Постанова № 127503518, 20.05.2025, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 272/380/25

Провадження № 2-а/272/21/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 року

Андрушівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючої - судді Чуб І.А.,

секретаря судових засідань Хитоніній М. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження в м. Андрушівка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

Представник позивачав інтересахпозивача ОСОБА_1 звернувся досуду зпозовом,в якомупросив визнатидії поліцейськихСРПП ВПД№1Бердичівського РВПГУНП вЖитомирській областіТалаха О.А.протиправними підчас документуванняподії,яка маламісце 14.01.2025та щодоскладання протоколупро адміністративнеправопорушення серіїЕПР1№238372від 04.02.2025року,зобов`язатиГУНП вЖитомирській областіініціювати тапровести службоверозслідування зафактом протиправнихдій поліцейськихСРПП БердичівськогоРВП ГУНПв Житомирськійобласті.Стягнути звідповідача накористь позивачавитрати пов`язанізі сплатоюсудового збору.В обгрунтуваннявимог щодообставин справизазначає,що 14.01.2025року о01год 12хв.в с.Гальчин,Бердичівського району,Андрушівської територіальноїгромади,Житомирської області,по вул.Корольова,84поліцейськими СРППВПД №1Бердичівського РВПГУНП вЖитомирській областіДПП,серед якихбув старшийлейтенант поліції ОСОБА_2 зупинено транспортнийзасіб маркиAudiА6з номернимзнаком НОМЕР_1 ,яким керував ОСОБА_1 ..В подальшомуполіцейськими доставлено ОСОБА_1 до медичногозакладу КНП«Андрушівська міськалікарня» Андрушівськоїміської ради,де медичнимипрацівниками здійсненозабір крові.04.02.2025року поліцейським ОСОБА_2 складено протоколпро адміністративнеправопорушення зач.1ст.130КУпАП,серії ЕПР1№238372відносно ОСОБА_1 .Причиною складанняпротоколу серіїЕПР1№238372від 04.02.2025став нібитостан алкогольногосп`яніння встановленийвисновком щодорезультатів медичногоогляду настан алкогольногосп`яніння,який нібитодолучений доданого протоколу.Проте висновокщодо результатівмедичного оглядуна станалкогольного сп`янінняне складався14.01.2025,та йвзагалі відповіднодо вимогчинного законодавстване оформлювався.Отже,дії поліцейськогоТалаха О.А.при складанніпротоколу проадміністративне правопорушення04.02.2025являються протиправними.Щодо протиправностідій поліцейськихта порушеннянорм прававказує,що поліцейськіСРПП ВПД№1Бердичівського РВПГУНП вЖитомирській областіДПП,один зяких ОСОБА_2 ,після зупинкитранспортного засобу,яким керував ОСОБА_1 не повідомилиостаннього пропричини зупинки його автомобіля та не виконали обов`язок щодо представлення, отже транспортний засіб зупинено безпідставно в порушені вимог нормативно-правових актів. Також, поліцейськими СРПП ГУНП в Житомирській області ДПП не повідомлено ОСОБА_1 про причини застосування до нього технічного приладу і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, а також не доведено нормативно-правові акти застосування таких заходів та не здійснено безперервну відео зйомку події. Лікар, що проводить у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Інструкцією передбачено складення висновку щодо результатів медичного огляду в день настання адміністративного правопорушення, а не значно пізніше або взагалі не складання в порушення вимог Інструкції. Як вбачається з протоколу серії ЕПР1 №238372 від 04.02.2025 поліцейський Талах О.А. склав вказаний протокол відповідно до якогось висновку, який не долучено до вказаного протоколу та який лікарем КНП «Андрушівська міська лікарня» Андрушівської міської ради не складався взагалі, копія позивачу не надавалась. З огляду на зазначене, протокол про адміністративне правопорушення складений поліцейським Талахом О.А. 04.02.2025 безпідставно та з порушенням нормативно-правових актів, а дії поліцейських при події, яка мала місце 14.01.2025 не відповідають вимогам ЗУ «Про Національну поліцію» та наказу МВС України від 18.12.2018 № 1026. 31.03.2025 року адвокатським бюро «Володимира Ткачука» в інтересах ОСОБА_1 подано скаргу на адресу ГУНП в Житомирській області щодо ініціювання службового розслідування та встановлення порушення при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №238372 від 04.02.2025 та дій поліцейських при події, яка мала місце 14.01.2025. Згідно листа Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області №819032025 від 10.04.2025 року за результатами проведеної перевірки будь-яких порушень вимог чинного законодавства в діях працівників поліції встановлено не було, що не є належним розглядом скарги.

Ухвалою суду від 23.04.2025 року судом по справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

08.05.2025 року до суду від відповідача надійшов відзив, у якому вважають, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необгрунтованими, просять відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.27-32).

12.05.2025 року представником позивача було направлено відповідь на відзив, в якій він просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.42-43).

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши всі докази в їх сукупності, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі ст. ст. 6, 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Пунктами 2, 3 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення, вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень, припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

Відповідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Адміністративне розслідування являє собою адміністративно-процесуальну процедуру, що складається із сукупності адміністративно - процесуальних дій, спрямованих на збирання доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Адміністративне розслідуваний проводиться з метою виявлення додаткових обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тобто обставин, які не встановлюються в протоколі і не встановлюються у повному обсязі при попередній перевірці.

