92878 /Ж5/26-15-07-01-05/38744775 «Про результати документальної планової виїзної перевірки товариство з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» (код 38744775) викладено в новій редакції з новим порушенням, яким встановлено, що товариство не виписало та не зареєструвало податкові накладні на суму 882 969 грн.

За результатами скарги ТОВ «Київ Інвест Груп» до ДПС України, відповідно рішення скасовано в частині застосування штрафних санкцій, внаслідок збільшення податкових зобов`язань з ПДВ у сумі 319 178 грн. за червень 2019 року.

В результаті, як вбачається зі спірного податкового повідомлення рішення від 09.09.2022 №00214140701 встановлено відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 581 359 грн., у зв`язку з чим застосована штрафна фінансова санкція на підставі п. 120 .2 статті 120 Податкового кодексу у розмірі 4138 грн.

Отже, штрафну фінансову санкцію було розраховано виходячи з суми 581 359 грн., яка була визначена, з урахуванням оскаржень, за результатами розгляду заперечення, висновків акта перевірки від 15.12.2021 № 92878 /Ж5/26-15-07-01-05/38744775, які є невід`ємною частиною матеріалів перевірки відповідно до приписів п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України.

Крім того суд не погоджується з позицією позивача щодо притягнення його до відповідальності за одне і теж порушення, оскільки до позивача за результатами вищезазначеної перевірки раніше не застосовувалась штрафна фінансова санкція на підставі п. 120 .2 статті 120 Податкового кодексу за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого ст. 201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків коригування.

З огляду на зазначене податкове повідомлення рішення від 09.09.2022 №00214140701 було винесено прийнято обґрунтовано.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єктом владних повноважень доказів правомірності висновків про порушення позивачем норм законодавства з питань оподаткування не надано.

Вказане свідчить про необґрунтованість його висновків.

Отже, контролюючий орган прийшов до помилкового висновку про порушення позивачем податкового законодавства та протиправно виніс спірне податкове повідомлення рішення від 09.09.2022 року №00214130701 (в частині збільшення фінансового результату до оподаткування на суму завищення витрат на суму списаного палива).

З огляду на наведене, прийняте податковим органом рішення не можна вважати законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню.

В частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 09.09.2022 №00214140701 задоволенню не підлягає.

Таким чином позовні вимоги ТОВ «Київ Інвест Груп» до ДПС України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Таким чином, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2814.80 грн. підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м.Києві в частині у розмірі 1407,40 грн..

Керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.09.2022 №00214140701 та №00214130701 в частині збільшення фінансового результату до оподаткування на суму завищення витрат на суму списаного палива) задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.09.2022 №00214130701 (в частині збільшення фінансового результату до оподаткування на суму завищення витрат на суму списаного палива).

В решті позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м.Києві (код ЄДРПОУ 43141267, 04116, м. Київ, вул.Шолуденка , буд. 33/19) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Інвест Груп» ( ЄРПОУ 38744775, місцезнаходження 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 72, оф.147) судові витрати з сплати судового збору у розмірі 1407,40 грн. (одна тисяча чотириста сім гривень) 40 коп.

Рішення складено та підписано 19.05.2025 року.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В. Стойка