Ухвала суду № 127472198, 16.05.2025, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/15434/24

Провадження № 8/592/4/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2025 року м.Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми в складі:

головуючого судді Литовченка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Соляник Є.О.,

представника ОСОБА_1 адвоката Бондаренко Є.П.,

представника ОСОБА_2 адвоката Нежевело В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми в залі суду заяву представника ОСОБА_3 ОСОБА_2 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №592/15434/24 за заявою ОСОБА_4 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей,

встановив:

21.03.2225 до Ковпаківського районного суду м. Суми надійшла заява представника боржника ОСОБА_3 Середи Анни Миколаївни про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі № 592/15434/24 за заявою ОСОБА_4 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей.

07.04.2025 ухвалою судді заяву про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами залишено без руху.

14.04.2025 представником ОСОБА_2 подано суду квитанцію про сплату судового збору.

01.05.2025 ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 08.05.2025.

02.05.2025 від представника ОСОБА_2 адвоката Нежевело В.В. надійшла уточнена заява про перегляд судового наказу про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей за нововиявленими обставинами, яку обґрунтовує тим, що сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_1 свого часу у зареєстрованому шлюбі починаючи з 06.07.2007 народили двох синів ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (досяг повних 17 років), та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (досяг повних 8 років).

Згодом, на підставі укладеного та нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу від 20.09.2011 у приватну спільну сумісну власність подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_1 придбана квартира за адресою АДРЕСА_1 . Нотаріальний договір купівлі, - продажу квартири посвідчувався приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Дувановою Т.П.

Шлюб між сторона не склався і фактично з березня 2013 року шлюб розпався.

На підставі укладеного та нотаріально посвідченого договору від 04.06.2013 про припинення права на аліменти на дитину, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 домовилися в рахунок стягнення аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати право власності за неповнолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частину квартири за адресою АДРЕСА_1 . Нотаріальний договір про припинення права на аліменти на дитину посвідчувався приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Саумовою Н.Ю.

Державна реєстрація права власності на 1/2 частину квартири за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснена 04.03.2024.

Шлюб між сторонами розірваний рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 20.08.2013, справа № 592/7132/13-Ц (2/592/2086/13). Після розірвання шлюбу сторони деякий час підтримувати стосунки в наслідку чого народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Станом на 2019 - 2020 рік шлюбні відносини вже були розірвані остаточно.

11.12.2021 ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 з переходом дружини на прізвище чоловіка " ОСОБА_8 ".

Подружжя мають спільну неповнолітню дочку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (досягла повних 4 роки).

ОСОБА_3 встав на захист батьківщини та проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 , код НОМЕР_2 , з перебуванням у зоні бойових дій.

На випадок та потребу вирішення питань ОСОБА_3 залишив розширену довіреність від 01.02.2023 на здійснення представництва своїх прав та законних інтересів на дружину ОСОБА_2 .

За повідомленням від 25.06.2024 по місцю проходження військової служби ОСОБА_3 зник безвісти.

У лютому 2025 року ОСОБА_2 випадково виявила про накладення арешту на кошти чоловіка ОСОБА_3 та блокування банківських рахунків як боржника на підставі постанови державного виконавця від 29.01.2025 в межах виконавчого провадження АСВП № 76442183.

Виявлено, що 18.09.2024 колишня дружина ОСОБА_1 звернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх синів. Судовим наказом Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.09.2024, справа № 592/15434/24 (2-н/592/3916/24) стягнуто з ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 його заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з 18.09.2024.

Суд приймав рішення про видачу судового наказу за наявною заявою та наданими доказами без дослідження та перевірки фактичних обставин порядку безспірного вирішення питання про стягнення аліментів.

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 01.10.2024, справа № 592/15434/24 (2-во/592/137/24) виправлена помилка у виконавчому документі (судовому наказі) щодо анкетних даних заявниці (стягувача).

За даними АСВП МЮ на виконання судового наказу Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.09.2024, справа № 592/15434/24 (2-н/592/3916/24) стосовно платника аліментів ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , починаючи з 05.11.2024 відкрите виконавче провадження № 76442183, державний виконавець Терещенко В.С.

При зверненні до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів заявник (стягувач) ОСОБА_1 умисно приховала та не довела до суду обставини укладеного та нотаріально посвідченого договору між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 04.06.2013 про припинення права на аліменти на дитину в рахунок стягнення аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з визнанням за неповнолітнім права спільної часткової власності на 1/2 частину квартири за адресою АДРЕСА_1 , яка за договором купівлі - продажу від 20.09.2011 на 1/2 частинну належала ОСОБА_3 .

Умисно приховала ОСОБА_1 від суду обставину, що станом на вересень 2024 року ОСОБА_3 був визнаний безвісті зниклим.

Також ОСОБА_1 було приховано факт, або вона не знала даної обставини, що батько дітей перераховувах грошові кошти своїм неповнолітнім дітям добровільно, а після червня 2024 року ОСОБА_2 продовжувала перерахвувати кошти на утримання дітей.

Просить скасувати судовий наказ Ковпаківського районного суду м.Суми від 24.09.2024 № 592/15434/24 (2-н/592/3916/24) про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання одночасно двох неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 його заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з 18.09.2024, та на користь держави судового збору в розмірі 302.80 грн.

Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання одночасно двох неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 його заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з 18.09.2024.

Згідно ч. 3 ст. 171 ЦПК роз`яснити ОСОБА_1 право звернутися до суду з вимогами про стягнення аліменів на загальних підставах або в порядку позовного провадження у зв`язку зі спором про право, або в порядку наказного провадження із заявою про стягнення аліментів на одну неповнолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за умови наявності такого права.

Судові витрати вирішити відповідно до ст. 141 ЦПК.

08.05.2025 судове засідання відкладено за клопотанням представника ОСОБА_10 на 12.05.2025.

12.05.2025 судове засідання відкладено за клопотанням представника ОСОБА_11 на 16.05.2025.

16.05.2025 у судовому засіданні представник ОСОБА_10 заяву підтримала з наведених мотивів, наполягала на її задоволенні. Також зазначила, що нею було подано до суду ряд клопотань, однак в зв`язку з фактичним визнанням вимог заяви представником стягувача, просить не розглядати подані раніше клопотання.

У судовому засіданні представник ОСОБА_11 не заперечувала проти задоволення заяви з мотивів наявності укладеного та нотаріально посвідченого договору від 04.06.2013 про припинення права на аліменти на дитину ОСОБА_3 , ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнання права власності за неповнолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частину квартири за адресою АДРЕСА_1 .

У судове засідання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не з`явилися, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Дослідивши матеріали заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами, оцінивши наявні у справі докази, наведені представниками боржника підстави для скасування судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.

За змістом статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб або заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Згідно із частиною восьмою статті 170 ЦПК України у разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

Частиною другою статті 423 ЦПК України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта статті 423 ЦПК України).

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга стаття 423 ЦПК України). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» від 30.03.2012 № 4 роз`яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

У пункті 4 вказаної Постанови роз`яснено, що вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів). Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішуються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

З огляду на зазначене, необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка є джерелом права (стаття 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини») право на доступ до суду не є абсолютним (рішення ЄСПЛ у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» («Golder v. the United Kingdom»). Однак застосовані обмеження не можуть обмежувати чи зменшувати право доступу до суду таким чином або до такої міри, що порушується сама сутність права. Більш того, обмеження не входить у сферу застосування статті 6 § 1, якщо не переслідує «законну мету» і якщо відсутнє «пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою» (Ashingdane v. the United Kingdom (Ашинґдейн проти Сполученого Королівства), § 57; Fayed v. the United Kingdom (Файєд проти Сполученого Королівства), § 65; Markovic and Others v. Italy (Марковіч та інші проти Італії) [ВП], § 99).

ЄСПЛ у своїй практиці також зазначає, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції. Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (рішення у справі Zubacv. Croatia («Зубац проти Хорватії») від 05 квітня 2018 року).

Формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанню судового рішення та є порушенням» статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Аналіз приписів розділу II ЦПК України дає підстави для висновку, що визначеними законом способами захисту порушеного права боржника у випадку видачі судового наказу про стягнення аліментів (пункт 4 частини першої статті 161 ЦПК України) є подання позову про зменшення розміру аліментів або звернення до суду із заявою про перегляд такого судового наказу за нововиявленими обставинами.

Разом із цим, у відповідності до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є, серед іншого, ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, при розгляді цієї справи, з метою належного виконання судом покладеного на нього цивільним процесуальним законодавством обов`язку щодо здійснення захисту порушеного права заявника, необхідним є врахування конкретних обставин цієї справи щодо неможливості одночасного існування двох судових наказів із тотожних підстав, застосування загальних засад цивільного права - принципу справедливості, добросовісності та розумності, а також застосування однієї з аксіом цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», що означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Судом встановлено, що 20.08.2013 рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено, розрвано шлюб мід ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції Сумської області 06.07.2007, актовий запис №920.

Відповідно до Свідоцтва про народження Серія НОМЕР_5 , виданого 07.09.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану Сумського міського управління юстиції Сумської області, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Суми, актовий запис №1991, батьки: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_1 .

Відповідно до Свідоцтва про народження Серія НОМЕР_6 , виданого 16.05.2024 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Суми Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , у м. Суми, актовий запис №363, батьки: батько ОСОБА_3 , мати ОСОБА_1 .

На підставі укладеного та нотаріально посвідченого договору від 04.06.2013 про припинення права на аліменти на дитину, сторони ОСОБА_3 та ОСОБА_1 домовилися в рахунок стягнення аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати право власності за неповнолітнім сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/2 частину квартири за адресою АДРЕСА_1 . Нотаріальний договір про припинення права на аліменти на дитину посвідчувався приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Саумовою Н.Ю. Державна реєстрація права власності на 1/2 частину квартири за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснена 04.03.2024.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, станом на 19.11.2024, квартира за адресою АДРЕСА_1 , на праві спільної часткової власності, по 1/2 кожному, належить ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Право власності за ОСОБА_5 зареєстровано на підставі Договору про припинення права на аліменти на дитину, серія та номер: 329, виданий 04.06.2013, видавник: Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Саумова Н.Ю.

Судовим наказом Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.09.2024 по справі №592/15434/24 заяву ОСОБА_1 задоволено: стягнуто з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких є ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 , свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , у розмірі 1/3 його заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з 18.09.2024.

01.10.2024 ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми виправлено описку в судовому наказі №592/15434/24 Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.09.2024 виданому за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України про стягнення з ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 його заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з 18.09.2024: зазначивши дату народження ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

29.01.2025 державним виконавцем Ковпаківського відділу ДВС у м. Суми Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Терещенко В.С., винесено Постанову про арешт коштів боржника у ВП №76442183, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_3 .

Так, при винесенні Ковпаківським районним судом м. Суми судового наказу у справі №592/15434-24 (провадження №2-н/592/3916/24), не було відомо про існування договору від 04.06.2013 про припинення права на аліменти на дитину ОСОБА_12 .

Боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статі 161 цього Кодексу.

У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 3 ст. 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Судом встановлена наявність обставини, яка суттєво впливає на прийняте судом рішення, а саме, батьками неповнолітньої дитини було укладено нотаріально посвідчений договір про припинення права на аліменти на дитину від 04.06.2013.

Оскільки під час розгляду заяви встановлено наявність нововиявлених обставин, суд приходить до висновку, що судовий наказ Ковпаківського районного суду м. Суми від 24.09.2024 у справі №592/15434/24 підлягає скасуванню, а тому заява про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами підлягає задоволенню.

Також суд вважає за необхідне роз`яснити ОСОБА_1 її право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони, хоча пункт 1 статті 6 і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент (рішення у справі «Ruiz Toriya v. Spaine», заява від 09 грудня 1994 року № 18390/91, § 29). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «HIRVISAARI v. FINLAND», заява від 27 вересня 2001 року № 49684/99, § 2).На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 161, 170, 171, 263, 423, 429 ЦПК України, -

постановив:

Заяву представника ОСОБА_3 Середи Анни Миколаївни про перегляд рішення за нововиявленими обставинами - задовольнити.

Скасувати судовий наказ Ковпаківського районного суду м.Суми від 24.09.2024 № 592/15434/24 (2-н/592/3916/24) про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання одночасно двох неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 (однієї третини) його заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з 18.09.2024, та на користь держави судового збору в розмірі 302.80 грн.

Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання одночасно двох неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 (однієї третини) його заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи стягнення з 18.09.2024.

Роз`яснити ОСОБА_1 її право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.В. Литовченко