Ухвала суду № 127507869, 19.05.2025, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1203/22

провадження №1-в/136/14/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника органу пробації ОСОБА_4

засудженого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець, подання про звільнення від відбування покарання, у зв`язку із закінченням іспитового строку стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта повна загальна, не одруженого, на утриманні має одну неповнолітню дитину, засудженого 23.01.2023 Липовецьким районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Фахівець ІІ категорії Вінницького районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_6 звернулась до суду із зазначенм поданням, в якому просить вирішити питання про звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , у зв`язку із закінченням іспитового строку, мотивуючи тим, що 23.01.2023 вироком Липовецького районного суду Вінницької області останнього було засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України, на підставі ст.75 КК України, його звільнено від відбування покарання з випробуванням та з іспитовим строком на 2 роки, відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України покладено відповідні обов`язки.

У період іспитового строку засуджений ОСОБА_5 чотири рази притягався до адміністративної відповідальності, у зв`язку із чим на нього було накладено адміністративні стягнення, органом пробації вносились попередження про скасування іспитового строку та мало місце звернення до суду із поданням про скасування випробувального терміну та направлення в місця позбавлення волі згідно вироку суду, утім за наслідками його розгляду було відмовлено в задоволенні подання.

Приймаючи до уваги те, що випробувальний термін встановлений вироком суду щодо засудженого закінчився 23.01.2025, засуджений нового злочину не вчинив, тому представник органу пробації просив суд вирішити питання про звільнення засудженого від відбування покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку.

Представник органу пробації у судовому засіданні подання підтримав, просив його задовольнити з підстав, що у ньому наведені. Також зазначив, що ОСОБА_5 в період іспитового строку вчинив нове кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, обвинувальний акт направлено до суду, утім остаточне судове рішення на час розгляду цього подання не ухвалене, відтак в силу положень ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою, а правові підстави для подальшого перебування засудженого на обліку в органі пробації відсутні.

Засуджений, після роз`яснення судом його прав, у тому числі мати захисника, запевнив, що буде здійснювати захист своїх прав самостійно, наполягав на розгляді справи. Просив звільнити його від відбування призначеного судом покарання, у зв`язку із закінченням іспитового строку.

Прокурор в судовому засіданні просив суд в задоволенні подання відмовити, оскільки у період іспитового строку засуджений вчинив новий тяжкий злочин, обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 перебуває на розгляді суду, отож таке подання є передчасним.

Суд, вислухавши учасників кримінального провадження, вивчивши та дослідивши матеріали, що додані до подання, у тому числі матеріали Особової справи №09/2023 встановив, що вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 23.01.2023 ОСОБА_5 було засуджено за ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 2 роки, на підставі п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України, на засудженого покладено обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Вирок набрав законної сили та за розпорядженням суду від 27.02.2023 був звернутий судом до виконання шляхом направлення його до уповноважених органів з питань пробації.

Як убачається із матеріалів Особової справи №09/2023 щодо засудженого, йому було роз`яснено порядок та умови перебування на обліку під час випробувального терміну згідно з ст.164-166 КВК України, а також попереджено про наслідки ухилення від виконання покладених обов`язків та систематичне скоєння адміністративних правопорушень, згідно з ст. 78 ч.2 КК України та ст. 166 ч.2 КВК України, у зв`язку з чим у нього відібрана підписка та інші документи, винесено постанову про встановлення днів явки на реєстрацію, про що засудженого ознайомлено під розпис.

Із матеріалів Особової справи судом встановлено, що ОСОБА_5 впродовж іспитового строку з`являвся на відмітку до уповноваженого представника органу пробації, пропусків не допускав.

За місцем проживання ОСОБА_5 характеризується задовільно, на що вказує довідка характеристика видана органом місцевого самоврядування 27.11.2024.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_5 у період іспитового строку неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, а саме:

29.03.2024 за ч.1 ст.173-2 КУпАП накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.;

10.05.2024 за ч.1 ст. 173-2 КУпАП провадження у справі закрито на підставі ст.22 КУпАП за малозначністю адміністративного правопорушення, обмежившись усним зауваженням;

13.09.2024 за ст. 125, ч.1 ст. 126, ч.1 ст. 121 КУпАП накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн.;

21.11.2024 за ч.1 ст. 130 КУпАП накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами;

25.11.2024 за ч.2 ст. 173-2 КУпАП накладено стягнення у виді штрафу 340 грн.

Зазначені судові рішення набрали законної сили.

Із матеріалів Особової справи на засудженого судом встановлено, що 28.05.2024, 15.11.2024, 06.12.2024 органом пробації із ОСОБА_5 проводились профілактичні бесіди стосовно вчинених ним адміністративних правопорушень та роз`яснювались наслідки, вносились попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбуття призначеного покарання.

Також судом встановлено, що за систематичність вчинення адміністративних правопорушень органом пробації до суду було направлено подання про скасування іспитового строку та направлення ОСОБА_7 для відбування покарання, за наслідками розгляду якого ухвалою суду від 25.12.2024 подання було задоволено, утім таке судове рішення було предметом перегляду апеляційною інстанцією та скасовано, призначено новий судовий розгляд в суді першої інстанції та 04.04.2025 Липовецьким районним судом Вінницької області у задоволенні подання було відмовлено з підстав закінчення іспитового строку на час розгляду подання судом.

Випробувальний термін засудженого закінчився 23.01.2025.

Із Вимоги ГУНП у Вінницькій області від 30.12.2024 судом встановлено, що в період іспитового строку ОСОБА_5 вчинив нове кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України, обвинувальний акт 29.11.2024 направлено до суду.

Відповідно до відкритих відомостей ЄДРСР кримінальне провадження №136/2225/24 стосовно ОСОБА_5 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/123541369) перебуває на розгляді суду та остаточне судове рішення не ухвалено.

Отож встановлені судом обставини вказують на те, що ОСОБА_5 у період іспитового строку вчинив нове кримінальне правопорушення.

Статтею 78КК України регламентовані правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням, які полягають у тому, що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 165 КВК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, контроль за його поведінкою припиняється і засуджений знімається з обліку у зазначеному органі.

Зі змісту вказаних правових норм, підставою звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням є комплекс умов, дотримання яких свідчить про виконання засудженим вимогст. 75 КК Українита можливість застосування до нього положень ч. 1ст. 78 цього Кодексу. Такими умовами є: закінчення іспитового строку, який визначений конкретними часовими межами, перебування засудженого протягом іспитового строку під контролем органів, зазначених в ч. 4ст. 76 КК України, виконання засудженим покладених на нього вироком суду обов`язків, передбачених цією статтею, а також обов`язку не вчиняти протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення.

Недотримання будь-якої із вищезазначених умов вказує на порушення засудженим положеньст. 75 КК Українита не дає підстав для застосуванняст. 78 цього Кодексу, навіть у разі закінчення визначеного судом терміну іспитового строку.

При цьому, сплив іспитового строку є лише підставою для розгляду питання про звільнення засудженого від призначеного покарання, а не підставою для задоволення відповідного клопотання, як на тому наголошує представник органу пробації, отож прийняття такого рішення є правом, а не обов`язком суду.

Суд наголошує на важливості того, що вчинення засудженим протягом іспитового строку будь-якого ступеня тяжкості нового кримінального правопорушення визнається законом найсуттєвішим порушенням умов випробування, оскільки особа не була виправдана, а піддавалась контролю з боку держави аби його дисциплінувати, привчати до додержання законів, формуванню у нього звички законослухняної поведінки і не бажання в майбутньому повторювати дії, які мали наслідком встановлення зазначених обмежень.

Системний аналіз закону та роз`яснення Пленуму Верховного Суду України N 7 від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" свідчить про те, що вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, суди повинні розцінювати як порушення умов застосуваннястатті 75КК України при звільненні від відбування покарання.

Вказані положення законодавства не суперечать вимогам ст. 62 Конституції України, оскільки лише у разі ухвалення обвинувального вироку за нове кримінальне правопорушення, суд має призначити засудженому покарання за правилами, передбаченими статтями 71, 72 КК України, як про це зазначається в ч. 3 ст. 78 КК України, в іншому випадку засуджений не позбавляється права бути звільненим від кримінальної відповідальності з підстав передбачених ч.1 ст.78 КК України.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що подання є передчасним, а за встановлених обставин відсутні передбачені законом підстави для звільнення засудженого ОСОБА_5 від відбування покарання після закінчення іспитового строку, тому в задоволенні подання слід відмовити.

Керуючись ч. 1 ст. 78 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні подання Вінницького районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області про звільнення ОСОБА_5 від призначеного йому вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 23.01.2023 покарання призначеного за ч. 2 ст. 289 КК України у виді 5 років позбавлення волі, у зв`язку із закінченням іспитового строку.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали суду складено 21.05.2025 о 09:00 годині.

Суддя ОСОБА_8