Рішення № 127509679, 14.05.2025, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/240/25

Провадження № 2/577/356/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2025 року м.Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Потій Н.В.,

за участю секретаря Подейко Т.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Левченко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотоп цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ служби у справах дітей Конотопської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції сторін.

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 в якому просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо його сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої вимоги мотивує тим, що з 30 квітня 2011 перебувала в шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей: дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб з відповідачем розірвано 05 грудня 2014 року. Рішенням суду від 19 вересня 2013 стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей в розмірі 600 грн щомісячно, проте аліментів позивач не отримує. 15 травня 2015 року позивач уклала шлюб з ОСОБА_7 , який змінив прізвище на « ОСОБА_7 », в шлюбі в них народилося двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та донька, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Рішенням суду від 07 березня 2019 року змінено прізвище ОСОБА_4 та ОСОБА_12 відповідно на « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_7 ». Наразі позивач разом зі своїм чоловіком ОСОБА_13 , та 4 дітьми (двоє від першого шлюбу та двоє від другого) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживають квартирі позивача в АДРЕСА_1 . Згідно довідок Конотопського ліцею № 2, ОСОБА_2 не відвідував класних загальношкільних батьківських зборів, не звертався до вчителя-предметника, класного керівника, адміністрації закладу освіти з питань навчання й виховання доньки та сина. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відвідує спортивну секцію «Гандбол» і згідно довідки, виданої Конотопською дитячо-юнацькою спортивною школою, навчанням ОСОБА_4 займається її мати ОСОБА_1 та вітчим ОСОБА_13 , які регулярно відвідують навчально-тренувальний процес, цікавляться успіхами дитини в спорті. Позивач разом з ОСОБА_13 фінансово повністю забезпечують дітей, а біологічний батько дітей свідомо нехтує своїми обов?язками. Відповідач з дітьми не спілкується, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, що негативно впливає на фізичний розвиток як складову виховання не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, коштів на забезпечення життєдіяльності дітей взагалі не надає.

Відзив на позов не надано.

ІІ. Інші процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду від 17 лютого 2025 справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

17 березня 2025 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала і прохала його задовольнити з підстав, викладених у позові. Суду пояснила, що тривалий час діти проживають з вітчимом ОСОБА_13 , якого вважають своїм батьком. З ОСОБА_13 вона перебуває в шлюбі з 2015 року, від якого мають ще двох неповнолітніх дітей. Всіх чотирьох неповнолітніх дітей утримує ОСОБА_13 , який після вирішення питання про позбавлення батьківських прав ініціюватиме питання про усиновлення двох неповнолітніх дітей позивача, які матимуть змогу користуватися пільгами ОСОБА_13 , який є учасником бойових дій. Тому позбавлення відповідача батьківських прав відповідає інтересам дітей.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав, погодився на позбавлення батьківських прав відносно двох неповнолітніх дітей.

Представник третьої особи органу опіки та піклування проти позову не заперечувала, підтримала висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Згідно із свідоцтвом про народження, ОСОБА_4 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_3 , в свідоцтві про народження батьком записаний ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 (а.с. 11).

Рішенням Конотопського міськрайонного суду від 19.09.2013 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_19 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 600 грн щомісяця до досягнення дітьми повноліття (а.с. 7)

Відповідно до свідоцтва про шлюб 15 травня 2015 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєстрував шлюб з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка - ОСОБА_7 , дружини - ОСОБА_7 (а.с.8)

Як вбачається з копії заочного рішення Конотопського міськрйонного суду від 27.03.2019, змінено прізвище ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, змінено прізвище ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Згідно довідок про реєстрацію місця проживання центру надання адміністративних послуг Конотопської міської ради ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 18.03.2016 року зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 . Також в квартирі зареєстровані ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_22 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.14,15,16)

Відповідно до довідки Конотопського ліцею №2 Конотопської міської ради №02-16/216 від 03.12.2024, батько учениці 8Б класу Конотопського ліцею №2 ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , не відвідував класних, загальношкільних батьківських зборів, не звертався до вчителів-предметників, класного керівника ОСОБА_24 , адміністрації закладу освіти з питань навчання та виховання доньки з 01.09.2021, коли дівчина розпочала навчання в 5 класі даного закладу освіти, і по теперішній час (а.с.17)

Яке вбачається з довідки Конотопського ліцею №2 Конотопської міської ради №02-16/215 від 03.12.2024, батько учня 6А класу Конотопського ліцею №2 ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , не відвідував класних, загальношкільних батьківських зборів, не звертався до вчителів-предметників, класного керівника ОСОБА_25 , адміністрації закладу освіти з питань навчання та виховання доньки з 01.09.2021, коли дівчина розпочала навчання в 5 класі даного закладу освіти, і по теперішній час (а.с.18)

Згідно довідки Конотопської дитячо-юнацької спортивної школи №75 від 17.12.2024, ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 01.09.2020 й по теперішній час навчається на відділенні «Гандбол». Навчанням дівчини займається мати - ОСОБА_1 та вітчим ОСОБА_13 . Регулярно відвідують навчально-тренувальний процес, цікавляться успіхами дитини в спорті. Інші члени сім`ї не приймають участь в навчанні спортсменки (а.с.19)

Відповідно до довідки Конотопського відділу державної виконавчої служби СХ МРУЮ №25.2-30/98052 від 16.12.2024 ОСОБА_1 у період з 01.12.2020 по 13.12.2024 не отримувала аліменти в розмірі 600 грн на утримання дітей сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.20)

Згідно довідки Конотопського відділу державної виконавчої служби СХ МРУЮ №25.2-30/12859 станом на 31.01.2025, згідно виконавчого листа №2/577/1256/13 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів в розмірі 600 грн, щомісяця, на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборгованість зі сплати аліментів становить 241264,28 грн (а.с.33)

Відповідно до висновку оцінки потреби сім`ї №30 служби соціальної роботи в громаді Конотопської міської ради, оцінювання проводилося з 25.02.2025 по 26.02.2025, мати ОСОБА_13 спроможна виконувати обов`язки з виховання дітей та догляду за ними (а.с.34).

Згідно акту обстеження умов проживання від 28.02.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , створені задовільні умови проживання. Продукти харчування в наявності та в достатній кількості. Місця для відпочинку обладнані належним чином, наявні місця для навчання та проведення дозвілля. За даною адресою зареєстровані та постійно проживають ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.35).

Відповідно до довідки КНП КМР «Конотопська центральна районна лікарня ім. академіка ОСОБА_27 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_28 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходяться під наглядом педіатра КНП КМР «Конотопська ЦРЛ ім. ак. М.Давидова» з народження; Станом здоров`я займається мати - ОСОБА_1 , яка виконує всі надані рекомендації. Батько дітей ОСОБА_2 , протягом 5 років у дитячу поліклініку не звертався, станом здоров`я дітей не цікавиться (а.с.36).

07 грудня 2024 року приватним нотаріусом Ничвидюк Н.А. посвідчено заяву ОСОБА_2 про надання згоди на позбавлення батьківських прав відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 40).

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Конотопської міської ради від 07.03.2025, позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідає інтересам малолітніх дітей. (а.с. 30-32).

IV. Норми права.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України та ст. 20 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду з метою захисту своїх цивільних прав, свобод чи інтересів у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У статті 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

У частині сьомій статті 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

У частинах першій, другій та четвертій статті 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У статті 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно зі статтею 166 СК України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках за доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише за наявності вини у діях батьків.

Аналогічний правовий висновок Верховний Суд виклав у постановах від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18 (провадження № 61-4014св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 522/21914/14 (провадження № 61-8179св19), від 22 листопада 2023 року у справі № 1915/2789/12 (провадження № 61-14726св23), від 07 лютого 2024 року у справі № 455/307/22 (провадження № 61-16965св23).

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

V. Оцінка суду.

Вислухавши сторони, третю особу, з`ясувавши думку малолітніх дітей, дослідивши зібрані в справі докази, оцінюючи докази зібрані у справі кожен окремо, їх достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволення позовних вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У справі «Мамчур проти України» (17.07.2015) ЄСПЛ аналізував питання «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками й виснував: «При визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, в найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки з сім`єю, окрім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або явно дисфункціональна; і по-друге, в найкращих інтересах дитини забезпечити її розвиток в безпечному, надійному і стабільному середовищі та в середовищі, що не є дисфункціональним» (п. 76).

