Рішення № 127510648, 14.05.2025, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 р. Справа № 120/9361/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Слободонюка М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання:Філіппова Ю.Ю.

представника позивача:адвоката Коновалової А.П. (в режимі відеоконференції)

представників відповідача:Коперсака М.С., Орлової О.В. (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" надійшла позовна заява за підписом адвоката Коновалової А.П., подана від імені та в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" (далі також ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД", позивач, платник податку) до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі також відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.04.2024 №213/34-00-23/36328597.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за результатами проведення відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" складено акт № 173/34-00-23/36328597 від 27.03.2024, у якому зафіксовано порушення позивачем вимог п. 103.2, п. 103.3 ст. 103, п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України та (далі ПК України), пункту 2 ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи, що зумовило заниження податку з доходів нерезидента із джерелом походження з України за період з 01.01.2017 по 31.12.2019 на суму 8 599 879,34 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким відповідно до пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54, ст. 58, п. 125-1.2 ст. 125-1 ПК України товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 10749849,34 грн., з яких основний платіж у розмірі 8599879,34 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 149 970 грн.

Позивач з вказаним рішенням не погоджується, вважає його неправомірним і таким, що підлягає скасуванню. Зокрема зазначає, що при виплаті доходів у вигляді процентів за кредитними договорами на користь компанії-нерезидента "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанії-нерезидента "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" протягом 2017-2019 років, ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" правомірно застосовувало зменшену ставку оподаткування податком з доходів нерезидента із джерел їх походження в Україні у розмірі 2% (а не 15%), оскільки компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанія "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" є резидентами Республіки Кіпр та бенефіціарними власниками такого доходу.

Натомість податковий орган в ході контрольного заходу в межах проведеної перевірки товариства дійшов висновку, що останнє не мало правових підстав для застосування зменшеної ставки податку на процентні доходи виплачені вказаним компаніям розмірі 2% у 2017-2019 роках на підставі Конвенції. Позиція відповідача полягає в тому, що компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанія "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" не є кінцевими отримувачами (власниками) процентних доходів, а виступають як проміжні ланки між українськими підприємствами та NAP (Кайманові Острови).

Позивач заперечує такі висновки Акту перевірки, вважає їх безпідставними, а викладені відповідачем твердження такими, що не є підтвердженими належними доказами. Також позивач вказує, що контролюючий орган не має повноважень для надання оцінки відповідності діяльності компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанії "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" законодавству Кіпру, у тому числі у питаннях правомірності та особливостей застосування місцевих режимів оподаткування.

Ухвалою суду від 18.07.2024 відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати її розгляд в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 07.08.2024.

05.08.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні. Відповідач вважає, що правовий статус резидента Республіки Кіпр, який підтверджений свідоцтвами, виданими уповноваженим органом цієї країни, є тільки однією із обов`язкових ознак, що дають можливість кваліфікувати особу нерезидента ("АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД", "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД"), як кінцевого бенефіціарного власника доходу у виді процентів за кредитними договорами. Однак не утворює правової підстави для застосування податкової преференції у розмірі 2%, передбаченої міждержавною угодою про уникнення подвійного оподаткування. Відповідач, отримавши від іноземних компетентних органів відповідну інформацію про вказаних нерезидентів дійшов висновку про їхню транзитну діяльність для проведення платежів на користь її засновника - офшорної компанії, зареєстрованої на Кайманових островах.

Представник відповідач зазначив, що компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" не мали жодних власних активів для надання позик українським компаніям та повністю залежали від фінансування головної материнської компанії NAP (Кайманові Острови), яка несе всі ризики по вказаних операціях. А позики українським підприємствам були надані за рахунок фінансування від NAP (Кайманові Острови).

На підставі викладеного податковий орган дійшов висновку, що основною метою виплати процентів на користь компаній "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" було виведення доходу з під оподаткування і формальне здійснення операцій з метою використання переваг, які надаються Конвенцією, адже при виплаті процентів безпосередньо на користь NAP (Кайманові Острови), було б застосовано ставку оподаткування 15 %.

За таких обставин відповідач вважає прийняте податкове повідомлення-рішення від 26.04.2024 №213/34-00-23/36328597 правомірним та таким, що не підлягає скасуванню.

Підготовче засідання у справі 07.08.2024 не відбулося через перебування головуючого судді у відпустці, у зв`язку з чим ухвалою від 02.09.2024 наступне підготовче засідання було призначено на 11.09.2024.

Ухвалою суду від 11.09.2024 задоволено клопотання представника позивача про витребування додаткових доказів у справі та вирішено витребувати в Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків необхідні для розгляду справи докази, а саме копії письмових відповідей отриманих від компетентного органу Республіки Кіпр: від 18.06.2018 (вх. ДПС України №31216/5 від 18.07.2018) з перекладом на українську мову; від 18.01.2021 (вх. ДПС України №28294/5 від 14.04.2021) з перекладом на українську мову; від 22.02.2021 (вх. ДПС України №28284/5 від 14.04.2021) з перекладом на українську мову; від 11.05.2023 (вх. ДПС України №61319/5 від 16.06.2023) з перекладом на українську мову.

30.09.2024 та 29.10.2024 до суду від відповідача надійшли витребувані документи.

15.11.2024 представником позивача подано до суду висновок Національного наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи від 06.11.2024 № 5722 разом із заявою про поновлення строку для подання відповідного доказу. Вказаний експертний висновок був долучений судом до матеріалів справи.

03.12.2024 від представника відповідача до суду надійшли письмові заперечення щодо наданого позивачем висновку судово-економічної експертизи.

Надалі протокольною ухвалою від 17.12.2024 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 22.01.2025.

Судові засідання у справі відбувались: 22.01.2025, 24.03.2025, 14.04.2025, 23.04.2023 14.05.2025 на яких заслуховувались вступні слова представників, їхні додаткові пояснення, досліджувались письмові докази та матеріали.

Так, загалом представник позивача під час судового розгляду справи підтримала позовні вимоги та надала суду пояснення, які відповідають змісту позовної заяви, просила суд позов задовольнити в повному обсязі.

Своєю чергою, представники відповідача в процесі усього розгляду справи проти позову заперечували з підстав, наведених у відзиві та додаткових письмових поясненнях, просили суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач ТОВ "АГРОПРОПЕРІС ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 36328597) є суб`єктом господарювання за законодавством України та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Вінницькій області. Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, іншими видами діяльності є, зокрема, післяурожайна діяльність, оброблення насіння для відтворення, складське господарство.

Учасником вказаного товариства з найбільшою часткою у розмірі 99,90% є Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОБІЛД-ІНВЕСТ".

Водночас позивач входить до складу транснаціональної інвестиційної групи NCH, яка включає, зокрема, компанію "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" (компанія "ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED"), компанію "АМАРІСТА ЛІМІТЕД" (компанія "AMARISTA LIMITED"), компанію "АГРО ДЕВЕЛОПМЕНТ (ЮКРЕЙН) ЛІМІТЕД" (компанія "AGRО DEVELOPMENT (UKRAINE) LIMITED"), компанію "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" (компанія "AGROPROSPERIS 2 LIMITED"), компанію "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" (ALLIS ENTERPRISES LIMITED).

Як слідує із матеріалів справи 10 квітня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївське зерносховище" та компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" уклали кредитний договір № NZ-1/09 (далі - "Перший Кредитний договір 2009 року"), згідно з пп. 1.1-1.3 якого "… Кредитор (компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД") передає Позичальнику (ТОВ "Миколаївське зерносховище") у тимчасове користування грошові кошти, які у подальшому називаються «Кредит», для поповнення обігових коштів, а також для налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, а Позичальник зобов`язується використовувати Кредит для поповнення своїх обігових коштів та для налагодження своєї фінансово-господарської діяльності, повернути Кредитору на умовах цього Договору таку ж суму Кредиту і сплачувати Кредитору проценти за користування Кредитом. Загальна сума кредиту складає 1 600 000,00 (один мільйон шістсот тисяч) доларів США. Розмір ставки Процентів за користування Кредитом складає 15% (п`ятнадцять процентів) річних, виходячи з 365 календарних днів у році".

