Ухвала суду № 127509269, 16.05.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

1423/5751/2012 16.05.2025

н\п 1-в/490/109/2025

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 1423/5751/2012

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2025 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м.Миколаєва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву директора департаменту фінансів Миколаївської міської ради ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа, виданого на виконання вироку Центрального районного суду м.Миколаєва від 23 липня 2012 року,

В С Т А Н О В И В :

08 травня 2025 року до Центрального районного суду м.Миколаєва надійшла заява директора департаменту фінансів Миколаївської міської ради ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа, виданого на виконання вироку Центрального районного суду м.Миколаєва від 23 липня 2012 року у справі №1423/5751/2012 про стягнення з ОСОБА_4 на користь департаменту фінансів Миколаївської міської ради 4720,82 гривень матеріальної шкоди (витрат на лікування потерпілого від злочину), до виконання.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що на виконання вироку Центрального районного суду м.Миколаєва від 23 липня 2012 року у справі №1423/5751/2012 було видано відповідний виконавчий лист. Стягувачем відповідний виконавчий документ неодноразово скеровувався до органів державної виконавчої служби з метою реального виконання даного судового рішення, однак відповідне судове рішення залишається невиконаним (службова записка департаменту фінансів Миколаївської міської ради №18847/07.03-12/24-2 від 14 червня 2024 року). Згідно змісту повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 09 квітня 2025 року №45902, вказаний виконавчий документ повернуто стягувачу без виконання, оскільки стягувачем пропущено строк пред`явлення виконавчого документу до виконання. Звернення вказаного виконавчого документу до примусового виконання можливо лише після поновлення строку для його пред`явлення та єдиним можливим способом забезпечити реальне виконання судового рішення у справі №1423/5751/2012. Зауважили, що поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання жодним чином не порушує прав відповідача (боржника) та не покладає на нього будь-яких додаткових зобов`язань.

Крім того, звертали увагу на те, що Департамент фінансів Миколаївської міської ради не належить до державних органів, а є органом місцевого самоврядування, а тому при оформленні виконавчого листа по даній справі судом помилково було зазначено строк пред`явлення рішення до виконання 1 рік. З огляду на зазначене, просили внести зміни до виконавчого листа, виданого на виконання вироку Центрального районного суду м.Миколаєва від 23 липня 2012 року у справі №1423/5751/2012, замінивши строк пред`явлення виконавчого листа до виконання з одного на три роки.

Представник заявника та інші учасники судового провадження в судове засідання не з`явились, про розгляд заяви повідомлялись належним чином, однак відповідно до ч.5 ст.539 КПК України їх неявка не перешкоджає проведенню судового розгляду заяви.

На підставі ч.4 ст.107 КПК України, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.

Дослідивши заяву з доданими до неї матеріалами та матеріали судової справи №1423/5751/2012 провадження №1/1423/404/2012, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів судової справи №1423/5751/2012 провадження №1/1423/404/2012, на розгляді Центрального районного суду м.Миколаєва перебувала кримінальна справа №11011166 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України.

23 липня 2012 року по вказаній судовій справи ухвалено вирок, яким ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік. На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_4 звільнено від покарання з випробуванням строком на 1 рік. Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено у вигляді підписки про невиїзд. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 4000 гривень, на користь фінансового відділу Миколаївської міської ради 4720,82 гривень. Вирок набрав законної сили 07 серпня 2012 року.

13 серпня 2012 року по вказаній судовій справі було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_4 на користь фінансового відділу Миколаївської міської ради 4720 (чотири тисячі сімсот двадцять) гривень 82 копійки, який супровідним листом від 13 серпня 2012 року за вих. №67531 направлений на адресу фінансового відділу Миколаївської міської ради за адресою: м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20, для подальшого пред`явлення до виконання до Державної виконавчої служби за місцем знаходження боржника.

Як вбачається з копій постанов та відміток державного виконавця, що містяться на даному виконавчому листі, останній неодноразово повертався стягувачу з підстав:

1) п.6 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону від 21.04.1999 року №606-XIV) у зв`язку із невідповідністю виконавчого документа вимогам ст.18 вказаного Закону, а саме через відсутність ідентифікаційного номера боржника (постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 14 вересня 2012 року, 29 жовтня 2012 року);

2) п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону від 21.04.1999 року №606-XIV), п.2 ч.1 ст.37 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону від 02.06.2016 року №1404-VIII зі змінами, внесеними із Законом №1798-VIII від 21.12.2016 року) у зв`язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними (постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30 вересня 2013 року, 09 грудня 2013 року, 12 лютого 2015 року, 10 грудня 2015 року, від 03 квітня 2018 року);

3) п.5 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону від 21.04.1999 року №606-XIV) у зв`язку з неможливістю встановити фактичне місцезнаходження боржника та через відсутність ідентифікаційного номера боржника неможливо перевірити його доходи та відкриті рахунки у фінансових установах (постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві від 24 червня 2016 року).

Відповідно до ч.3 ст.535 КПК України, у разі якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження.

Згідно ч.5 ст.128 КПК України, якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Строк пред`явлення виконавчого документу до виконання через органи Державної виконавчої служби, відповідно до вимог ст.22 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції, яка діяла на час видачі виконавчого листа по даній кримінальній справі, встановлювався один рік.

Тобто, на час видачі виконавчого документу строк його пред`явлення до виконання в ньому був зазначений вірно.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" 02 червня 2016 року №1404-VIII.

Згідно з положеннями ст.12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно до п.5 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч.1 ст.433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Разом з тим, поновлення строку на пред`явлення виконавчих документів до виконання можливо лише за умови встановлення об`єктивної неможливості дотримання стягувачем відповідних вимог закону щодо строків на їх пред`явлення.

Згідно положень ч.5 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження", у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Судом встановлено, що 2012 року, 2013 року, 2015 року, 2016 року та 2018 року виконавчий лист повертався стягувачу, про що свідчать позначки на виконавчому листі та копії постанов державних виконавців про повернення виконавчого документа стягувачу. Отже, відбулося переривання строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому з огляду на положення п.5 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" стягувач мав право звернутися із виконавчим листом в межах строків, встановлених ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII (три роки з моменту повернення виконавчого листа).

З огляду на те, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу державним виконавцем була винесена 03 квітня 2018 року, з урахуванням відсутності доказів повторного звернення заявника до державної виконавчої служби після вказаної дати, суд дійшов висновку, що строк пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання сплив 03 квітня 2021 року.

Суд зауважує, що поважність причин пропуску строку є оціночним поняттям та має встановлюватися в кожному окремому випадку на підставі відповідних доказів, які у свою чергу оцінюються судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Саме тому стягувач має навести беззаперечні доводи на підтвердження наявності обставин, які є об`єктивно непереборними, не пов`язані з волевиявленням особи та дійсно перешкоджають вчасному пред`явленню виконавчих документів до виконання у встановлені законом строки.

Зазначені заявником обставини для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, суд не може визнати поважними, оскільки будь-яких доказів, які б вказували на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, заявником не надано, як не вказано і те, що вказані обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.

За таких обставин, суд вважає, що заявником пропущено строк пред`явлення виконавчого документу до виконання та не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин, які б перешкоджали своєчасному його пред`явленню до виконання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.128, 535 КПК України, ст.433 ЦПК України, Законом України "Про виконавче провадження", суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви директора департаменту фінансів Миколаївської міської ради ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа, виданого на виконання вироку Центрального районного суду м.Миколаєва від 23 липня 2012 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1