У справі «Странд Лоббен та інші проти Норвегії» ЄСПЛ звернув увагу, що суди не розглянули, чи можна було розв`язати стверджувану проблему у стосунках між заявником і його донькою за допомогою інших заходів, які б реалізували на практиці гарантії взаємного спілкування батьків і дитини.

Аналізуючи встановлені факти у контексті позбавлення батьківських прав, суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.

Суд також враховує правовий висновок, у постанові КЦС ВС від 10 листопада 2023 року у справі № 401/1944/22 про неможливість батьків відмовитися від дитини. Так, відповідно до частин 2, 3 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини, тому заяви відповідача, в яких він відмовляється від батьківських прав на дитину та визнає позов про позбавлення її батьківських прав, не можуть слугувати підставою для задоволення позову, оскільки відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства та не відповідає інтересам дитини.

З огляду на викладене, суд не приймає як нотаріально посвідчену заяву, так і усну заяву ОСОБА_2 в суді про згоду на позбавлення його батьківських прав, яка є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства та не відповідає інтересам дітей.

Суд встановив, що у справі відсутні докази застосування інших заходів попередження та впливу на відповідача. При цьому суд критично оцінює доводи позивача про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно дітей, які тривалий час проживають з вітчимом, з метою вирішення у майбутньому питання про користування пільгами вітчима як учасника бойових дій.

Суд враховує, що озвучена в судовому засіданні думка малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , про згоду на позбавлення батьківських прав біологічного батька та підтримку з цього приводу позиції матері, не може бути самодостатньою підставою, яка враховується під час вирішення питання про позбавлення батьківських прав, оскільки думка дитини не завжди може відповідати її інтересам. Зокрема, у даному випадку така думка дітей висловлена під впливом зовнішніх факторів (тривале проживання матері з вітчимом), яким діти через малолітній вік неспроможні надавати правильну оцінку. З цього приводу суд враховує правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 705/3040/18 (провадження № 61-19878св21).

Суд зауважує, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття позитивних рішень у вказаних категоріях справ, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи та особистості учасників цих правовідносин (постанова КЦС ВС від 2 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19).

Натомість жодних доказів того, що відносно ОСОБА_2 застосовувалися будь - які засоби попередження або впливу щодо виконання ним своїх батьківських обов`язків з боку органів внутрішніх справ (притягнення до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов`язків), чи з боку органів опіки та піклування (надання доказів коли саме були проведені бесіди з відповідачем з приводу необхідності належного виконання останнім батьківських обов`язків) позивачем не надано. Наявність заборгованості по аліментах не може свідчити про ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків та не є підставою для позбавлення його батьківських прав.

Суд наголошує, що необґрунтоване (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання батька до належного виконання своїх батьківських обов`язків) позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 464/2040/23).

Враховуючи викладене у сукупності, суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав щодо малолітніх дітей та вважав його таким, що прийнятий без урахування якнайкращих інтересів дітей.

Відтак, з урахуванням якнайкращих інтересів дітей та з огляду на відсутність виключних підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для позбавлення відповідача батьківських прав, як і гострої соціальної необхідності у цьому. Водночас, враховуючи конкретні обставини цієї справи, суд відмовляючи в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, вважає за доцільне попередити відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Керуючись ст. 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ служби у справах дітей Конотопської міської ради, про позбавлення батьківських прав - відмовити.

Попередити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , про необхідність змінити ставлення до виховання своїх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Покласти на Відділ служби у справах дітей Конотопської міської ради як орган опіки та піклування контроль за виконанням батьківських обов`язків ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , щодо дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , мешканка АДРЕСА_2 )

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , проживає АДРЕСА_3 )

Представник третьої особи: Відділ служби у справах дітей Конотопської міської ради Левченко Ірина Володимирівна (юридична адреса: м. Конотоп, пр. Миру,8)

Повний текст рішення суду оголошено 21 травня 2025 року о 16:00 год.

Суддя Н. В. Потій