Постанова № 127493678, 20.05.2025, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/299/25 р.

3/703/386/25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2025 року м. Сміла

Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Волосовський В.В., за участю представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності Чеботарьової Ю.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП України в Черкаській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 12 січня 2025 року о 02 годин 00 хвилин в м. Сміла по вул. Героїв Холодноярців 8 керувала ТЗ «MERCEDES-BENZ C 200» н.з. НОМЕР_2 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився на місці зупинки ТЗ із застосуванням спеціального технічного приладу Алкотестер «Драгер» 6810. Результат 1,81 проміле. Тест № 4046 від 12.01.2025 року. Чим порушила вимоги п.2.9 а ПДР України керування тз особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.130 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом, також, враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явився, вважаю за можливе розгляд справи про адміністративне правопорушення проводити без її участі, за присутності її захисника - Чеботарьової Ю.В. та ухвалити рішення за наявними в справі доказами.

Окрім того, приписами ч.2 ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, однак справи щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП до таких не відносяться, тому суд, приймаючи постанову за результатами розгляду справи стосовно ОСОБА_1 не порушив її право на захист.

При цьому суд зазначає, що безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Чеботарьова Ю.В. звернулась до суду з письмовими клопотаннями про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, про визнання огляду на стан алкогольного сп`яніння недійсним, про визнання доказів неналежними і недопустимими, про витребування повних відеозаписів подій, про виклик свідків, про долучення до матеріалів справи документів письмових пояснень ОСОБА_1 . Свої клопотання обґрунтовує тими обставинами, що ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення не визнає, остання керувала транспортним засобом в стані крайньої необхідності везла дитину до лікарні, під час проведення освідування ОСОБА_1 мали місце чисельні порушення вимог Закону, як то відеозапис фіксування подій не є безперервним, ОСОБА_1 працівниками поліції не було повідомлено які саме ознаки алкогольного сп`яніння у неї виявлені. ОСОБА_1 декілька разів продувала прилад «Драгер» і поліцейські при цій процедурі не змінювали мундштук приладу, який є одноразовим. ОСОБА_1 після встановлення їй результату на стан сп`яніння в 1,81 проміле не було запропоновано пройти освідування в найближчому закладі охорони здоров`я, сам прилад - Алкотестер «Драгер» 6810, який використовувався під час проведення освідування особи, є таким, що використовувався поза межами його обов`язкового калібрування 6 місяців.

Заслухавши доводи представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Чеботарьової Ю.В., вивчивши її клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення та визнання доказів недопустимими, дослідивши матеріали справи, допитавши свідка, суд дійшов наступного висновку.

Адміністративно-караним в силу ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суб`єктом правопорушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП, є водії транспортних засобів, які знаходяться у стані алкогольного сп`яніння, або відмовились від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Даний факт фіксується у протоколі про адміністративне правопорушення.

За вказаною диспозицією доказуванню підлягають: факт керування особи транспортним засобом, факт одночасного перебування цієї особи в стані алкогольного сп`яніння, або факт відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та факт вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи..

Так, незважаючи на твердження ОСОБА_1 , викладені в її письмових поясненнях від 13.03.2025 року, про ті обставини, що 12.01.2025 року вона везла хвору дитину до лікарні, тому діяла в стані крайньої необхідності, результат огляду на стан сп`яніння не відповідає її стану на той момент, і їй працівники поліції не пропонували пройти огляд в лікарні, спростовуються дослідженими в судовому засіданні відеозаписами з нагрудної камери поліцейського 2364. Згідно досліджених в судовому засіданні відеозаписів, файл 2025_0112_020357_00000_00000_832: час 02.05 ОСОБА_1 в розмові зі співробітником поліції погоджується, що вживала алкогольні напої, час з 02.02.19 - 02.08.40 ОСОБА_1 працівниками поліції 8 разів було запропоновано пройти процедуру освідування за допомогою приладу «Драгер» або в лікувальному закладі, час 02.12.03 після проведення освідування особи приладом «Драгер» та встановлення результату 1,81 проміле, ОСОБА_1 погодилась з його результатами. На дослідженому в судовому засіданні іншому відео файлі - 2025_0112_020357_00000_00000_833, час 02.21, ОСОБА_1 повідомляє працівників поліції, що їхала додому, просить її відпустити та завезти додому, при цьому вона пропонує надати працівникам поліції грошові кошти. На всіх досліджених в судовому засіданні фідеофайлах встановлено, що під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 то плакала, то просила її відпустити, то сміялась та виражалась нецензурною лайкою, ставала на коліна, погрожувала поліцейськім звільненням, неодноразово пропонувала грошові кошти.

Таким чином, суд вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у вказані в протоколі про адміністративне правопорушення місці, день та час.

Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп`яніння, передбачені ст.266 КУпАП та Інструкцією "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція №1452).

Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого сп`яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп`яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції №1452).

Вимогами ч.2 ст.266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; 2) лікарем закладу охорони здоров`я, в тому числі, в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (частина 2, 3 статті 266 КУпАП, пункти 6, 7 Розділу І Інструкції № 1452).

Згідно з доданою до протоколу про адміністративне правопорушення роздруківкою результату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу "Drager "Alcotest 6810" результат тесту становить 1,81‰.

Що стосується доводів адвоката Чеботарьової Ю.В. про недостовірність результату проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, у зв`язку із тим, що останнє відкалібрування такого приладу відбулось більше ніж за шість місяців до дня проведення такого огляду, то суд вважає їх необґрунтованими з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 працівниками поліції проводився на місці зупинки з використанням спеціального технічного засобу - газоаналізатора "Drager "Alcotest 6810", останнє калібрування проводилось 10.07. 2024 року.

Частиною 1 ст.1 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" дано визначення наступних термінів: 10) калібрування - сукупність операцій, за допомогою яких за заданих умов на першому етапі встановлюється співвідношення між значеннями величини, що забезпечуються еталонами з притаманними їм невизначеностями вимірювань, та відповідними показами з пов`язаними з ними невизначеностями вимірювань, а на другому етапі ця інформація використовується для встановлення співвідношення для отримання результату вимірювання з показу; 17) періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал); 18) повірка засобів вимірювальної техніки - сукупність операцій, що включає перевірку та маркування та/або видачу документа про повірку засобу вимірювальної техніки, які встановлюють і підтверджують, що зазначений засіб відповідає встановленим вимогам.

Статтею 17 вказаного Закону врегульовано порядок Повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, згідно якої передбачено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Стаття 27 Закону врегульовує питання щодо калібрування засобів вимірювальної техніки.

Так, калібруванню в добровільному порядку можуть підлягати засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері та/або поза сферою законодавчо регульованої метрології. Калібруванню також підлягають вторинні та робочі еталони. Калібрування засобів вимірювальної техніки проводиться: науковими метрологічними центрами; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, акредитованими національним органом України з акредитації; метрологічними центрами, калібрувальними лабораторіями, які мають документально підтверджену простежуваність своїх еталонів до національних еталонів, еталонів інших держав або міжнародних еталонів відповідних одиниць вимірювання.

Калібрування вторинних та робочих еталонів проводиться в порядку, встановленому нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.

Калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих з відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.

Таким чином, повіркою є перевірка відповідності певним стандартам, а калібрування - приведення засобу вимірювальної техніки до певних стандартів.

Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки "Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується" встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить 1 рік.

У Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, дозволених для застосування на території України міститься інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг, а саме ТОВ "АТЗТ Компанія "Сатурн Дейта Інтернешенл", який є офіційним представником виробника, на медичні вироби "Газоаналізатори Drager Alсotest", зокрема газоаналізатор "Drager "Alcotest 6810". На офіційному сайті ТОВ "АТЗТ Компанія "Сатурн Дейта Інтернешенл", який надає послуги сервісного центру для гарантійного та післягарантійного обслуговування приладів алко- та наркодіагностики Drager зазначено, що для використання приладів у професійній діяльності у підрозділах Департаменту патрульної служби та Управління національної поліції, Міністерства охорони здоров`я та службах охорони праці та безпеки підприємств необхідне своєчасне проведення операцій "Сервісне технічне обслуговування", "Градуювання та "Повірка" принаймні 1 раз на 12 місяців.

Максимальний інтервал між "Сервісним технічним обслуговуванням", "Градуюванням" та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest, становить 1 рік. У пам`яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).

Оскільки останнє калібрування даного приладу "Drager "Alcotest 6810" було проведено 10.07.2024 року, то станом на дату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння з його використанням, інтервал калібрування даного приладу не закінчився.

Крім того, суд зауважує на тому, що згідно з відеозаписами подій, що мали місце 12.01.2025 року, ОСОБА_1 до початку проходження огляду на визначення стану сп`яніння пояснювала, що вживала алкогольні напої. Після отримання результату огляду ОСОБА_1 не висувала вимог щодо незгоди із результатами тестування і проходженням огляду у медичному закладі. Освідування ОСОБА_1 проводилось відповідно до вимог ст.266 КУпАП та Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735. При продуванні однією особою приладу «Драгер» заміна одноразового мундштука кожен раз після продування не передбачена вимогами нормативних актів.

У зв`язку із викладеним, доводи адвоката Чеботарьової Ю.В. про недійсність отриманого результату огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів не заслуговують на увагу суду.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка працівник поліції ОСОБА_2 , в судовому засіданні, підтвердив обставини складання протоколу відносно ОСОБА_1 саме за тих обставин, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Доводи адвоката Чеботарьової Ю.В. про ті обставини, що наявний в матеріалах справи відеозапис є неповним та не безперевним, оскільки на даному записі відсутній проміжок часу з 02.33.49 год. по 02.39.14 год. спростовуються безпосереднім переглядом відеозаписів на диску під час якого було встановлено ті обставини, що сам факт фіксування адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_1 працівниками поліції було завершено саме о 02.33.49 год. складанням та проголошенням адміністративного протоколу. Події записані на відео носій з 02.39.14 год. стосуються доставлення ОСОБА_1 працівниками поліції до місця її проживання і не мають відношення до подій фіксування скоєння неї адміністративного правопорушення.

Факт вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 218863 від 12.01.2025 року; картою обліку адміністративного правопорушення від 12.01.2025 року, яка є аналогічною за змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 218863 від 12.01.2025 року; рапортом поліцейського СРПП ВП № 2 ЧРУП ГУ НП в Черкаській області Федорова Д.К. від 13.01.2025 року; результатом тесту "Драгер 6810" №4046 від 12.01.2025, згідно з яким в організмі ОСОБА_1 виявлено 1,81 проміле алкоголю; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Суд уважає, що доказами, дослідженими у судовому засіданні доведено, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння чим порушила вимоги п.2.9 а ПДР України керування тз особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції , за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно довідок т.в.о. начальника Відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, І.Кротова ОСОБА_1 протягом календарного року до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП не притягувалась та отримувала посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 08.01.2025 року.

Суд враховує, що строк накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням положень ч.ч. 6, 8 ст. 38 КУпАП не закінчився.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушниці, вважаю, що для її перевиховання, запобігання вчиненню нових правопорушень, достатнім є накладення стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі, передбаченому Законом, з позбавленням права керування транспортними засобами. При цьому, судом враховано, що альтернативи вказаному стягненню за вчинення даного адміністративного правопорушення, чинний КУпАП не передбачає.

Частиною 1 ст.307 КУпАП передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно з ч.ч.1 і 2 ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Одночасно суддя звертає увагу, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, отримавши посвідчення водія, зобов`язався дотримуватися Правил дорожнього руху України та був достовірно обізнаний з можливістю притягнення його до відповідальності у разі недотримання цих правил.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.

Відтак, із ОСОБА_1 у дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605,60 грн., оскільки судом не встановлено підстав для звільнення його від сплати цього збору.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 40-1, ч.1 ст.130, ст.251, 266, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач коштів: ГУК у Черк. обл. 21081300, код отримувача ЄДРПОУ: 37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:UA918999980313030149000023001 код класифікації: 21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави 605,60 грн. судового збору (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягнути подвійний розмір штрафу, що становитиме 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Повний текст постанови виготовлений 20 травня 2025 року.

Суддя В.В. Волосовський