Рішення № 127473750, 20.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 рокуСправа №160/5667/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул.Шевченка 9, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 21782461) про визнання дій протиправними та скасування рішення,

установив:

19 лютого 2025 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій заявлені вимоги:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, які виразились в прийнятті рішення про відмову призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 30.12.2024 № 047350007872 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за віком на пільгових умовах, відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та скасувати рішення про відмову призначення пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області 30.12.2024 № 047350007872.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати у пільговий стаж за Списком № 1 (підземні роботи) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: - з 01.09.1995 по 26.06.1999 навчання в Павлоградському технікуму Національної гірничої академії України;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з дати звернення, а саме з 25.12.2024 року, з урахуванням норм ст. 8 ЗУ Про підвищення престижності шахтарської праці у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він звернувся до Пенсійного фонду України для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України - Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Йому було відмовлено через недостатність пільгового стажу. Пенсійний фонд не зарахував йому період навчання в Павлоградському технікуму Національної гірничої академії України, що, на думку заявника, суперечить законодавству. Позивач вважає рішення про відмову неправомірним і просить його скасувати.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

14 березня 2025 року від Головного управління ПФУ в Луганській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що підстав для зарахування до пільгового стажу періоду навчання немає.

18 березня 2025 року від Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що підстав для зарахування до пільгового стажу періоду навчання немає.

20 березня 2025 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та докази, суд виходить із такого.

Суд встановив, що 25.12.2024 р. позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності Головне управління ПФУ в Луганській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивачки.

Рішенням Головного управління ПФУ в Луганській області від 30.12.2024 р. №047350007872 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 25 років, передбаченого пунктом 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки відповідачем не зарахованого до пільгового стажу період навчання з 01.09.1995 по 26.06.1999 у Павлоградському технікуму Національної гірничої академії України.

Вказаний період зарахований до страхового стажу позивача, що підтверджується довідкою ОСОБА_1 форми РС-Право.

Судом встановлено, що позивач у період з 01.09.1995 по 24.06.1999 навчався на денному відділенні в Павлоградському машинобудівному технікумі за спеціальністю «експлуатація та ремонт гірничного електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв», що підтверджується довідкою від 04.11.2024р. №428/01-24 наданою національним технічним університетом «Дніпровська політехніка» та додатком до диплома молодшого спеціаліста від 24.06.1999р. №11545252.

Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-ІV від 09.07.2003 р. (далі - Закон № 1058-ІV).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Стаття 14 Закону України Про пенсійне забезпечення передбачає, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Частиною 2 статті 114 Закону №1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених робота.

Відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Частиною 5 Закону №1058-IV передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення №1788-XII від 05.11.1991 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Надаючи оцінку таким доводам учасників справи суд виходить із того, що згідно зі ст. 56 Закону України Про пенсійне забезпечення до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Ст. 38 Закону України Про професійно-технічну освіту" передбачено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, в тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Таким чином, період навчання повинен зараховуватися до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Судом встановлено, що позивач у період з 01.09.1995 по 24.06.1999 навчався на денному відділенні в Павлоградському машинобудівному технікумі за спеціальністю «експлуатація та ремонт гірничного електромеханічного обладнання та автоматичних пристроїв», що підтверджується довідкою від 04.11.2024р. №428/01-24 наданою національним технічним університетом «Дніпровська політехніка» та додатком до диплома молодшого спеціаліста від 24.06.1999р. №11545252.

Згідно записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 від 11.03.1998, позивач

- з 11.03.1998 - прийнятий учнем електрослюсаря (слюсара) чергового і по ремонту статкуванню з повним робочим днем на дільниці ЕМО на ДВАТ «шахта Степова» ДП ДХК «Павлоградвугілля»;

- з 11.04.1998 звільнений у звязку з закінченням виробничої практики; - з 01.02.1999

- прийнятий учнем підземного електрослюсара з повним робочим днем в шахті на ДПР -1 на час практики на підпиємство ДВАТ «шахта Степова» ДП ДХК «Павлоградвугілля»; - з 20.03.1999 переведений підземним електрослюсарем третього розряду з повним робочим днем в шахті на ДПР-1 на тому самому підниємстві;

- з 18.05.1999 звільнений у звязку з закінченням виробничої практики;

- з 02.08.1999 прийнятий підземним електрослюсрем 4 розряду з повним робочим дем в шахті по строковому трудовому договору на один рік на ДВАТ «шахта Степова» ДП ДХК «Павлоградвугілля»;

Отже, перерва між днем закінчення навчання (24.06.1999) і днем зарахування на роботу (02.08.1999) не перевищує трьох місяців.

При цьому, відповідно дост. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту»час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Статус навчального закладу слід визначати з огляду на законодавство, що діяло на час навчання особи.

Так, на момент навчання позивача правовідносини у сфері освіти регулювалисяЗаконом України «Про освіту» від 23 травня 1991 року № 1060-XII(в редакції чинній на момент навчання позивача).

Відповідно дост. 41 цього Закону, професійно-технічними закладами освіти є: професійно-технічне училище, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне училище, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, інші типи закладів, що надають робітничу професію.

Водночас, відповідно дост. 43 цього ж Закону, вища освіта забезпечує фундаментальну наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 43 наведеного нормативно-правового акту, вищими закладами освіти є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.

Відповідно до статусу вищих закладів освіти встановлено чотири рівні акредитації: перший рівень - технікум, училище, інші прирівняні до них вищі заклади освіти; другий рівень - коледж, інші прирівняні до нього вищі заклади освіти; третій і четвертий рівні (залежно від наслідківакредитації) - інститут, консерваторія, академія, університет.

Вищі заклади освіти здійснюють підготовку фахівців за такими освітньо-кваліфікаційними рівнями: молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші вищі заклади освіти першого рівня акредитації; бакалавр - забезпечують коледжі, інші вищі заклади освіти другого рівня акредитації; спеціаліст, магістр - забезпечують вищі заклади освіти третього і четвертого рівнів акредитації.

Виходячи з наведених норм законодавства, технікум та університет не були закладами професійної (професійно-технічної) освіти, а отже періоди навчання позивача не можуть бути зараховані до пільгового стажу.

При цьому, позивач у позові зазначає: «Чинними на час проходження Позивачем навчання нормами права - технікуми не відносились до закладів вищої освіти, отримання вищої освіти не вбачається з диплома НОМЕР_3 від 26.06.1999.».

Однак, як вбачається з диплома НОМЕР_3 від 26.06.1999 року та додатку до нього, позивач отримав освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста, що відповідно до ст. 43 Закону України «Про освіту» (у редакції, чинній на момент навчання) надавався вищими навчальними закладами першого рівня акредитації, зокрема технікумами.

Таким чином, Павлоградський машинобудівний технікум на момент навчання позивача був вищим навчальним закладом, а не закладом професійно-технічної освіти.

Ураховуючи викладене, відповідачем правомірно не зараховано до пільгового стажу позивача періоди навчання з 01.09.1995 по 26.06.1999 року.

Отже, твердження позивача про те, що технікум не був закладом вищої освіти, є необґрунтованим та суперечить вимогам чинного на той час законодавства. Навчання у вищому навчальному закладі не підпадає під дію положень ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», якими регламентується зарахування періоду навчання до пільгового трудового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10.10.2019 у справі № 676/5212/17, а також у постанові Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2015 року по справі №227/2693/14.

Відповідно достатті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»дія цьогоЗаконупоширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Статтею 8 цього Законувизначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно достатті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до абзацу 3 частини першоїстатті 28 Закону № 1058-IVмінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно достатті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Верховний Суд у постановах у справі №345/4616/16 від 20.11.2018, у справі №345/4570/16-а від 06.02.2019, у справі №345/4462/16-а від 05.12.2019 та інших дійшов висновку про те, щостаттю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Суд зазначає, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії, така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Суд зауважує, щостаттею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»передбачено не окремий вид пенсії, а додаткову соціальну гарантію. При цьому розмір пенсії обчислюється відповідно доЗакону № 1058-IVі під час такого обчислення враховуються відповідні доплати і підвищення, передбачені цим Законом.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 345/763/17.

При цьому, виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється діяЗакону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

Отже, дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

У зв`язку з відсутністю у позивача на момент звернення до відповідача необхідного підтвердженого пільгового стажу, що є умовою для призначення пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону №1058-IV, а також враховуючи, що пенсія не була призначена, положення статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не можуть бути застосовані, оскільки вони встановлюють додаткову гарантію до вже призначеної пенсії, а не самостійний механізм її призначення.

Отже, вимоги позивача про призначення пенсії з урахуванням положень статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» є передчасними та не підлягають задоволенню. Станом на дату звернення у позивача відсутнє право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю достатнього пільгового стажу.

Беручи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з викладених вище підстав.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульованіст.139 КАС України.

Відповідно достатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судовий збір не підлягає розподілу.

Керуючись ст.241246,250 КАС України, суд

вирішив:

У позові ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (вул.Шевченка 9, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93404, код ЄДРПОУ 21782461) про визнання дій протиправними та скасування рішення відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко