Рішення № 127511062, 20.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 рокуСправа №160/4919/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання розрахунку протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним розрахунок щодо нарахування щомісячних страхових виплат зазначених у відповіді Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 21910427), №50868-39195/П-01/8-0400/24 від 12.09.2024 року;

- зобов`язати Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ: 21910427) здійснити нарахування щомісячних страхових виплат із застосуванням для розрахунку період роботи з 01.06.2021 р. по 31.05.2022 р. (період дії трудового договору), починаючи з 06.09.2024 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він звертався до відповідача щодо нарахування щомісячних страхових виплат 06.09.2024. У відповіді від 12.09.2024 відповідач повідомив про призначення йому одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати, розрахованої виходячи з мінімальної заробітної плати через відсутність даних у Держреєстрі на момент призначення (17.01.2024). Повторні звернення позивача у липні та серпні 2024 року призвели до перерахунку виплати, однак позивач вважає її розмір (9473,05 грн) неправомірним, оскільки, на його думку, середньомісячний заробіток для розрахунку мав визначатися за період з 01.03.2022 по 28.02.2023 відповідно до чинного законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2025 року продовжено процесуальний строк розгляду справи на тридцять днів.

Згідно довідки про доставку електронного листа, відповідачем ухвалу про відкриття провадження у справі отримано 21.02.2025 року.

Станом на 20.05.2025 року відзив на позов від відповідача не надходив.

Статтею 261 КАС України визначенні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні, а саме відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі (ч.1). Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч.2).

Відповідно до положень ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи обставини ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк (протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі), суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки від 31.03.2022 №1206-5000621696 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою.

ОСОБА_1 , з 15 лютого 1988 року по 20 березня 2023 року, перебував у трудових правовідносинах з Державним підприємством «Шахта ім. М.С.Сургая», що підтверджується записами трудової книжки серії НОМЕР_2 (запис 8-26), остання займана посада майстер гірничий підземний з повним робочим днем в шахті (запис 21).

Відповідно до наказу ДП «Шахта ім. М.С.Сургая» від 31 травня 2022 року №3105/22 року «Про зупинення діяльності у зв`язку з військовою агресією проти України» з 01.06.2022 року призупинено дію трудових договорів до відновлення можливості виконувати роботу працівниками ДП «Шахта ім. М.С.Сургая» (крім трудових договорів з працівниками і яких є необхідність та робота з ними здійснюється відділено), або з дня припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

06 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до відділу обслуговування громадян № 8 (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з питання нарахування щомісячних страхових виплат.

Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на звернення позивача від 06.09.2024 (вх. № 39195/П-0400-24 від 06.09.2024) з питання нарахування щомісячних страхових виплат повідомлено наступне.

Відповідно до Закону України від 23.09.1999 № 1105-ХІУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) в редакції Закону України від 21.09.2022 № 2620-ІХ "Про внесення змін до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 01.01.2023 Пенсійний фонд України регулює відносини у сфері загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до частини першої статті 4 Закону, уповноваженим органом управління в системі загальнообов`язкового державного соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та від нещасних випадків та професійних захворювань є Пенсійний фонд України, який забезпечує фінансування та здійснення страхових виплат застрахованим особам, потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, та особам, які мають на це право.

14.12.2023 позивачем було надано до відділу обслуговування громадян № 8 (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву на призначення щомісячних страхових виплат втраченої заробітної плати потерпілого та одноразової допомоги потерпілому в разі стійкої втрати професійної працездатності від 14.12.2023 № 54323 з підтверджуючими документами.

Згідно з актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 11.08.2023 та 35% втрати професійної працездатності (виписка з акту огляду МСЕК від 18.10.2023 серія 12ААА № 131733), позивачу призначено одноразову допомогу потерпілому в разі стійкої втрати професійної працездатності в розмірі 16 415,00 грн та щомісячну страхову виплату втраченої заробітної плати потерпілого в розмірі 2 345,00 грн.

Для обчислення середньої заробітної плати робочими органами Пенсійного фонду використовуються дані з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Витяг з Держреєстру від 16.01.2024 на момент призначення 17.01.2024 додається.

Як вбачається зі змісту Витягу з Держреєстру по застрахованій особі від 16.01.2024, розмір середньомісячної заробітної плати для призначення щомісячних страхових виплат відсутній.

Розрахунок середньомісячної заробітної плати для призначення щомісячних страхових виплат зроблено, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати на момент настання страхового випадку: 6700 * 35% = 2345,00 грн.

30.07.2024 позивачем було надано до відділу обслуговування громадян № 8 (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву на призначення щомісячних страхових виплат втраченої заробітної плати потерпілого та одноразової допомоги потерпілому в разі стійкої втрати професійної працездатності від 30.07.2024 № 30796 з підтверджуючими документами.

Згідно з актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 09.05.2024 та 65% втрати професійної працездатності (виписка з акту огляду МСЕК від 01.02.2024 серія 12ААА № 130933) позивачу відмовлено листом від 08.08.2024 № 0400-010318-8/163302 у зв`язку з необхідністю перерахунку щомісячних страхових виплат по страховому випадку згідно з актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 11.08.2023 та 35% втрати професійної працездатності (виписка з акту огляду МСЕК від 18.10.2023 серія 12ААА № 131733) у зв`язку з тим, що у Держреєстрі у розрахунковому періоді з`явилися дані щодо нарахованої заробітної плати та сплачених з неї внесків.

12.08.2024 позивачем було надано до відділу обслуговування громадян № 8 (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву на призначення щомісячних страхових виплат втраченої заробітної плати потерпілого та одноразової допомоги потерпілому в разі стійкої втрати професійної працездатності від 12.08.2024 № 32765 з підтверджуючими документами.

Згідно з актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 11.08.2023 та 35% втрати професійної працездатності (виписка з акту огляду МСЕК від 18.10.2023 серія 12ААА № 131733) позивачу перераховано щомісячну страхову виплату втраченої заробітної плати потерпілого в розмірі з 2 345,00 грн на 4 342,15 грн з 20.09.2023 по 29.02.2024 та 4 687,79 грн з 01.03.2024.

Середньомісячний заробіток для обчислення розміру страхових виплат потерпілому визначався згідно з п. 9 ст. 42 Закону, "Порядку призначення, перерахування та здійснення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 26.01.2024 № 4-1 (далі Порядок № 4-1), та "Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (із змінами і доповненнями, далі Порядок № 1266), які чинні на момент призначення страхових виплат.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1266, розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку. Якщо застрахована особа перебувала у трудових відносинах менше ніж 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, середня заробітна плата обчислюється за фактично відпрацьовані календарні місяці (з першого до першого числа). Відповідно до п. 13 Порядку № 1266, середня заробітна плата обчислюється за тією професією (посадою, розрядом, роботою) на підприємстві (в цеху, на дільниці, ділянці), за якою застрахована особа працювала до моменту ушкодження здоров`я і за якою медико-соціальною експертною комісією їй встановлено стійку втрату професійної працездатності.

Таким чином, для розрахунку щомісячних страхових виплат внаслідок професійного захворювання включено період з 01.03.2022 по 28.02.2023.

Відповідно до п. 3 Порядку № 1266, середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - єдиний внесок та/або страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин: тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період (далі - поважні причини). Місяці розрахункового періоду (з першого до першого числа), в яких застрахована особа не працювала з поважних причин, виключаються з розрахункового періоду. Також зазначаємо, що Порядком № 1266 простої не віднесені до поважних причин, які виключаються з розрахункового періоду.

Для обчислення середньої заробітної плати робочими органами Пенсійного фонду використовуються дані з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Витяг з Держреєстру від 13.08.2024 на момент призначення 14.08.2024 додається.

Як вбачається зі змісту Витягу з Держреєстру по застрахованій особі від 13.08.2024, дані за місяцями та роками такі: березень 2023 розмір заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок, 16 828,39 грн, кількість календарних днів 31; квітень 2023 9 301,80 грн, 30 днів; травень 2023 9 301,80 грн, 31 день. За червень 2022, липень 2022, серпень 2022, вересень 2022, жовтень 2022, листопад 2022, грудень 2022, січень 2023, лютий 2023 дані про розмір заробітної плати та кількість календарних днів відсутні. Всього за ці місяці сумарна заробітна плата становить 35 431,99 грн, а загальна кількість календарних днів 92.

Середньоденна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом ділення сумарної заробітної плати на кількість календарних днів (за винятком календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин у позивача випадку призупинення дії трудового договору у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України 273 дні). Результат становить: 35431,99 : 92 = 385,13 грн.

Розмір середньоденної заробітної плати (доходу) не може перевищувати максимальну суму (граничний розмір заробітної плати (доходу) та оподаткованого доходу (прибутку), з яких сплачується єдиний внесок, в розрахунку на один день та обчислюється шляхом ділення її розміру, встановленого в останньому місяці розрахункового періоду, на середньомісячну кількість календарних днів 30,44 (МахСЗП). Визначено: Мах СЗП = 120 000,00 : 30,44 = 3942,18 грн. Прийнята середньоденна заробітна плата: 385,13 грн.

Розмір середньомісячної заробітної плати обчислюється відповідно до Порядку № 1266 шляхом множення середньої заробітної плати за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів 30,44. Результат становить: 385,13 * 30,44 = 11723,36 грн.

Осучаснена заробітна плата (розрахунок додається) становить 12406,13 грн.

Щомісячна страхова виплата, виходячи з 70% втраченої заробітної плати, становить: 12406,13 * 35% = 4342,15 грн.

30.08.2024 позивачем було надано до відділу обслуговування громадян № 8 (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заяву на призначення щомісячних страхових виплат втраченої заробітної плати потерпілого та одноразової допомоги потерпілому в разі стійкої втрати професійної працездатності від 30.08.2024 № 35355 з підтверджуючими документами.

Згідно з актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 09.05.2024 та 65% втрати професійної працездатності (виписка з акту огляду МСЕК від 01.02.2024 серія 12ААА № 130933) позивачу призначено одноразову допомогу потерпілому в разі стійкої втрати професійної працездатності в розмірі 14 000,00 грн та щомісячну страхову виплату втраченої заробітної плати потерпілого в розмірі 9 473,05 грн. Для обчислення середньої заробітної плати робочими органами Пенсійного фонду використовуються дані з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Витяг з Держреєстру від 03.09.2024 на момент призначення 04.09.2024 додається.

Як вбачається зі змісту Витягу з Держреєстру по застрахованій особі від 03.09.2024, дані за місяцями та роками такі: березень 2023 розмір заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок, 16 828,39 грн, кількість календарних днів 31; квітень 2023 9 301,80 грн, 30 днів; травень 2023 9 301,80 грн, 31 день. За червень 2022, липень 2022, серпень 2022, вересень 2022, жовтень 2022, листопад 2022, грудень 2022, січень 2023, лютий 2023 дані про розмір заробітної плати та кількість календарних днів відсутні. Всього за ці місяці сумарна заробітна плата становить 35 431,99 грн, а загальна кількість календарних днів 92.

Середньоденна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом ділення сумарної заробітної плати на кількість календарних днів (за винятком календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин у позивача випадку призупинення дії трудового договору у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України 273 дні). Результат становить: 35431,99 : 92 = 385,13 грн.

Розмір середньоденної заробітної плати (доходу) не може перевищувати максимальну суму (граничний розмір заробітної плати (доходу) та оподаткованого доходу (прибутку), з яких сплачується єдиний внесок, в розрахунку на один день та обчислюється шляхом ділення її розміру, встановленого в останньому місяці розрахункового періоду, на середньомісячну кількість календарних днів 30,44 (МахСЗП). Визначено: Мах СЗП = 120 000,00 : 30,44 = 3942,18 грн. Прийнята середньоденна заробітна плата: 385,13 грн.

Розмір середньомісячної заробітної плати обчислюється відповідно до Порядку № 1266 шляхом множення середньої заробітної плати за один календарний день на середньомісячну кількість календарних днів 30,44. Результат становить: 385,13 * 30,44 = 11723,36 грн.

Осучаснена заробітна плата (розрахунок додається) становить 14 573,93 грн.

Щомісячна страхова виплата, виходячи з 70% втраченої заробітної плати, становить: 14573,93 * 65% = 9473,05 грн.

Враховуючи вищезазначене, щомісячні страхові виплати позивачу нараховані в повному обсязі та будуть перераховані на його особистий рахунок, відкритий в АТ "Райффайзенбанк", в жовтні 2024 року.

