Рішення № 127473632, 20.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 рокуСправа №160/8134/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Департамента благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради до Східного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробнича фірма "Елітпроект" про визнання протиправною та скасування вимоги,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу Східного офісу Держаудитслужби від 18.02.2025 року № 040417-13/1167-2025 «Про усунення виявлених порушень».

Позовні вимоги обгрунтовані наступним:

позивач вважає оскаржувану вимогу протиправною в частині розгляду результатів перевірки закупівель, притягнення до відповідальності працівників винних у допущених порушеннях;

відповідач не врахував наявність рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 року № 160/25474/24, яким визнано протиправним та скасовано висновок Державної аудиторської служби України від 10.09.2024 № 767 про результати моніторингу процедури закупівлі (оголошення № UA-2024-07-30-009572-а);

акт перевірки та вимога містить необгрунтований висновок про завищення вартості наданих послуг, оскільки згідно договору, який укладено між позивачем та ТОВ БВФ «Елітпроект», роботи з будівництва не виконувались, а виконувався поточний ремонт автошляхів; поточний ремонт не є новим будівництвом, реконструкцією та капітальним ремонтом будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, а тому створення для нього проектної документації не передбачено законодавством України;

використання відходів фрезерування не було передбачено а ні у тендерній документації, а ні умовами договору;

також під час виконання умов договору, який укладено між позивачем та ТОВ БВФ «Елітпроект», не було включення завищених обсягів утилізації сміття до актів виконаних послуг; вся утилізація сміття підтверджена зважуванням на вагах та всі обсяги сміття перенесені до первинних документів з подальшим відображенням у актах наданих послуг;

відповідач не надав позивачу достатньої кількості часу для проведення інвентаризації відходів, які утворилися після фрезерування асфальтобетонного покриття (зріз асфальтобетонний у загальній кількості 2222,95 т.

Ухвалою суду від 03.04.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки оскаржувана вимога прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України з наступних підстав:

за результатами перевірки закупівель позивача складено Акт від 21.01.2025 року № 040417-25/11, у якому зафіксовано ряд порушень, зокрема, ч.3 ст. 843 ЦК України, ч.2 ст. 321 ГК України, п.3.19, п.6.2 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 року № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві», ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність», що призвело до завищення вартості робіт за вересень грудень 2024 року, внаслідок чого завдано матеріальної шкоди у розмірі 6806534,57 грн.;

ТОВ«БВФ«Елітпроект»не відображено в актах приймання виконаних послуг зворотні суми, чим порушено вимоги п.3.19 Настанови з визначення вартості будівництва, яка затверджена наказом Мінрегіону від 01.11.2021 року № 281 «Про затвердження кошторисних норм України з будівництва»; дозустрічноїзвіркиТОВ«БВФ «Елітпроект»не надано документальне підтвердженнянеможливості використання зрізу (крихти), не підтверджено первиннимидокументамитаданими бухгалтерського обліку утилізацію такого зрізу;

такимчином, внаслідок невідображенняТОВ«БВФ«Елітпроект»в актах приймання виконаних послуг зворотні суми від отриманнязрізу (крихти), яку враховують реалізацію зазначеного матеріального ресурсу, призвело до завищення вартості виконаних робіт на суму 6410 810,19 грн.;

до актів виконанихпослуг включено робот перевезення сміття за нормоюС311 «Перевезення сміття» у загальнійкількості 3 486,66 тпри цьому утилізація сміття за нормою С1111691-1варіант 1 «Утилізаціїсміття» склала 7 608,79 т, що свідчить про завищення обсягу утилізації сміття у загальній кількості 4 122,13т.; будь-яких документів, які підтверджують наявність у грунті сторонніх домішок неорганічного характеру, до зустрічної перевірки не надано; такимчином,включеннягрунту дообсягів утилізаціїсміттяпризвелодозавищення вартостівиконанихробітна суму 395 724,38 грн (зПДВ).

правильність обчислення збитків перевіряється судом саме за результатами розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень щодо їх стягнення з відповідача, а не в рамках розгляду справи про оскарження вимоги;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, надала суду письмові пояснення у яких підтримала позицію позивача, та зазначила про безпідставність вимоги відповідача; відходи від фрезерування асфальтобетону не залишились розпорядження товариства, а передані на позивачу, а тому товариство не відображала у актах наданих послуг зворотні суми від отриманого зрізу; весь обсяг сміття перевезеного на полігон підтверджується первинними документами: талонами, актами, товарно-транспортними накладними, у яких вказано фактичний обсяг сміття

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

Предметом позову є вимога відповідача від 18.02.2025 року № 040417-13/1167-2025 «Про усунення виявлених порушень».

У вказаній вимозі відповідач вимагає:

1) розглянути результати перевірки закупівель та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників винних у допущених порушеннях;

2) відповідно до норм статей 193,199,217,218,222 Господарського кодексу України та статей 22,611,629 Цивільного кодексу України забезпечити відшкодування шкоди (збитків) заподіяних бюджету міста на загальну суму 6806534,57 грн. шляхом: складання актів звіряння взаємних розрахунків між Департаментом та ТОВ БВФ Елітпроект на суму 6806534,57 грн.; відображення в бухгалтерському обліку Управління по бухгалтерському обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та/або меморіального ордеру № 6 «Накопичувальна відомість з розрахунками з іншими кредиторами та дебіторами» по контрагенту ТОВ БВФ Елітпроект сум дебіторської заборгованості в розмірі 6806534,57 грн.; повернення грошових коштів ТОВ БВФ Елітпроект в розмірі 6806534,57 грн. на реєстраційний рахунок Департаменту з подальшим перерахуванням їх в дохід місцевого бюджету.

Вказані вимоги сформовані на підставі наступного порушення: в порушення вимог ч.3 ст. 843 ЦК України, ч.2 ст. 321 ГК України, п.3.19, п.6.2 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 року № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві», ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» внаслідок не відображення ТОВ БВФ Елітпроект в актах приймання виконаних робіт за вересень грудень 2024 року вартості зворотних сум вартості зрізу (асфальтобетонної крихти), що враховують реалізацію зазначеного матеріального ресурсу та включення грунту до утилізації сміття, що призвело до завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 6806534,57 грн. з ПДВ, які оплачено Департаментом в повному обсязі за рахунок коштів місцевого бюджету, чим завдано збитків місцевому бюджету на відповідну суму.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач на підставі одного описаного вище порушення вимог чинного законодавства України вимагає у позивача: 1) розглянути результати перевірки закупівель та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників винних у допущених порушеннях та 2) відповідно до норм статей 193,199,217,218,222 Господарського кодексу України та статей 22,611,629 Цивільного кодексу України забезпечити відшкодування шкоди (збитків) заподіяних бюджету міста на загальну суму 6 806 534,57 грн. відповідним шляхом, який вказаний у вимозі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII), здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення № 43), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Крім того, підпунктом 3 пункту 4 Положення № 43 закріплено, що Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Згідно з пунктом 7 Положення № 43, Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

Пунктом 2 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок № 550), визначено, що інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Пунктами 4, 5 Порядку № 550 передбачено, що планові та позапланові виїзні ревізії проводяться контролюючими органами відповідно до Закону та цього Порядку.

Планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом.

За приписами частини першої статті 4 Закону № 2939-XII, інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

В силу пункту 6 Положення № 43, Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку.

Вказані положення кореспондуються з пунктами 7 та 10 статті 10 Закону № 2939-XII, за приписами яких органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

У частині другій статті 15 Закону № 2939-XII закріплено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Згідно з пунктом 50 Порядку № 550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав органи державного фінансового контролю вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю; порушення перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що вимога органу державного фінансового контролю, спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства, є обов`язковою до виконання. Стосовно відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги, оскільки такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема обов`язки для свого адресата, а відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

Спірна вимога контролюючого органу є індивідуально-правовим актом і в силу закону є обов`язковою до виконання підконтрольною установою, якому вона адресована.

За приписами статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір. У пункті 1 резолютивної частини Рішення від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України висловив позицію, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16 дійшла висновку, що спір про правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду вказала, що такий висновок був сформульований Верховним Судом України у постанові від 23 лютого 2016 року по справі № 818/1857/14, і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цієї позиції.

У справі ж, що розглядається, зміст спірної вимоги, яка, як встановлено вище, є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов`язки для підконтрольної установи, якій вона адресована, полягає в тому, щоб забезпечити відшкодування збитків, встановлених контролюючим органом. Додатково про обов`язковий характер цієї вимоги свідчить застереження в ній про те, що її невиконання є підставою для звернення до суду в інтересах держави.

Водночас ця вимога сформульована на виконання владних управлінських функцій відповідача. Так, пунктом 15 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII передбачено, що органи державного фінансового контролю наділені повноваженнями порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях. Також згідно з пунктом 50 Порядку № 550 за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об`єктів контролю.

Отже, наведене в сукупності не виключає права підконтрольної установи на перевірку оскаржуваної вимоги в судовому порядку.

Аналогічна правова позиція наведена Верховним Судом у постанові від 22.12.2022 у справі №826/13003/17.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2020 року № 802/342/17-а (пункти 37 та 38), отже, вимога контролюючого органу в частині усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, є обов`язковою до виконання лише у частині, яка не передбачає можливості примусового стягнення сум завданих збитків, відшкодування яких здійснюється через суд або у добровільному порядку. Тому така вимога в частині, де зазначено конкретні суми збитків, не є рішенням, що безпосередньо породжує права та/чи обов`язки для підприємства, що було об`єктом перевірки; недотримання органом фінансового контролю рекомендацій Державної фінансової інспекції України, викладених у листі ДФІ України N 25-18/205, не є окремою підставою для визнання вимоги органу ДФІ неправомірною, оскільки цей лист не має зобов`язального характеру, а питання правильності складання вимоги теж вирішується судом під час розгляду справи за позовом контролюючого органу, пред`явленого до об`єкта перевірки про стягнення з нього збитків.

Як вже було зазначено вище судом, пункт 2 оскаржуваної вимоги (забезпечити відшкодування шкоди (збитків) заподіяних бюджету міста на загальну суму 6 806 534,57 грн.) вказує на конкретні суми збитків.

Ураховуючи те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, то правильність їх обчислення та обґрунтованість вимоги в цій частині перевіряє суд, який розглядає позов про стягнення з підконтрольної установи збитків.

Щодо відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються в добровільному порядку підконтрольною установою або шляхом звернення контролюючого органу до суду з відповідним позовом.

Окрім того, оскаржувана вимога відповідача в частині, де зазначено конкретні суми збитків, не є рішенням, що безпосередньо породжує права та/чи обов`язки для підприємства, що було об`єктом перевірки.

Разом із тим, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов`язки для позивача.

Аналогічні висновки щодо застосування наведених норм права викладено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 820/3534/16, а також у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 1440/1820/18, від 10 грудня 2019 року у справі № 808/6509/13-а, від 06 лютого 2020 року у справі № 1740/1852/18, від 07 лютого 2020 року у справі № 803/634/17, від 06 червня 2024 року у справі № 560/4308/22.

За вказаних суд відмовляє у скасуванні пункту 2 оскаржуваної вимоги (забезпечити відшкодування шкоди (збитків) заподіяних бюджету міста на загальну суму 6 806 534,57 грн.), у якій йдеться про відшкодування шкоди (збитків) на суму 6806534,57 грн.

Порушення, наведені в акті ревізії, з якими не погоджується позивач у цій справі, досліджуються судом у межах пункту першого оскаржуваної вимоги органу державного фінансового контролю, який стосується розгляду результатів перевірки закупівель та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників винних у допущених порушеннях.

Згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2020 року № 802/342/17-а (пункт 35), аналіз наведених приписів норм чинного законодавства свідчить про те, що проведення перевірки органом державного фінансового контролю здійснюється з метою корегування роботи підконтрольного суб`єкта та приведення його діяльності відповідно до вимог законодавства. Наслідком такої перевірки є надіслання об`єкту такої перевірки вимоги, яка містить інформацію про виявлені порушення. Одночасно, з метою коригування діяльності підприємства, у такій вимозі може бути зазначено і спосіб усунення виявлених порушень і лише у цій частині така вимога є обов`язковою до виконання.

Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2022 року у справі № 826/13003/17 зазначив, що правова природа письмової вимоги контролюючого органу породжує правові наслідки, зокрема обов`язки для свого адресата, а відтак наділена рисами правового акту індивідуальної дії з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документа, в якому вона міститься, і такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом.

На підставі вказаного Верховний Суд констатував, що спірна вимога є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов`язки для підконтрольної установи, якій вона адресована, її зміст полягає в тому, щоб забезпечити відшкодування збитків, встановлених контролюючим органом. Додатково Верховний Суд зазначив, що про обов`язковий характер цієї вимоги свідчить застереження в ній про те, що її невиконання є підставою для звернення до суду в інтересах держави.

Також, Верховний Суд у постанові від 22 грудня 2022 року у справі № 826/13003/17 звернув увагу на те, що згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 21 листопада 2018 року у справі №820/3534/16, спір про правомірність вимог контролюючих органів, скерованих на адресу підконтрольних суб`єктів, є публічно-правовим та підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції. При цьому Велика Палата указала, що такий висновок був сформульований Верховним Судом України у постанові від 23 лютого 2016 року по справі №818/1857/14, і Велика Палата не знайшла підстав для відступу від цієї позиції. Аналогічна правова позиція також підтримана і Верховним Судом, зокрема, у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 826/3350/17.

Щодо того, що законодавство прямо передбачає порядок реалізації окремо взятого завдання чи функції контролюючого органу, зокрема стягнення збитків у судовому порядку на підставі пункту 10 частини першої статті 10 Закону № 2939-XII, з чим кореспондується пункт 50 Порядку № 550, Верховний Суд у справі № 826/13003/17 зазначив, що наведене не відміняє чи спростовує того, що всі рішення, дії чи бездіяльність органів державного фінансового контролю, прийняті або здійснені при реалізації ними їх владних управлінських функцій, можуть бути окремим предметом судового розгляду при поданні відповідного адміністративного позову. До того ж, Верховний Суд у цій справі відзначив, що зміст спірної вимоги не містить вимоги про стягнення збитків.

Викладене, за висновком Верховного Суду у постанові від 22 грудня 2022 року у справі № 826/13003/17, не виключає права підконтрольної установи на перевірку оскаржуваної вимоги в судовому порядку.

У даному випадку у пункті 1 оскаржуваної вимоги відповідач зобов`язав позивача розглянути результати проведеної ревізії та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників підприємства, винних у допущених порушеннях.

Згідно вимог ст.147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується роботодавцем безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Згідно статті 136 КЗпП України покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням роботодавця, керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника. Розпорядження роботодавця, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством. У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання роботодавцем позову до місцевого загального суду. Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу.

Таким чином, притягнення до відповідальності працівників віднесено до повноважень роботодавця; лише роботодавець вправі прийняти рішення про притягнення відповідальності працівників підприємства у встановленому чинним законодавством України порядку.

Як вже було зазначено судом вище: пункт 1 оскаржуваної вимоги, який стосується розгляду результатів перевірки закупівель та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників винних у допущених порушеннях, також сформовано на підставі порушення вимог ч.3 ст. 843 ЦК України, ч.2 ст. 321 ГК України, п.3.19, п.6.2 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 року № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві», ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» внаслідок не відображення ТОВ БВФ Елітпроект в актах приймання виконаних робіт за вересень грудень 2024 року вартості зворотних сум вартості зрізу (асфальтобетонної крихти), що враховують реалізацію зазначеного матеріального ресурсу та включення грунту до утилізації сміття, що призвело до завищення вартості виконаних робіт, про що прямо вказано у оскаржуваній вимозі.

Судом встановлено, що за результатами перевірки закупівлі проведеної Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради, якаоприлюднена в електроннійсистемі закупівель за номеромID:UA-2024-07-30-009572-а Східним офісомДержаудитслужби складено акт перевірки закупівлі від 21.01.2025 року № 040417-25/11.

Стосовно висновку, який викладений у акті перевірки закупівлі від 21.01.2025року№ 040417-25/11 про те, що відповідно до висновку Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі від 10.09.2024 року за результатами моніторингу встановлено порушення п.3 розділу ІІ Порядку № 703, то суд зазначає, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 року № 160/25474/24, яке набрало законної сили (ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.03.2025 року апеляційну скаргу повернуто), визнано протиправним та скасовано висновок Державної аудиторської служби України від 10.09.2024 № 767 про результати моніторингу процедури закупівлі (оголошення № UA-2024-07-30-009572-а)

У акті перевірки зазначено про те, що відповідачем не встановлено під час перевірки порушення стану розрахунково-платіжної дисципліни, а також не встановлено порушення відображення дебіторської та кредиторської заборгованості, і не встановлено порушення стану претензійно-позовної роботи по договору, укладеного за результатами процедури закупівлі.

У акті перевірки також відображено, що перевіркою закупівель, з урахуванням результатів зустрічної звірки, встановлено завищення вартості наданих послуг на загальну суму 6806 534,57грн з ПДВ (2024 рік,КПКВК МБ 1416030 «Організаціяблагоустроюнаселених пунктів», КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» загальний фонд), які повністю оплачені Департаментом за рахунок коштів загального фонду бюджету, що є порушенням вимогч.3ст.843Цивільногокодексу України,ч.2ст.32 Господарського кодексу України, п.3.19, п.6.2 Настановизвизначеннявартостібудівництва, затвердженоїнаказом Мінрегіонувід 01.11.2021 № 281 «Прозатвердження кошторисних нормУкраїниубудівництві»,ч.1ст.9ЗаконуУкраїни«Про бухгалтерськийобліктафінансовузвітність»від16.07.1999№ 996-XIV, та призвело до завищення у вартості виконаних послугза вересень-грудень2024 року на загальну суму 6806 534,57грн з ПДВ. Порушення виявлено під час проведення зустрічної звірки, шляхом співставлення умов укладеного договору, актів наданих послуг з даними первинних документів та зведених регістрівбухгалтерського обліку, наданихв ході зустрічної звірки та вимогами діючого законодавства. ТОВ«БВФ «Елітпроект» не відображено в актах приймання виконаних послуг зворотні суми. До зустрічноїзвірки ТОВ «БВФ«Елітпроект»не надано документальне підтвердження неможливості використаннязрізу (крихти), непідтверджено первиннимидокументамита даними бухгалтерського обліку утилізацію такоїкрихти. Таким чином, внаслідок не відображення ТОВ«БВФ«Елітпроект»в актах приймання виконаних послуг зворотні суми від отримання зрізу(крихти),яку враховують реалізаціюзазначеногоматеріального ресурсу, призвелодозавищення вартостівиконанихробітнасуму6410 810,19грн.Доактіввиконанихпослуг включенороботу перевезення сміттязанормоюС311«Перевезення сміття»узагальній кількості3 486,66тприцьомуутилізаціясміттязанормоюС1111691-1варіант 1 «Утилізаціїсміття»склала7608,79т,щосвідчитьпро завищення обсягуутилізаціїсміттяузагальнійкількості4122,13т. Будь-яких документів,якіпідтверджуютьнаявністьугрунтісторонніх домішок неорганічного характеру,дозустрічноїперевіркиненадано. Таким чином, включення грунту до обсягівутилізаціїсміттяпризвелодо завищення вартості виконаних робіт н суму395724,38грн(зПДВ).

Суд вважає вказані вище доводи відповідача безпідставними та необгрунтованими з наступних підстав.

Під часвиконанняпослугзпоточногоремонтуавтошляхівТОВ «БВФ«ЕЛІТПРОЕКТ» булинаданіпослугизанормамиКБ27-60-1 «Холоднефрезерування асфальтобетонногопокриттяіззастосуванням фрези, за глибини фрезерування5см» /КР18-3-1«Знімання асфальтобетонних покриттівдорігзадопомогоюмашиндля холодного фрезерування асфальтобетоннихпокриттівшириноюфрезерування2100 мм та глибиною фрезерування50мм»таперевезеннясміття(крихти)після фрезерування за нормоюC3l1«Перевезеннясміття»івідходитивід фрезерування, в повномуобсязі,булинавантаженівавтомобілі-самоскиди і перевезенінамісце складуваннятазберігання доКомунального підприємства «Управлінняпоремонтута експлуатаціїавтошляхів»Дніпровськоїміської ради,якепідпорядковане Департаменту.

Первинні документи, що підтверджуютьперевезеннявідходів фрезерування надано ДепартаментомтаТОВ«БВФ«ЕЛІТПРОЕКТ»входізустрічної звірки.

Надано реєстртоварно-транспортнихнакладнихнаперевезеннявідходів фрезеруванняТОВ«БВФ«ЕЛІТПРОЕКТ»набазуКомунального підприємства «Управлінняпоремонтутаексплуатаціїавтошляхів»Дніпровськоїміської радиза адресою:м.Дніпро,проспектПраці,буд.3,доДоговору про наданняпослуг№15/08-1 від15.08.2024р.,укладеногоміж Департаментомта ТОВ «БВФ«ЕЛІТПРОЕКТ».

За вказаних обставин, відходи фрезерування перебувають у позивача та знаходяться на відповідальному зберіганні у Комунальногопідприємства «Управлінняпоремонту та експлуатаціїавтошляхів» згідно укладеного договору з позивачем від 01.03.2024 року № 1 та акту приймання передачі майна № 3 від 20.12.2024 року та акту приймання передачі відходів від 20.12.2024 року, копія яких міститься у матеріалах справи разом з актами приймання на зберігання.

Слідзазначити, що ні тендерною документацією, ні умовами договору №15/08-1від 15 серпня 2024року, який укладено між позивачем та ТОВ«БВФ«ЕЛІТПРОЕКТ», не передбаченопринаданніпослуг з поточногоремонтувикористання відходів фрезерування.

Відповідно до п.3.19 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 року № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» у випадках, коли проектними рішеннями передбачено розбирання конструкцій (металевих, залізобетонних, дерев`яних тощо), знесення будівель та споруд, внаслідок чого виникає можливість одержання комплектів, виробів та матеріалів, придатних для повторного застосування, або провадиться супутнє будівництву добування окремих матеріалів (камінь, гравій, ліс тощо), за підсумком локальних кошторисів на розбирання, знесення будівель і споруд та інші роботи довідково наводяться зворотні суми, що враховують реалізацію таких матеріальних ресурсів.

Зворотні суми позначаються окремим рядком під назвою «Зворотні суми» і визначаються на підставі номенклатури і кількості комплектів, матеріалів і виробів, що придатні для подальшого використання. Матеріали, вироби та комплекти, що враховуються у зворотних сумах, слід відрізняти від матеріалів, що обертаються (опалубка, кріплення тощо), які застосовуються відповідно до технології будівельного виробництва багаторазово при виконанні окремих видів будівельних робіт. Багаторазова їх оборотність врахована в КНУ РЕКН на відповідні конструкції та види робіт.

Вартість матеріалів, виробів та комплектів у складі зворотних сум приймається як за нові за поточними відпускними цінами із застосуванням коефіцієнта зносу 0,5, крім тих, наякі ціни реалізації можуть бути визначені. Вартість матеріалів, одержуваних у порядку попутного добування, у разі неможливості використання їх на даному будівництві, але за можливості реалізації враховується за поточними цінами франко-місце заготівлі (франкокар`єр для місцевих матеріалів і викопних; франко-лісосіка для деревини, одержуваної від вирубування лісу тощо).

У випадку неможливості (підтвердженої відповідними документами) використання або реалізації матеріалів від розбирання або попутного добування їх вартість у зворотних сумах не враховується.

За вказаних обставин, посилання відповідача на п.3.19 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 року № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» є безпідставним, оскільки ТОВ«БВФ«ЕЛІТПРОЕКТ» не отримав у користування відходи фрезерування, які виникли під час виконання робіт за договором №15/08-1 від 15 серпня 2024 року, який укладено між позивачем та ТОВ«БВФ«ЕЛІТПРОЕКТ», оскільки відходи фрезерування перебувають у позивача і зберігаються у Комунальногопідприємства «Управлінняпоремонтута експлуатаціїавтошляхів»Дніпровськоїміської ради,якепідпорядковане позивачу.

ДБН А.2.232014встановлюєскладтазмістпроектноїдокументаціїна нове будівництво, реконструкціютакапітальнийремонтбудівельі споруд будь-якого призначення,їхкомплексівтачастин.

Оскількипоточний ремонтвперелікувідсутній,тостворення для нього проектноїдокументаціїнепередбачено.

Такимчином,узв`язкузвідсутністюпроектноїдокументації, необхідністьнаведення зворотнихсумвактахприйманнявиконаних послуг відсутня.

Статтею1ЗаконуУкраїни«Прорегулюваннямістобудівної діяльності»визначено, що будівництво новебудівництво,реконструкція, капітальний ремонтоб`єктабудівництва.

Згідноп.3.2аДБНА.2.2-3:2014«Складтазмістпроектної документаціїна будівництво»(зізмінами)видибудівництванове будівництво,реконструкціята капітальнийремонт.

Відповіднодоп.1.1розділуІ«Загальніположення» Настановизвизначеннявартості будівництва(зізмінами), затвердженоїНаказомМінрегіону№281від01листопада 2021року ця настановавизначаєосновніправилазастосуваннякошториснихнорм та нормативівзціноутворенняубудівництвідлявизначеннявартості нового будівництва,реконструкції,капітальногоремонту.

Згіднодоговору№15/08-1від15серпня2024рокуТОВ«БВФ «ЕЛІТПРОЕКТ» здійснювалонаданняпослугзблагоустроюнаселених пунктів-послугизпоточного ремонтуавтошляхів.

Такимчином,завищевказанимдоговоромроботиз будівництва не виконувались.

Також, під час виконаннядоговору№15/08-1від15серпня2024 року включеннязавищенихобсягівутилізаціїсміттядоактіввиконаних послуг небуло.

Замовникомпослуг прискладаннітехнічногозавданнябуливраховані усі роботи, включаючиосновнітасупутні,якінеобхіднідля виконання послуг поточного ремонтуавтошляхів.

Також привиконанніробітзКР1-9-10«Розробкиґрунтув траншеях та котлованах екскаваторамимісткістюковша0,25м3знавантаженнямна автомобілі-самоскиди, групаґрунту2»таКР-18-12-7«Улаштування дорожніхкориткоритногопрофілюз застосуваннямекскаваторів,глибина коритадо250мм) утворюютьсявідходиу виглядіґрунтузі сторонніми домішкаминеорганічногохарактеру,щоунеможливлює розміщеннята плануваннявказанихвідходівумежахоб`єкту.

Весьобсягсміття,якебулоперевезененаполігон(сміттєзвалище) для утилізації відповіднододоговору,підтверджуєтьсяпервинними документами,асаметалонами, актами,товарно-транспортними накладними,вякихзазначенофактичнийфізичний обсягсміття зазначенідокументивповномуобсязібулинаданіТОВ«БВФ «ЕЛІТПРОЕКТ» підчасзустрічноїзвірки та копії яких містяться у матеріалах справи.

