Рішення № 127508320, 20.02.2025, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/7816/22

Категорія 35

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

20 лютого 2025 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Лукавої Ю.Р., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Соларком», про стягнення коштів за договором поставки, монтажу та обладнання сонячної електростанції, -

ВСТАНОВИВ:

До Подільського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач, покупець) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Соларком» (надалі за текстом - відповідач, відповідач), про стягнення коштів за договором поставки, монтажу та обладнання сонячної електростанції.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки та монтажу обладнання сонячної електростанції №09022022/1 від 09.02.2022 (надалі за текстом - Договір) у частині поставки товару, з огляду на, що просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 98000,00 грн., інфляційні втрати - 13720,00 грн. та 3% річних - 2013,69 грн.

Ухвалою Суду від 20.10.2022, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в спрощеному позовному провадженні без виклику.

Від відповідача до суду відзив не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, наявні передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України підстави для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

09.02.2022 між покупцем та продавцем було укладено Договір, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується виконати поставку та передати у власність Покупця обладнання, надалі - Обладнання, та виконати роботи по проектуванню, монтажу (збірка та/або пуско-наладка та/або запуск в експлуатацію) поставленого Обладнання та підключення до мереж енергопостачальної компанії, надалі - Монтажні роботи, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити Обладнання, а також прийняти та оплатити виконання робіт.

Згідно з п. 2.1. Договору Загальна сума Договору складає вартість всього поставленого Обладнання та вартість всіх виконаних Монтажних робіт згідно всіх Специфікацій та Додаткових угод підписаних Сторонами в рамках дії даного Договору.

Порядок розрахунків за Договором визначено наступним чином.

Вартість сонячної станції по даній Специфікації складає 156 838,00 гри. або еквівалент 5600,00 USD. Курс на 08.02.2022 р. 28,00 грн за 1 USD

3.2. Оплата проводиться в наступному порядку:

3.2.1. Попередню оплату в розмірі еквівалентній 3500 USD. на момент оплати, від вартості обладнання сонячної станції, зазначеної в п.1. даної Специфікації, Покупець сплачує протягом 5 (п`яти) днів з моменту підписання даної Специфікації. (Оплата за бронювання сонячних панелей, інвертору та системи кріплень).

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов до висновку, що цей правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Позивач зазначає, що ним було здійснено попередню оплату у сумі 98000,00 грн., однак, всупереч умов Договору, відповідач товар не поставив.

У подальшому, позивач звернувся до відповідача з претензією, яка залишилась без відповіді та задоволення, у зв`язку з чим, був змушений звернутись до суду.

Надаючи правову оцінку суд керується наступним.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 ст.693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права можна зробити висновок, що умовою її застосування є неналежне виконання постачальником свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. При цьому, можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, відсутність дій відповідача щодо поставки товару надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Неповернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном.

Аналогічні висновки містяться у Постанові Верховного Суду від 05.06.2018р. у справі №904/8972/17.

У даному випадку, позивачем обрано такий варіант поведінки, як повернення суми попередньої оплати товару шляхом пред`явлення позову.

Визначене цією нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати за своїм змістом є правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару.

Вказану правову позицію викладено в Постанові від 13.09.2018 Верховного Суду у справі № 910/22116/16 та Постанові від 25.05.2018 Верховного Суду у справі № 925/125/14.

Однак, суд звертає увагу позивача, що в матеріалах справи відсутні докази здійснення позивачем попередньої оплати відповідачу за Договором (квитанції, платіжного доручення, виписки з банківського рахунку тощо).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

З огляду на зазначене, суд зазначає, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази здійснення позивачем попередньої оплати відповідно до умов Договору, а відповідно і факту виникнення у відповідача зобов`язань з поставки товару відповідно до умов Договору.

Відтак, оскільки, позивачем не доведено обставин виникнення у відповідача перед позивачем зобов`язань з поставки товару, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення попередньої оплати у сумі 98000,00 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 13720,00 грн. та 3% річних у розмірі 2013,69 грн., суд зазначає, що оскільки судом було відмовлено у позовній вимозі про стягнення суми попередньої оплати, суд відмовляє у задоволенні похідних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Соларком», про стягнення коштів за договором поставки, монтажу та обладнання сонячної електростанції - відмовити повністю.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_1 );

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Соларком» (04108, м. Київ, пров. Квітневий, буд. 2; код ЄДРПОУ: 42235029);

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч. 2 ст. 354 Цивільного процесуального кодексу України. Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя В.В. Гребенюк