Рішення № 127498130, 21.05.2025, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2025 р.

м. Київ

Справа № 911/836/25

Суддя Черногуз А.Ф., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами

позов Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-А, код 23243188)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибстан" (07360, Київська обл., Вишгородський р-н, село Лебедівка, "Лебедине" урочище, буд. 1, код ЄДРПОУ 34688728)

про стягнення 200434,83 грн вартості необлікованої електричної енергії,

ВСТАНОВИВ:

Історія розгляду справи.

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибстан" про стягнення 200434,83 грн боргу, що включає в себе 199828,52 грн вартості необлікованої електричної енергії та 606,31 грн 3 % річних.

Ухвалу про відкриття провадження було направлено сторонам, позивачу в електронний кабінет, а відповідачу поштовим відправленням № 0601125231695 за адресою реєстрації. Відправлення було повернено поштовим оператором у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду, як визначено пунктом 1 частини 1 статті 232 ГПК України, є видом судового рішення.

Відповідно до частини 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до правової позиції, що викладена в Постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17 у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, і яка повернута підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат належним чином повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Вказаний факт підтверджується конвертом з ухвалою, що повернутий Господарському суду Київської області з відміткою поштового оператора про причини повернення - «адресат відсутній за вказаною адресою».

Оскільки, судом надсилалась ухвала суду на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вона розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відтак, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Суд також враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.04.2018 у справі №916/3188/16, та зазначає, що факт неотримання стороною справи кореспонденції, якою суд, з дотриманням вимог процесуального закону, надсилав копії судових рішень за належною адресою, та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Суд констатує, що за час перебування матеріалів позовної заяви у провадженні суду відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк. Незважаючи на закінчення строку на подання відзиву, відповідач також не звертався до суду з заявами про поновлення чи продовження строку на подання відзиву, не подавав жодних інших письмових клопотань, що пов`язані з розглядом спору, не надавав до суду заперечень та доказів, які б мали на меті спростувати вимоги позивача. Відповідач не проявив бажання ані ознайомитися з матеріалами справи, ані подати заяви про визнання ним тих чи інших обставин спору. Таким чином вбачається, що відповідач не скористався можливістю доступу до правосуддя.

Відтак, у зв`язку з наведеним, суд вважає за можливе розглядати справу за наявними документами, оскільки сторонам було надано всі можливості для реалізації наданих процесуальним законом прав та достатньо часу для наповнення справи доказовою базою.

Передумови звернення до суду та зміст позовних вимог.

09.02.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рибстан" (споживач по договору) та Закритим акціонерним товариством "А.Е.С. Київенерго" (постачальник по договору) було укладено договір постачання електричної енергії № СГ 220023491, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 80 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

Як вбачається з паспорту точки (точок) розподілу електричної енергії від 01.01.2019 відповідач являється споживачем електричної енергії за адресою: Київська обл., Лебедівка, - б\н рибстан.

22.09.2024 представниками позивача на об`єкті відповідача за адресою: Київська обл., с. Лебедівка, урочище Лебедине, 1 було виявлено факт порушення останнім Правил роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), а саме: «порушення п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4 п. 5.5.5 ПРРЕЕ що відповідає порушенню п. 8.4.2 ПРРЕЕ самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі оператора системи розподілу з порушенням схеми обліку». За результатом проведеної перевірки, у відповідності до п. 8.2.5 ПРРЕЕ позивачем, за участі представника відповідача, який від підпису відмовився, був складений акт про порушення № К050342 від 22.09.2024.

21.10.2024 було проведено засідання комісії по розгляду зазначеного акту порушення №К050342 від 22.09.2024, за результатами якого було прийнято рішення про те, що акт підлягає розрахунку згідно п. 8.4.2. ПРРЕЕ п. 6 ПРРЕЕ п. 8.4.12. за період 102 дні з 12.06.2024 по 21.09.2024. Вказане рішення комісії було оформлено протоколом позивача № 243 від 21.10.2024. Згідно з цим розрахунком позивача вартість необлікованої електричної енергії, внаслідок порушення відповідачем ПРРЕЕ склала 199828,52 грн. При цьому позивач вказує на те, що 12.06.2024 є датою контрольного огляду приладів обліку відповідача згідно завдання на зйом показників № К086223D від 07.06.2024.

З огляду на вказані обставини, враховуючи нездійснення відповідачем оплати виставленого рахунку, позивач, вважаючи що його права порушені, звернувся до суду із цим позовом про стягнення з відповідача 199828,52 грн боргу та 606,31 грн 3 % річних.

