Рішення № 127507153, 21.05.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-о/754/218/25

Справа №754/3483/25

РІШЕННЯ

Іменем України

21 травня 2025 року м. Київ, Деснянський районний суд м. Києва, суддя О. Грегуль, секретар судового засідання І. Вакуленко, справа № 754/3483/25

ОСОБА_1 - заявник

Шевченківський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) - заінтересована особа 1

ОСОБА_2 - заінтересована особа 2

Вимоги заявника: встановлення факту батьківства

ВСТАНОВИВ:

Заявником подано заяву про встановлення факту батьківства з проханням 1) Встановити факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України відносно ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві; 2) Внести зміни до актового запису про народження № 406 від 13.03.2019, складеного Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві. Встановлення даного заявнику необхідне для внесення змін до актового запису про народження дитини, а встановити даний факт у позасудовому порядку неможливо, оскільки ОСОБА_3 помер і з останнім заявник не перебувала у зареєстрованому шлюбі.

Головуючому справа передана 10.03.2025.

Ухвалою суду від 10.03.2025 відкрито провадження.

Ухвалою суду від 12.03.2025 витребувано докази.

Внесеною до протоколу судового засідання ухвалою суду від 09.04.2025 судом залучено до участі у справі заінтересовану особу 2.

Про час і місце розгляду справи всі учасники справи повідомлялись належним чином через повідомлені і доступні суду засоби зв`язку відповідно: поштою, електронною поштою, SMS, додаток «Дія», а також інформація про рух справи розміщується на офіційному сайті суду і є загальнодоступною.

У судовому засіданні заявник підтримав заяву про встановлення факту батьківства, заінтересована особа 2 вважає дану заяву обґрунтованою, а також заявника і заінтересована особа 2 не заперечували проти розгляду справи по суті за відсутності заінтересованої особи 2.

Заінтересована особа 1 в судове засідання не з`явилась і доказів про поважність причин своєї неявки суду не надала.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі палати КГС від 08.12.2022 у справі № 921/542/20 «40. Відповідно до частин першої, третьої статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб - порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Єдиного державного реєстру судових рішень, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин. 41. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) звертав увагу, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії"). 42. Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 04.10.2001 у справі "Тойшлер проти Німеччини"). 43. На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (див. mutatis mutandis ухвалу ЄСПЛ від 01.04.2008 щодо прийнятності у справі "Гуржий проти України" (Gurzhyy v. Ukraine), рішення ЄСПЛ від 17.07.2012 у справі "Мускат проти Мальти" (Muscat v. Malta). 44. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).».

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява N 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII, 1. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. 2. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Заяв/клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З урахуванням викладеного і ст. 128-131, 223 ЦПК України та з метою уникнення затягування розгляду справи суд вважає, що в матеріалах справи є достатньо даних і доказів для її розгляду по суті за відсутності заінтересованої особи 1.

Вислухавши заявника, заінтересовану особу 2, показання свідків ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, суд у судовому засіданні встановив наступне.

Відповідно до свідоцтва про народження від 13.03.2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_6 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 уродженки м. Києва, Україна.

Відповідно до листа заінтересованої особи 1 від 08.04.2025 № 318/33.10-32 відомості про батька дитини записані за вказівкою заявника і державна реєстрація народження щодо батька дитини здійснена на підставі ст. 135 СК України.

Відповідно до свідоцтва про смерть від 25.12.2024 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до свідоцтва про народження від 30.07.1980 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 і його матір`ю є ОСОБА_2 (заінтересована особа 2 залучена судом).

Відповідно до матеріалів спадкової справи після смерті ОСОБА_3 лише ОСОБА_2 (заінтересована особа 2), як мати померлого звернулась до нотаріуса за прийняттям спадщини після смерті сина.

Відповідно до копії паспорта ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній за життя був громадянином України.

Допитані судом свідки ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 у своїх показаннях зазначили, що кожному з них за життя ОСОБА_3 особисто говорив, що він є батьком дитини ОСОБА_4 та визнавав своє батьківство по відношенню до дитини.

У судовому засіданні ОСОБА_2 вказувала на те, що вона вважала і вважає ОСОБА_4 своєю онукою.

Згідно ст. 126 СК України, 1. Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану. 2. Якщо заява про визнання себе батьком дитини подана неповнолітнім, орган державної реєстрації актів цивільного стану повідомляє батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього про запис його батьком дитини. У разі якщо повідомити батьків, опікуна, піклувальника неповнолітнього неможливо, орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен повідомити орган опіки та піклування про запис неповнолітнього батьком дитини. 3. Якщо заява про визнання батьківства не може бути подана особисто, вона може бути подана через представника або надіслана поштою, за умови її нотаріального засвідчення. Повноваження представника мають бути нотаріально засвідчені.

Згідно ст. 128 СК України, 1. За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. 2. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. 3. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. 4. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Згідно ст. 130 СК України, 1. У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. 2. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Згідно ст. 135 СК України, 1. При народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. У разі смерті матері, а також за неможливості встановити місце її проживання чи перебування запис про матір та батька дитини провадиться відповідно до цієї статті, за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров`я, в якому народилася дитина. 2. Якщо батьки дитини невідомі, державна реєстрація її народження проводиться за рішенням органу опіки та піклування, яким визначається прізвище, власне ім`я, по батькові дитини і відомості про батьків.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає факт батьківства знайшов своє підтвердження.

За таких обставин заява про встановлення факту батьківства задовольняється.

Згідно ч. 7 ст. 294 ЦПК України, 7. При ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. 263-265, главою 6 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Задовольнити заяву про встановлення факту батьківства, яку подала ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Встановити факт батьківства ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за життя адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) відносно ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві.

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 № 406 від 13.03.2019, складеного Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві та в графі батько дитини замість « ОСОБА_6 » вказати « ОСОБА_3 » ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за життя адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Понесені заявником судові витрати по справі покласти на заявника.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ: