Рішення № 127509028, 21.05.2025, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/1830/25

Провадження №2-а/487/33/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді АфоніноїС.М., за участю секретаря судового засідання Беспалько А. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миколаєві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просить скасувати постанову Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради №144 від 11.03.2025 щодо накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн та постанову Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради №145 від 11.03.2025 щодо накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.

В обґрунтуванняпозовних вимогпосилається нате,що постановоюадміністративної комісіїЗаводського районуМиколаївської міськоїради №144від 11.03.2025 ОСОБА_1 було визнановинним упорушення статті152КУпАП танакладено адміністративнестягнення увигляді штрафуу розмірі680грн;постановою адміністративноїкомісії Заводськогорайону Миколаївськоїміської ради№ 145від 11.03.2025 ОСОБА_1 було визнановинним упорушення статті152КУпАП танакладено адміністративнестягнення увигляді штрафуу розмірі680грн.Позивач повністюне погоджуєтьсяіз зазначенимипостановами представниківМиколаївської міськоїради,та вважаєсебе невинним,а вказаніпостанови єнеобґрунтованими татакими,яка підлягаютьскасуванню,оскільки зазначеніпостанови немістять жоднихналежних тадостатніх доказівфакту вчиненняадміністративного правопорушеннятому виходячиз цихобставин позивачпросив визнатипротиправними таскасувати зазначеніпостанови. Крім того, просив поновити строк на оскарження вищезазначених постанов, оскільки отримав їх 16.03.2025.

Ухвалою суду від 21.04.2025 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

24.04.2025 до суду надійшов відзив на адміністративний позов, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 05.02.2025 заступником начальника відділу санітарної інспекції управління комунального господарства та благоустрою Заводського району Миколаївської міської ради Гульчак Лілією Олександрівною було складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 05.02.2025 о 10 год 15 хв. встановив тимчасову огорожу на прилеглій території по вул. Громадянській, 39 свого домоволодіння без відповідного на те дозволу чим порушив Правила благоустрою м. Миколаєва п. 12.2.21, які затверджені рішенням Миколаївської ради від 16.05.2013 № 28/10 «Про внесення змін та доповнень до рішення Миколаївської міської ради від 19.04.2007 № 12/21 «Про затвердження Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Миколаєві» за що ст. 152 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. Постановою адміністративної комісії Заводського району Миколаївської міської ради № 144 від 11.03.2025 ОСОБА_1 було визнано винним у порушення статті 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.

Також, 05.02.2025 головним спеціалістом відділу санітарної інспекції управління комунального господарства та благоустрою Заводського району Миколаївської міської ради Єременко Наталією Вікторівною було складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 . 05.02.2025 о 10 год 20 хв. самовільно встановив на прилеглій території до житлового будинку за адресою: вул. Громадянська, 3 тимчасову споруду (навіс) без наявності відповідного дозволу на встановлення споруди чим порушив Правила благоустрою м. Миколаєва п. 12.2.21, які затверджені рішенням Миколаївської ради від 16.05.2013 № 28/10 «Про внесення змін та доповнень до рішення Миколаївської міської ради від 19.04.2007 № 12/21 «Про затвердження Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Миколаєві» (далі - Правила) за що ст. 152 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. Постановою адміністративної комісії Заводського району Миколаївської міської ради № 145 від 11.03.2025 ОСОБА_1 було визнано винним у порушення статті 152 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн.

Звертаючись до суду позивач просить визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строк на оскарження цих постанов.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З матеріалів справи слідує, що позивач отримав постанови №144 від 11.03.2025 та №145 від 11.03.2025 лише 16.03.2025, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті.

Із позовною заявою позивач звернувся до суду 25.03.2025 року, тобто у строки, визначені статтею 286 КАС України.

За такого, суд вважає, строк для звернення до суду слід поновити.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото -і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Згідно ч. ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Проте, у оскаржуваній постанові відсутні будь-які посилання на докази.

Такі докази не були надані і в суді. Отже доводи позивача жодним доказом не спростовані.

Суд ставиться критично до посилання відповідача у відзиві на те, що в месенджері Вайбер позивача повідомляли про дату адміністративної комісії на 25.02.2025 та надавши скріншоти переписок, які суд не приймає до уваги, оскільки вони є неналежними і не допустимими доказами, з яких неможливо встановити, що вказані повідомлення надсилалися саме ОСОБА_1 , інших об`єктивних даних, які б підтверджували те, що позивач був повідомлений про дату адміністративної комісії суду не надано.

Положеннями ст. 152 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Відповідно до п. 12.2.21 порушенням цих Правил вважається самовільне встановлення літніх майданчиків, відгороджень, постійної і тимчасової огорожі, риштування, палаток, спеціальних конструкцій зовнішньої реклами (несвоєчасна їхня перереєстрація), місць торгівлі з лотків, автомобілів, причепів, столиків, візків тощо у не відведених для цього місцях та без наявності відповідного дозволу.

Водночас, пунктом 12.2.2 Правил встановлено, що огородження квітників і дерев у межах прибудинкових територій здійснюється без дозволу інспекції з благоустрою Миколаївської міської ради.

Проте, матеріали вказаної адміністративної справи не містять належних доказів правомірності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Виходячи з наведеного, відповідачем не доведено правомірність прийнятої ним постанови, у зв`язку з чим суд дійшов висновку щодо наявності підстав для її скасування.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до вимог ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

При цьому, обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтовано конкретними доказами. В основу постанови мають бути покладені лише достовірні докази, досліджені у судовому засіданні.

Отже, суд дійшов висновку, що саме Адміністративна комісія Заводського району при виконавчому комітеті Миколаївської міської ради як суб`єкт владних повноважень зобов`язана доказувати правомірність свого рішення щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, ні відзиву, ні жодних доказів на підтвердження вини позивача відповідачем не надано.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факт правомірності оспорюваної постанови через доведеність вини позивача у цьому адміністративному правопорушенні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, проаналізувавши матеріали справи, фактичні обставини спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що постанова №144 від 11.03.2025 та постанова №145 від 11.03.2025 в справі про адміністративне правопорушення є протиправними та підлягають скасуванню.

Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі, суд приходить до висновку, що з Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 77, 241-246, 286 КАС України, ст. ст. 268, 280, 283 КУпАП, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.

Постанову адміністративної комісії при Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради №144 від 11.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП з накладанням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 гривень - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Постанову адміністративної комісії при Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради №145 від 11.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП з накладанням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 гривень - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби з безпеки на транспорті на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Адміністрація Заводського району Миколаївської міської ради, ЄДРПОУ 05410599, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Погранична, 9.

Суддя С.М. Афоніна