Обставини встановлені судом та висновки господарського суду.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі Закон), згаданими вище Правилами роздрібного ринку електричної енергії (ПРРЕЕ), Кодексу комерційного обліку електричної енергії (ККО), нормами Цивільного Кодексу (далі ЦК України) та Господарського кодексу (далі ГК України), а також іншими нормативно-правовими актами, що регулюють правовідносини в сфері енергетики.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно частиною 1 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Приписами ст. 275 ГК України визначено, що окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії". Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.

Згідно пунктом 1.2.1. ПРРЕЕ на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 58 Закону споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

Як вбачається відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності позивача є розподілення електроенергії (35.13). При цьому згідно паспорту точки (точок) розподілу електричної енергії від 01.01.2019 позивач виступив оператором системи розподілу, а відповідач являється споживачем електричної енергії, за адресою: Київська обл., Лебедівка, - б\н рибстан. Відтак, враховуючи також раніше укладений відповідачем та Закритим акціонерним товариством "А.Е.С. Київенерго" договір суд приходить до висновку, що між сторонами виникли правовідносини щодо постачання електричної енергії, які врегульовані згадуваними вище приписами законодавства.

Частиною 3 статті 58 Закону визначено, що споживач зобов`язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; врегулювати у порядку, визначеному кодексом систем розподілу, відносини щодо технічного забезпечення розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу.

Відповідно до положень частини 1 статті 77 Закону учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Частина 2 цієї статті визначає перелік правопорушень на ринку електричної енергії, до я яких, зокрема, входять: недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку; неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра тощо; відмова у доступі уповноважених працівників постачальників послуг комерційного обліку до приміщень, де розташовані лічильники електричної енергії, якщо обов`язок надання такого доступу встановлений законодавством; невиконання постанов, розпоряджень, наказів, рішень та приписів суб`єктів владних повноважень на ринку електричної енергії, а також створення перешкод для виконання службових обов`язків посадовими особами таких суб`єктів.

Разом з цим положення пункту 5.5.5. ПРРЕЕ визначають обов`язки споживача, до яких, зокрема входять: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до об`єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; забезпечити безперешкодний доступ представникам постачальника послуг комерційного обліку, електропостачальника та/або оператора системи (після пред`явлення ними службових посвідчень) до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що встановлені на об`єктах споживача, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів комерційного обліку; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Пунктом 8.2.7. ПРРЕЕ визначено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.

Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.

Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Відповідно до пункту 8.4.2. ПРРЕЕ, визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення, таких порушень: 6) самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку.

Згідно з пунктом 8.4.12 ПРРЕЕ, у разі виявлення у непобутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 6 - 8 пункту 8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с. п., кВт*год), розраховується за формулою (8).

Поряд із цим положеннями пункту 8.2.5. ПРРЕЕ визначено, зокрема, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, ЕІС код площадки комерційного обліку, за якою виявлено порушення (за наявності), та у разі виявлення порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу:

меж балансової належності;

перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення;

номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення;

фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.

Особа, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, має пред`явити представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу. Відповідні дані, що посвідчують особу, зазначаються в акті про порушення (крім випадку складення акта у присутності споживача). У разі відмови особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки, пред`являти представникам оператора системи документ, що посвідчує її особу, відповідна відмова особи має фіксуватися відеозйомкою, про що зазначається в акті про порушення.

Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення та пред`являти документ, що посвідчує його особу, про що зазначається в акті про порушення.

В акті про порушення заповнюються всі графи та рядки без пропусків. Виправлення чи підчищення не допускаються. Текст повинен бути однозначним, без можливості подвійного тлумачення. Якщо графи та рядки акта про порушення не стосуються виявленого порушення, у них проставляються прочерки.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки.

У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення або залишення ним місця порушення в акті про порушення робиться відповідний запис. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.

При цьому положеннями пункту 8.2.6 ПРРЕЕ закріплено, між іншого, що акт про порушення розглядається комісією з розгляду актів про порушення, що створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушень, зазначених у пункті 8.4.2 глави 8.4 цього розділу, у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. У такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти глави 8.4 цього розділу та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Таким чином, акти про порушення мають відповідати Правилам роздрібного ринку електричної енергії.

З аналізу наведеної норми вбачається, що законодавцем визначено дві окремі та незалежні одна від одної умови дійсності акта про порушення у разі відмови, зокрема, іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки підписати такий акт, а саме: 1) якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи; 2) якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою. При цьому виконання двох умов одночасно не вимагається. Виконання відповідачем будь-якої з цих умов вважається дотриманням положень абзацу 9 пункту 8.2.5 ПРРЕЕ та свідчить про дійсність відповідного акта.

Наведений правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 912/1133/21.

Частиною 4 статті 236 ГПК України, що кореспондується за змістом із частиною 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з пунктами 2, 4, 5 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд зазначає, що в силу положень частини 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами 1 та 2 статті 74 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами.

Згідно статті 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Судом встановлено, що в акті про порушення № К050342 від 22.09.2024 в графі "З актом про порушення ознайомлений споживач" зазначено "Від підпису відмовився", а в графі "відмову споживача підписувати акт про порушення засвідчує свідок" відсутній підпис свідка і зазначено що свідки не залучались. Крім того зазначено, що до акта про додано фото та відеоматеріали, а також сейф-пакет. Разом із цим відмова представника відповідача Серденюка О.С. від підпису акту підтверджується відеозаписами, копії яких також долучені до матеріалів справи.

В матеріалах справи також міститься копія листа позивача № 04/530-7609 від 23.10.2024 який разом із згаданим вище протоколом комісії №243 від 21.10.2024, розрахунком по акту про порушення № К050342 від 22.09.2024 та рахунком до акту про порушення № К050342 від 22.09.2024 було направлено на адресу відповідача, що підтверджується списком 24/10/2024 згрупованих відправлень рекомендованих листів від 24.10.2024. При цьому конверт з поштовим відправленням відповідачу №0600976050980 був 09.11.2024 повернений на адресу позивача у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Як вже зазначалось вище, пунктом 8.2.7. ПРРЕЕ визначено, між іншого, що споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).

Позивач, з посиланням на вказаний припис ПРРЕЕ стверджує, що відповідач отримав означені документи, в тому числі рахунок на оплату, 24.10.2024, тобто в день їх направлення позивачем. Проте в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що лист разом із рахунком надійшов на адресу поштового відділення відповідача саме 24.10.2024.

В цьому контексті суд зауважує, що відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України N 958 від 28.11.2013, а саме п. п. 2 п. 1 розділу II нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2.

Так, днем надходження листа позивача з рахунком на оплату до поштового відділення відповідача № 07360 слід вважати 28.10.2024 враховуючи те, що згідно даних офіційного сайту АТ «Укрпошта» неділя в указаному відділенні є вихідним днем. Отже п`ятим робочим днем (останнім днем строку на оплату рахунку) про який йдеться в пункті 8.2.7 ПРРЕЕ є 04.11.2024.

Відтак, суд констатує, що силу пункту 8.2.7 ПРРЕЕ відповідач мав би оплатити рахунок протягом 30 днів починаючи з вказаної вище дати, тобто до 04.12.2024, тож прострочення відповідача наступило з 05.12.2024, а отже на момент подання позову останній був зобов`язаний оплатити визначену комісією суму необлікованої електричної енергії.

Судом враховано, що доказів розірвання чи припинення договору про постачання електричної енергії споживачу матеріали справи не містять, як і не містять доказів проведення оплати заявленого до стягнення боргу.

В силу приписів статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, суд вважає, що позивачем належним чином доведено наявність за відповідачем обов`язку оплатити борг за порушення ПРРЕЕ на суму 199828,52 грн вартості необлікованої електричної енергії. Відповідач же в свою чергу жодним чином не спростував заявлені до нього вимоги, а також розрахунок вартості необлікованої електричної енергії на вказану суму, що був здійснений позивачем, не надав суду інших доказів, які б могли спростувати наявність підстав для задоволення позову.

Тож суд задовольняє позов у цій частині.

Разом з тим, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача трьох відсотків річних, що нараховані на суму основного боргу - на вартість необлікованої електричної енергії.

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

При поданні позову відповідач заявляв про те, що обов`язок з оплати боргу наступив 01.12.2024. Водночас враховуючи те, що обов`язок відповідача з оплати боргу, як зазначалося судом вище, настав 05.12.2024, суд здійснивши власний розрахунок заборгованості щодо нарахувань відсотків річних та перевіривши розрахунок позивача встановив, що підставним до стягнення розміром є 540,79 грн трьох відсотків річних.

Відтак, позов у цій частині підлягає частковому задоволенню, з огляду на те, що вимоги позивача перевищують вказані значення.

Пунктом 12 частини 3 статті 2 ГПК України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

В силу частини 4 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача частину судового збору пропорційно розміру задоволених вимог та в сумі 3027,01 грн.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

В силу частини 5 статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибстан" (07360, Київська обл., Вишгородський р-н, село Лебедівка, "Лебедине" урочище, буд. 1, код ЄДРПОУ 34688728) на користь Приватного акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі (04136, місто Київ, вул. Стеценка, будинок 1 А, код ЄДРПОУ 23243188) 199828,52 грн вартості необліокованої електричної енергії внаслідок порушення ПРРЕЕ, 540,79 грн трьох відсотків річних та 3027,01 грн судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.05.2025.

Суддя А.Ф. Черногуз