Рішення № 127473989, 20.05.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2025 року Справа№640/16045/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м.Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України до Спільного Українсько-Болгарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хмесіл-ЛТД» про надання дозволу на реалізацію майна, суд -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у м.Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України (далі - позивач) до Спільного Українсько-Болгарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хмесіл-ЛТД», в якому просить суд:

- надати дозвіл на реалізацію майна Спільне Українське-Болгарське товариство обмеженою відповідальністю «Хмесіл-ЛТД» (код ЄДРПОУ 14369217), яке перебуває податковій заставі з метою погашення усієї суми податкового боргу боржника.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за відповідачем обліковується непогашений податковий борг на загальну суму 2 852 549,04 грн, а саме за платежами: Податок на додану вартість (14040100) у розмірі 1 338 674,23 грн в тому числі пеня на суму 334 489,73 грн; - Податок на прибуток іноземних юридичних осіб (11020500) у розмірі 1 453 646,47 грн в тому числі пеня на суму 920 355,00 грн; - Земельний податок з юридичних осіб (18010500) у розмірі 55 824,85 грн в тому числі пеня на суму 802,82 грн; - Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними - особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (18010400) у розмірі 4 184,53 грн; Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (18010100) у розмірі 218,96 грн. Проте, відповідачем сплата зобов`язань не відбувалась.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2022 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач правом на надання до суду відзиву на позов не скористався.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

Відповідач,Спільне Українське-Болгарське товариство з обмеженою відповідальністю «Хмесіл-ЛТД», є юридичною особою, яка зареєстрована та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за реєстраційним номером справи: 10741200000000804, ЄДРПОУ 14369217, місцезнаходження юридичної особи: 01042, м. Київ, вул. Чигоріна, буд.49, прим. 82, офіс б, перебуває на обліку в органах ДПС та є платником податків за основним місцем обліку.

Відповідно до баз даних ГУ ДПС у м. Києві, картки особового рахунка платника за Відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 2 852 549,04 грн, а саме за платежами:

-Податок на додану вартість (14040100) у розмірі 1 338 674,23 грн в тому числі пеня на суму 334 489,73 грн;

-Податок на прибуток іноземних юридичних осіб (11020500) у розмірі 1 453 646,47 грн в тому числі пеня на суму 920 355,00 грн;

-Земельний податок з юридичних осіб (18010500) у розмірі 55 824,85 грн в тому числі пеня на суму 802,82 грн;

-Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними - особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (18010400) у розмірі 4 184,53 грн;

-Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (18010100) у розмірі 218,96 грн.

У зв`язку з виникненням податкового боргу, контролюючим органом виготовлено податкому вимогу № 37081-17 від 23.02.2018 грн (направлено поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за № 0104224203306 та вручено уповноваженій особі 12.03.2018).

Податкова вимога не оскаржувалась та не відкликалась.

З метою опису майна у податкову заставу прийнято рішення від 23.02.2018 №37081-17 про опис майна у податкову заставу (направлено поштою та вручено платнику 12.03.2018) на підставі якого складено акт опису майна у податкову заставу від 31.05.2021 №169/26-15-13- 02-27, яким у податкову заставу описано нерухоме майно платника податків, а саме: земельна ділянка, кадастровий номер: 8000000000:76:013:0036, площа (кв.м.): 39,71, за адресою м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 21-б.

Податкова застава зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень 31.05.2021 за №42240089 (витяг №259194523 від 31.05.2015).

Окружним адміністративним судом м. Києва винесено Постановою по справі № 826/11748/18 від 23.09.2015 року, якою адміністративний позов ГУ ДПС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмесіл ЛТД» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 14369217, адреса: 01042, м.Київ, вул. Чигоріна, кв.49, офіс 6) задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хмесіл ЛТД» податковий борг в розмірі 2 732 150,70 грн з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Позивач вказує на те, що інкасові доручення до установ банків не спрямовувались, оскільки на дату винесення судового рішення розрахункові рахунки закриті. У зв`язку з цим у контролюючого органу відсутня можливість для вжиття заходів, щодо стягнення податкового боргу з рахунків платника у банківських установах.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України, яка регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених вказаним Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.

Згідно з статтею 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень вказаної статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 вказаної статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Пунктом 89.5 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до підпунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу.

Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до пункту 93.4 статті 93 Податкового кодексу України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 Податкового кодексу України таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Абзацом 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Як встановлено судом, позивач скерував у банки, які обслуговують рахунки відповідача, інкасові доручення про стягнення з рахунків підприємства податкового боргу, проте внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не погашена.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивач здійснив заходи щодо стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу, який виник внаслідок несплати відповідачем податкового боргу.

Отже, Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України належним чином здійснило усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Так, згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Для цього орган державної податкової служби звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу. Якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 Податкового кодексу України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього». При цьому, особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 Податкового кодексу України.

Вказана позиція суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 28 лютого 2018 року у справі № 813/2851/17, від 24 квітня 2020 року у справі №822/1262/17.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, що відповідач чи власник майна не оскаржували дії позивача щодо включення такого майна до акта опису майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновкупро задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір стягненню зі сторін не підлягає.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у м.Києві, як відокремлений підрозділ ДПС України до Спільного Українсько-Болгарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хмесіл-ЛТД» про надання дозволу на реалізацію майна задовольнити.

Надати Головному управлінню ДПС у м. Києві, як відокремленому підрозділу ДПС України дозвіл на реалізацію майна Спільне Українське-Болгарське товариство обмеженою відповідальністю «Хмесіл-ЛТД» (код ЄДРПОУ 14369217), яке перебуває податковій заставі з метою погашення усієї суми податкового боргу боржника.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.

Суддя О.О. Галатіна