Ухвала суду № 127471155, 16.05.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/10214/25 2/760/9080/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2025 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Верещінська І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл» про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

На адресу Солом`янського районного суду м. Києва надійшов вищевказаний позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл» про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Перевіривши позовну заяву, встановлено що вона не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, з огляду на наступне.

Крім того, ч. 4 ст. 177 ЦПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, на підставу звільнення від сплати судового збору позивач посилається на ст. 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 , просить суд скасувати наказ про звільнення; поновити ОСОБА_1 на посаді; стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Вимога про скасування наказу про звільнення не відноситься до вимог про поновлення на роботі чи стягнення заробітної плати, за пред`явлення яких до роботодавця працівники позивачі звільнені від сплати судового збору.

У постанові Верховного Суду України від 30 листопада 2016 року у справі № 6-1121цс16 зроблено висновок, що починаючи з 01 вересня 2015 року, позивачі в справах за позовними вимогами, що випливають із трудових відносин, не звільняються від сплати судового збору, за винятком позивачів у двох категоріях: про стягнення заробітної плати та про поновлення на роботі.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», не поширюється на позовну вимогу про скасування наказу про звільнення.

Інших підстав для звільнення позивача від сплати судового збору судом не встановлено, позивачем не наведено.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Так, позивачем заявлено позовні вимоги: немайнового характеру - про скасування наказу про звільнення, яка підлягає оплаті судовим збором та майнова вимога - про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка не підлягає оплаті судовим збором.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як визначено у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір сплачується за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 211,20 гривень.

Відтак позивачу, слід сплатити судовий збір за одну немайнову вимогу (про скасування наказу про звільнення). На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду документ, що підтверджує його сплату.

Відтак, позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

На виконання ухвали про залишення заяви без руху необхідно надати докази сплати судового збору.

Частиною 1 ст. 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175,177,185, 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лайфселл» про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху, та надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ними копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення вказаних в ній недоліків.

У разі, якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Верещінська