Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 309/846/25
Провадження № 2/309/274/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2025 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Піцура Я.Я.,
з участю секретаря судового засідання Гелетей Д.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
законного представника позивача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи Плешинця М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до Хустської міської ради, де треті особи без самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Хустської міської ради, ОСОБА_3 , про визнання права власності на обов`язкову частку,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Хустської міської ради, де треті особи без самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Хустської міської ради, ОСОБА_3 , про визнання права власності на обов`язкову частку.
Позов вимоги вмотивовано тим, що 23.05.2009 ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_4 . Від даного шлюбу народився ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько дитини ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На час своєї смерті він постійно проживав у АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , яка була матір`ю ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_6 , який був батьком ОСОБА_4 . Після смерті ОСОБА_6 , вона в інтересах малолітнього сина звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за померлим дідом. Також нею було отримано копію заповіту від 03.12.2020. Померла ОСОБА_5 була головою дворогосподарства, що підтверджується копією книги погосподарського обліку. Такий запис у погосподарській книзі підтверджує право власності. Малолітній ОСОБА_1 має право спадкування обов`язкової частки після смерті бабусі та діда за правом представлення свого батька ОСОБА_4 , який помер до відкриття спадщини.
Посилаючись на викладене просить суд визнати за ОСОБА_1 право на обов`язкову частку, що належала померлій ОСОБА_5 та померлому ОСОБА_6 у розмірі 3/4 частки спадкового майна та визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини житлового будинку та господарській будівлі та споруди за АДРЕСА_1 .
Відзиву на позов відповідач Хустська міська рада не подавала.
Представник третьої особи Цяпець І.І. адвокат Плешинець М.В. подав письмові пояснення у яких просить відмовити у задоволенні позову. Вважає, позов необґрунтованим та безпідставним. Вказує, що не доведено наявність порушення прав позивача. Позивач просить визнати право на обов`язкову частку як за померлим ОСОБА_6 так і за померлою ОСОБА_5 , однак відомостей про наявність заповіту останньою взагалі не надає. Також позовна заява не відповідає приписам ст. 175 ЦПК України.
У судовому засіданні законний представник позивача ОСОБА_2 просила позов задовольнити. вказує, що 23.05.2009 уклала шлюб з ОСОБА_4 . У даному шлюбі народився син ОСОБА_1 2011 р.н. Чоловік помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті померли батько і мати чоловіка. Однак був складений заповіт, який вважає нікчемним. У зв`язку з чим просить суд визнати за ОСОБА_1 право на обов`язкову частку, що належала б померлій ОСОБА_5 та померлому ОСОБА_6 у розмірі 3/4 частки спадкового майна та визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини житлового будинку та господарській будівлі та споруди за АДРЕСА_1 .
Представник третьої особи ОСОБА_3 - ОСОБА_7 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову. Вказує, що не підтверджено порушення прав позивача. Позивач просить визнати за ним право на обов`язкову частку за померлими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , однак навіть не надано заповіту від імені ОСОБА_5 . Також невірно визнано процесуальний статус учасників справи, зокрема ОСОБА_3 .
Представник відповідача - Хустської міської ради в судове засідання не з`явися подавши клопотання про розгляд справи без її участі, вирішення позову залишає на розсуд суду.
Представник третьої особи - Служби у справах дітей Хустської міської ради в судове засідання не з`явися подавши клопотання про розгляд справи без її участі, позов підтримує.
Суд, заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави позовної заяви, вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до приписів ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З матеріалів справи вбачається, що 23.05.2009 року зареєстровано шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.7).
Від даного шлюбу народився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.8).
Батьками ОСОБА_4 є ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с.9).
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.11).
ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 (а.с.12).
Відповідно до заповіту від 03.12.2021, посвідченого секретарем Нижньоселищенської сільської ради Хустського району Закарпатської області, ОСОБА_6 на випадок своєї смерті все своє майно, де б воно не було, і з чого б воно не складалося, і все те, що буде належати на день смерті, і на все те, на що згідно з законом матиме право заповів ОСОБА_3 (а.с.14).
Відповідно до викопіювання з погосподарської книги станом на 2016 рік головою дворогосподарства за адресою АДРЕСА_1 зазначена ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , інший член дворогосподарства ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.15, 16).
02.03.2021 року ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за померлим ОСОБА_6 (а.с.17).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб відповідачем (відповідачами), і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; (пункти 1 і 4 частини другої статті 175 ЦПК України).
Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред`явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача (частина перша, друга та третя статті 51 ЦПК України).
У розглядуваній справі ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати за ОСОБА_1 право на обов`язкову частку, що належала померлій ОСОБА_5 та померлому ОСОБА_6 у розмірі 3/4 частки спадкового майна та визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини житлового будинку та господарській будівлі та споруди за АДРЕСА_1 .
Спір про визнання права на обов`язкову частку має розглядатися як спір, що пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, в інтересах якої складено заповіт (позаяк на підставі такого заповіту особа набуває майнових прав на спадкове майно).
У такій справі правовідносини безпосередньо стосуються прав та обов`язків особи, в інтересах якої складено заповіт ОСОБА_3 , і такі не можуть бути розглянуті судом та вирішені в спорі позивача із зазначенням статусу такої особи як третьої особи, оскільки в такій ситуації має бути співвідповідачем.
Однак позивачем ОСОБА_3 залучений до участі у справі лише в якості третьої особи.
Процесуальний статус відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору відрізняється за обсягом прав та обов`язків.
Таким чином, залучення до участі у справі ОСОБА_3 в якості третьої особи не може забезпечити належний розгляд справи за заявленими вимогами ОСОБА_1 .
При цьому суд констатує, що позивач (його законний представник), інтереси якого до того ж представляє професійний адвокат Козар М.М., у підготовче судове засідання не з`явилися, від адвоката Козара М.М. надійшло клопотання про проведення підготовчого судового засідання без їх участі, у зв`язку з чим суд був позбавлений можливості роз`яснити стороні позивача наслідки невчинення певних процесуальних дій та право подати клопотання про залучення співвідповідача.
Відтак незалучення до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_3 пов`язане виключно з діями сторони позивача, яка самостійно розпорядилася своїми процесуальними правами.
Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 300/808/19 (провадження № 61-11144св22), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 грудня 2023 року у справі № 363/2300/20 (провадження № 61-6922св23), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 грудня 2023 року у справі № 753/8710/21 (провадження № 61-6090св23)).
Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі як співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 січня 2024 року у справі № 947/6589/21 (провадження № 61-10253св23)).
Узагальнюючи наведене суд констатує, що пред`явлений позов задоволенню не підлягає через незалучення до участі у справі у якості відповідача ОСОБА_3 .
Судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 137, 141, 258-259, 264-265 ЦПК України, ст.ст.1247, 1248 ЦК України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні позову ОСОБА_2 в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до Хустської міської ради, де треті особи без самостійних вимог на предмет спору Служба у справах дітей Хустської міської ради, ОСОБА_3 , про визнання права власності на обов`язкову частку - відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 21 травня 2025 року.
Суддя Хустського
районного суду: Піцур Я.Я.
Судове рішення № 127487504, Хустський районний суд Закарпатської області було прийнято 20.05.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 309/846/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: