Рішення № 127470109, 19.05.2025, Казанківський районний суд Миколаївської області

Справа №478/263/25 пров. №2/478/181/2025

Р і ш е н н я

І м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2025 року Казанківський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючої судді Сябренко І.П.

за участю: секретаря Поліщук С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду с-ще Казанка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

13 березня 2025 року позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (далі - ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява обґрунтована тим, що 28 липня 2024 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №28.07.2024-100000486, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 4000 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 28 липня 2024 року, строком на 124 дні, з процентною ставкою «Стандартна» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом 2 чергових періодів та процентною ставкою «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандартна», та сплатою комісії пов`язаної з наданням кредиту, в розмірі 360 грн та комісія за обслуговування кредитної заборгованості, в розмірі 360 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Позивач виконав свої зобов`язання за договором в повному обсязі, проте відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував взятих на себе обов`язків за кредитним договором, не здійснював погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором.

Посилаючись на наведені обставини, позивач ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №28.07.2024-100000486 від 28 липня 2024 року у розмірі 13280 грн, яка складається з: 4000 грн заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту); 6200 грн заборгованість за відсотками; 360 грн комісія; 720 грн додаткова комісія; 2000 грн - неустойка, та понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 грн 40 коп.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 31 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

04 квітня 2025 року відповідачем ОСОБА_1 , у відповідності до вимог ст.178 ЦПК України, подано до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на безпідставність та недоведеність обставин, на які позивач посилається як на правову підставу своїх вимог. Зазначив, що позивачем ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» не надано жодного доказу на підтвердження підписання ним Кредитного договору №28.07.2024-100000486 від 28 липня 2024 року, також відсутні докази підписання ним графіку платежів та паспорту споживчого кредиту, що свідчить про те, що він не був ознайомлений з умовами кредитування.Позивачем не надано суду доказів перерахування кредитних коштів на його рахунок, як і не доведено розмір заборгованості за допомогою належних та допустимих доказів, зокрема не надано первинних бухгалтерських документів (виписки по рахунку, інших первинних документів, які б свідчили про виникнення заборгованості за кредитним договором). Крім того, у матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків, а також зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення ним умов кредитного договору. Просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з підстав викладених у відзиві та відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення витрат по сплаті судового збору (а.с.29-32).

Представник позивача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» в судове засідання не з`явився, але від нього надійшла заява в якій він просить справу розглядати без його участі, заявлені вимоги підтримує, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просив відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить такого висновку.

Матеріалами справи встановлено, що 28 липня 2024 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №28.07.2024-100000486 (а.с.8-14).

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Кредитного договору (пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта)), він укладається Кредитодавцем та Позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті Кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті Кредитодавця; Заявка, сформована на сайті Кредитодавця після ідентифікації Позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення Кредитодавцем; Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті Кредитодавця, та підписана Позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого Позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Так, згідно Заявки кредитного договору №28.07.2024-100000486 Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту 28 липня 2024 року; 2. Сума Кредиту: 4000 грн 00 коп.; 3. Строк, на який надається Кредит - 124 днів з дати його надання; 4. Дата повернення (виплата) кредиту 28 листопада 2024 року; 5. Період користування кредитом кожні наступні 31 днів з дня надання кредиту (надалі «черговий період»). 6. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування/строку договору не передбачено. 7. Процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; 8. Процента ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; 10. Проценти (економічна сутність плата за користування Кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми Кредиту (включаючи всі Транші) (залишку від всієї суми Кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування Кредитом/залишком Кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді; 11. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту 360 грн. Комісія за надання нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту; 12. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості 360 грн у кожному з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом; 13. Графік платежів: Проценти, розраховані вищевказаним способом за черговий період, сплачуються в останній день чергового періоду; Комісія за надання сплачується в останній день першого чергового періоду, Комісія за обслуговування сплачується в останній день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Кількість платежів зі сплати Процентів дорівнює кількості періодів, за які сплачуються Проценти; кількість платежів зі сплати Комісій 3. Сума Кредиту у розмірі 4000 грн сплачується одним платежем в останній день строку, на який надається Кредит; 17. Неустойка: 40 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 3.1. Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) (далі - Пропозиція) передбачено, що Кредитор зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію.

Згідно п.3.2. Пропозиції, Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

В силу п.4.1. Пропозиції, Кредитодавець надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11ХХ-ХХХХ-5071.

Пунктом 4.3. Пропозиції визначено, що днем надання Кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитора, а днем погашення Кредиту - день зарахування коштів на поточний рахунок Кредитора, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитора. У випадку перерахування коштів Позичальником на поточний рахунок Кредитора, Позичальник зобов`язаний забезпечити надходження коштів на останній день строку, на який надано Кредит.

Відповідно до п.4.4. Пропозиції, сторони встановлюють, що Проценти нараховуються з дня надання Кредиту (включаючи безпосередньо день надання Кредиту) включно до дати його фактичного повернення. Проценти за користування нараховуються та обліковуються Кредитодавцем щоденно. Комісія нараховується у порядку, встановленому договором. Позичальник має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути кредит. У разі дострокового повернення Кредиту Позичальник у день цього повернення сплачує Кредитодавцю Проценти за період фактичного користування кредитом (включаючи безпосередньо день надання Кредиту). У разі дострокового повернення Кредиту Комісія за надання, яка нарахована, але не сплачена Позичальником, сплачується ним у день дострокового повернення Кредиту. У разі дострокового повернення Кредиту Комісія за обслуговування, яка нарахована, але не сплачена Позичальником, сплачується ним у день дострокового повернення Кредиту.

Згідно п.7.6. Пропозиції у випадку невиконання/неналежного виконання Позичальником будь-яких грошових зобов`язань за Договором Кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом.

Як вбачається з п.9.1. Пропозиції у разі несплати Кредиту та/або Комісії у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню Кредиту та/або Комісії з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених Договором. У разі несвоєчасного повернення Позичальником обумовленої суми Кредиту та/або несплати нарахованих Процентів та/або Комісії до Позичальника може бути застосована неустойка згідно п.7.6. Кредитного договору.

Відповідно до п.11.9. Пропозиції позичальник підтверджує, що вказаний ним при реєстрації номер телефону належить виключно Позичальнику, не переданий та не буде переданий в користування та/або володіння та/або розпорядження будьяким особам, саме цей номер телефону використовується та буде використовуватись Позичальником при виконанні даного договору, вчинені будь-яких операцій за ним.

У даному договорі фінансовим номером телефону ОСОБА_1 зазначено: НОМЕР_1 . Крім того, зазначений вище номер телефону вказаний і в позовній заяві, як номер телефону відповідача ОСОБА_1 .

Згідно п.11.10. Пропозиції позичальник підтверджує, що вказаний ним для перерахування коштів платіжний засіб/поточний рахунок належить виключно Позичальнику на законних підставах, право на його використання не зупинене, не припинене, не обмежене іншим чином, платіжний засіб не є втраченим, безперешкодно використовується виключно Позичальником.

Реквізити належного Позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику за даним та наступним договорами: 4441-11ХХ-ХХХХ-5071.

Вказаний кредитний договір №28.07.2024-100000486 від 28 липня 2024 року, який складається із Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта) від 28 липня 2024 року та Заявки кредитного договору №28.07.2024-100000486 від 28 липня 2024 року, було підписано відповідачем ОСОБА_1 (позичальником) одноразовим ідентифікатором Е936, отриманого ним в смс-повідомленні, яке було відправлене на номер телефону НОМЕР_1 .

Позичальником також було підписано додаток до Кредитного договору з інформацією про контактні дані позичальника, інформацією про місце роботи позичальника та повідомленням про кримінальну відповідальність.

Отже, ОСОБА_1 здійснив дії, спрямовані на укладення кредитного договору, який є предметом позову, в установленому законом порядку вказаний договір недійсним не визнавався і є чинним.

На виконання даного договору ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», в цей же день позичальнику ОСОБА_1 , було надано кредит, шляхом перерахування ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» 28.07.2024 16:28:37 4000 грн на платіжну картку клієнта: НОМЕР_2 , номер транзакції в системі іРау.uа 465385214, призначення платежу: Видача за договором кредиту №28.07.2024-100000486 (а.с.16).

Відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за Кредитним договором №28.07.2024-100000486 від 28 липня 2024 року не виконав, заборгованість, у строк, обумовлений договором не погасив, проценти за користування кредитними коштами та комісію не сплатив.

Згідно наданого ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» розрахунку ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі 13280 грн, з яких заборгованість за кредитом (тілом кредиту) 4000 грн, заборгованість за відсотками - 6200 грн, комісія - 360 грн, додаткова комісія 720 грн, неустойка -2000 грн (а.с.18).

Відповідно дост.6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1ст.627 ЦК України).

За змістом ст.ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч.2ст.639 ЦК України).

Абзац 2 ч.2ст.639 ЦК Українипередбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів Україниможе мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205,207 ЦК України).

Уст.526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1ст.1048 ЦК України).

Частиною 2ст.1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, договір укладено сторонами в електронній формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначеніЗаконом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п.6 ч.1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону).

Відповідно до ч.3ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомуст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимстаттею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з приписами ст.12, ч.1,5-7ст.81, ч.1 ст.89 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як встановлено матеріалами справи Кредитний договір №28.07.2024-100000486 від 28 липня 2024 року укладено між сторонами в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора та відправлення товариству електронного повідомлення про прийняття пропозиції укласти Договір.

Установивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем Договір не був би укладений сторонами, суд приходить висновку, що цей правочин відповідно доЗакону України «Про електронну комерцію»вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За такого доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що він не отримував кредитні кошти від позивача, кредитний договір не підписував ні власноруч ні з використанням електронного підпису або електронного цифрового підпису не заслуговують на увагу. Оскільки, кредитний договір відноситься до оспорюваних договорів, відповідач ОСОБА_1 укладений кредитний договір не оспорював ні в цілому, ні в будь-якій окремій його частині, а тому в силу вимогст.204 ЦК Україницей правочин є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановленазакономі він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

Відповідач будь-яких доказів у спростування як факту укладення кредитного договору, так і заявленого до стягнення розміру заборгованості за кредитним договором не надав, чим не виконав покладеного на нього процесуального обов`язку, передбаченогост.81 ЦПК України.

Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним Договором.

У Договорі сторонами погоджено всі його істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, умови кредитування.

Доводи відповідача щодо відсутності в матеріали справи доказів перерахування коштів за договором та отримання їх відповідачем відхиляються, як безпідставні, і спростовуються наступним.

Повідомленням ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» від 26.02.2025 року за вих.№1-2602, з якого вбачається, що між ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» та ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» укладено договір на переказ коштів №ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 року. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 28.07.2024 16:28:37 на суму 4000 грн, номер картки: НОМЕР_2 , номер транзакції в системі іРау.uа 465385214, призначення платежу: Видача за договором кредиту №28.07.2024-100000486 (а.с.16).

Отже, у суду відсутні підстави для сумніву, що ОСОБА_1 було перераховано визначену умовами договору позику, що підтверджується вищенаведеними доказами, та не спростовано відповідачем, який будь-яких претензій щодо невиконання позивачем свого обов`язку по наданню коштів протягом дії договору не заявляв. Відповідач не надав власного розрахунку заборгованості за кредитом на спростування розрахунку позивача, а посилання останнього на те, що у матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків не заслуговують на увагу.

Відтак, у відповідності до умов укладеного Кредитного договору №28.07.2024-100000486 від 28 липня 2024 року розрахунок заборгованості за відсотками вчинено у такий спосіб:

- 4000 грн (сума виданих кредитних коштів) х 1,5% (Ставка «Стандарт») х 62 (кількість днів користування кредитними коштами за ставкою «Стандарт», яка застосовується протягом перших 2 чергових періодів) = 3720 грн;

- 4000 (сума виданих кредитних коштів) х 1% (Ставка «Економ») х 62 (кількість днів користування кредитними коштами за ставкою «Економ», яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт») = 2480 грн.

Таким чином, розмір заборгованості за відсотками відповідно до умов кредитного договору становить 6200 грн (3720 грн + 2480 грн).

Крім того, не заслуговують на увагу суду й доводи відповідача про не надання позивачем виписки по рахунку, як первинного бухгалтерського документа, оскільки відповідно до п.62 Постанови «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» визначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначенихзаконом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.

Згідно п.2ст.60 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банківською таємницею, зокрема, є інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.

Відповідно дост.62 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено порядок розкриття банками банківської таємниці, зокрема, за рішенням суду.

Таким чином, виписка по рахунку клієнта, належить до інформації, що є банківською таємницею, порядок розкриття якої визначений Законом.

Згідно п.5 ч.1ст.10 Закону України «Про платіжні послуги»до надавачів платіжних послуг належать фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг.

Частиною 3ст.10 Закону України «Про платіжні послуги»встановлено, що фінансові установи мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії відповідно до цьогоЗакону(крім банків) та за умови включення до Реєстру, якщо інше не передбачено цим Законом.

Оскільки ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий позивачем розрахунок, суд вважає належним та допустимим доказом заборгованостіта її розміру у справі.

Отже, суд вважає, що позивачем, при зверненні до суду з цим позовом, було надано достатні та допустимі докази щодо перерахування відповідачеві, відповідно до умов Кредитного договору №28.07.2024-100000486 від 28 липня 2024 року, кредитних коштів на картковий рахунок, що був наданий останнім.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за невиконання грошового зобов`язання, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.18Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування п.18 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія п.18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення п.18 Прикінцевих таперехідних положеньЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 року у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 рокуна території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Відтак, суд відмовляє у задоволені позову ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 неустойки за Кредитним договором №28.07.2024-100000486 від 28 липня 2024 року, у розмірі 2000 грн.

За таких обставин, суд приходе висновку про те, що з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», заборгованість за Кредитним договором №28.07.2024-100000486 від 28 липня 2024 року у розмірі 11280 грн, яка складається із: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 4000 грн; заборгованості за відсотками - 6200 грн; комісії 360 грн, та додаткової комісії - 720 грн.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.141ЦПКУкраїни судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовна заява подана ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», тому у відповідності до вимог Закону України «Про судовий збір»застосовується понижуючий коефіцієнт для обчислення судового збору.

При звернені до суду ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» було сплачено 2422 грн 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00007310 від 12 березня 2025 року (а.с.1).

Враховуючи те, що позовні вимоги ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» задоволено на суму 11280 грн, що становить 84,94% від ціни позову 13280 грн, у зв`язку із чим, відповідно до вимогст.141 ЦПК України,з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» підлягає стягненню судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2057 грн 59 коп. (11280 грн х 100 : 13280 грн = 84,94%, 2422 грн 40 коп. х 84,94% = 2057 грн 59 коп.).

Керуючись ст. ст.12, 13, 259, 264, 265, 268, 279 ЦПК України, суд

У х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Казанка Казанківського району Миколаївської області, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , накористь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. №133-А, Код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_4 )в рахуноквідшкодування заборгованостіза Кредитним договором №28.07.2024-100000486 від 28 липня 2024 року 11280 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят) грн, яка складається із: заборгованості за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 4000 грн; заборгованості за відсотками 6200 грн; комісії - 360 грн, та додаткової комісії 720 грн.

В останній частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2057 грн 59 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 19.05.2025 року.

Суддя І.П. Сябренко