Ухвала суду № 127478301, 20.05.2025, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі

20 травня 2025 року Справа № 480/3880/25

Суддя Сумського окружного адміністративного суду Кравченко Є.Д., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

15 травня 2025 року позивач, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), в якій просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 16.05.2022 по 19.05.2023 включно, складові якого, зокрема, посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавка за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавка за особливості проходження служби, премія) і грошова допомога на оздоровлення, обраховані виходячи з розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року (1 762,00 грн.);

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 16.05.2022 по 19.05.2023 включно, у тому числі грошової допомоги на оздоровлення, надбавки за особливості проходження служби та премії, із зазначенням їх розміру, виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року 2 481,00 грн., Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року 2 684,00 грн., на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Також, у позовній заяві позивач просить поновити строк звернення до суду. Стверджує, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 18.01.2025 № 22 капітана ОСОБА_1 , офіцера відділу забезпечення, призначеного наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 19.12.2024 № 1439 на посаду начальника служби логістики НОМЕР_1 центру рекрутингу Сухопутних військ Збройних Сил України, визначено вважати таким, що справи і посаду здав, вибув до нового місця служби; з 18.01.2025 виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 . Водночас, при звільнення позивача з військової служби грошовий атестат ОСОБА_1 під особистий підпис виданий не був, правильність здійснених у ньому записів позивачем не засвідчувалася. Про суми нарахованого і виплаченого грошового забезпечення, в тому числі розрахункової величини, яка застосовувалася для обчислення розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, додаткових видів грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, дізнався 14.05.2025, отримавши відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.05.2025 вих. № 5/978.

Вирішуючи питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду, з урахуванням вказаної заяви позивача, суд зазначає наступне.

Строки звернення до суду в порядку адміністративного судочинства визначені у статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України і частина п`ята цієї статті, яка передбачає місячний строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, є спеціальною нормою.

Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

При цьому, усталеною є позиція Верховного Суду щодо застосування приписів Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір.

Частиною другою статті 233 КЗпП України (в редакції до 19.07.2022) було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Тобто, з вимогою про стягнення належних працівникові сум останній міг звернутись до суду в будь-який час, який не обмежувався строком звернення до суду.

Разом з тим, Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин", який набрав чинності 19.07.2022 (далі- Закон № 2352-ІХ), назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції.

Зокрема, частиною першою статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-ІХ) встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Частиною другою статті 233 КЗпП України передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, слід звернути увагу, що починаючи з 19.07.2022 у КЗпП України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці без обмеження будь-яким строком.

Тобто, після внесення Законом № 2352-IX відповідних змін до частини другої статті 233 КЗпП України встановлено строки звернення до суду щодо таких трудових спорів:

- про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення);

- у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).

Таким чином, оскільки Законом № 2352-ХІ, яким внесено зміни до частини другої статті 233 КЗпП України, набрав чинності 19.07.2022, відтак до спірних правовідносин слід застосовувати тримісячний строк звернення до суду для захисту права щодо виплати належних сум грошового забезпечення.

Прикінцевими положеннями (глава ХІХ) КЗпП визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (пункт 1).

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Відтак, з 01.07.2023 стаття 233 КЗпП підлягає застосуванню в редакції Закону №2352-ІХ.

Оскільки законодавчими змінами обмежено права працівників на звернення до суду з вимогами щодо виплати належних при звільненні сум тримісячним строком, який раніше не був обмежений, тому з метою усунення надмірного формалізму при вирішенні питання про дотримання строку звернення до суду в зазначеній категорії спорів такий строк слід обчислювати з моменту набуття чинності відповідними змінами до КЗпП України, тобто з 01.07.2023, який є достатнім для реалізації усіма працівниками, що звільнені раніше, свого права на звернення до суду з вимогами про стягнення невиплачених при звільненні сум.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23.

З матеріалів справи вбачається, що позивача виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 18.01.2025, а тому при звільненні та отриманні грошового забезпечення при звільненні позивач повинен бути обізнаний про порушення своїх прав. Разом з тим, позивач подав цей позов до суду лише 15.05.2025, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, визначеного статтею 233 КЗпП.

Як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду, позивач посилається на те, що при звільнення з військової служби грошовий атестат ОСОБА_1 під особистий підпис виданий не був, правильність здійснених у ньому записів позивачем не засвідчувалася.

При вирішенні питання щодо наявності поважних причин поновлення строку для звернення з позовом суд дійшов висновку, що наведені позивачем обставини, які спричинили пропуск такого строку є поважними, оскільки позивач зазначає про те, що про суми нарахованого і виплаченого грошового забезпечення, в тому числі розрахункової величини, яка застосовувалася для обчислення розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, додаткових видів грошового забезпечення, матеріальної допомоги на оздоровлення, дізнався 14.05.2025, отримавши відповідь ІНФОРМАЦІЯ_3 від 12.05.2025 вих. №5/978. Доказів зворотного у суду немає.

Відтак, у зв`язку з наведеним обґрунтуванням пропуску строку звернення з позовом до суду, відсутністю будь-яких доказів, які б спростовували доводи позивача щодо того факту, що він міг дізнатися про порушене право та, відповідно, мав можливість звернутися до суду у строки передбачені законодавством, та з урахуванням наданих позивачем письмових доказів на підтвердження зазначених обставин, а також значення справи для сторін, негативні наслідки надмірного суворого тлумачення процесуальних норм та оцінки обставин справи, що можуть мати наслідком позбавлення позивача у доступі до правосуддя, гарантованого Конституцією України, суд вважає за можливе поновити позивачу строк звернення до суду з позовною заявою.

Адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. З огляду на зазначене, перешкоди для прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі Сумським окружним адміністративним судом відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи наведене, а також те, що дана справа не підпадає під перелік справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження (ч. 4 ст. 12 КАС України), суд дійшов висновку розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Керуючись ст.ст. 171, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі № 480/3880/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії ( Номер категорії справи 106020200 ).

3. Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Сумського окружного адміністративного суду за адресою: м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 159, зал 210.

4. Копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі надіслати сторонам.

5. Встановити відповідачу 15-денний строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

6. Позивач в порядку, встановленому ст. ст. 162-167 КАС України має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповідно відзиву/заперечення.

7. Витребувати у відповідача у 15-денний строк з дня отримання копії ухвали інформацію про розрахункову величину, а саме, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, яку використовував відповідач для проведення нарахування грошового забезпечення позивача у період з 16.05.2022 по 19.05.2023 року.

8. Позивач в порядку, встановленому ст. ст. 162-167 КАС України має право подати

9. Роз`яснити сторонам, що інформацію у справі, що розглядається, можна отримати в мережі Інтернет на офіційному вебпорталі судової влади України на вебсторінці http://adm.su.court.gov.ua/sud1870/.

10. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Є.Д. Кравченко