Ухвала суду № 127488879, 21.05.2025, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №6/748/19/25

Єдиний унікальний № 751/9882/15-ц

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2025 рокум. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі

головуючого судді Костюкової Т.В.

за участю секретаря судового засідання Шкоди А.Ю.

приватного виконавця Веремій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м Чернігові подання приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремій Івана Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника - фізичної особи громадянина України ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Веремій Іван Миколайович звернувся з поданням до Чернігівського районного суду Чернігівської області, в якому просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон, без вилучення паспорта для виїзду за межі України - боржника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ПНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 до виконання зобов`язань, покладених на нього згідно рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова у справі № 751/9882/15-ц від 02.03.2016 року.

Подання мотивує, тим, що у нього на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження № 77579858 з примусового виконання виконавчого листа № 751/9882/15-ц, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова 11.04.2016 року щодо солідарного стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованості по кредитному договору №CNGLGA0000000097 від 30.09.2008 року в сумі 2 421,05 дол. США та 928 773 грн. 95 коп., з яких: по відсоткам 2 421, 05 дол. США; по пені 881 346 грн. 83 коп., штрафи 47 427грн. 12 коп.

Залишок несплаченої суми станом на 20.03.2025 року становить 2421,05 дол. США та 910349,47 грн.

Постанови про відкриття виконавчого провадження та інші процесуальні документи, виклики у виконавчому провадженню направлялись боржнику відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» на адресу боржника, визначену у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 . Відповідні документи отримані ОСОБА_1 особисто підтвердження чого є відомості АТ «Укпрошта» щодо відстеження рекомендованих повідомлень, що були направлені боржнику. ОСОБА_1 рішення суду добровільно не виконує, на декларацію про доходи та майно божника не подав, на виклики до приватного виконавця не з`явився, що свідчить про ухилення від виконання рішення суду.

Відповідно до відповіді на запит № 4396 від 20.03.2025 року до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону, вбачається що боржником з 08 березня 2022 року по 10.02.2025 року здійснено перетин державного кордону 10 разів.

Враховуючи вищевикладене, невиконання вимог приватного виконавця, які отримані особисто боржником свідчить про ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, що згідно з пунктом 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» надає право виконавцю звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України, тому приватний виконавець звернувся до суду з указаним поданням.

Відповідне подання 13.05.2025 року було надіслано боржнику ОСОБА_1 рекомендованим листом з описом вкладення ( номер поштового відправлення 1400200131187) ( а.с 8)

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 березня 2025 року для розгляду зазначеного подання визначено головуючого суддю Костюкову Т.В.

Приватний виконавець Веремій Іван Миколайович в судовому засіданні подання підтримав, просив його задовільнити з підстав , які в ньому викладені та пояснив, що за період з 2021 року по 2025 рік з ОСОБА_1 стягувалися щомісячно грошові кошти в розмір 20% від його пенсії - до прийняття ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану" , яким внесені зміни до ЗУ "Про виконавче провадження" в XIII "Прикінцеві та перехідні положення" та відповідно до яких припиняється звернення стягнення на пенсію в період воєнного стану. Загалом з ОСОБА_1 були стягнуті кошти в сумі 18 тис. 424 грн 48 коп. на погашення боргу за рахунок пенсійних виплат. 20.03.2025 року приватним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві згідно п.1 ч.1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження", а також в той же день 20.03.2025 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження . Згідно інфомації наданої на запити приватного виконавця не було встановлено наявність рухомого майна зареєстрованого за ОСОБА_1 , на нерухоме майно належне боржнику виконавцем був накладений арешт в межах відкритого виконавчого провадження, грошових коштів на рахунках в банківських установах не було вивялено, крім пенсійних виплат. Виконавцем надсилалися документи :постанова про відриття виконавчого провадження, постанова про арешт коштів та майна, виклики приватного виклнавця. Всі документи отримані ОСОБА_1 особисто, однак вимоги приватного виконавця залишилися невиконаними, що на його думку, свідчить про ухилення боржника від виконання рішення суду.

Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з`явилися, оскільки відповідно до вимог частини четвертої статті 441 ЦПК України не викликалися.

Заслухавши приватного виконавця Веремій І.М. , дослідивши матеріали подання, суд приходить до наступного висновку.

Судом установлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремій Івана Миколайовича знаходиться виконавче провадження № 77579858 з примусового виконання виконавчого листа № 751/9882/15-ц, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова 11.04.2016 року щодо солідарного стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованості по кредитному договору №CNGLGA0000000097 від 30.09.2008 року в сумі 2 421,05 дол. США та 928 773 грн. 95 коп., з яких: по відсоткам 2 421, 05 дол. США; по пені 881 346 грн. 83 коп., штрафи 47 427грн. 12 коп. ( а.с 19)

Суд звертає увагу, що на зворотній стороні виконавчого листа у графі "Відмітки державного виконавця про виконання рішення суду або повернення виконавчого листа стягувачу із зазначенням причин повернення" наявна відмітка приватного виконавця Веремій І.М., що 20.03.2025 року винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачеві згідно п.1 ч.1 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження" та про стягнення з боржника ОСОБА_1 суми 18424,48 грн та 1847,47 грн. ( а.с 19 зворот.)

Постанова про відкриття виконавчого провадження № 77579858 винесена приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Веремій Іваном Миколайовичем 20.03.2025 року ( а.с. 7)

Також, 20.03.2025 року винесена постанова про арешт майна боржника у межах відкритого виконавчого провадження № 77579858 , а саме було накладене арешт на все належне рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с 6)

20.03.2025 року винесена постанова про арешт коштів боржника у межах відкритого виконавчого провадження № 77579858, а саме було накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на рахунках/електронних гаманцях , крім коштів /електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с 5)

20.03.2025 року ОСОБА_1 через виклик приватного виконавця за № 4380 було зобов`язано з`явитися до приватного виконавця 01.04.2025 року ( а.с 16)

Аналогічний виклик надсилався ОСОБА_1 08.04.2025 року за № 5334 про зобов`язання його з`явитися до приватного виконавця 16.04.2025 ( а.с 17) та виклик № 5699 від 18.04.2025 року про з`явлення на 28.04.2025 року ( а.с 18)

01.04.2025 року приватним виконавцем складено акт з якого слідує, що 20.03.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Веремій Іваном Миколайовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яка у відповідності до ст.28 ЗУ «Про виконавче провадження» надіслана боржнику рекомендованим поштовим відправленням. Відповідну постанову боржник отримав особисто 27.03.2025 року , що підтверджує витяг з сайту АТ «Укрпошти», однак ОСОБА_1 декларацію про доходи та майно боржника протягом 5 робочих днів приватному виконавцю не подав. 20.03.2025 року боржнику надіслано виклик приватного виконавця № 4380 щодо необхідності з`явитися до виконавця 01.04.2025 року, який надіслано боржнику рекомендованим листом. Виклик ОСОБА_4 отримав 27.03.2025 року, що підтверджує витяг з сайту АТ «Укрпошти» (трек-номер 1400000239676) однак за викликом не з`явився ( а.с 13)

З роздруківки наданої приватним виконавцем щодо відстеження трек-номеру поштового відправлення 1400000239676 слідує, що відправлення прийнято 20.03.2025 року у відділенні у м. Чернігові та вручено одержувачу у с. Павлівка ( обслуговується пересувним відділенням за адресою та графіком надання послуг у населеному пункті 27.03.2025 ( а.с 9) . Опис вкладення до рекомендованого листа не надано.

16.04.2025 року приватним виконавцем складено акт з якого слідує, що 08.04.2025 року боржнику надіслано виклик приватного виконавця № 5334 щодо необхідності з`явитися до виконавця 16.04.2025 року, який надіслано боржнику рекомендованим листом. Виклик ОСОБА_4 отримав 10.04.2025 року, що підтверджує витяг з сайту АТ «Укрпошти» (трек-номер 1400000242936) однак за викликом не з`явився ( а.с 14)

З роздруківки наданої приватним виконавцем щодо відстеження трек-номеру поштового відправлення 1400000242936 слідує, що відправлення прийнято 08.04.2025 року у відділенні у м. Чернігові та вручено одержувачу у с. Павлівка ( обслуговується пересувним відділенням за адресою та графіком надання послуг у населеному пункті 10.04.2025 ( а.с 12). Опис вкладення до рекомендованого листа не надано

28.04.2025 року приватним виконавцем складено акт з якого слідує, що 18.04.2025 року боржнику надіслано виклик приватного виконавця № 5700 щодо необхідності з`явитися до виконавця 28.04.2025 року, який надіслано боржнику рекомендованим листом. Виклик ОСОБА_4 отримав 22.04.2025 року, що підтверджує витяг з сайту АТ «Укрпошти» (трек-номер 1401300145777) однак за викликом не з`явився ( а.с 15)

З роздруківки наданої приватним виконавцем щодо відстеження трек-номеру поштового відправлення 1401300145777 слідує, що відправлення прийнято 18.04.2025 рок у відділенні у м. Чернігові та вручено одержувачу у с. Павлівка ( обслуговується пересувним відділенням за адресою та графіком надання послуг у населеному пункті 22.04.2025 ( а.с 27 зворот.) .

Даним поштовим відправленням ОСОБА_1 надсилався виклик приватного виконавця від 18.04.2025 року та вимога виконавця від 18.04.2025 року № 5700 , що підтверджує опис вкладення до рекомендованого листа 1401300145777 ( а.с 27)

Відповідно дог надісланої вимоги приватного виконавця від 18.04.2025 року за № 5700 приватний виконавець вимагав виконати рішення суду на підставі якого було видано виконавчий лист № 751/9882/15-ц, виданий 11.04.2016 року Новозаводським районним судом м. Чернігова та сплатити протягом 3 днів з дня отримання даної вимоги на рахунок приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремій І.М. кошти по виконавчому провадженні № 77579858, а також невідкладно надати підтвердження виконання рішення суду ( а.с 20)

З дослідженої в судовому засіданні інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за № 424378012 від 28.04.2025 року слідує, що ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка кадастровий номер 7425586000:02:000:0036 площею 0,1066 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна земельна ділянка) на які приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Веремій Іваном Миколайовичем в межах відкритого виконавчого провадження № 77579858 накладено арешт ( а.с 21-22)

З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 03.04.2025 року за № 34-25-0.221-1882/2-25 слідує, що за ОСОБА_1 правовстановлюючі документи на земельні ділянки до 2013 року не реєструвалися ( а.с 23)

З листа Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області від 02.04.2025 року за № 01-13-24/1689 слідує, що згідно до даних уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи за ОСОБА_1 сільськогосподарська техніка не зареєстрована ( а.с 24)

З відповіді Державної податкової служби наданої на запит приватного виконавця за № 258302922 від 20.03.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 отримував дохід джерелом якого визначено Управління соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації, зокрема за 1 кв. 2024 року - в сумі 7083 грн, за 2кв.2024 7083 грн, за 3 кв. 2024 року в сумі 7083 грн та 4 кв. 2024 року в сумі 7083 грн ( а.с 26) .

Відповідно до відповіді на запит № 4396 від 20.03.2025 року до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо перетину боржником державного кордону, вбачається що боржником з 08 березня 2022 року по 10.02.2025 року здійснено перетин державного кордону 10 разів на підставі паспортного документу серії НОМЕР_2 , останній раз 10.02.2025 року на транспортному засобі НОМЕР_3 ( а.с 25)

Вжиті приватним виконавцем заходи, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а саме: арешт коштів боржника, арешт майна божника, встановлення наявності рухомого майна у боржника, перевірка Державного реєстру речових прав з метою встановлення наявності у боржника нерухомого майна, запити до банківських установ з метою отриманні інформації, що містить банківську таємницю, виклики боржника до приватного виконавця, запити до Державної міграційної служби України, спрямовані на виконання рішення, фактично не досягли бажаного результату.

Вищевикладене, на думку приватного виконавця, свідчить про ухилення боржником від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду.

Відповідно до вимог статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Згідно з вимогами статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 розділу XIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802 у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, що відповідно до Закону підлягає примусовому виконанню, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи у праві виїзду за межі України вирішує суд, за місцем виконання відповідного рішення, за поданням державного або приватного виконавця.

За змістом пункту 5 частини першої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду громадянина України за кордон є ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Ухиленням від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням суду, що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли у нього є всі реальні можливості виконати цей обов`язок (наприклад, наявність майна, грошових коштів, тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб`єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

У зв`язку з цим, з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання.

В даному випадку так як силу приписів ст. 441 ЦПК України розгляд подання відбувається без участі боржника тягар доведення викладених обставин покладається на приватного виконавця , саме приватний виконавець мав навести, в чому саме полягає факт умисного ухилення боржника від виконання рішення.

Суд зауважує, що невиконання рішення суду і свідоме ухилення боржника від виконання рішення суду не є тотожними поняттями.

Разом з тим в матеріалах справи відсутні докази того, що маючи майно чи грошові кошти боржник приховує їх з метою ухилення від виконання рішення суду.

Також не надано доказів вчинення боржником дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення суду.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01 лютого 2013 року "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", однією з підстав для відмови у задоволенні подання є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань.

В судовому засіданні для огляду суду приватним виконавцем надавалися матеріали виконавчого провадження, з яких встановлено, що транспортні засоби за ОСОБА_1 на праві власності не зареєстровані. .

Також, судом встановлено, що у боржника відкриті рахунки у банках, однак коштів на рахунках, не обліковується за боржником, крім пенсійних виплат.

У межах виконавчого провадження накладено арешт на нерухоме майно житловий будинок та земельну ділянку, доказів того, що боржник вичиняв дії щодо приховування нерухомого майна суду не надано.

Отже, будь-яких доказів ухилення боржника від виконання рішень суду, а також доказів про реальну можливість боржника виконати зазначені рішення матеріали подання не містять.

Суд зауважує, що тягар доведення ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань покладається на державного виконавця. Судом встановлено, що з ОСОБА_1 в межах проведеного стягнення за виконавчим листом № 751/9882/15-ц, виданого Новозаводським районним судом м. Чернігова 11.04.2016 року було стягнуто 18424,48 грн в погашення боргу, про що заначив приватний виконавець в судовому засіданні, а відповідно до 20.03.2025 року з боржника стягувалися кошти на регулярній основі щомісячно з його пенсії. Встановлена на законодавчому рівні заборона стягнення на пенсійні виплати та відсутність іншого доходу в боржника не є ухиленням від виконання рішення суду.

Долучені докази по справі не місять відомостей, які б свідчили що у ОСОБА_1 є реальні можливості виконати судове рішення, з огляду на те, що коштів на банківських рахунок, крім пенсії, боржник не має, рухомого майна за ним не зареєстровано, на житловий будинок яким є єдиним житлом для боржника, накладено арешт, з чого слідує, що факт ухилення від виконання рішення суду боржником в судовому засіданні не доведено.

Крім того, згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані права не можуть бути об`єктом жодних обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому пакті.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.

Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року по справі № 331/8536/17-ц.

Крім того, у справі «Гочев проти Болгарії» Європейський Суд підсумував принципи, що відносяться до оцінки необхідності заходів, яке обмежують свободу пересування наступним чином. У відношенні пропорційності обмеження, встановленого у зв`язку із неоплаченими боргами, Європейський Суд у пункті 49 цього рішення зазначив, що таке обмеження є виправданим лише остільки, оскільки сприяє досягненню переслідуваної мети гарантування повернення вказаних боргів (див. рішення Європейського Суду від 13 листопада 2003 року за справою «Напияло проти Хорватії» (Napijalo v. Croatia), скарга N 66485/01, §§ 78-82).