Позивач не погоджується з розміром нарахованих щомісячних страхових виплат, тому звернувся до суду з даним позовом.

Питання щодо страхових виплат врегульовані Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня1999 року № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» загальнообов`язкове державне соціальне страхування - система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

Професійне захворювання - захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов`язаних з роботою.

Страхові випадки:

- за соціальним страхуванням від нещасних випадків - нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці;

- за соціальним страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи, членів її сім`ї або іншої особи на отримання відповідно до цього Закону матеріального забезпечення або соціальних послуг;

Відповідно до пункту 1 частини 1статті 35 Закону № 1105-XIV страхуванню від нещасного випадку підлягають: 1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту); 2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах; 3) особи, які утримуються у виправних закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Згідно з частиною 1 статті 36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Відповідно до частини 7 статті 36 Закону № 1105-XIV страхові виплати складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Частиною 1 статті 42 Закону № 1105-XIV встановлено, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров`я.

За приписами частини 9 статті 42 Закону № 1105-XIV середньомісячний заробіток для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв`язку із втраченим ним заробітком (або відповідної його частини) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Кодекс законів про працю України (далі - КЗпП України) визначає простій як призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (стаття 34 КЗпП України). Тобто, законодавець вкладає в цю категорію дві складові:

1) причина, яка може бути різноманітною (вичерпний перелік законодавством не встановлений);

2) наслідок у вигляді зупинення роботи.

Статтею 113 КЗпП України, яка регулює порядок оплати під час простою, передбачено два види простою:

- «з вини працівника» (причиною в такому випадку можуть бути порушення трудової дисципліни, техніки безпеки, навмисне пошкодження виробничого обладнання тощо);

- «не з вини працівника» (причинами можуть бути стихійне лихо, техногенна катастрофа, карантин, військові дії тощо).

Якщо простій виник не з вини працівника, то час простою працівникам оплачується відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП України з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який діє на день розгляду справи.

Закон України від 15.03.2022 № 2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (далі - Закон № 2136-IX).

Відповідно до приписів статті 13 Закону № 2136-ІХ Призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору не може бути прихованим покаранням і не застосовується до керівників та заступників керівників державних органів, а також посадових осіб місцевого самоврядування, які обіймають виборні посади.

Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов`язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім`я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.

Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності - обласні).

У разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов`язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.

Приписи у разі оскарження наказу (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами, зазначеними в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути внесені роботодавцеві за погодженням з військовою адміністрацією.

Припис центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням (далі - Порядок № 1266).

Відповідно до п. 3 Порядку № 1266 середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та / або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - страхові внески), на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами, відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком, відпустка без збереження заробітної плати, призупинення дії трудового договору у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, період, протягом якого працівник проходив строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або проходив військову службу за контрактом, зокрема шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення, і за ним не зберігався роботодавцем середній заробіток за такий період (далі - поважні причини). В такому ж порядку обчислюється середньоденна сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, яка є працівником або гіг-спеціалістом резидента Дія Сіті, з якої фактично сплачено страхові внески.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1266 розрахунковим періодом, за який обчислюється середня заробітна плата, є 12 календарних місяців за місцем роботи, де стався страховий випадок, починаючи з місяця, що передує місяцю настання страхового випадку.

Пунктом 14 Порядку №1266 встановлено, що у разі коли на дату встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати застрахованою особою професійної працездатності або коли з дня смерті потерпілого до настання права на страхові виплати минуло більше року з дня настання страхового випадку, середня заробітна плата обчислюється виходячи з розміру заробітної плати застрахованої особи перед настанням нещасного випадку на виробництві або перед звільненням з роботи (переходом на іншу роботу), з якою пов`язане професійне захворювання, з урахуванням її коригування, що проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, за формулою:

З = З(н) х С : М,

де З - середньомісячна заробітна плата застрахованої особи, у гривнях;

З(н) - середньомісячна заробітна плата найманих працівників, зайнятих в економіці України, за календарний рік, що передує року, з якого призначається страхова виплата;

С - сума коефіцієнтів заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць розрахункового періоду (К1 + К2 + К3 + ...);

К - коефіцієнт заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць у розрахунковому періоді, який визначається за формулою:

К = З(в) : З(с),

де З(в) - заробітна плата застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати;

З(с) - середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати;

М - кількість календарних місяців у розрахунковому періоді.

У разі коли у розрахунковому періоді є місяць (місяці), в якому повністю відсутня заробітна плата у зв`язку з:

поважною причиною, - такий місяць (місяці) виключається з розрахункового періоду, тобто сума коефіцієнтів за розрахунковий період ділиться на 11 (або на меншу кількість) місяців;

причиною, не віднесеною цим Порядком до поважної, - такий місяць не виключається з розрахункового періоду, тобто сума коефіцієнтів за розрахунковий період ділиться на 12 або на кількість місяців у конкретному розрахунковому періоді.

Пунктом 16 Порядку №1266 встановлено, що якщо у місяці, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, застрахована особа працювала неповний календарний місяць з поважних причин, середня заробітна плата працівників, зайнятих в економіці України, застосовується пропорційно фактичній кількості відпрацьованих календарних днів у такому місяці.

За приписами пункту 31 Порядку № 1266 середня заробітна плата (дохід) для призначення допомоги по безробіттю, для страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), та для призначення страхових виплат для добровільно застрахованих осіб обчислюється робочими органами фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування з використанням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Як зазначено вище, пунктом 3 Порядку № 1266 передбачено, що середньоденна заробітна плата (дохід, грошове забезпечення) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період (12 календарних місяців) заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на яку нарахований єдиний внесок та / або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування, на кількість календарних днів зайнятості (відповідно до видів страхування - період перебування у трудових відносинах, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами, проходження служби, провадження підприємницької або іншої діяльності, пов`язаної з отриманням доходу безпосередньо від такої діяльності) у розрахунковому періоді без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, зокрема, призупинення дії трудового договору у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Таким чином, суми виплат, які отримувала застрахована особа, з яких були фактично нарахований єдиний внесок та / або страхові внески на відповідні види загальнообов`язкового державного соціального страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення страхових виплат. При цьому, при наявності поважних причин (призупинення дії трудового договору у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України) коли особа не працювала, зазначений період має бути виключений із розрахункового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у період з 01.06.2022 року по 20.03.2023 року фактично не працював на підприємстві у зв`язку із введенням простою, який оплачується відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП України з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) та що підтверджується наказами та довідкою зазначеного підприємства, зазначеними вище.

Отже, періоди з 01.06.2022 року по 28.02.2023 року, не були виключені відповідачем при розрахунку щомісячної страхової виплати позивачу .

Оскільки простій на ДП «Шахта ім. М.С.Сургая» було запроваджено внаслідок впливу невідворотної сили, спричиненої збройною агресією російською федерацією проти України, суд вважає, що період простою вказаного підприємства, має бути визнаний поважною причиною при розрахунку середньої заробітної плати та повинен бути виключений з розрахункового періоду.

Таким чином, суд висновку, що відповідачем неправильно здійснено обрахування розміру щомісячних страхових виплат позивача.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Фактично суд зв`язаний предметом і розміром заявлених особою вимог, проте може вийти за межі вимог адміністративного позову у випадках, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Вихід за межі позовних вимог можливий у випадку помилкового обрання особою неналежного способу захисту порушеного права, у цьому випадку можливо на підставі частини другоїстатті 9 КАС Українивийти за межі позовних вимог та застосувати той спосіб захисту порушеного права позивача, який відповідає фактичним обставинам справи і відновлює порушене право особи. Фактично, необхідною передумовою застосування частини другоїстатті 9 КАС Україниє саме порушення прав позивача та необхідність захисту порушеного права шляхом його відновлення.

Отже, адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного суб`єктами владних повноважень, а вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення.

За таких обставин, з метою ефективного способу відновлення порушеного права Позивача, суд вважає за належне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо розрахунку розміру щомісячних страхових виплат позивачу та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 06.09.2024 року про призначення щомісячної страхової виплати та здійснити розрахунок щомісячних страхових виплат, з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 1211,20 грн.

Враховуючи викладене та задоволення адміністративного позову в основній частині вимог, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1211,20 грн., підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання розрахунку протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо розрахунку розміру щомісячних страхових виплат ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.09.2024 року про призначення щомісячної страхової виплати та здійснити розрахунок щомісячних страхових виплат, з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Кальник