Рішення № 127509731, 21.05.2025, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1462/25

2/583/733/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2025 року м. Охтирка

Охтирський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючої судді Семенової О.С.,

за участю секретаря

судового засідання Гайдейчук К.В., Добровольської А.А.,

учасників справи:

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Охтирка за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних водним живим ресурсам,

ВСТАНОВИВ:

Позивач через свого представника Непочатова О. 08 квітня 2025 року звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивував тим, що 14 червня 2024 року ОСОБА_1 на ставку біля с. Катеринівка Охтирського району Сумської області ловив раків забороненим знаряддям лову - пасткою «Зонтик», при цьому упіймав 1 шт рака, чим заподіяв шкоду рибному господарству України на суму 3332,00 грн. 24 липня 2024 року постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, та звільнено від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, провадження по справі було закрито, знаряддя лову знищені. На підставі викладеного просить стягнути з відповідача майнову шкоду, заподіяну водним живим ресурсам, у розмірі 3332,00 грн.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10 квітня 2025 року відкрито провадження по справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі, свою позицію щодо підтримання позовних вимог не виклав /а.с. 34/.

Відповідач в судовому засіданні позов позовні вимоги визнав у повному обсязі та надав суду оригінал квитанції про повне відшкодування майнової шкоди, заподіяну водним живим ресурсам, у розмірі 3332,00 грн /а.с. 31/.

Суд з урахуванням думки відповідача вважає за можливо розглянути справу без участі представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява про відшкодування збитків, заподіяних водним живим ресурсам, не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

В судовому засіданні встановлено, що постановою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 24 липня 2024 року було встановлено факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, а саме, що він 14.06.2024 р. о 17.00 год. на ставку біля с. Катеринівка Охтирського району в нерестовий період ловив раків забороненим знаряддям лову - пасткою «Зонтик», упіймав одного рака вагою 0,1 кг, заподіявши при цьому збитки рибному господарству України на суму 3332 грн, тобто порушив п.п. 1 п. 1 Розділу IV Правил любительського рибальства, рака відпущено у живому стані у ставок. Відповідно до цієї постанови ОСОБА_1 було звільнено від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 85 КУпАП, на підставі ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, провадження по справі- закрито, знаряддя лову - знижені. Постанова набрала законної сили 06 серпня 2024 року / а.с. 6/.

Згідно з розрахунком матеріальних збитків вартість збитків, нанесених незаконним виловом цінних порід риб, вчиненого ОСОБА_1 , а саме одного раку, становить таксою за одного рака 3332,00 грн /а.с. 7/.

19 грудня 2024 року ОСОБА_1 було направлено претензію на суму 3332,00 грн / а.с. 8/.

Відповідно до квитанції до платіжної інструкції ОСОБА_1 06 травня 2025 року сплатив на розрахунковий рахунок, який вказаний в позовній заяві, Кириківської ОТГ суму збитків в розмірі 3332,00 грн / а.с. 30-31/.

Розмір шкоди, заподіяної особами незаконним (з порушенням правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, визначено відповідно до такс, затверджених постановою КМУ від 21 листопада 2011 року № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів».

Відповідно до ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов`язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Такими чином, вина відповідача у вилові раків в заборонений час доказуванню не підлягає.

Як зазначено в постанові про адміністративне правопорушення відповідач виловив незаконним способом одного рака.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року № 1209 "Про затвердження такс обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів" здійснено розрахунок збитків, завданих відповідачем, згідно якого розмір збитку внаслідок незаконного вилову одного рака становить 3332, 00 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" посадові особи органів рибоохорони серед іншого здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження: здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

За змістом ст. 3 Закону України "Про тваринний світ" об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, є: дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) і безхребетні (членистоногі, молюски, голкошкірі та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі; частини диких тварин (роги, шкіра тощо); продукти життєдіяльності диких тварин (мед, віск тощо). Об`єкти тваринного світу, а також нори, хатки, лігва, мурашники, боброві загати та інше житло і споруди тварин, місця токування, линяння, гніздових колоній птахів, постійних чи тимчасових скупчень тварин, нерестовищ, інші території, що є середовищем їх існування та шляхами міграції, підлягають охороні. Громадяни відповідно до закону мають право: на загальне і спеціальне використання об`єктів тваринного світу; мати у власності окремі об`єкти тваринного світу; на компенсацію шкоди, завданої дикими тваринами. Громадяни відповідно до закону зобов`язані: охороняти тваринний світ і середовище перебування диких тварин; сприяти відтворенню відновлюваних об`єктів тваринного світу; використовувати об`єкти тваринного світу відповідно до закону; відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу. Громадяни мають й інші права та обов`язки, передбачені законом.

Згідно зі ст. 63 Закону порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в: порушенні встановленого законодавством порядку надання об`єктів тваринного світу в користування; порушенні правил використання об`єктів тваринного світу; незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об`єктів тваринного світу. Незаконно добуті (зібрані) об`єкти тваринного світу, виготовлена з них продукція, знаряддя правопорушень підлягають безоплатному вилученню в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні і у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Незаконно добуті в природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення - конфіскації.

Одержані від їх реалізації доходи спрямовуються до Автономної Республіки Крим і місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст. 69 Закону України "Про тваринний світ" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

В даному випадку в цій справі предметом спору є стягнення із відповідача збитків, заподіяних водним живим ресурсам, у розмірі 3332,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач після відкриття провадження у справі відшкодував збитки в повному обсязі.

Станом на день судового розгляду справи відповідачем в добровільній формі сплачено збитки у розмірі 3332,00 грн, тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Представник позивача не подав заяви до суду, що він не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимо г,а саме: у разі відмови в позові - на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, заподіяних водним живим ресурсам.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського Апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набуває чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Позивач: Державне агентство України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм /юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 45а, код ЄДРПОУ 37472282/ в особі Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Сумській області / юридична адреса: вул. Магістратська, 29, м. Суми, 40009/,

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області О.С. Семенова