Рішення № 127505027, 21.05.2025, Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/347/25

Провадження №2/291/288/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2025 року селище Ружин

Ружинський районний суд Житомирської області в складі

головуючого судді Федорчук І.В.

за участю секретаря судового засідання Герасимчук Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ружинського районного суду Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У березні 2025 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» звернулося до суду з указаною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 458177-КС-001 про надання кредиту від 05.01.2023, що становить 16120,72 грн, яка складається з: суми прострочених платежів за тілом кредиту - 5000,00 грн; суми прострочених платежів за процентами - 10370,72 грн; суми прострочених платежів за комісією - 750,00 грн та судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 458177-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями.

За умовами договору ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 5000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Сторони визначили, що плата за користування Кредитом є фіксованою та становить 1,15514127 процентів за кожен день користування кредитом.

ТОВ «Бізнес позика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 5000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_1 .

Відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у неї станом на 20.03.2025 утворилась заборгованість за договором № 458177-КС-001 про надання кредиту в розмірі 16120,72 грн.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 02 квітня 2025 року у справі відкрито провадження та постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і витребувано в акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" письмові докази.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся за зареєстрованим місцем проживання.

Відзив на позов відповідачем у визначений термін, не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на дату розгляду справи, на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.

Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

ТОВ «БІЗПОЗИКА» 05.01.2023 направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 458177-КС-001 про надання кредиту.

05.01.2023 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договір № 458177-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Договір № 458177-КС-001 про надання кредиту від 05.01.2023 підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6087.

За змістом пункту 2.1. Договору, Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти в розмірі 5 000,00 грн. (П`ять тисяч грн.) на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - Кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та комісію за надання Кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (надалі - Правила).

Відповідно до пунктів 2.2.- 2.5. Договору, кредит надається на строк - 16 тижнів. Стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 2,00000000, фіксована. Знижена процентна ставка за Кредитом: в день 1,15514127, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може буги збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за надання Кредиту - 750,00 грн.

За змістом пункту 2.7.- 2.12. Договору, строк дії Договору: до 27.04.2023 року. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 10480,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 11956,93 процентів. Орієнтовна реальна річна процентна ставка розрахована відповідно до методики розрахунку, що затверджена Постановою Національного банку України від 11.02.2021 №16 «Про затвердження Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит». Реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту обчислені на основі припущення, що Позичальник буде дотримуватись графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, та буде застосовуватись Знижена процентна ставка, а інші платежі за послуги Кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії Договору. Дата видачі Кредиту 05.01.2023. Дата повернення Кредиту 27.04.2023.

Відповідно до пункту 3.2.2. Договору, сторони домовились, що у разі якщо повернення Кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, (за виключенням дострокового повернення Кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по Кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування Процентів за користування Кредитом за Зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. Договору. При цьому, нарахування процентів за Стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та Додатку №1 до Договору, та до закінчення строку дії Договору.

Згідно з п. 7.12 кредитного договору спосіб перерахування позичальнику кредиту: в безготівковій формі, шляхом переказу коштів (однією або декількома транзакціями) на поточний (картковий) рахунок позичальника, який відповідає банківській платіжній картці, що наведена в розділі 8 Договору (а.с.20-24).

05.01.2023 ТОВ «Бізнес позика» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 458177-КС-001 про надання кредиту від 05.01.2023.

05.01.2023 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 458177-КС-001 про надання кредиту на умовах визначених офертою (а.с.29-33).

Договір № 458177-КС-001 про надання кредиту від 05.01.2023 підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6087.

Перерахування відповідачу на банківську картку грошових коштів 05.01.2023 у сумі 5000,00 грн підтверджується переказом грошових коштів ТОВ «ПРОФІТГІД»: платник ТОВ Бізнес позика, код 41084239, номер транзакції - 37291-12146-53124, дата/ час здійснення переказу коштів - 2023-01-05 11:33:35, сума переказу-5000,00 грн., номер платіжної картки отримувача НОМЕР_2 , призначення переказу перерах. коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 згідно кредитного договору №458177-КС-001 від 05.01.2023 та отриманою на запит суду з АТ КБ «Приватбанк» випискою по особовому рахунку відповідача (а.с. 36, 73-74).