У подальшому ТОВ "Миколаївське зерносховище" було перейменоване на ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД".

З огляду на укладення 1 грудня 2016 року Договору про реструктуризацію між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД", компанією "АМАРІСТА ЛІМІТЕД" та компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" була замінена на нового кредитора компанію "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр.

У свою чергу компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" була кредитором за Першим Кредитним договором 2009 року протягом 2017-2018 року, а після укладення 27 листопада 2018 року Договору про реструктуризацію між компанією "АГРО ДЕВЕЛОПМЕНТ (ЮКРЕЙН) ЛІМІТЕД", компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанією "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" була замінена на нового кредитора компанію "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр. При цьому сума Кредиту була змінена на 2 100 000,00 доларів США, а процентна ставка була зменшена з 15% річних до 9,8% річних.

Також судом з`ясовано, що 1 жовтня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Миколаївське зерносховище" та компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" уклали інший договір позики № 1/MZ (далі "Другий Кредитний договір 2009 року"), згідно з пп. 1.1-1.3 якого "… Позикодавець (компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД") передає Позичальнику (ТОВ "Миколаївське зерносховище") грошові кошти, що надалі іменуються Позика, а Позичальник зобов`язується використовувати Позику для поповнення обігових коштів і налагодження фінансово-господарської діяльності, а також повернути Позикодавцю суму Позики, що надається Позичальнику за цим Договором, і сплачувати Позикодавцю відсотки за користування Позикою. Загальна сума Позики, що надається Позикодавцем Позичальнику, становить 400 000,00 (чотириста тисяч) Доларів США. Розмір ставки Відсотків за користування Позикою складає 15% річних, виходячи з 365 календарних днів у році".

Як уже зазначалося, ТОВ "Миколаївське зерносховище" було перейменоване на ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД".

З огляду на укладення 1 грудня 2016 року Договору про реструктуризацію між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД", компанією "АМАРІСТА ЛІМІТЕД" та компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" була замінена на нового кредитора компанію "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД". При цьому компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" була кредитором за Кредитним договором 2009 року протягом 2017-2018 року, а після укладення 27 листопада 2018 року Договору про реструктуризацію між компанією "АГРО ДЕВЕЛОПМЕНТ (ЮКРЕЙН) ЛІМІТЕД", компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанією "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" була замінена на нового кредитора компанію "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр. Цим Договором сума Кредиту була змінена на 900 000,00 доларів США, а процентна ставка була зменшена з 15% річних до 9,8%.

Також судом з`ясовано, що 14 липня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю " Миколаївське зерносховище" (яке в подальшому було перейменоване на ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД") та компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" уклали ще один кредитний договір № 2/NZ (далі "Перший Кредитний договір 2010 року", надалі разом з Першим кредитним договором 2009 року та Другим кредитним договором 2009 року "Кредитні договори"), згідно з пп. 1.1-1.3 якого "… Кредитор (компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД") передає Позичальнику (ТОВ "Миколаївське зерносховище") у тимчасове користування грошові кошти, які у подальшому називаються «Кредит», для поповнення обігових коштів, а також для налагодження фінансово-господарської діяльності Позичальника, а Позичальник зобов`язується використовувати Кредит для поповнення своїх обігових коштів та для налагодження своєї фінансово-господарської діяльності, повернути Кредитору на умовах цього Договору таку ж суму Кредиту і сплачувати Кредитору проценти за користування Кредитом. Загальна сума кредиту складає 2 800 000,00 (два мільйони вісімсот тисяч) доларів США. Розмір ставки Процентів за користування Кредитом складає 11% процентів річних, виходячи з 365 календарних днів у році".

В той же час, з огляду на укладення 1 грудня 2016 року Договору про реструктуризацію між компанією "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД", компанією "АМАРІСТА ЛІМІТЕД" та компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" компанія "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД" була замінена на нового кредитора компанію "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр. При цьому компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" була кредитором за Першим Кредитним договором 2010 року протягом 2017-2018 року, а після укладення 27 листопада 2018 року Договору про реструктуризацію між компанією "АГРО ДЕВЕЛОПМЕНТ (ЮКРЕЙН) ЛІМІТЕД", компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанією "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" була замінена на нового кредитора компанію "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД", зареєстровану у Республіці Кіпр. За цим Договором сума Кредиту була змінена на 8 498 879,59 доларів США, а потім на 11 000 000,00 доларів США та процентна ставка була зменшена з 15% річних до 9,8% річних.

Протягом 2017-2018 років позивач здійснював виплату доходу на користь нерезидента компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" - у вигляді процентів за Кредитними договорами: за 2017 рік 18 448 100,00 грн, за 2018 рік 21 899 381,00 грн. Також, протягом 2019 року позивач здійснював виплату доходу на користь нерезидента компанії "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" у вигляді процентів за Кредитними договорами у розмірі 25 805 437,00 грн. Наведене підтверджується відповідною інформацією, зазначеною в поданих позивачем Податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства за 2017, 2018, 2019 роки.

При цьому, при виплаті такого доходу Товариство застосовувало зменшену ставку оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% на підставі Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи.

В цілому, позивачем було нараховано та сплачено такі суми податку з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України: за 2017 рік 368 962,00 грн, за 2018 рік 437 988,00 грн, за 2019 рік 516 109,00 грн.

22.02.2024 Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків видано наказ № 35 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД".

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" з питань оподаткування доходів неризидентів за період діяльності з 01.01.2017 по 31.12.2019 контролюючим органом складено акт № 173/34-00-23/36328597 від 27.03.2024, в якому зафіксовано порушення позивачем: п. 103.2, п. 103.3 ст.103, пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України, п. 2 ст. 11 Конвенції між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням, що полягає в не утриманні та не перерахуванні до бюджету податку за ставкою 15% від суми сплаченого доходу у вигляді процентів на користь компанії-нерезидентів "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" (Республіка Кіпр) та ALLIS ENTERPRISES LIMITED (Республіка Кіпр), в результаті чого занижено податок на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 8599879,34 грн., в тому числі за 2017 рік 2398253 грн., за 2018 рік -2846919,5 грн., за 2019 рік 3354706,8 грн.

На підставі висновків проведеної перевірки 26.04.2024 Південним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Д" №213/34-00-23/36328597 про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 10749849 грн. 34 коп., з яких за основним платежем 8599879,34 грн. та за штрафними санкціями 2149970 грн.

Дане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, яка своїм рішенням від 13.06.2024 № 17877/6/99-00-06-01-04-06 скаргу товариства залишила без задоволення, а згадане податкове повідомлення-рішення - без змін.

Таким чином, вважаючи податкове повідомлення-рішення від 26.04.2024 №213/34-00-23/36328597 протиправним та такими, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з таких мотивів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Пунктом 14.1.54 ст. 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно з пп. 141.4.1 ст. 141 ПК України доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цього пункту такими доходами є: а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов`язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Відповідно до п. 141.4.2 ст. 141 ПК України резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Таким чином, законодавством України передбачено, що оподаткуванню податком на прибуток за ставкою 15% підлягають виплачені резидентом на користь нерезидента проценти як плата за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит.

Поряд із цим, як слідує з пункту 3.2 статті 3 ПК України, якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено ст. 103 ПК України.

Згідно з п. 103.2 ст. 103 ПК України особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Положеннями п. 103.4 ст. 103 ПК України визначено, що підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відповідно до п. 103.5 ст. 103 ПК України довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Отже, у момент виплати доходу достатньою підставою для застосування зниженої ставки податку є наявність довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України і така довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України.

Такий висновок наведений Верховним Судом у постановах від 14.08.2018 у справі № 817/1045/17, від 02.04.2024 у справі № 826/6241/17 та від 21.11.2024 у справі № 480/5208/23.

Між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр підписано Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08.11.2012, яку ратифіковано 04.07.2013. Набрала чинності для України 07.08.2013.

За змістом положень зазначеної Конвенції, проценти, що виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, будуть оподатковуватись тільки в цій другій Державі, якщо такий резидент має фактичне право на ці проценти і підлягає оподаткуванню в цій другій Договірній Державі у відношенні цих процентів.

Термін "проценти" при використанні в цій статті означає доход від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, доход від урядових цінних паперів і доход від облігацій і боргових зобов`язань.

Термін "проценти" не буде включати ніякі доходи, які можуть розглядатись як розподіл згідно з положеннями статті 10 цієї Конвенції.

Положення пункту 1 цієї статті не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на проценти, яка є резидентом однієї Договірної Держави, здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі, в якій виникають проценти, через розташоване там постійне представництво, або здійснює в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої там постійної бази, і боргове зобов`язання, на підставі якого сплачуються проценти, дійсно відноситься до такого постійного представництва або постійної бази.

Водночас право на застосування зменшеної ставки податку, що передбачена відповідним міжнародним договором України, виникає, за умови одночасного виконання таких вимог: нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидентом надано довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України; нерезидент є бенефіціарним власником доходу.

За правилами п. 103.3 ст. 103 ПК України бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Для визначення особи як фактичного отримувача доходу, така особа повинна володіти не тільки правом на отримання доходу, але повинна бути і особою, яка визначає подальшу економічну долю доходу. Тобто, коли отримувач процентів має право отримувати вигоду та визначати подальшу економічну долю доходу і не пов`язаний договірними або юридичними зобов`язаннями щодо перерахування такого доходу іншій особі, отримувач є бенефіціарним власником доходу (постанова КАС ВС від 14.08.2018 № К/9901/51316/18).

Разом з тим чинним законодавством не встановлено форми документу, що підтверджує статус контрагента як бенефіціарного власника доходу, та який повинна мати особа на момент проведення виплати. Однак, у разі заперечення обставин щодо бенефіціарного статусу нерезидента-отримувача доходу, обов`язок доказування зворотного в силу положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається на контролюючий орган як на суб`єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах № 817/1045/17 та № 803/1005/17.

Судом встановлено, що на підтвердження того факту, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір станом на 2017 рік, позивач надав податковому органу свідоцтво резидента, видане 20.02.2017 Податковим управлінням Міністерства фінансів Республіки Кіпр, яким засвідчено, що компанія "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" зареєстрована у республіці Кіпр з 27.10.2016. Апостиль виданий компанії "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" головою відділу прибуткових податків А. Хаджидеметріу, засвідчений постійним секретарем Міністерства юстиції та з питань громадського порядку Кіпру у м. Нікосії В. Іоанну 24.02.2017 № 43885/17. Переклад документа з англійської мови на українську мову зроблено перекладачем Кузьменко І.С., справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Т.П. (реєстраційний № 141).

Крім того, на підтвердження того факту, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір станом на 2018 рік, позивач надав податкове свідоцтво резидента, видане 19.04.2018 Податковим управлінням Міністерства фінансів Республіки Кіпр, яким засвідчено, що компанія "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" зареєстрована у республіці Кіпр з 27.10.2016. Апостиль виданий компанії "AGROPROSPERIS 2 LIMITED" головою відділу прибуткових податків А. Хаджидеметріу, засвідчений постійним секретарем Міністерства юстиції та з питань громадського порядку Кіпру у м. Нікосії Хризі Блітса 26.04.2018 № 87721/18. Переклад документа з англійської мови на українську мову зроблено перекладачем Кузьменко І.С. , справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Т.П. (реєстраційний № 100).

