Рішення № 127494612, 29.04.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/22861/24

Провадження № 2/752/3111/25

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.04.2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Моркотун О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

ТОВ "Бізнес позика" звернулося у суд з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування своїх вимог зазначає, що 11 квітня 2024 року між ТОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 укладено договір №4933333035-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно договору кредиту ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало позичальнику грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, у Боржника станом на 02.10.2024 року утворилась заборгованість за договором № 493035-КС-002 про надання кредиту в розмірі 217 145,38 грн, що складається з:

- суми прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000,00 грн;

- суми прострочених платежів по процентах - 159 645,38 грн;

- суми прострочених платежів за комісією - 7 500,00 грн.

За таких підстав, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором № 493035-КС-002 про надання кредиту в розмірі 217 145,38 грн. та 2 605,75 грн. судового збору.

Ухвалою судді Голосіїського районного суду м. Києва від 04 листопада 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі. (а.с. 72)

18 листопада 2025 року відповідач ОСОБА_1 надіслала відзив на позовну заяву. Просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що 11 квітня 2024 року вона не зверталася до ТОВ "Бізнес позика" з прохнанням надати кредит, відповідно кредитний договір не укладала, про наявність заборгованості дізналася, отримавши повідомлення в додатку Дія". Одночасно повідомила, що 21 березня 2024 року відповідач зверталася до ТОВ "Бізнес позика" і отримала кредит у розмірі 20 000 грн. по відеодзвінку з підтвердженням її документів. 08квітня 2024 року відповідач достроково сплати вказаний кредит, отримавши кредитні кошти у банку "Львів" у розмірі 20 000 грн. на три роки. 12 квітня 2024 року відповідач звернулася до Голосіївського управління поліції ГУНП в м. Києві з заявою про вчинення кримінального правопорушення, у зв"язку з чим до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено запис про кримінальне провадження №12024105010000442 за ч. 1 ст. 182 КК України.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18 грудня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення провадження у даній цивільній справі. (а.с. 85)

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 18 грудня 2024 року зобов`язано посадових осіб АТ "Універсал банк" надати суду письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім"я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), та виписку про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за період з 11.04.2024 року (дата видачі картки) по 26.09.2024 року (дата закінчення терміну кредитування). (а.с. 87)

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2025 року вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. (а.с. 92)

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12 березня 2025 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду. (а.с. 143)

В судове засідання позивач ТОВ "Бізнес позика" не забезпечив явку свого представника. Просить розглянути справу без участі представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник в судовому засіданні не визнали пгозовні вимоги та заперечували проти їх задоволення з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вислухавши пояснення відповідача, представника відповідаа та дослідивши матеріали справи, суд встаноив наступне.

11 квітня 2024 року між ТОВ "Бізнес позика" та ОСОБА_1 укладено договір №4933333035-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». (а.с. 23-31)

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 11.04.2024 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 493035-КС-002 про надання кредиту.

11.04.2024 року ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 493035-КС-002 про надання кредиту на умовах, визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7599 на номер телефону НОМЕР_3 , що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, який боржником було введено/відправлено.

Відповідно договору кредиту ТОВ «БІЗПОЗИКА» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,14957034 процентів за кожен день користування кредитом.

Пунктом 2. кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

Пунктом 3. кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 50 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_4 , що позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про видачу коштів. (а.с. 22)

Відповідно до пункту 2 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

Відповідно до п.5.1. Правил, які у відповідності до пункту 10 кредитного договору є його невід`ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення терміну дії договору про надання кредиту (включно), тобто, протягом всього строку кредитування.

Станом на день подачі позову до суду відповідач борг не повернула.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб`єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Вбачається, що між позивачем та відповідачем укладено договір позики у формі електронного документу з електронними підписами сторін.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Встановлено, що відповідно до договору від 11 квітня 2024 року відповідач має повернути ТОВ «Бізнес Позика» 50 000 гривень.

Позивач просить суд стягнути з відповідача:

- суму прострочених платежів по тілу кредиту - 50 000,00 грн;

- суму прострочених платежів по процентах - 159 645,38 грн;

- суму прострочених платежів за комісією - 7 500,00 грн.

Розрахунок загальної суми заборгованості відповідача по кредитному договору станом на 02.10.2024 року наданий суду і відповідає вимогам закону.

Доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем суду не надано. Зокрема, не надано інший розрахунок, який би спростовував нарахування позивача.

Суд звертає увагу на те, що у даній справі позивачем заявлені вимоги про сплату процентів за користування грошовими коштами, що були надані як позика кредит), та обраховані позивачем (кредитором) на узгоджених сторонами умовах договору та в межах строку кредитування, у зв"язку із чим відсутні підстави для кваліфікації заявлених до стягнення процентів як таких, що мають компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві (ст. 625 ЦК України), та їх зменшення відповідно до ст. 625 ЦК України, як відповідальності за час прострочення грошового зобов"язання.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають зазначені суми.

Щодо дійсності укладеного договору в електронній формі та підписання його позичальником, суд вважає необхідним зазначити наступне.

Встановлено, що відповідач, через веб-сайт Кредитодавця шляхом введення логіну особистого кабінету та паролю особистого кабінету, ввійшов до Особистого кабінету та з особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подав заявку на отримання кредиту, де відповідно вказує номер свого поточного (карткового) рахунку.

Відповідно до п.п.3.1.1. Правил після отримання заявником відкКредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання кредиту в особистому кабінеті заявника розміщається оферта, яка є пропозицією в розумінні ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію». Після отримання оферти заявнику надсилається одноразовий ідентифікатор.

У випадку відмови від укладення заявником договору чи не підписання його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, оферта вважається не акцептованою заявником і втрачає силу (п.п.3.1.2, 3.1.3 Правил).

Як зазначалось, позивачем ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 11 квітня 2024 року направлено відповідачу, пропозицію (оферту) укласти Договір №493035-КС-002 про надання кредиту.

Відповідь заявника/позичальника, якому адресована пропозиція укласти договір про надання кредиту, надається шляхом надсилання електронного повідомлення кредитодавцю.

Також встановлено, що 11 квітня 2024 року відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №493035-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС одноразового ідентифікатора UA-7599, (направленого позичальнику на номер телефону НОМЕР_3 , вказаного позичальником в заявці) електронного повідомлення СМС-повідомлення.

За п.п 4.4.4. Правил позичальник підтверджує, що вказаний ним (з метою отримання кредиту) поточний (картковий) рахунок НОМЕР_1 належать саме йому і треті особи не мають до нього доступу.

Як зазначено у статті 3 Закону України «Про електрону комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Крім того, ОСОБА_2 не повідомляла, що сім-карта вибула у неї з володіння, н надавала жодних підтверджень того факту, що хтось інший скористався її телефоном.

Отже сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

З огляду на наведене, позовна заява підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача також підлягає судовий збір на користь позивача у розмірі 2 605,75 гривні.

Керуючись статтями 526, 530, 533, 549, 625, 629, 759, 1046-1051 ЦК України, статтями 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», статтями 1, 3, 4, 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис», статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-284 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Горохів Волинської області, РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (м. Київ, бул. Лесі Українки, 26, оф. 411, ЄДРПОУ 41084239) суму прострочених платежів по тілу кредиту в розмірі 50 000,00 грн; суму прострочених платежів по процентах в розмірі 159 645,38 грн; суму прострочених платежів за комісією в розмірі 7 500,00 грн. та 2 605,75 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: