Ухвала суду № 127490890, 21.05.2025, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/726/25

1-кп/189/243/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2025 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ;

прокурора ОСОБА_3 ;

обвинуваченого ОСОБА_4 ;

захисника ОСОБА_5 ; (у режимі відеоконференції)

розглянувши увідкритому судовомузасіданні всел.Покровськекримінальнепровадження №62025170030002768від24.02.2025рокузаобвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Покровського районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження № 62025170030002768 від 24.02.2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.

24.01.2025 року ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 24 березня 2025 року, в умовах гауптвахти Військової служби правопорядку. 04.03.2025 року ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 22.05.2025 року включно, в умовах гауптвахти з визначенням розміру застави. Прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у Сфері оборони ОСОБА_3 подано до суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти обвинуваченому ОСОБА_4 з посиланням на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5, ч. 1 ст. 177 КПК України, а також обставини, які слугували підставою для обрання зазначеного запобіжного заходу на стадії досудового розслідування на даний час не відпали та продовжують існувати, а саме те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, а отже, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення. Прокурор клопотання повністю підтримав та просив його задовольнити, оскільки жодного із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, просив не визначати розмір застави. Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні дане клопотання підтримав, просив задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання. Захисник обвинуваченого - ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив відмовити в клопотанні, вважаючи, що ризики зазначені прокурором не доведені, разом з тим, просив визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, враховуючи принцип поваги до свободи особистості, мету застосування запобіжного заходу, суд приходить до висновку про таке. Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд виходить з вимог ч.1 ст. 194 КПК України, якою передбачено, що під час розгляду клопотання про продовження /зміну/ запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор.

При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги ст. 177 КПК України, згідно з якою підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема переховуватися від органів суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти, суд переконаний у необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки він довів обставини, які виправдовують подальше обмеження права обвинуваченого перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення, що продовжує існувати ризик переховування обвинуваченого від суду, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв`язку з чим, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, ОСОБА_4 може переховуватись від суду з метою уникнення покарання.

Разом з тим, щодо наявності ризику, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Отже, даний ризик суд також вважає обгрунтованим на час розгляду клопотання, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 проходить військову службу в одній військовій частині зі свідками у кримінальному провадженні, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом вмовляння, підкупу, залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій.

Щодо наявності ризику вчинити інші кримінальні правопорушення, слід зазначити, що обвинуваченому ОСОБА_4 загрожує покарання до 10 років позбавлення волі, з метою ухилення від покарання у разі визнання його винним або від кримінального переслідування існує реальна можливість вчинення останнім злочинів, передбачених ст. ст. 407, 408 КК України.

Суд вважає, що обмеження прав і свобод виправдовується суспільними інтересами, оскільки такі обмеження відповідають вимогам справедливості, є пропорційними та необхідними для цілей захисту конституційно значимих цінностей. При вирішенні питань, пов`язаних із застосуванням законодавства про запобіжні заходи, суд виходячи з презумпції невинуватості дотримує баланс між публічними інтересами, пов`язаними із застосуванням заходів процесуального примусу, і важливістю права на свободу особистості.

Щодо іншого запобіжного заходу, то суд наголошує на тому, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Суд визначає максимально можливий строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою, передбачений статтею 197 КПК України, з огляду на обсяг висунутого обвинувачення та значну складність справи, яка потребує тривалого часу для її судового розгляду. При цьому, відсутні підстави вважати, що зазначені прокурором ризики зникнуть протягом дії ухвали про продовження строку тримання під вартою.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено обставини, які виправдовують обмеження права обвинуваченого перебувати на волі. Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і цілком відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Разом з тим, виходячи з вимог ст. 183 КПК України, враховуючи, що обвинуваченому інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, суд вважає за можливе визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України. Розмір заставивизначитиумежах 20розмірівпрожитковогомінімуму дляпрацездатнихосібв сумі60560(шістдесяттисяч п`ятсотшістдесят гривень). Таким чином, клопотання прокурора про продовження строку застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню

Крім того,у зв`язкуз перебуваннямобвинуваченого ОСОБА_4 в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також значну відстань від місця утримання обвинуваченого до місця знаходження суду, а також в зв`язку із тим, що обвинувачений має право безпосередньо приймати участь в судових засіданнях, суд вважає за потрібне визначити місцем тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 177,178,184,199, 284,314-316 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Дніпровської спеціалізованої прокуратури у Сфері оборони ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити частково. Продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в умовах гауптвахти, строком на 60 днів, тобто з 23.05.2025 року до 21.07.2025 року включно та утримувати в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 . Одночасно визначити ОСОБА_4 , альтернативний запобіжний захід у виді застави, а саме у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560(шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят гривень), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 26239738, рахунок UA158201720355229002000017442, відкритий в ДКСУ м. Київ (МФО 820172). Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки у разі внесення застави, а саме: 1) прибувати за викликами слідчого, процесуального керівника прокуратури або суду; 2) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання або перебування, а також про припинення військової служби; 3) утриматись від спілкування у будь-який позапроцесуальний спосіб зі свідками у даному кримінальному провадженні; Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , ухвалою суду обов`язків - до 21.07.2025 року, включно.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1