Ухвала суду № 127509040, 14.05.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/2459/25

Провадження № 1-кс/487/2383/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Миколаєва клопотання прокурора Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42025230000000019 відомості про яке 28.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням, у якому просив винести ухвалу про накладення арешту на речі, які вилучені 30.04.2025 під час проведення обшуку за місцем знаходження КНП «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Херсонської обласної ради за адресою: м. Херсон, вул. Олеся Гончара (Бєлінського), 6, а саме: костюм демісезонний у кількості 2 комплектів; куртка зимова у кількості 2 штук; (по договору № 22 від 05.03.2024 між КНП «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Херсонської обласної ради та ТОВ «Спікард»); костюм демісезонний у кількості 2 комплектів; куртка зимова у кількості 2 штук; головні убори у кількості 2 штук; костюм літній у кількості 2 комплектів; поло у кількості 2 комплектів; футболка у кількості 2 штук. (по договору № 40 від 26.08.2024 між КНП «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Херсонської обласної ради та ТОВ «Спікард»).

Клопотання обґрунтоване тим, що враховуючи, що вилучені речі мають доказове значення у даному кримінальному провадженні, оскільки можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, а також містять інформацію про умови, обставини його вчинення, а тому є необхідним долучення вказаних речей до матеріалів кримінального провадження з метою подальшого проведення експертного дослідження, використання їх у доказуванні, отримання постійного безперешкодного доступу до них, а тому важливо не допустити їх знищення, приховання чи відчуження, тому є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для арешту вищевказаних речей, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Прокурор до судового засідання не з`явився, надав до суду заяву, у якій просив розглядати клопотання без його участі, клопотання підтримав, просив задовольнити.

В судовому засіданні власник майна був відсутній. Його неприбуття, згідно положень частини 1 статті 172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.

Вивчивши клопотання, матеріали, якими прокурор мотивував його доводи, слідчий суддя дійшов наступного.

Слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню № 42025230000000019 від 28.02.2025 за фактом розтрати та привласнення грошових коштів державного бюджету, вчиненого за попередньою змовою групою осіб за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що за результатами проведеної публічної закупівлі, 26.08.2024 між КНП «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Херсонської обласної ради та ТОВ «Спікард» укладено договір з №40 на придбання форменого одягу, а саме: костюм літній 310 комплектів, костюм демісезонний 130 комплектів, куртки зимові - 130 комплектів, поло 310 комплектів, футболки 310 комплектів, головні убори 130 комплектів на загальну суму 1 973 100 гривень.

Крім цього 05.03.2024 за результатами проведеної публічної закупівлі між КНП «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Херсонської обласної ради та ТОВ «Спікард» укладено договір № 22 про закупівлю форменого одягу, а саме: костюм демісезонний 170 комплектів, куртки зимові - 170 комплектів, головні убори 170 комплектів на загальну суму 1 136 416 гривень. Згідно офіційних даних, переможцем закупівлі обрано ТОВ «Спікард», який використовував дилерський лист ТОВ «Текслайт». Другим учасником аукціону виступало ТОВ «Батісто», яке створювало штучну конкуренцію шляхом подання пропозицій за завищеною ціною.

Проведеним аналізом вказаних закупівель встановлено, що тендерна документація попередньо була підготовлена КНП «ОТЦЕМД та МК» ХОР, з метою надання переваги та обрання переможцем аукціону ТОВ «Спікард», що підтверджується ідентичністю тексту з документа технічних вимог підготовленим замовником перед початком аукціону та інформацією про товар, викладеною на сайті учасника ТОВ «Спікард».

У подальшому, в ході аналізу документації поданої ТОВ «Спікард» для участі в аукціоні встановлено наявність довідки, згідно якої учасник повідомляє замовника про те, що не планує залучати для виготовлення форменого одягу інші суб`єкти господарської діяльності. Про те встановлено, що ТОВ «Батісто» та ТОВ «Текслайт», умисно, з метою реалізації власної продукції та надання переваги ТОВ «Спікард» створюють для нього фіктивну конкуренцію, шляхом спільної участі в аукціоні, наділяють останнього дилерським листом на право реалізації власного товару за завищеними цінами, який не в повній мірі відповідає вимогам якості. Вказані обставини вказують на попередню змову службових осіб КНП «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Херсонської обласної ради та ТОВ «Спікард» щодо розтрати та привласнення грошових коштів державного бюджету.

Також відповідно до вимог договорів про закупівлю товарів ТОВ «Спікард» повинно поставити товар якість якого повинна відповідати наказу Міністерства охорони здоров`я України № 1020 від 07.12.2012 та вимогам Національного стандарту України ДСТУ 471-2001.

30.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.04.2025 проведено обшук за місцем знаходження КНП «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Херсонської обласної ради за адресою: м. Херсон, вул. Олеся Гончара (Бєлінського), 6, під час якого вилучено наступне: костюм демісезонний у кількості 2 комплектів; куртка зимова у кількості 2 штук; (по договору № 22 від 05.03.2024 між КНП «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Херсонської обласної ради та ТОВ «Спікард»); костюм демісезонний у кількості 2 комплектів; куртка зимова у кількості 2 штук; головні убори у кількості 2 штук; костюм літній у кількості 2 комплектів; поло у кількості 2 комплектів; футболка у кількості 2 штук. (по договору № 40 від 26.08.2024 між КНП «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Херсонської обласної ради та ТОВ «Спікард»).

30.04.2025 вилучені речі в рамках кримінального провадження визнано речовим доказом про, що слідчим винесено відповідну постанову.

Частиною 7 статті 237 КПК України передбачено, що вилучені під час огляду речі, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2ст. 167 КПК України, оскільки використане як засоби, знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегло на собі його сліди.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завдання арешту майна є запобігання можливості його приховання, пошкодження псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч.ч.2,3 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випаду, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.

Вищевказані речі, мають доказове значення у кримінальному провадженні, згідно ч. 7 ст. 237 КПК України, вважаються тимчасово вилученим майном.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду (ч. 2 ст. 168 КПК України).

Частиною 5 ст. 171 КПК України визначено, що клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, вказане майно є тимчасово вилученим майном.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Як передбачено ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 КПК України. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання (ч.ч. 1, 2 ст. 171 КПК України).

Відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженню; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Вказане у своїй сукупності свідчить про обґрунтованість клопотання та наявність достатніх підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаного у клопотанні майна.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 132, 170-172 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Накласти арешт на речі, які вилучені 30.04.2025 під час проведення обшуку за місцем знаходження КНП «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Херсонської обласної ради за адресою: м. Херсон, вул. Олеся Гончара (Бєлінського), 6, а саме: костюм демісезонний у кількості 2 комплектів; куртка зимова у кількості 2 штук; (по договору № 22 від 05.03.2024 між КНП «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Херсонської обласної ради та ТОВ «Спікард»); костюм демісезонний у кількості 2 комплектів; куртка зимова у кількості 2 штук; головні убори у кількості 2 штук; костюм літній у кількості 2 комплектів; поло у кількості 2 комплектів; футболка у кількості 2 штук. (по договору № 40 від 26.08.2024 між КНП «Обласний територіальний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Херсонської обласної ради та ТОВ «Спікард»).

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення відповідно до пункту 9 частини 1 статті 309 Кримінального процесуального кодексу України.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, інший власник майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя ОСОБА_1