Рішення № 127474031, 19.05.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2025 року Справа№200/1977/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (надалі ГУ ПФУ в Донецькій області, відповідач), про:

- визнання протиправним та скасування рішення відповідача №914420181454 від 05.09.2024 стосовно перерахунку пенсії позивачки за період з 01.07.2018 по 05.09.2024, за винятком протоколу/розрахунку від 05.09.2024, 09:15;

- зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_1 за період з 01.07.2018 по 05.09.2024 відповідно до пенсійного законодавства, чинного на 05.09.2024, в розмірі поточної пенсії, встановленої в протоколі/розрахунку від 05.09.2024, 09:15, з урахуванням 28 років понаднормового стажу, за винятком сплачених сум, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у 2015 року позивач виїхала з України на постійне місце проживання в Ізраїль. Після виїзду позивача за кордон, виплата її пенсії була припинена. На виконання рішення суду від 01.07.2024 у справі №200/656/24 відповідачем «скасовано в пенсійній справі ОСОБА_1 позначку «Особливості» - «Не підлягають МП, призначення за рішенням суду в твердому розмірі з 01.03.2016 по довічно; Призначення за рішенням суду з 01.07.2018 по довічно»; здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2018 без застосування до пенсійних виплат особливості - «Не підлягають МП, призначення за рішенням суду в твердому розмірі з 01.03.2016 по довічно; Призначення за рішенням суду з 01.07.2018 по довічно», та з дотриманням вимог ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році».

Так, відповідач надав рішення №914420181454 від 05.09.2024 року «Про перерахунок пенсії» в відокремлених протоколах/ розрахунків, кожний за відповідну частину періоду боргу з 01.07.2018 року по 05.09.2024 року - 1) від 05.09.2024 08:37 перерахунок починаючи з 01.07.2018 року; 2) від 05.09.2024 08:38 перерахунок починаючи з 01.03.2019 року; 3) від 05.09.2024 08:39 перерахунок починаючи з 01.05.2020 року; 4) від 05.09.2024 09:06 перерахунок починаючи з 01.03.2021 року; 5) від 05.09.2024 09:10 перерахунок починаючи з 25.07.2021 року; 6) від 05.09.2024 09:12 перерахунок починаючи з 01.03.2022 року; 7) від 05.09.2024 09:12 перерахунок починаючи з 01.07.2022 року; 8) від 05.09.2024 09:13 перерахунок починаючи з 01.03.2023 року; 9) від 05.09.2024 09:14 перерахунок починаючи з 01.03.2024 року; 10) від 05.09.2024 09:15 перерахунок починаючи з 01.03.2024 року (далі всі протоколи розрахунків разом «Рішення №914420181454 від 05.09.2024» або «Рішення відповідача від 05.09.2024»).

Позивач вважає Рішення №914420181454 від 05.09.2024 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідач протиправно нарахував пенсію за період з 2018 по 2024 рік у значно меншому розмірі, ніж чинний на момент прийняття рішення відповідача 05.09.2024 році, тоді як мав застосовувати законодавство, чинне на момент прийняття рішення, а саме на 05.09.2024 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.04.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

05 травня 2025 року до суду надійшов відзив представника ГУ ПФУ в Донецькій області, в якому зазначено, що на підставі особистої заяви позивача, поданої 26.07.2024, позивачеві з 25.07.2021 переведено перерахунок за фактом її звільнення з урахуванням вимог статті 46 Закону № 1058. Після проведення перерахунку доплата за понаднормовий стаж роботи позивача склала 333,72 грн (1854,00*18%). З 25.07.2021 позивачеві проведено перерахунок «У зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму», що передбаченого Законом України «Про державний бюджет України» у 2021-2025 роках. Розмір пенсії позивача з урахуванням проведених перерахунків у відповідних періодах з 01.03.2024 склав 9161,16 грн. (розпорядження від 05.09.2024). З огляду на вищевикладене, у період з 01.07.2018 по 05.09.2024 підвищення розміру пенсії позивача здійснювалось відповідно до чинного пенсійного законодавства, підстави для здійснення перерахунку поточного розміру пенсії відсутні. У зв`язку з чим, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що заперечення відповідача жодним чином не спростовують доводів позову, а лише вказують на його обґрунтованість, на підставі чого, просив суд задовольнити вимоги позивача викладені в позовній заяві в повному обсязі.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2022 року у справі №200/3484/22, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 20.03.2023 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 08.09.2022 року, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) поновити ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) виплату пенсії з моменту припинення - з 01.07.2018.

На виконання рішення суду позивачу поновлено виплату пенсії з моменту її припинення з 01.07.2018 в твердому розмірі.

З 01.07.2018 року розмір пенсії позивача склав:

Розмір пенсії за віком (ст.27) (8074.71*0.48000) 3875.86 грн;

Доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч.11 абз.2) (за 18 років) 193.32 грн;

Підвищення у зв`язку із зростан.середньої зрп. 49.00 грн;

Загальний розмір пенсії 4118.18 грн;

Місяць підвищення пенсії 01.07.2018;

Розмір пенсії з надбавками 4118.18 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01.07.2024 року у справі №200/656/24, яке набрало законної сили 02.09.2024 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 08.10.2024 року:

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) скасувати в пенсійній справі ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) позначку «Особливості» - «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм. з 01.03.2016 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ з 01.07.2018 по довічно»;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) без застосування до пенсійних виплат особливості - «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм. з 01.07.2018 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ з 01.07.2018 по довічно», та з дотриманням вимог ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», від 01.04.2020 № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» з 01 липня 2018 року, з урахуванням раніше проведених виплат;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) компенсацію втрати частини доходів на несвоєчасно виплачену пенсію в сумі 247090,80 грн. за період з 01.07.2018 по 30.06.2023, відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.

На виконання рішення суду відповідачем з 01.07.2018 року проведено перерахунок пенсії позивача без застосування до пенсійних виплат особливості «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм. З 01.07.2018 по довічно; призначення за рішенням суду з 01.07.2018 по довічно» з дотриманням вимог статей 27, 28 та частини 2, 3 статті 42, пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV та відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», від 01.04.2020 № 251 «Деякі питання підвищення пенсійних виплат і надання соціальної підтримки окремим категоріям населення у 2020 році» з 01 липня 2018 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

По пенсійній справі позивача здійснювались перерахунки з урахуванням страхового стажу та заробітку (страховий стаж та заробітну враховано по 30.06.2013) після 18.02.2003 (після призначення пенсії) норму тривалості страхового стажу застосовано - 30 років.

Загальний страховий стаж позивача з 01.07.2018 становить 48 років 00 місяців 02 дні, коефіцієнт стажу 0,48000, понаднормовий стаж становить 18 років та показник середньої заробітної (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії застосовано за 2014-2016 роки 3764,40.

З 01.03.2019, з 01.05.2020, з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 позивачу проведено перерахунок пенсії «Індексація заробітку».

Відповідно до матеріалів електронної пенсійної справи позивач є працюючою особою з 01.10.1996 року.

На підставі особистої заяви позивача, поданої 26.07.2024 року, позивачу з 25.07.2021 року переведено перерахунок за фактом її звільнення.

Після проведення перерахунку доплата за понаднормовий стаж роботи позивача склала 333,72 грн (1854,00*18%).

З 25.07.2021 року позивачу проведено перерахунок «У зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму».

На підставі розпорядження від 05.09.2024 року розмір пенсії позивача з урахуванням проведених перерахунків у відповідних періодах з 01.03.2024 склав 9161,16 грн.

Позивач вважає, що відповідач протиправно нарахував пенсію за період з 2018 по 2024 рік у значно меншому розмірі, ніж чинний на момент прийняття рішення відповідача 05.09.2024 році, тоді як мав застосовувати законодавство, чинне на момент прийняття рішення, а саме на 05.09.2024 року.

Наприклад, 05.09.2024 відповідач нарахував позивачу пенсію за липень 2018 року, яка, як і за липень 2024 року, була нарахована в той самий день, але в іншому розмірі замість 9121,16 грн нараховано 4118,18 грн, що значно менше пенсії, встановленої на дату адміністративного акта.

Враховуючи значну різницю нарахованих сум у протоколі від 05.09.2024 року о 09:15 порівняно з усіма іншими, вбачається, що відповідач у всіх інших протоколах, окрім зазначеного, здійснив розрахунок пенсії позивачці за минулий період не на підставі законодавства, що діяло на момент рішення від 05.09.2024.

Тому, позивач вважає, що Рішення, протокол розрахунку від 05.09.2024 року не відповідає жодному з цих принципів:

- виплата пенсії у 2024 році у розмірі станом на 2018 рік, не відповідає принципу справедливості та може нівелювати мету пенсійного забезпечення на момент її фактичного отримання;

- за період з 2018 по 2024 рік відбулося значне знецінення національної валюти через інфляцію. Сума пенсії 4118,18 грн у 2018 році мала значно більшу купівельну спроможність, ніж та сама сума у 2024 році;

- виплата цієї пенсії за липень 2018 року в 2024 році в розмірі на 2018 рік фактично означає надання пенсіонерці значно меншої реальної вартості, ніж вона мала б отримати у 2018 році. Таким чином, вона опиняється у гіршому становищі порівняно з іншими пенсіонерами, що порушує принцип недискримінації;

- покладання на пенсіонерку тягаря знецінення її пенсійних коштів за цей період є несправедливим. Держава, в особі УПФУ, повинна нести відповідальність за свою протиправну бездіяльність і компенсувати пенсіонерці втрати, шляхом застосування актуального розміру пенсії на момент її нарахування;

- нарахування пенсії за застарілим розміром фактично нівелює значення судового рішення, оскільки пенсіонерка не отримує адекватного соціального забезпечення, на яке вона має право. Принцип верховенства права вимагає, щоб рішення суду виконувались так, щоб реально відновлювати порушені права, а не створювати нові несправедливості.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі Закон № 1058-ІV).

Закон №1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування та визначає, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Таке ж визначення містить і частина перша статті 24 Закону №1058-IV, яка передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (01.01.2004), а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.

Частиною третьою статті 28 Закону №1058-IV передбачено, що за наявності страхового стажу меншої тривалості, ніж передбачено абзацом першим частини першої цієї статті, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі, пропорційному до наявного страхового стажу, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ (далі - Закон №3668) Прикінцеві положення Закону №1058-IV були доповнені пунктом 4-1, який передбачає, що для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», крім тих, яким після набрання чинності зазначеним Законом здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії:

- мінімальний розмір пенсії за віком, передбачений абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за наявності у чоловіків 25 років, а у жінок 20 років страхового стажу;

- збільшення пенсії, передбачене абзацом другим частини першої статті 28 цього Закону, встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам.

Відповідно до п. 4-3 розділу Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Оскільки пенсія за віком призначена позивачу до набрання чинності Закону №3668, після набрання чинності Законом №3668 мінімальний розмір пенсії за віком визначався позивачу у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, тобто відповідно до частини першої статті 28 Закону №1058, позаяк страховий стаж позивача становив більше ніж 20 років.

З матеріалів справи встановлено, що пенсія позивача перераховувалась з урахуванням страхового стажу та заробітку (страховий стаж та заробітну враховано по 30.06.2013) після 18.02.2003 (після призначення пенсії) з застосуванням норми тривалості страхового стажу 30 років.

Загальний страховий стаж позивача з 01.07.2018 становить 48 років 00 місяців 02 дні, коефіцієнт стажу 0,48000, понаднормовий стаж становить 18 років та показник середньої заробітної (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії застосовано за 2014-2016 роки 3764,40.

Порядок перерахунку пенсій передбачений статтею 42 Закону № 1058.

Так, частина друга статті 42 Закону №1058 передбачає, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

З 01.03.2019, з 01.05.2020, з 01.03.2021, з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 позивачеві проведено перерахунок пенсії «Індексація заробітку», що передбачено частиною 2 статті 42 Закону № 1058.

Відповідно до частини 3 статті 42 Закону № 1058 тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму

З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.

Як вбачається з матеріалів пенсійної справи, позивач була працюючою особою з 01.10.1996 року.

Згідно пункту 2.5 Постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1) у разі працевлаштування/звільнення особи, якій призначено пенсію, такою особою протягом 10 днів з дня працевлаштування/звільнення надаються органу, що призначає пенсію, документи, які підтверджують, що особа працює/ не працює, зазначені у пункті 2.21 цього розділу.

На підставі особистої заяви позивача, поданої 26.07.2024 року, з 25.07.2021 року переведено перерахунок пенсії позивача за фактом її звільнення з урахуванням вимог статті 46 Закону № 1058.

Після проведення перерахунку доплата за понаднормовий стаж роботи позивача склала 333,72 грн (1854,00*18%).

З 25.07.2021 року проведено перерахунок пенсії «У зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму», що передбаченого Законом України «Про державний бюджет України» у 2021-2025 роках.

Відповідно до розпорядження від 05.09.2024 року розмір пенсії позивача з урахуванням проведених перерахунків у відповідних періодах з 01.03.2024 склав 9161,16 грн.

З огляду на вищевикладене, у період з 01.07.2018 року по 05.09.2024 року підвищення розміру пенсії позивача здійснювалось відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд не приймає посилань відповідача на те, що позовна заява має бути залишена без руху у зв`язку з тим, що копії документів, доданих до позовної заяви не завірені належним чином, що унеможливлює їх використання у якості доказів, оскільки таке питання суд вирішує під час відкриття провадження у справі і воно вирішено судом.

Вирішуючи даний спір, суд, керуючись ч.2 ст. 2 КАС України, зобов`язаний перевірити рішення суб`єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Зважаючи на відмову у задоволенні позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Судове рішення складено та підписано 19 травня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.М. Чучко