Рішення № 127474496, 20.05.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/644/25

категорія 113040000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши в електронній формі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Центрально-західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці до Новоозерянського ліцею Олевської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Олевська міська рада та Відділ освіти, молоді та спорту Олевської міської ради, про застосування заходів реагування,

установив:

У січні 2025 року Центрально-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці (далі позивач, Управління) звернулося у суд з позовом до Новоозерянського ліцею Олевської міської ради (далі відповідач, Ліцей) про застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду, а саме зупинення:

- виконання робіт щодо обслуговування обладнання під тиском шляхом відсторонення від роботи кочегарів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Чорнобокий Л.М., за адресою: Житомирська обл., Коростенський район, смт Новоозерянка, вул. Заводська,5;

- експлуатації котлів ВRS250, Е1/9(500);

- експлуатації електроустановок до 1000 В за адресою: Житомирська обл., Коростенський район, смт Новоозерянка, вул. Заводська, 5.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами позапланової перевірки дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки у Новоозерянському ліцеї у грудні 2024 року виявлено ряд порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю працівників. Ураховуючи викладене, на переконання позивача, є необхідність негайного зупинення виконання рядку робіт та експлуатації певного обладнання, що і обумовило звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою суду від 16 січня 2025 року позов прийнято до провадження, призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи судом, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи.

Відповідач право на подання відзиву не скористався.

Ухвалою суду від 11 березня 2025 року суд витребував у позивача документи, призначив справу до судового розгляду з визнанням явки представника відповідача обов`язковою та продовжив строк розгляду справи на більш тривалий розумний термін.

17 березня 2025 року до суду надійшли витребувані у позивача документи.

За результатами проведення судового засідання 01 квітня 2025 року судом постановлена ухвала, якою залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Олевську міську раду та Відділ освіти, молоді та спорту Олевської міської ради, витребувано у Олевської міської ради документи та визнано явку представників третіх осіб у судове засідання обов`язковою.

07 квітня 2025 року до суду надійшли витребувані у Олевської міської ради документи.

У судовому засіданні 15 квітня 2025 року суд визначив третім особам час, тривалістю 10 календарних днів, для надання письмових пояснень щодо виконання вимог Управління щодо усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю працівників Новоозерянського ліцею та представнику позивача 5 календарних днів для подання своїх заперечень щодо таких пояснень, у разі їх наявності.

На підставі положень частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на надходження клопотань учасників справи 15 квітня 2025 року суд постановив ухвалу про розгляд справи в порядку письмового провадження, яка внесена до протоколу судового засідання.

Розглядаючи спір по суті, суд, на підставі наявних у справі доказів, установив, що 29 листопада 2024 року до Управління надійшло повідомлення Відділу освіти, молоді та спорту Олевської міської ради про нещасний випадок, яким проінформовано про нещасний випадок, який мав місце 29 листопада 2024 року о 07:30 годин у Новоозерянському ліцеї, внаслідок якого загинув кочегар.

У зв`язку з отриманням такого повідомлення наказом «Про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю)» від 09 грудня 2024 року, відповідно до абзацу 9 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13 березня 2022 року №303, наказу Міністерства економіки України «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» від 16 червня 2023 року №5782, наказу Міністерства розвитку економіки торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження форм документів, що складаються Державною службою України з питань праці» від 27 жовтня 2020 року №2161, Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призначено проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на предмет додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці в частині організації та безпечного ведення робіт у Новоозерянському ліцеї.

У період з 10 по 17 грудня 2024 року на підставі направлення працівниками Управління проведено зазначений захід, за наслідками якого 17 грудня 2024 року складений Акт №ЦЗ/ЖТ/24928/192.

За результатами проведеного заходу виявлено 26 порушень, 5 з яких мали наслідком смерть працюючої особи.

17 грудня 2024 року також складено припис №ЦЗ/ЖТ/24928/054/П/ОП, яким зобов`язано Ліцей усунути виявлені порушення: 5 невідкладно, а 21 до 17 січня 2025 року.

Виявлення за результатами перевірки порушень вимог безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю працівників, обумовило звернення до суду з відповідним позовом.

26 березня 2025 року Управління провело позаплановий захід державного нагляду (контролю) Ліцею в частині перевірки усунення порушень вимог законодавства з охорони праці згідно припису №ЦЗ/ЖТ/24928/054/П/ОП від 17 грудня 2024 року на підставі листа Ліцею від 18 березня 2025 року.

За результатами такого заходу складений акт №ЦЗ/ЖТ/24928/192-ЦЗ/ЖТ/5216/ПАА023907, в якому зазначено, що пункти припису №1 №4, №6 №11 та №26 виконані в повному обсязі, решта порушень пунктів №5, №12 25 не усунуті.

29 квітня 2025 року до суду надійшли пояснення третьої особи Відділу освіти, молоді та спорту Олевської міської ради, в яких зазначає, що пункти №6 №9, №17 №20, №22 №25 виконати неможливо, оскільки кочегари звільнені у зв`язку зі знищенням котельні та обладнання, яке наразі не функціонує, що робить виконання вказаних заходів не доцільним. Пункти 14 №16 виконані, а пункту 2 буде виконано на початку опалювального сезоні 2025 2026 року, оскільки котельна та обладнання знищені та наразі не функціонують.

20 травня 2025 року до суду надійшли додаткові пояснення Управління, в яких звертає увагу суду на те, що згідно позовних вимог просить зупинити виключно діяльність, що пов`язана з отриманням відповідних дозвільних документів, що не було виконано відповідачем. Разом з тим, відділом освіти, молоді та спорту Олевської міської ради не надано вичерпних доказів вжитих усіх належних заходів для забезпечення охорони праці в Новоозерянському ліцеї Олевської міської ради та не надано жодних доказів того, що ними вжито хоча б якихось заходів для початку процедури оформлення дозвільних документів.

Відповідно до положень частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 19 Основного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V з наступними змінами та доповненнями, у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України №877-V).

Відповідно до норм статті 1 вказаного Закону державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до частини 4 статті 2 Закону України № 877-V заходи контролю здійснюються, зокрема органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно з частиною 10 статті 4 Закону України № 877-V посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 №30 припиняється проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64.

Пунктом 2 названої постанови передбачено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволити здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Згідно зі статтею 16 Закону «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2136-IX у період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.

Наказом Міністерства економіки України «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» від 16 червня 2023 року №5782 відповідно до названих вище положень законодавства надано дозвіл Держпраці протягом періоду воєнного стану проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони праці, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю з підстав, визначених абзацами 5, 8, 9 частини 1 статті Закону України № 877-V.

Відповідно до абзацу 9, 10 частини 1 статті 6 Закону України № 877-V підставою для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) є настання аварії, пожежі, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

У відповідності до статті 38 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року №2694-ХІІ з наступними змінами та доповненнями, у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України №2694-ХІІ) державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Приписами норми частини 1 статті 39 названого Закону передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці мають право, зокрема, видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов`язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об`єктів підвищеної небезпеки, а також забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

У відповідності до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (далі Положення) державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України Міністра економіки, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з пунктом 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Підпунктом 16 пункту 4 Положення передбачено, що Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці, зокрема в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та перевірки їх знань.

Абзацом 1 частини 5 статті 4 Закону України №877-V встановлено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Частиною 7 статті 7 цього Закону передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

З аналізу наведених вище положень слідує, що підставою для звернення з позовом до суду про застосування заходів реагування є виявлення органом нагляду (контролю) порушення вимог законодавства, про що зазначається в акті перевірки.

Як установлено судом, під час перевірки відповідача з питань дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, позивачем установлено порушенням вимог Закону України №2694-ХІІ.

Відповідно до статті 13 названого Закону роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов`язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці; забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються; впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо; забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом; забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин; організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров`я виробничих факторів; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці; здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці; організовує пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками у галузі охорони праці; вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків.

Статтею 4 Закону України №2694-ХІІ визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Частино 1 статті 21 Закону України № 2694-XII закріплено, що виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.

Частиною 3 цієї правової норми передбачено, що роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.