При цьому, ч. 1 ст. 246 КУпАП передбачає, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Положеннями ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також, працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки. відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Між тим, дані, що містяться в протоколі, відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами, які підлягають оцінці судом в порядку ст. 252 цього ж кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Відповідність та законність дій щодо складання протоколу та долучення до матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності інших доказів має оцінюватись судом (суддею), в провадженні якого знаходиться матеріал про притягнення особи до адміністративної відповідальності, у сукупності з іншими доказами відповідно до процесуального закону.

Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 238372 від 14.01.2025 року за ч.1ст.130КУпАП.

Позивач вважає, що дії відповідача щодо складання відносно нього вказаного протоколу про адміністративне правопорушення були вчинені з суттєвими порушеннями вимог закону.

Вирішуючи даний спір, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 19 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Згідно зі ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та не чинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року, поліцейські складають протоколи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачені частинами четвертою і сьомою статті 121, частинами третьою і четвертою статті 122, статтями 122-2, 122-4, 122-5, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, статтями 127-1, 130, 139, частиною четвертою статті 140, 188-28 КУпАП.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ст.130 КУпАП здійснюють судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів (ст. 221 КУпАП).

Суд звертає увагу на те, що факт складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення не свідчить про вину особи за керування в стані алкогольного сп`яніння.

Аналіз викладеного свідчить, що правильність складання протоколів зобов`язаний перевіряти орган, до компетенції якого віднесено розгляд справи про адміністративне правопорушення, в якій протокол є доказом.

Разом з тим, слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення є носієм доказової інформації, яка в подальшому може бути використана органом, який здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення з метою прийняття рішення щодо наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення в діях особи.

З аналізу наведеного, слід дійти висновку, що протокол лише фіксує обставини та факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, а права та обов`язки для суб`єкта, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі протоколу, тобто в даному випадку це є постанова.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення і дії посадових осіб із включенням до такого протоколу певних висновків не породжують правових наслідків для особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, тобто не змінюють стану його суб`єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов`язків.

Права позивача можуть бути порушені відповідачем внаслідок прийняття за результатами рішень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Відповідно до правової позиції, яка викладена в п. 17 Постанови Верховного Суду (від 10.05.2018 р., справа № 760/9462/16-а), адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що в зв`язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб`єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.

Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими.

Таким чином, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства.

При цьому, обов`язковою умовою для визнання таких дій/ бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Разом з тим, складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його незаконним, не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 18 вищевказаної Постанови, розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.

З вищевикладеного слідує, що оскаржувати особа може рішення (постанову) суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, в даному випадку позивач оскаржує дії відповідача щодо правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення 04.02.2025 року серії ЕПР1 №238372, які тільки фіксують факт вчинення адміністративного правопорушення, а не факт накладення або не накладення адміністративного стягнення.

При цьому, суд зазначає, що повноваження поліцейського щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП передбачені ч. 2 п. 5 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року та ст. 255 КУпАП, а тому відповідач при складанні оскаржуваного протоколу про адміністративне правопорушення діяв в межах своїх повноважень.

Також слід зауважити, що протокол про адміністративне правопорушення та дії поліцейського щодо його складання не є окремим предметом оскарження в адміністративному судочинстві, оскільки такі дії не відповідають вимогам ст. 19 КАС України, а тому доводи сторони позивача, зокрема, про відсутність правових підстав для складання протоколу відносно нього та інші доводи позивача не можуть розглядатись в межах даної справи, тобто в порядку адміністративного судочинства.

Виходячи з наведних вище норм, дані, що містяться в протоколі, в силу вимог статті251 КУпАП, є доказами, які підлягають оцінці судом в порядку ст. 252 цього ж кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Відповідність та законність дій щодо складання протоколу та долучення до матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності інших доказів має оцінюватись судом (суддею), в провадженні якого знаходиться матеріал про притягнення особи до адміністративної відповідальності, у сукупності з іншими доказами відповідно до процесуального закону.

Аналіз викладеного свідчить, що правильність складання протоколів зобов`язаний перевіряти орган, до компетенції якого віднесено розгляд справи про адміністративне правопорушення, в якій протокол є доказом.

Судом встановлено, що постановою Андрушівського районного суду Житомирської області від 18.03.2025 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік та стягнуто на користь держави судовий збір. Зі змісту постанови Андрушівського районного суду Житомирської області від 18.03.2025 року видно, що судом надано оцінку як доказу по справі протоколу серії ЕПР1 № 238372 від 04.02.2025 року.

В контексті спірних правовідносин слід наголосити, що складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Статтею13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.

Разом з тим, розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення в окремому позовному провадженні без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення суб`єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства та у подальшому може призвести до виникнення нових судових спорів.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного суду від 10 травня 2018 року в справі № К/9901/12359/18.

Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, проаналізувавши наведені позивачем доводи, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов ОСОБА_1 в частині визнання дії поліцейських СРПП ВПД №1 Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області Талаха О.А. протиправними є безпідставним, необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Оскільки суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову щодо визнання дій протиправними, суд не вбачає підстав для задоволення позову і в іншій частині заявлених позовних вимог.

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю, витрати зі сплати судового збору належить віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 5, 6, 8, 9, 20 ч.1, 73-77, 79, 139, 242, 243, 246, 250, 286, 295 КАС України, суд

ухвалив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ГУНП в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Андрушівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ГУНП в Житомирській області, знаходиться за адресою: м.Житомир, Старий Бульвар, 5/37, ЄДРПОУ 40108625.

Суддя:І. А. Чуб