Ухвала суду № 127506302, 20.05.2025, Острозький районний суд Рівненської області

Справа №567/574/24

Провадження №2/567/27/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Василевич О.В.

секретар - Клімович О.О.

вивчивши позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, подану у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Острозької міської ради Рівненської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,-

в с т а н о в и в :

Острозьким районним судом Рівненської області в порядку загального позовного провадження розглядається цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до Острозької міської ради Рівненської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Ухвалою судувід 28.03.2024року позовнузаяву ОСОБА_2 прийнято дорозгляду тавідкрито загальнепозовне провадження.

Ухвалою суду від 02.05.2025 року, постановленою у судовому засіданні із занесенням до протоколу, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

15.05.2025 року на адресу суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій вона, як третя особа, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору, просить визнати об`єктом права спільної сумісної власності подружжя наступне нерухоме майно: 65/100 частини адміністративного приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2698036756060; нежитлове приміщення - зерноплощадку зі складом насіннєвим №1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2694049856060; нежитлове приміщення автовагу №3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2693968156060; нежитлове приміщення столярний цех №5, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2693926156060; нежитлове приміщення зерноплощадку №4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2693958756060; нежитлове приміщення піднавіс на зерно №2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2694034856060.

В порядку поділу майна подружжя просить визнати за нею право власності на 1/2 частку 65/100 частини адміністративного приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2698036756060, нежитлового приміщення - зерноплощадки зі складом насіннєвим №1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2694049856060, нежитлового приміщення автоваги №3, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2693968156060, нежитлового приміщення столярного цеху №5, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2693926156060, нежитлового приміщення зерноплощадки №4, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2693958756060, нежитлового приміщення піднавісу на зерно №2, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2694034856060.

В обґрунтування позову зазначає, що вищевказане нерухоме майно було набуто в період з 19.05.2006 року по даний час, тобто протягом часу перебування її у шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 , відтак вважає, що таке нерухоме майно належить їм, як подружжю, на праві спільної сумісної власності.

Вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 , яка бажає вступити у справу як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з частиною першою статті 42ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Треті особи - це суб`єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у розпочату провадженням справу для захисту особистих суб`єктивних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно статті 52ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.

Процесуальною формою втілення самостійної вимоги третьої особи є позовна заява, яка повинна відповідати загальним вимогам, встановленим для такого виду заяв, із обов`язковим реквізитом про обґрунтування правового зв`язку цієї вимоги із вимогою, яка вже є предметом судового розгляду.

При цьому, згідно ст.195ЦПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження застосовуються положення статей 193 та 194 ЦПК України.

Так, згідно з вимогами ч.2 ст.193ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Передбачене ст.52ЦПК України право особи вступити у справу шляхом подання позову до однієї або кількох сторін не є абсолютним. Таке право можна реалізувати лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства. Позовна заява третьої особи відповідно до положень ч.1 ст.52ЦПК України має містити самостійні вимоги саме на предмет спору у справі. При цьому як предмет спору слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Відтак вимога третьої особи, спрямована на будь-що поза предметом спору між позивачем та відповідачем, не може бути визнана вимогою третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Водночас така позовна вимога може бути заявлена в самостійному позові (Постанова ВП ВС від 12 червня 2019 року у справі №916/542/18).

Отже, позовна вимога третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, повинна стосуватися в цілому саме предмета спору у справі.

Необхідною умовою набуття статусу третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору є дотримання таких критеріїв як: матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору), суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам) та часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження).

Дотримання цих критеріїв необхідно оцінювати та з`ясовувати під час прийняття рішення щодо вступу у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги.

В постанові Верховного Суду від 04 квітня 2023 року в справі № 203/676/19 (провадження № 61-17958св20) викладено правові висновки, згідно яких, відповідно до положень ЦПК України:

- треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін (частина перша статті 52);

- положення статей 193 і 194 цього Кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження (частина перша статті 195);

- учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини другої статті 43);

- право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (стаття 126).

Отже, законодавством встановлено часові межі подання позову третьої особи, згідно яких питання про прийняття позову третьої особи вирішується на стадії підготовчого провадження у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, пред`явила позов 15.05.2025 року, тобто після закінчення підготовчого провадження у справі - 02.05.2025 року.

Отже, звернення ОСОБА_1 з позовом 15.05.2025 року відбулось із порушенням строків, визначених статтею 52 ЦПК України.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

З огляду зазначене, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 порушено строк пред`явлення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, при цьому поважних причин пропуску такого строку не наведено.

Одночасно суд зазначає, що згідно ст.195 ЦПК України, до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження застосовуються положення статей 193 і 194 цього Кодексу.

Відповідно до ст.193 ЦПК Україн, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Верховний Суд у постанові від 27.01.2021 року у справі № 908/1688/20 зазначив, що зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або залік, або спростування його частково чи повністю, або розгляд в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

З точки зору закону однією з умов пред`явлення зустрічного позову є взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним та доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів.

Доцільним є сумісний розгляд, коли це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити справжні взаємовідносини сторін, виключити винесення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

На відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи обов`язково має містити самостійні вимоги саме щодо предмета спору у справі.

Крім того, слід зазначити, що при поданні позову позивач визначає як предмет позову, так і предмет спору. При цьому суд наголошує на істотних відмінностях між поняттями предмет позову і предмет спору.

Зокрема, предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

З огляду на вищезазначене позов третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, може бути прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідно до статті 52ЦПК Українитретя особа, яка заявляє самостійні вимоги, може подати позов до однієї або декількох сторін у справі, в якій відкрито провадження, саме щодо предмета спору у даній справі.

Як слідує з первісної позовної заяви ОСОБА_2 , з урахуванням уточнених позовних вимог, предметом спору, що розглядається судом, є немайнові вимоги щодо правовідносин про визнання недійним та скасування свідоцтва про право власності на майновий пай члена сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії РВ №226330 від 08.07.2021 року, визнання недійсними та скасування рішення членів майнової комісії колективного сільськогосподарського підприємства «Світанок» про виділення та передачу майна для ОСОБА_3 від 30.09.2021 року та акта прийому-передачі майна від 05.10.2021 року, а також скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на спірні об`єкти нерухомого майна.

Водночас, як вбачається з доводів позовної заяви ОСОБА_1 вимоги за її позовом виникли з інших правовідносин, які відповідно врегульовані нормами сімейного права та предметом спору у ній є поділ майна подружжя, тобто предмет спору у позовній заяві третьої особи не є тотожним предмету спору первісної позовної заяви, позов ОСОБА_1 не містить самостійних вимог щодо можливого порушеного, невизнаного чи обмеженого права власності щодо спірного майна.

Доводи ОСОБА_1 щодо доцільності розгляду в одному проваджені суд відхиляє, з огляду на те, що задоволення/незадоволення позову ОСОБА_1 не доводить наявності чи відсутності у позивача матеріально-правової підстави на пред`явлення первісного позову.

В постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 753/8006/20 (провадження № 61-7642св22) викладено правові висновки, згідно яких право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пелевін проти України» (Pelevin v.Ukraine), заява № 24402/02, § 27, від 20 травня 2010 року).

Відтак право на подачу позовів третіми особами, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, у справі, яка вже розглядається, не є безумовним, а тому встановлення законодавцем порядку подачі таких позовних заяв не є обмеженням в отриманні судового захисту. Процесуальні обмеження зазвичай запроваджуються для забезпечення ефективності судочинства і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб, що є передбачуваними для учасників судового процесу, виходячи із наведених вище конкретних норм ЦПК України.

Статтею 194ЦПК України визначено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , як третя особа, що заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, подала позовну заяву після закриття підготовчого провадження у справі, тобто з порушенням встановленого законом у статті 52 ЦПК строку.

Окремо слід зазначити, що згідно ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відтак, зважаючи на те, що ОСОБА_1 порушила строк на подання позову як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, а також виходячи з предмету спору та суб`єктного складу сторін, суд приходить до висновку про відсутність фактичних та правових підстав для прийняття такого позову та вважає за необхідне його повернути.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити, що повернення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги, не обмежує право ОСОБА_1 на звернення до суду з позовною заявою на загальних підставах.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 52, 126, 193-195 ЦПК України, -

ухвалив:

Позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, подану у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Острозької міської ради Рівненської області, ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно - повернути ОСОБА_1 .

Копію позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, долучити до матеріалів справи.

Роз`яснити ОСОБА_1 її право на звернення з вищевказаним позовом до суду у загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Суддя Острозького районного суду Василевич О.В.