Згідно частини 4 названої норми порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб`єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію наведеної бланкетної норми постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107, з наступними змінами та доповненнями, у редакції на час виникнення спірних правовідносин, затверджений Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі Порядок №1109), який визначає процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання Держпраці та його територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1107 дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається, зокрема, роботодавцеві на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А переліку видів робіт підвищеної небезпеки (додаток 2), або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у групі А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 77.

У пункті 11 групи А переліку видів робіт підвищеної небезпеки (додаток 2) названого Порядку зазначені монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкція машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

Згідно підпункту 1 пункту 5 Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки групи А визначено обладнання, що працює під тиском, яке зазначене у Технічному регламенті обладнання, що працює під тиском, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 року № 27.

Згідно пункту 46 названого Технічного регламенту до обладнання, що працює під тиском та підігрівається полум`ям або нагрівається іншим способом, щодо якого існує ризик перегріву, передбаченого пунктом 7 Технічного регламенту, належать, зокрема, пристрої для виробництва пари та гарячої води, передбачені підпунктом 2 пункту 7 Технічного регламенту, зокрема парові та водогрійні котли, що підігріваються полум`ям.

Підпунктом 2 пункту 7 Технічного регламенту закріплено, що обладнанням, що працює під тиском та яке повинно задовольняти суттєвим вимогам щодо безпечності, викладеним у додатку 1, є обладнання, що працює під тиском, місткістю більш як 2 літри та призначене для утворення пари або перегрітої води за температури більш як 110° C, яке підігрівається полум`ям або іншим чином і якому загрожує небезпека перегріву, зокрема автоклави/скороварки (діаграма 5 додатка 2).

Згідно технічних характеристик котла ВRS250 це є паровий котел, який може бути укомплектований будь-яким пальником, що працює на звичайних типах рідкого або газоподібного палива з максимальною температурою 191° C.

Згідно технічних характеристик котла Е1/9(500) це паровий барабанний котел, працюючий на твердому пальному (кам`яне та буре вугілля). Його паропродуктивність становить 1 тонну пари на годину при тиску 0,9 МПа та температурі 170°C.

Отже обидва котли, що розташовані в Ліцеї, належать до устаткування підвищеної небезпеки, на експлуатацію якого та виконання робіт з яким необхідно отримати дозволи.

Відсутність зазначених дозволів під час розгляду справи відповідач не заперечував.

Суд зауважує, що 25 березня 2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Деякі питання виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану» № 357 (далі Постанова № 357).

Пунктом 1 названої Постанови установлено, що:

1) на період дії воєнного стану машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 2 9 групи А переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2021 року № 77, експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;

2) на період дії воєнного стану види робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у пунктах 4, 7 9, 11 21, 23 27, 29 і 30 групи А додатку 2 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107, виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці;

3) суб`єкти господарювання, які набули право на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та/або виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці з урахуванням підпунктів 1 і 2 цього пункту, не пізніше одного місяця після припинення чи скасування воєнного стану повинні отримати відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, що передбачені законодавством;

4) строк дії документів дозвільного характеру на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та на виконання робіт підвищеної небезпеки, який закінчився в період дії воєнного стану, автоматично продовжується на період дії воєнного стану і протягом одного місяця після його припинення чи скасування.

Отже вказаною постановою спрощено порядок отримання суб`єктами господарювання права на виконання певних видів робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію певних видів обладнання підвищеної небезпеки на період дії воєнного стану та переведення виконання окремих видів робіт та експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки на декларативний принцип.

Поряд з цим, матеріали справи не містять жодного доказу, що відповідачем були вжиті заходи для подання декларацій відповідності у встановленому порядку.

При цьому, суд ураховує, що відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Також суд акцентує увагу, що захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Згідно з абзацом 2 частини 5 статті 4 Закону України № № 877-V, відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта про усунення ним усіх установлених судом порушень.

Таким чином, у разі усунення виявлених порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, відповідач не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював зупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.

Суд зауважує, що у пункті 9 групи А переліку видів робіт підвищеної небезпеки зазначені роботи в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В, в зонах дії струму високої частоти.

Тим часом, у прохальній частині позовної заяви Управління просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду, як зупинення експлуатації електроустановок до 1000 В за адресою: Житомирська обл., Коростенський район, смт Новоозерянка, вул. Заводська, 5.