Доактівприйманнянаданихпослуг задоговором№15/08-1 від 15 серпня2024рокувключенафактичнакількістьутилізаціїсміття, щоутворилосяпри виконанніпослуг зблагоустроюнаселенихпунктів-послугзпоточногоремонту автошляхівтавідповіднодокументально підтверджено.

ЗгідноВказівокщодозастосуванняресурснихелементнихкошториснихнорм на ремонтно-будівельніроботи,затвердженихнаказомМіністерства розвиткугромадта територійУкраїнивід15червня2021року №156,асаме:п.1.14нормамине враховановивезеннябудівельного сміття. Вагабудівельногосміття,наведенау нормах,прийнятаусереднено, та уточняєтьсяпривзаєморозрахункахзаобсяги виконанихробіт.

Крімтого,відповіднодоп.1.1.2Збірника1«Земляніроботи» затвердженогонаказом Міністерстварозвиткугромадта територій Українивід15червня2021року№156 розподілґрунтівна групизалежновідважкостіїхрозробкислідвизначатина підставіїхстислоїхарактеристики,наведеноївтаблиці 1.

Такожзгідноп.1.1.8Збірника1«Земляніроботи»масуґрунту, що транспортується, слідобчислюватизасередньоющільністюґрунтув природномустанізалягання відповіднодотаблиці1.

Так згідноТаблиці 1 доґрунтів відноситьсяп.2глина,п.4- сміттябудівельне,п.5 пісок,п.7суглинок,п. 8 супісок,п.9чорнозем,п.10щебінь, п. 11 шлак.

Будівельнесміттяутворювалосьпіслярозробки,розбирання,демонтажу елементів благоустроюзодночаснимнавантаженнямекскаваторами на автомобілі-самоскиди таперевозилосьнасміттєзвалище(полігон).

При в`їздінаполігонзавантажені автомобілі-самоскидинаваговій здійснювализважуваннявантажутавідповідно зважувалисьпередвиїздом зполігонупіслярозвантаження.

За вказаних обставин, доводи відповідача про те, що в порушення вимог ч.3 ст. 843 ЦК України, ч.2 ст. 321 ГК України, п.3.19, п.6.2 Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженої наказом Мінрегіону від 01.11.2021 року № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві», ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» внаслідок не відображення ТОВ БВФ Елітпроект в актах приймання виконаних робіт за вересень грудень 2024 року вартості зворотних сум вартості зрізу (асфальтобетонної крихти), що враховують реалізацію зазначеного матеріального ресурсу та включення грунту до утилізації сміття, що призвело до завищення вартості виконаних робіт, які оплачено позивачем у повному обсязі за рахунок коштів місцевого бюджету, є безпідставними та необгрунтованими.

Таким чином, пункт 1 вимоги відповідача від 18.02.2025 року № 040417-13/1167-2025 «Про усунення виявлених порушень» наступного змісту: розглянути результати перевірки закупівель та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників винних у допущених порушеннях, є протиправним та підлягає скасуванню.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно вимог ч.3 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради (49000,м. Дніпро, вул. Виконкомівська, 6, код ЄДРПОУ 40506232) до Східного офісу Держаудитслужби (49101, м Дніпр, вул. Володимира Антоновича, 22, код ЄДРПОУ 40477689), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-виробнича фірма «Елітпроект» (490000, м. Дніпро, пр-т. Дмитра Яворницького, 60, офіс 22, код ЄДРПОУ 42890735) про визнання протиправною та скасування вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1 вимоги Східного офісу Держаудитслужби від 18.02.2025 року № 040417-13/1167-2025 «Про усунення виявлених порушень» наступного змісту: розглянути результати перевірки закупівель та питання щодо притягнення у порядку, встановленому законодавством, до відповідальності працівників винних у допущених порушеннях.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Стягнути з Східного офісу Держаудитслужби за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради сплачену суму судового збору у розмірі 1514 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Златін