Рішення № 127470815, 12.02.2025, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/11657/24

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2025 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В :

17.09.2024 позивач звернулася до суду із вказаним позовом, зазначивши, що 17.05.2024 об 11 год. 10 хв. у м. Києві на вул. Петропавлівській, 6 сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), під час якої водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «RENAULT MASTER», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем марки «SUBARU XV 2.0», д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв позаду, в результаті чого вказані автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. На підставі викладеного працівником поліції було складено адміністративний протокол серії ААД №719016 відносно ОСОБА_2 . Постановою Подільського районного суду міста Києва від 02.08.2024 у справі №758/6603/24 відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Вказана постанова суду не оскаржувалася та набрала законної сили. Пошкоджений автомобіль марки «SUBARU XV 2.0», д.н.з. НОМЕР_2 , належить на праві власності позивачу. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР.216671888 від 06.09.2023 з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 160 000,00 грн. 23.05.2024 було проведено технічний огляд автомобіля позивача за участю експерта ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» та складено протокол технічного огляду від 23.05.2024, на підставі якого видано рахунок №БП3000838 від 27.05.2024 на оплату робіт та матеріалів на суму 100 587,00 грн з ПДВ. 07.06.2024 ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» виплатило страхове відшкодування в розмірі 19 387,87 грн. Не погоджуючись з вказаним розміром, 01.07.2024 ОСОБА_1 звернулася із заявою до страхової компанії, в якій зазначила про невідповідність суми страхового відшкодування дійсному розміру збитків. У відповідь на вказану заяву ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» було надіслано лист №1176-31 від 02.07.2024 про відсутність підстав для перегляду рішення та проведення доплати страхового відшкодування. 11.07.2024 позивач звернулася з листом до страхової компанії із проханням надати відповідь на ряд питань, у тому числі, чи здійснювалась незалежна оцінка або експертне дослідження розміру матеріальної шкоди, однак відповіді їй надано не було. У зв`язку з викладеним, з метою належного визначення розміру збитків позивачем було залучено незалежного суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 , про що повідомлено страхову компанію. Згідно Звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №763/07-24 від 01.08.2024 розмір витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «SUBARU XV 2.0» з урахуванням зносу, який зменшений на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, становить 40 374,51 грн. 05.08.2024 позивач повторно звернулася до страхової компанії із заявою про перерахунок суми страхового відшкодування та здійснення доплати у розмірі 20 987,64 грн, до якої було долучено вказаний вище звіт, а також документи, які підтверджують оплату позивачем послуг суб`єкта оціночної діяльності з незалежної оцінки матеріального збитку в розмірі 4 500,00 грн та послуги ТОВ «Богдан-Авто Поділ» з дефектовки пошкодження під час проведення оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 1 231,20 грн. 28.08.2024 надійшов лист, яким позивача повідомлено про відсутність підстав для перегляду рішення та проведення доплати страхового відшкодування. Згідно із звітом №763/07-24 від 01.08.2024 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу без урахування фізичного зносу вузлів і деталей на дату ДТП становить 66 095,00 грн. Таким чином, позивач, посилаючись на ст. 1194 ЦК України, просить стягнути з ОСОБА_2 , як особи, яка завдала шкоду, різницю між вартістю відновлювального ремонту без урахування зносу та належним відшкодуванням, що становить 25 720,49 грн, а також моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. Враховуючи викладене, позивач звернулася до суду з даним позовом з метою захисту своїх прав.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2024 головуючим суддею у справі було визначено Ковбасюк О.О.

Ухвалою суду від 24.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов, позивачу - відповіді на відзив.

14.10.2024 від представника відповідача ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» - Гончаренко К.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог, вказуючи на те, що ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» було розглянуто справу відносно події, яка мала місце 17.05.2024, та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 19 387,87 грн. Для визначення розміру завданої шкоди страховиком було залучено оцінювача та складено Звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу №42317, згідно з яким вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнту зносу становить 42 357,15 грн з ПДВ. На підставі вказаного звіту страховик прийняв рішення про доплату страхового відшкодування у розмірі 15 909,76 грн. У зв`язку з викладеним, відповідач вважає вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими.

23.10.2024 від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог та відповідь на відзив. З відповіді на відзив вбачається, що оскільки ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» не надало відповіді відносно наявності звіту або висновку експерта щодо розміру матеріальної шкоди, позивач була вимушена самостійно залучити незалежного оцінювача. Про наявність Звіту №42317 остання дізналася лише після отримання відповіді на відзив. Крім того, додаткова сплата страхового відшкодування у розмірі 15 909,76 грн була здійснена 14.10.2024, тобто вже після відкриття провадження у даній справі. Враховуючи викладене, а також заяву про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить стягнути з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» невиплачене страхове відшкодування в розмірі 5 076,88 грн. Решта позовних вимого залишилася незмінною.

У судове засідання позивач не з`явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій проти ухвалення рішення не заперечила.

Представник відповідача ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги не визнав.

За таких обставин суд ухвалив проводити розгляд справи за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов до наступного висновку.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як встановлено судом, 17.05.2024 інспектором поліції Заїкою С.О. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №719016 за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 .

Із вказаного протоколу вбачається, що 17.05.2024 об 11 год. 10 хв. водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «RENAULT», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Петропавлівській, 6 у м. Києві, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та здійснив зіткнення з автомобілем «SUBARU», д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв позаду, в результаті вказані автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 02.08.2024 у справі №758/6603/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Вказана постанова суду не оскаржувалась та набрала законної сили.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, оскільки вина відповідача ОСОБА_2 у скоєнні ДТП є підтвердженою, вказані обставини не підлягають доказуванню.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 автомобіль марки «SUBARU XV 2.0», д.н.з. НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 .

Встановлено також, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» на підставі полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР.216671888, згідно з умовами якого: строк дії договору страхування - з 07.09.2023 по 06.09.2024; ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну - 160 000,00 грн.

23.05.2024 було проведено технічний огляд автомобіля позивача в присутності експерта ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» та складено протокол технічного огляду від 23.05.2024.

На підставі вказаного протоколу ТОВ «Богдан-Авто Поділ» надано рахунок на оплату по замовленню №БП3000838 від 27.05.2024, згідно з яким сума з ПДВ становить 100 587,00 грн.

Із листа №42317/ПВ-31 від 05.06.2024, який надійшов на адресу позивача, вбачається, що ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» розглянуто справу №42317 та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 19 387,87 грн.

07.06.2024 вказана сума була перерахована на рахунок ФОП ОСОБА_1 .

Не погоджуючись з вказаним розміром відшкодування позивач звернулася із заявою до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА», в якій просила відшкодувати збитки у розмірі 70 000,00 грн та надати документи по розрахунку пошкоджень автомобіля, на підставі яких нарахована сума 19 387,87 грн.

02.07.2024 у відповідь на заяву ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» надіслано лист, з якого встановлено, що підстави для перегляду рішення та проведення доплати страхового відшкодування відсутні. Крім того, до листа долучено ремонтну калькуляцію №42317 від 26.05.2024, страховий акт №42317/1 та розпорядження на виплату страхового відшкодування №42317/1/1.

11.07.2024 позивач звернулася із заявою до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» з проханням надати інформацію, у тому числі відносно того, чи здійснювалась незалежна оцінка або експертне дослідження розміру матеріальної шкоди. Однак відповіді їй надано не було.

16.07.2024 позивач повідомила страхову компанію про те, що 17.07.2024 буде проведено незалежну експертизу автомобіля «SUBARU XV 2.0», д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №763/07-24, здійсненого суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 на замовлення ОСОБА_1 , вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, з урахуванням ПДВ, на складові частини, що потребують заміни, становить 43 144,41 грн; вартість відновлювального ремонту транспортного засобу без урахування фізичного зносу вузлів і деталей становить 66 095,00 грн; розмір витрат на проведення відновлювального ремонту з урахуванням зносу, який зменшений на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість, становить 40 374,51 грн.

Відповідно до Договору на проведення експертної оцінки від 18.07.2024, акту виконаних робіт від 01.08.2024 та квитанції №56ХР-020Р-6КК8-6809 від 18.07.2024 позивачем сплачено 4 500,00 грн за проведення зазначеної експертної оцінки.

Крім того, під час проведення оцінки вартості матеріального збитку ТОВ «Богдан-Авто Поділ» були надані послуги щодо підйому та часткового розбору/збору (дефектовка пошкоджень) пошкодженого автомобіля, вартість яких складає 1 231,20 грн, що підтверджується актом виконаних робіт №БПБП0003195 від 17.07.2024 та платіжною інструкцією №1222093986-2 від 03.08.2024.

05.08.2024 позивач повторно звернулася до ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» із заявою про перегляд страхового відшкодування до якої, у тому числі, долучила копію Висновку щодо вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №763/07-24 від 01.08.2024.

Однак листом від 28.08.2024 позивачу повідомлено, що у ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» відсутні підстави для перегляду рішення та проведення доплати страхового відшкодування.

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом вказаної норми, за загальним правилом: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала, шкода підлягає відшкодуванню.

Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України «Про страхування» (далі - Закон №85/96-ВР)).

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Питання страхування відповідальності власників транспортних засобів регулюється не тільки національним законодавством, а й міжнародними нормами, і Україна як держава, яка прагне вступу в Європейський союз, в Угоді про асоціацію України з ЄС зобов`язалась здійснити заходи до підвищення гарантій забезпечення прав потерпілих від ДТП відповідно до Директиви 2009/103/ЄС щодо страхування цивільної відповідальності по відношенню до використання автотранспортних засобів та забезпечення виконання зобов`язань щодо страхування такої відповідальності.

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України №1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закону).

Згідно зі статтею 3 Закон обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 5 вказаного Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Винна особа - володілець транспортного засобу має право застрахувати свою відповідальність, передавши обов`язок відшкодування шкоди, спричиненої за участю його транспортного засобу, страховій компанії (страховику).

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що як право потерпілого на відшкодування заподіяної шкоди так і кореспондуючий обов`язок страховика (страхової компанії) здійснити його відшкодування виникає на підставі настання страхового випадку - ДТП.

У пункті 22.1 статті 22 Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик (страхова компанія) у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, вказане також міститься у пункті 3 частини першої статті 988 ЦК України .

Відповідно до статті 33 Закону страхувальник, у разі настання ДТП, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово має надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально. Тобто страхувальник має вчинити дії для повідомлення страховика про настання ДТП.

У свою чергу, страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про ДТП страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків (стаття 34 Закону №1961-IV). Тобто страховик після повідомлення страхувальником про ДТП має здійснити всі дії для встановлення та виплати страхового відшкодування.

Таким чином, на страховика покладено обов`язок визначення розміру заподіяного збитку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Відповідно до Звіту №42317 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 09.10.2024, здійсненого на замовлення ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА», який було долучено до відзиву на позовну заяву, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «SUBARU XV 2.0», д.н.з. НОМЕР_2 , становить 60 758,20 грн; вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу становить 42 357,15 грн включаючи ПДВ.

Згідно з абзацом другим пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Верховний Суд у постановах № 565/1210/19 від 22.12.2020 та № 911/286/20 від 21.12.2020 вказав, якщо у випадку виплати страхового відшкодування безпосередньо страхувальнику, виплата здійснюється без податку на додану вартість, який повертається страхувальнику після надання документів про оплату запчастин/відновлюваного ремонту на суму, що включає ПДВ, в межах суми страхового відшкодування за умови, що суб`єкт господарювання на СТО якого було відремонтовано автомобіль є платником ПДВ.

Зі змісту страхового акту №42317/2 встановлено, що розмір збитку з вирахуванням податку на додану вартість у розмірі 7 059,52 грн становить 35 297,63 грн.

Як встановлено судом, 07.06.2024 ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» за результатами розгляду заяви позивача останній було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 19 387,87 грн на підставі страхового акту №42317/1, що підтверджується роздруківки про перерахування грошових коштів із web кабінету monobank.

У подальшому, 14.10.2024 страховиком було здійснено доплату страхового відшкодування позивачу у розмірі 15 909,76 грн.

Вказане не заперечується позивачем, що вбачається зі змісту її заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» свої зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування виконало у повному обсязі, а тому підстави для стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ УКРАЇНА» на користь позивача невиплаченого страхового відшкодування в розмірі 5 076,88 грн відсутні, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню за їх недоведеністю.

Разом з тим, судом враховується, що доплата страхового відшкодування у розмірі 15 909,76 грн була здійснена вже після відкриття провадження у даній справі.

Як вбачається із матеріалів справи, при зверненні до суду з даним позовом позивачем було понесено витрати, пов`язані із залученням експерта, у загальному розмірі 5723,20 грн.

Так, квитанцією №56ХР-020Р-6КК8-6809 від 18.07.2024 підтверджується сплата ОСОБА_1 на рахунок ФОП ОСОБА_3 вартості послуг з проведення оцінки матеріального збитку на суму 4500,00 грн.

Корім того, відповідно до акту виконаних робіт №БПБП0003195 від 17.07.2024 ОСОБА_1 сплатила на рахунок ТОВ «Богдан-Авто Поділ» вартість наданих послуг в сумі 1231,20 грн.

Відповідно до ст. 133 ЦПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п.2 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Ураховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» 5723,20 грн. витрат, пов`язаних із залученням експерта, є обґрунтованими, у зв`язку з чим наявні підставі для стягнення їх із вказаного відповідача на користь позивача.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги, пред`явлені позивачем до відповідача ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику пошкодженого транспортного засобу, здійснюється відповідно до Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003.

Відповідно до пунктів 1.6, 8.1 та 8.3 Методики відновлювальний ремонт (або ремонт) - це комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності колісного транспортного засобу чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин. Для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, застосовуються витратний підхід і метод калькуляції вартості відновлювального ремонту. Вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників колісного транспортного засобу та величини втрати товарної вартості.

Тому вартість відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу більша за вартість матеріального збитку, а вартість матеріального збитку - це та сума, яку за Законом має сплатити страховик як страхове відшкодування.

Спеціальні норми Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29).

При визначенні розміру матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 , позивач посилається на Звіт №763/07-24.

Однак вказаний вище звіт, як і будь-яке інше автотоварознавче дослідження, є лише попередньою оцінкою можливих витрат.

Відомостей щодо вартості проведеного ремонту транспортного засобу матеріали справи не містять.

Таким чином, оскільки на час розгляду даної справи у суду відсутні відомості щодо проведеного відновлювального ремонту транспортного засобу, на даний час позивач має право на відшкодування, розмір якого визначається із урахуванням розміру завданого збитку.

Із урахуванням наведеного суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2 матеріальної шкоди на даний час є передчасними, а тому вони задоволенню не підлягають.

Разом із цим, вирішуючи вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болі та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що закріплені в п. п. 3, 9 постанови №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою фізичної особи слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, при настанні інших негативних наслідків. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

В обґрунтування вказаної вимоги позивач зазначила, що належний їй автомобіль був основним засобом пересування, а його пошкодження завдало їй сильних душевних страждань та негативно вплинуло на її моральний стан. Через пошкодження капоту автомобіля неможливо було забезпечити його герметичне закриття для запобігання вільного доступу до мотору, у зв`язку з чим позивач фактично втратила можливість користуватися своїм транспортним засобом та була змушена витрачати час та кошти для пересування громадським транспортом.

Суд визнає обґрунтованими такі доводи позивача, оскільки відповідачем ОСОБА_2 не подано до суду жодних доказів на їх спростування.

Із урахуванням наведеного, суд вважає, що діями відповідача ОСОБА_2 позивачу заподіяно моральну шкоду, яка виразилась у порушенні нормального ритму життя, негативних емоціях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним. Так, суд враховує, що пошкодження автомобіля, власником якого є позивач, спричинило певні зміни у звичний уклад життя останньої, призвели до витрат часу для вирішення питання відшкодування завданої шкоди.

Разом із цим, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги характер завданої шкоди, глибину та тривалість фізичних та душевних страждань позивача, наявність та тривалість вимушених змін у житті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 5000 грн, що буде справедливою і достатньою мірою компенсації моральної шкоди, яка була спричинена позивачу, а тому позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1 211,20 грн, що підтверджується платіжною квитанцією від 13.09.2024.

Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі по 605,60 грн з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 82, 141, 247, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення страхового відшкодування, матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 витрати, пов`язані із залученням експерта, у розмірі 5723 (п`ять тисяч сімсот двадцять три) гривні 20 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» відмовити.

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі по 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок з кожного.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Повне найменування сторін по справі:

- позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

відповідачі:

- Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312;

- ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя О. О. Ковбасюк