Отже посилання позивача на положення наведеного пункту в додаткових поясненнях суд до уваги не приймає.

Проте, на виконання вимог Положення про опрацювання, прийняття, перегляд та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від

16 березня 1994 року № 19, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 травня 1994 року за №94/303, Комітетом по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України 09 січня 1998 року прийнятий наказ №4, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за №93/2533, яким затверджені Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (далі Правила №4).

Згідно підпункту 1.1.1 пункту 1.1 розділу 1 вимоги цих Правил поширюються на працівників, що обслуговують діючі електроустановки споживачів напругою до 220 кВ включно і є обов`язковими для всіх споживачів та виробників електроенергії, незалежно від їх відомчої належності і форм власності на засоби виробництва.

В цих Правилах викладені основні вимоги щодо убезпечення працівників під час експлуатації електроустановок.

Відповідно до визначення, закріпленого у пункті 1.2 названого розділу електроустановка це установка, в якій виробляється, перетворюється, передається, розподіляється, споживається електрична енергія.

Підпунктом 1.3.1 пункту 1.3 розділу 1 Правил №4 передбачено, що керівник підприємства зобов`язаний забезпечити утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів.

Для цього він повинен, зокрема, призначити відповідального за справний стан і безпечну

експлуатацію електрогосподарства з числа інженерно-технічних працівників, які мають електротехнічну підготовку і пройшли перевірку знань у встановленому порядку (далі особа,

відповідальна за електрогосподарство); затвердити Положення про енергетичну службу підприємства, а також посадові інструкції і інструкції з охорони праці.

Порушення Правил №4, виявлені під час проведення з 10 по 17 грудня 2024 року позапланового заходу державного нагляду (контролю) на предмет додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці в частині організації та безпечного ведення робіт у Новоозерянському ліцеї, зазначені у пунктах 6 10 припису, складеного за результатами такого заходу.

Тим часом, згідно наданого позивачем під час розгляду справи судом акта від 26 березня 2025 року №ЦЗ/ЖТ/24928/192-ЦЗ/ЖТ/5216/ПАА023907, пункти припису №1 №4, №6 №11 та №26 виконані в повному обсязі.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що правові підстави для застосування такого заходи реагування у сфері державного нагляду як зупинення експлуатації електроустановок до 1000 В за адресою: Житомирська обл., Коростенський район, смт Новоозерянка, вул. Заводська, 5, відпали.

Також, суд не може погодитися з доводами позивача про наявність підстав для застосування заходу реагування у вигляді відсторонення від роботи кочегарів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ..

З аналізу вище вказаних норм законодавства вбачається, що Законом України № 877-V не передбачено такого заходу впливу, як відсторонення працівників від виконання посадових обов`язків.

Відтак, суд уважає лише частково виправданими та необхідними заходи реагування, які просить застосувати до відповідача позивач.

Тож, з огляду на наявність у матеріалах справи доказів станом на момент вирішення цього спору в суді, які свідчать про те, що відповідачем не усунуті всі порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксовані у акті перевірки, суд приходить до висновку, що наявні підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, шляхом зупинення: виконання робіт щодо обслуговування обладнання під тиском за адресою: Житомирська обл., Коростенський район, смт Новоозерянка, вул. Заводська, 5 та експлуатації котлів ВRS250, Е1/9(500).

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у цій справі.

Ураховуючи встановлені у справі обставини та положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, відсутність інших доводів відповідача на спростування обґрунтованості заявлених позовних вимог, суд уважає такі вимоги доведеними, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наведених вище підстав.

Відповідно до приписів частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у межах розгляду цієї справи не здійснювалось залучення свідків та проведення експертиз, понесені позивачем судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 257, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позову Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці задовольнити частково.

Застосувати до Новоозерянського ліцею Олевської міської ради заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом зупинення: виконання робіт щодо обслуговування обладнання під тиском за адресою: Житомирська обл., Коростенський район, смт Новоозерянка, вул. Заводська, 5; експлуатації котлів ВRS250, Е1/9(500).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене протягом 30 днів з дати його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.О. Окис

20.05.25