Відповідно до розрахунку позивача за період з 05.01.2023 по 19.03.2025 станом на 19.03.2025 відповідач має заборгованість за договором № 458177-КС-001 про надання кредиту від 05.01.2023, що становить 16120,72 грн, яка складається з: суми прострочених платежів за тілом кредиту - 5000,00 грн; суми прострочених платежів за процентами 10370,72 грн; суми прострочених платежів за комісією - 750,00 грн (а.с.12-16).

Суд, застосовуючи норми права до правовідносин, які виникли між сторонами, виходить з таких мотивів їх застосування.

Відповідно до пункту 6 статті 3 ЦК України справедливість, добросовісність та розумність належать до загальних засад цивільного законодавства.

Поняття зобов`язання належить до фундаментальних понять доктрини цивільного права. Розумне тлумачення законодавства можливе лише з врахуванням правової природи зобов`язання.

Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися вiд вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Тож, за змістом загальних норм права об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які одна із сторін вчиняє на власну користь.

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням

зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 191/5077/16-ц (провадження 61-17422св18) зазначено, що «положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню».

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму, договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений в письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19 зазначає, що «з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога

власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів».

З досліджених матеріалів справи встановлено, що відповідачем було прийнято пропозицію (оферту) укласти електронний кредитний договір, який розміщений позивачем на веб-сайті www.my.bizpozyka.com, шляхом реєстрації та заповнення заявки з накладенням електронного підпису одноразовими ідентифікаторами UA-6087, надісланим кредитором у смс-повідомленні засобом зв`язку.

Такі дії сторін свідчать про укладення договору позики з дотриманням встановленої Законом України «Про електронну комерцію» форми правочину.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження №14-10цс18) зазначено, що «відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання».

Як зазначалося вище, позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача прострочені платежі за тілом кредиту - 5000,00 грн, суми прострочених платежів за процентами - 10370,72 грн, суми прострочених платежів за комісією - 750,00 грн.

Судом установлено, що свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором № 458177-КС-001 від 05.01.2023 ТОВ «Бізнес позика» виконало у повному обсязі, що підтверджується отриманою на запит суду з АТ КБ «Приватбанк» випискою по особовому рахунку відповідача з якої вбачається перерахування коштів обумовлених в договорі (а.с. 73-74).

Розрахунок позивача містить відомості про щоденне нарахування платежів за процентами за період з 05.01.2023 по 27.04.2023, тобто в період строку дії договору та в межах строку кредитування, у зв`язку з чим суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми прострочених платежів за процентами - 10370,72 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованість за комісією в розмірі 750,00 грн, суд зазначає таке.

Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на споживчі потреби, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок узгоджується з викладеним висновком Верховного Суду України у постанові від 06.09.2017 по справі № 6-2071цс16, а також аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 №6-1746цс16, згідно якої зроблено висновок, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення винагороди, у тому числі за надання фінансового інструмента та за резервування ресурсів, а нарахування платежів за послуги, що супроводжують кредит за рахунок позивача є незаконним.

Крім того, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України є обов`язком банку, відповідно, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що підлягає сплаті позичальником. Так як надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам самої кредитної установи (банку), то такі дії не є послугами, що надаються клієнту-позичальнику (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2019 по справі за №520/2614/17).

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що позивач не мав права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь кредитодавця за дії, які кредитодавець здійснює на власну користь, а тому нарахована позивачем комісія в сумі: 750,00 грн. є супутньою послугою, що супроводжує кредит і її компенсація за рахунок відповідача є незаконною.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 , оскільки остання свої зобов`язання за договором № 458177-КС-001 про надання кредиту від 05.01.2023, не виконала у зв`язку з чим утворилася заборгованість, що становить 15370,72 грн, яка складається з: суми прострочених платежів за тілом кредиту 5000,00 грн; суми прострочених платежів за процентами - 10370,72 грн, водночас щодо стягнення суми прострочених платежів за комісією - 750,00 грн. слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволені судом, то судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі, а саме в сумі 2422,40 грн.

Керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за кредитним договором №458177-КС-001 від 05.01.2023, що складається з суми прострочених платежів за тілом кредиту - 5000,00 грн, суми прострочених платежів за процентами - 10370,72 грн, суми прострочених платежів за комісією - 750,00 грн., усього на загальну суму заборгованості у розмірі 15370 ( п`ятнадцять тисяч триста сімдесят) гривень 72 (сімдесят дві) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони справи:

позивач- Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: бул.Лесі Українки, буд.26 оф.411, м. Київ, 01133;

відповідач- ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 21.05.2025.

Суддя І.В. Федорчук