Окрім того, навіть якщо міра, що обмежує свободу пересування особи є початково обґрунтованою, вона може стати неспіврозмірною й порушити права особи, якщо автоматично продовжується протягом тривалого часу (див. рішення Європейського Суду за справою «Луордо проти Італії » (Luordo v. Italy), скарга N 32190/96, § 96, ECHR 2003-IX), рішення Європейського Суду за справою «Фельдеш та Фельдешне Хайлік проти Угорщини» (Foldes and Foldesne Hajlik v. Hungary), скарга N 41463/02, § 35, ECHR 2006, рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», § 121).

Надалі у пункті 50 вказаного рішення Європейський Суд з прав людини підкреслив, що у будь-якому випадку влада країни зобов`язана забезпечити те, що порушення права особи залишати його або її країну було від самого початку і протягом всієї тривалості - виправданим та пропорційним за будь-яких обставин.

Влада не може продовжувати на довготривалі строки заходи, що обмежують свободу пересування особи без регулярної перевірки їх обґрунтованості (див. вказане вище рішення Європейського Суду за справою «Рінер проти Болгарії», §124 і вказане вище рішення Європейського Суду «Фельдеш и Фельдешне Хайлик проти Угорщини», §35). Така перевірка має, як правило, проводитися судами принаймні, в останній інстанції, оскільки вони забезпечують найкращі гарантії незалежності, неупередженості й законності процедури (див. Рішення Європейського Суду від 25 січня 2007 г. за справою «Сіссаніс проти Румунії»), скарга № 23468/02, § 70).

Охоплення судової перевірки має дозволити суду взяти до уваги всі фактори, що відносяться до справи, включаючи ті, що стосуються співмірності обмежувального заходу (див. з необхідним змінами Рішення Європейського Суду від 23 червня 1981 р. за справою «Ле Конт, Ван Лейвен і Де Мейере проти Бельгії» (Le Compte, Van Leuven and De Meyere v. Belgium), Series A, N 43, §60)...».

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що застосовуючи статтю 2 Протоколу 4 до Конвенції та практику Європейського суду з прав людини, які є джерелом права в Україні, суд зобов`язаний забезпечити, щоб порушення права особи залишати країну було виправданим та пропорційним за будь-яких обставин (правові висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 28 жовтня 2020 року в справі № 331/8536/17-ц, провадження № 61-6899св19).

Звертаючись до суду з поданням, приватний виконавець зокрема вказував, що ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішеннями суду, підтверджується тим, що боржник рішення суду не виконує, на виклики не з`являється, кореспонденцію не отримує, що підтверджується наявністю в матеріалах виконавчого провадження трекінгів поштових відправлень, ухиляється від виконання зобов`язань, та ненадання пояснень про причини невиконання рішень суду.

Разом із тим, сам по собі факт відкриття виконавчого провадження, неявка боржника до виконавця на виклики (докази про вручення яких боржнику виконавцем суду не надані, так як з наявних в матеріалах справи трекінгів поштових відправлень неможливо встановити, які саме документи були направлені за відповідним номером поштового відправлення, крім одного, а саме виклику, який був надісланий 18.04.2025 року з описом вкладення), складання актів приватного виконавця не є прямим доказом ухилення, а також невиконання боржником зобов`язання самостійно не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього обов`язків.

Відтак, судом встановлено, що приватним виконавцем не доведено вчинення боржником дій або бездіяльності з метою ухилення від виконання рішень суду, тому обмеження його права залишати країну, враховуючи в тому числі умови воєнного стану, не можна вважати виправданим і пропорційним.

Також суд враховує, що Указом Президента України №64/2022, що затверджений Законом України від 24 лютого 2022 "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 введено воєнний стан, який продовжувався неодноразово і діє до теперішнього часу.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Суд бере до уваги зазначені обставини, а також положення Конституції України та зауважує, що виїзд за межі України в умовах воєнного стану може бути необхідним з метою евакуації та/або виїзду на лікування, тобто, таким, що спрямований на збереження життя і здоров`я людини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні докази ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, відтак обставини викладені у поданні приватного виконавця не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, тому воно є необґрунтованим і задоволенню не підлягає.

Керуючись, статтями 260, 352-355, 441 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Веремій Івана Миколайовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа боржника - фізичної особи громадянина України ОСОБА_1 - відмовити

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.В.Костюкова