Також на підтвердження того факту, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір станом на 2019 рік, позивач надав податкове свідоцтво резидента, видане 21.02.2019 Податковим управлінням Міністерства фінансів Республіки Кіпр, яким засвідчено, що компанія "ALLIS ENTERPRISES LIMITED" зареєстрована у Республіці Кіпр з 16.05.2008 та є резидентом Республіки Кіпр відповідно до Конвенції про уникнення подвійного оподаткування, укладеної між Республікою Кіпр та Україною. Підпис Є.Хараламбус. Апостиль виданий компанії " ALLIS ENTERPRISES LIMITED" засвідчений постійним секретарем Міністерства юстиції та з питань громадського порядку Кіпру у м. Нікосії Хризі Блітса 01.03.2019 № 14064/19. Переклад документа з англійської мови на українську мову зроблено перекладачем Кузьменко І.С., справжність підпису якого засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мінюкова-Кручина Т.П. (реєстраційний № 80).

Надані позивачем документи відповідають вимогам як міжнародного, так і національного законодавства. Зазначені обставині визнаються сторонами, зокрема, відповідач не заперечує тієї обставини, що компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанія "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" були резидентами Республіки Кіпр у розумінні Конвенції у спірні періоди і надавали позивачу довідки на підтвердження цьому, видані компетентним (уповноваженим) органом Республіки Кіпр, які відповідають вимогам ст. 103 (пп. 103.4-103.5) ПК України.

Своєю чергою, спір між сторонами виник у зв`язку з невизнанням контролюючим органом права позивача на застосування зменшеної ставки оподаткування податком з доходів нерезидента із джерелом їх походження з України у розмірі 2% у 2017-2019 роках на підставі Конвенції з посиланням на те, що компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанія "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" не були бенефіціарними власниками процентного доходу, отриманого від ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД", оскільки, на думку відповідача, здійснювали подальше перерахування процентів на користь компанії NAP (Кайманові Острови).

Аналізуючи означені вище доводи податкового органу та надані сторонами докази, суд зауважує, що сам по собі факт укладення договорів про реструктуризацію у 2016 та 2018 роках не підтверджує того, що компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" не були бенефіціарними власниками процентного доходу, отриманого від ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" у 2017-2019 роках.

Також суд акцентує увагу на наступних обставинах:

(1) договір про реструктуризацію від 01.12.2016 та договір про реструктуризацію від 27.11.2018 було укладено з метою передачі функції фінансування в межах групи компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанії "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД", при чому за наслідками укладення такого Договору компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанія "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" набули права вимоги до українських компаній групи, включаючи позивача, за кредитними договорами, стороною яких вони стали;

(2) відповідач не наводить жодного доказу того, що в результаті укладення Договору про реструктуризацію від 01.12.2016 та договору про реструктуризацію від 27.11.2018 компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанія "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" набули статусу агента або особи, що виконує лише посередницькі функції щодо доходу, отримуваного за кредитними договорами, стороною яких вони стали.

Більше того, і позивач, і компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" підтвердили, що (а) останні не є агентами, номінальними утримувачами (номінальними власниками) чи посередникками щодо доходу, отримуваного за такими Кредитними договорами, і є власником прав вимоги за Кредитними договорами; (б) у компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанії "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" не існує зобов`язань з передання отриманих за Кредитними договорами процентів третім особам.

Відповідач же не вказує яким чином факт зміни структури внутрішньогрупового фінансування у 2016 та 2018 роках може довести відсутність у компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанії "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" статусу бенефіціарного власника процентного доходу, отриманого від позивача у 2017-2019 роках.

Крім того, як підтверджується листом від 21.12.2023, компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" не здійснювала послідовних операцій з подальшого переказу отриманого від українських компаній процентного доходу в жодному місяці за 2017 - 2019 роки. Згідно іншого листа від 26.03.2024 компанія "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" також не здійснювала послідовних операцій з подальшого переказу отриманого від українських компаній процентного доходу в жодному місяці за 2019 рік. При цьому твердження відповідача щодо залишків коштів на рахунках цих компаній не мають жодного правового значення для цілей встановлення наявності у останніх статусу бенефіціарного власника процентного доходу.

Як вбачається з Управлінських звітів компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та Управлінських звітів компанії "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД", що надані позивачем, основними видами діяльності компаній є здійснення капіталовкладень та фінансування пов`язаних компаній.

В той же час відповідачем не враховано, що кредитні договори, на підставі яких компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанія "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" отримувала дохід у вигляді процентів, за своєю суттю є фінансовими інструментами, спрямованими виключно на поповнення обігових коштів та налагодження фінансово-господарської діяльності позивача, що підтверджується умовами цих договорів. Нараховані відповідними компаніями проценти за такими кредитними договорами відображаються у складі її активів. У свою чергу рішення про викуп акцій, прийняття яких було добровільним, мають на меті та своїм результатом зміни в капіталі, що є очевидним підтвердженням різної правової природи та спрямованості відповідних інструментів.

Твердження ж відповідача про подальше перерахування компанією "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанією "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" процентного доходу, отриманого від позивача у 2017-2019 роках на користь компанії "АМАРІСТА ЛІМІТЕД" та компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та від останніх на користь "ЕНСІЕЙЧ АГРІБІЗНЕС ПАРТНЕРС ЕЛПІ" не спростовують того, що компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанія "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" є самостійними від інших компаній групи NCH юридичними особами.

У постанові від 21.03.2018 у справі № 803/1005/17 Верховний Суд відзначив, що чинним законодавством не передбачено ні уповноваженого органу, ні форми звітності, на підставі яких резидент міг би документально підтвердити фактичне право на одержання доходу (статус бенефіціарного власника). Водночас у разі заперечення обставин щодо бенефіціарного власника, обов`язок доказування зворотного покладається на контролюючий орган як на суб`єкта владних повноважень.

В іншій постанові від 14.08.2018 у справі № 817/1045/17 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду, аналізуючи подібні правовідносини, стороною яких виступала компанія тієї ж інвестиційної групи, що і "ЕЙТІЕС АГРІБІЗНЕС ІНВЕСТМЕНТС ЛІМІТЕД", зазначив, що "[…] проценти за користування позикою були перераховані на рахунок нерезидента ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, Кіпр, а відповідачем, всупереч вимог процесуального Закону, не було надано доказів того, що вказаний нерезидент не має повноважень визначати подальшу економічну долю такого доходу у вигляді відсотків тобто не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем доходу, а з наданих позивачем доказів, що наявні в матеріалах справи, не вбачається, що вказана компанія має будь - які зобов`язання щодо подальшого перерахування отриманого доходу (його більшої частини) іншому нерезиденту, як відсутні і будь-які обмеження щодо самостійного визначення подальшої економічної долі вказаного доходу, суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про необґрунтованість доводів контролюючого органу, що нерезидент ATS AGRIBUSINESS INVESTMENTS LIMITED, Кіпр, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у вигляді процентів за користування позикою, а відтак і безпідставність доводів контролюючого органу, щодо необхідності оподаткування виплаченого вказаній компанії доходу у вигляді відсотків за загальним правилом в розмірі 15%.".

Положеннями частин першої, другої статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд також зазначає, що повноваження щодо витребування, дослідження й аналізу первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, обов`язкових платежів, порушення інших вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, з метою визначення сум грошових зобов`язань та штрафних санкцій, є дискреційними повноваженнями і виключною компетенцією останніх. Своєю чергою, завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в справедливому, неупередженому та своєчасному вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, інакше було б порушено принцип поділу влади.

Отже, саме відповідач в межах реалізації покладених на нього функцій (ст.ст. 19-1, 75, 85 ПК України) уповноважений отримувати від платників податків у порядку, визначеному законодавством, документи про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, за результатами аналізу яких реалізує компетенцію в частині визначення сум грошових зобов`язань у порядку, визначеному пунктом 54.3 статті 54 ПК України.

Натомість адміністративний суд аналізує рішення контролюючого органу, ухвалене за результатами означених заходів на предмет його відповідності критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень під час розгляду цієї справи не довів, що компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанія "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" не мають повноважень визначати подальшу економічну долю такого доходу у вигляді відсотків, тобто не є бенефіціарними (фактичними) отримувачем доходу, а з наданих позивачем доказів, що наявні в матеріалах справи, не вбачається, що вказані компанії мали будь-які зобов`язання щодо подальшого перерахування отриманого доходу (його більшої частини) іншому нерезиденту, як відсутні і будь-які обмеження щодо самостійного визначення подальшої економічної долі вказаного доходу.

Додатково при розгляді цієї справи суд враховує висновок експертів Національного наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи від 06.11.2024 № 5722, згідно з яким висновки Акту від 27.03.2024 № 173/34-00-23/36328597 "Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" про заниження позивачем податку з доходів нерезидента із джерелом їх походження з країни за період з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року - документально не підтверджуються.

Суд зазначає, що відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 101 КАС України унормовано, що висновок експерта це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Також за змістом статті 104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має такі самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Статтею 108 КАС України визначено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

Таким чином, оцінивши наданий на замовлення позивача висновок експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" № 5722 від 06.11.2024 за результатами проведення комісійної судової економічної експертизи, суд не бачить достатніх правових та фактичних підстав не брати такий висновок до уваги при вирішенні цієї справи, враховуючи, що він складений у встановленому законодавством порядку та стосується дослідження тих обставин, які входять до предмета доказування, але водночас їх встановлення дійсно потребує спеціальних знань.

При цьому суд враховує, що відповідач, заперечуючи вказаний висновок експертів та посилаючись на його неповноту і наявність обґрунтованих сумнівів у його правильності, не звернувся з клопотанням про призначення експертизи за ухвалою суду, із наданням у розпорядження експертів усіх матеріалів справи і проведеної податкової перевірки та із постановленням перед ними запропонованих учасниками справи питань, зокрема щодо руху коштів компанії "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" та компанії "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД", отриманих від українських підприємств, в тому числі від позивача, їх подальшого використання, наявності ознак транзитності відповідних коштів тощо.

Суд також бере до уваги, що у справі ''Кобець проти України'', використовуючи критерій доведення ''поза розумним сумнівом'' (рішення у справі ''Авшар проти Туреччини''), ЄСПЛ вказав на те, що таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Принцип оцінки доказів ''поза розумним сумнівом'' полягає в тому, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Ураховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про необґрунтованість та недоведеність тверджень контролюючого органу про те, що нерезиденти - компанія "АГРОПРОСПЕРІС 2 ЛІМІТЕД" (Кіпр) та компанія "ЕЛЛІС ЕНТЕРПРАЙЗИС ЛІМІТЕД" (Кіпр) не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу у вигляді процентів за користування позикою, а відтак і безпідставність доводів контролюючого органу щодо необхідності оподаткування виплаченого вказаним компаніям доходу у вигляді відсотків за загальним правилом в розмірі 15%.

При цьому суд застосовує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 19.03.2025 у справі № 560/8133/24, яка сформована за аналогічних правовідносин (обставин) та в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України є обов`язковою для врахування.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно з позицією ЄСПЛ, викладеною, зокрема, у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції", заява № 36985/97, рішення від 23 липня 2002 року, п. 110, адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи повинні бути розглянуті на підставі наданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів мусять саме податківці.

Перевіривши обґрунтованість ключових доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 26.04.2024 №213/34-00-23/36328597 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, у зв`язку з повним задоволенням позову, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 30 280,00 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 143, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 213/34-00-23/36328597 від 26.04.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОПРОСПЕРІС ТРЕЙД" понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 30 280 грн. (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 21.05.2025.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропросперіс Трейд" (код ЄДРПОУ: 36328597, місцезнаходження: вул. Келецька, 105, м. Вінниця, 21030);

Відповідач: Південне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП 44104032, місцезнаходження: пр. Шевченка, 15/1, м. Одеса, 65015).

СуддяСлободонюк Михайло Васильович