Ухвала суду № 127511178, 21.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

21 травня 2025 р.Справа №160/14152/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши заяву Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про забезпечення позову у справі №160/14152/25 за позовною заявою Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

15.05.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України, в якій просить:

- визнати неправомірною дію державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Олени Андріївни щодо винесення Постанови про арешт коштів боржника від 12.05.2025 ВП № 77952710 у зведеному виконавчому провадженні №71263686;

- скасувати Постанову про арешт коштів боржника від 12.05.2025 ВП № 77952710, винесену у зведеному виконавчому провадженні №71263686 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Оленою Андріївною.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 року заяву Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про забезпечення позову у справі №160/14152/25 було повернуто без розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

20.05.2025 року до суду від позивача надійшла заява, в якій він просить суд:

- зупинити дію Постанови про арешт коштів боржника від 12.05.2025 ВП № 77952710, винесену у зведеному виконавчому провадженні №71263686 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Оленою Андріївною, до набрання рішення суду у цій справі законної сили.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що 01 лютого 2025 року набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення платоспроможності окремих державних підприємств у сфері енергетики, що перебувають у критичному стані» від 14 січня 2025 року № 4217-ІХ (далі Закон № 4217-ІХ).

Законом № 4217-ІХ розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 1-4 такого змісту: «Установити, що до 1 січня 2026 року підлягають зняттю накладені арешти на кошти та/або майно ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат».

Наведеною нормою Закону встановлено зняття арештів з коштів та/або майна ДП «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та зупинено до 01 січня 2026 року вчинення виконавчих дій, а саме накладення арешту на кошти та/або майно ДП «СхідГЗК» по всіх виконавчих провадженнях без виключення.

Водночас, державний виконавець у межах зведеного виконавчого провадження № 71263686 винесла постанову про арешт коштів боржника від 12.05.2025 ВП № 77952710 без врахування вищезазначеної норми Закону.

Також заявник зазначає, що Дніпропетровський окружний адміністративний суд за результатами розгляду справи № 160/4585/25 ухвалив рішення від 31.03.2025, яким позовну заяву Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено.

Обґрунтовуючи рішення від 31.03.2025 по справі № 160/4585/25, Дніпропетровський окружний адміністративний суд зазначив, що положення абзацу 3 пункту 1-4 Розділу ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження» передбачають зняття арешту з коштів та/або майна Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» без виключення. Таким чином, суд дійшов до висновку, що в даному випадку державним виконавцем допущено протиправну бездіяльність щодо незняття арешту з усіх коштів та майна Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» постановами про зняття арешту з коштів та майна від 10.02.2025 року та 11.02.2025 року.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 по справі № 160/4585/25 набрало законної сили 13.05.2025.

Також вказано, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до зупинки виробничої діяльності ДП «СхідГЗК», оскільки арешт рахунків спричинить затримку виплати заробітної плати, сплати податків та інших обов`язкових платежів, неможливість сплати комунальних платежів, а також неможливість виконання підприємством своїх договірних зобов`язань та, у свою чергу, накладення штрафних санкцій.

ДП «СхідГЗК» засноване на державній власності та перебуває в Переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83.

На сьогодні ДП «СхідГЗК» єдине в Україні підприємство, що здійснює виробництво уранового оксидного концентрату для виготовлення ядерного палива для українських атомних електростанцій.

Крім того, на ДП «СхідГЗК» залишається єдина в країні діюча установка з виробництва сірчаної кислоти, на яку існує великий попит промисловості України, зокрема для роботи енергетичних підприємств (АЕС та ТЕС) для забезпечення водопідготовки (хімводоочистки).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29.01.2021 «Про заходи з нейтралізації загрози у сфері атомної енергетики і промисловості», введеного в дію Указом Президента України від 29.01.2021 № 35/2021, Кабінету Міністрів України необхідно вжити вичерпних заходів, зокрема щодо затвердження концепції державної цільової економічної програми розвитку атомно-промислового комплексу до 2026 року з подальшим прийняттям протягом шести місяців державної цільової економічної програми розвитку атомно-промислового комплексу до 2026 року для забезпечення фінансування розвитку урановидобувного та уранопереробного виробництв ДП «СхідГЗК» з метою збільшення виробництва уранового оксидного концентрату (УОК) для повного забезпечення потреб української атомної енергетики.

Таким чином, заявник вважає, що зупинення дії постанови державного виконавця про накладення арешту на рахунки є співмірним заходом забезпечення позову та цілком узгоджується з предметом позовних вимог.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Частинами 1, 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За приписами ч. 4 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову відповідають предмету позовної заяви та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до прийняття у справі судового рішення по суті заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом заборони вчиняти певні дії.

При розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову судом надається оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не беруть участь у розгляді справи.

Порядок розгляду заяви про забезпечення позову визначений ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якою заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову, існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Вирішуючи питання щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, суд враховує те, що ДП «СхідГЗК» єдине в Україні підприємство, що здійснює виробництво уранового оксидного концентрату для виготовлення ядерного палива для українських атомних електростанцій.

Суд також враховує принципи, викладені у Рекомендаціях NR (89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, де вказано, що рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Таким чином, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 26.04.2019 у справі №826/16334/18.

З матеріалів справи та заяви встановлено, що 12.05.2025 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Оленою Андріївною винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні ВП № 77952710, винесену у зведеному виконавчому провадженні №71263686.

Суд бере до уваги те, що прийняття постанови про арешт коштів боржника може призвести до зупинки виробничої діяльності ДП «СхідГЗК», оскільки арешт рахунків спричинить затримку виплати заробітної плати, сплати податків та інших обов`язкових платежів, неможливість сплати комунальних платежів, а також неможливість виконання підприємством своїх договірних зобов`язань та, у свою чергу, накладення штрафних санкцій.

Невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку з наведених підстав може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення прав і інтересів позивача, для захисту яких він звернувся до суду.

Водночас вжиття таких заходів жодним чином не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, оскільки факт правомірності чи протиправності дій відповідача буде встановлено під час повного, всебічного і об`єктивного розгляду всіх обставин справи.

Також, суд зазначає, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Таким чином, приймаючи рішення про забезпечення позову, суд виходить з того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про накладення арешту заподіяна заявнику шкода внаслідок зупинення виробничої діяльності ДП «СхідГЗК», буде значно більшою, оскільки відновлення діяльності з урахуванням введення на усій території України правового режиму воєнного стану, що зумовило погіршення умов функціонування, призведе до значних зусиль та витрат.

З огляду на вищевикладене, задля збереження існуючого стану, та зважаючи на об`єктивну наявність обставин, що можуть завдати матеріальних та інших збитків заявнику, суд вважає за доцільне задовольнити заяву про забезпечення позову для запобігання заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам заявника до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" про забезпечення позову у справі №160/14152/25 за позовною заявою Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зупинити дію постанови про арешт коштів боржника від 12.05.2025 ВП № 77952710, винесену у зведеному виконавчому провадженні №71263686 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Фещук Оленою Андріївною, до набрання рішення суду у цій справі законної сили.

Стягувач: Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" (вул. Горького, 2, м. Жовті Води, Кам`янський район, Дніпропетровська область, 52200, код ЄДРПОУ 14309787).

Боржник: Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622).

Дана ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень, строк пред`явлення ухвали до виконання 3 роки.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник