Рішення № 127470061, 20.05.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3539/25

Справа №754/4900/24

РІШЕННЯ

Іменем України

20 травня 2025 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Заявою - договором №002/10573227-SP від 22.06.2021 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач АТ «ТАСКОМБАНК» звернувся до суду з даним позовом до відповідача про стягнення заборгованості за Заявою - договором №002/10573227-SP від 22.06.2021 року в розмірі 112 888,62 грн., з них: заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. прострочена) становить 49 853,52 грн.; 63 035,10 грн. - заборгованість за процентами (в т. ч. прострочена). Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що 22.06.2021 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачем було укладено Заяву - договір №002/10573227-SP про приєднання до публічної пропозиції позивача на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки в межах проекту «Sportbank», відповідачка акцептувала публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК», яка розміщена на вебсайті, на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб і приєднався до умов договору. Відповідач підтвердила, що ознайомлена зі змістом підписаної нею заяви-договору, договору з усіма додатками до нього та повністю з ними згодна.

Відповідачці було надано послугу Кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування у розмірі 50 000, 00 грн., строком на 12 місяців з автоматичною пролонгацією, проценти за користування кредитом - 0,01% річних. Цільове призначення кредиту - споживчі потреби. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав, однак відповідач свої зобов`язання щодо своєчасного погашення кредиту та процентів не виконав, внаслідок чого станом на 08.03.2024 року утворилась заборгованість в розмірі 112888,62 грн., яку позивач разом із судовими витратами просить стягнути з відповідачки.

Ухвалою Деснянського районного суд м. Києва від 08.04.2024 року у вказаній вище справі вирішено питання про доцільність її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, учасникам процесу роз`яснено право подати заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань відповідно до положень чинного ЦПК України.

27.06.2024 у справі було ухвалено заочне рішення судом, відповідно до якого було задоволено позовні вимоги Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 .

14.02.2025 ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Масехи Б.О. звернулась до суду з заявою про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 червня 2024 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Заявою - договором №002/10573227-SP від 22.06.2021 року.

Ухвалою судді 17.02.2025 було прийнято заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 червня 2024 року та призначено судове засідання.

Згідно ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 27.02.2025 заяву представника відповідачки - адвоката Масехи Б.О. про перегляд заочного рішення було задоволено та скасовано заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 27 червня 2024 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Заявою - договором №002/10573227-SP від 22.06.2021 року з визначенням розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

18.03.2025 на адресу суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого представник відповідачки - адвокат Масеха Б.О. вказав, що відповідачка позовні вимоги не визнає у повному обсязі та зазначив, що надані позивачем примірники документів не містять підписів відповідачки, а відтак не підтверджують факт її ознайомлення з викладеним у них змістом на час укладення кредитного договору та не свідчать про її безумовну згоду з його умовами. Відповідачка не згодна з твердженням позивача, що Публічна пропозиція (оферта) АТ "Таскомбанк" та Тарифи є складовою частиною укладеного між сторонами договору і що вона мала на увазі саме ці умови підписуючи заяви від 22.06.2021. Крім того, вказані документи на час отримання відповідачкою кредитних коштів, загалом не містили умови, щодо сплати процентів за їх користування, а відтак, враховуючи суперечливі докази, надані стороною позивача, просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповіді на відзив позивачем подано не було.

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Нормами ч. 6 ст. 13 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Судом встановлено, що 22.06.2021 між AT «ТАСКОМБАНК» та відповідачкою ОСОБА_2 було підписано Заяву № 423476 щодо приєднання до Публічної пропозиції AT «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної кратки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», з вказаної дати відповідачка є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий до Заяви № 423476 з номером Кредитного договору № 002/10573227-SP.

Відповідно до Заяви № 423476 про приєднання до Публічної пропозиції AT «ТАСКОМБАНК» відповідачка підтвердила, що приймає (акцептує) всі умови Публічної пропозиції (оферти) AT «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank», яка розміщена разом з додатками, в т.ч але не виключно, тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, Паспортом споживчого кредиту на сайті Банку https://tascombank.ua/ та https://sportbank.com.ua посилання на примірники якої, разом з додатками відповідачка отримала в Мобільному додатку «Sportbank», і з якою вона ознайомлена, повністю згодна, зміст розуміє, положень якої зобов`язалась неухильно дотримуватися.

Як зазначено у вказаній заяві, Позичальник беззастережно погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку змінювати (зменшувати або збільшувати) розмір Ліміту Кредитування (дозволеного кредитного ліміту). Погодився з тим, що про зміну Ліміту кредитування Банк повідомляє Позичальника шляхом надсилання повідомлень у Мобільний додаток. Акцептована відповідачкою Публічна пропозиція разом з даною Заявою-анкетою складають Договір про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank».

Згідно п.3 Заяви № 423476 про приєднання до частини Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК», відповідачка визнала, що всі правочини (у тому числі, але не виключно договори, угоди, листи, повідомлення, Розрахункові документи, тощо) при здійсненні електронної взаємодії з Банком через Мобільний додаток можуть вчинятися ним з використанням (накладенням, створенням) удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП).

Для створення Удосконаленого електронного підпису відповідачка засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем (зазначеним у змісті Заяви-анкети) та підтвердила, що створений УЕП є аналогом її власноручного підпису та його накладення, що ініційоване нею в Мобільному додатку, буде мати рівнозначні юридичні наслідки з накладенням її власноручного підпису на документи складені на паперових носіях.

Згідно із п. 1 Заяви №423476 про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» відповідачка просила надати банківські та Фінансові послуги, зокрема: Відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті; Позичальнику було надано послугу Кредитування рахунку та встановлено Ліміт кредитування рахунку в межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту (що складає 100 000 гривень), а саме надані кредитні кошти в сумі 50 000,00 грн..

Строк користування - 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Цільове призначення кредиту - на споживчі потреби.

Як вбачається з позовної заяви, відповідно до п. 8.1. Порядку Кредитування Рахунку, надання Банком Кредиту, виникнення та погашення заборгованості (далі за текстом - Порядок кредитування), клієнт підписанням Заяви-анкети або Заяви про приєднання до частини 2 Публічної пропозиції приймає в повному обсязі умови Публічної і пропозиції (разом з усіма додатками), в тому числі умови щодо Кредитування рахунку та приймає (підписує) Паспорт споживчого кредиту. При цьому, сторони погоджуються, що умови Договору в частині Кредитування рахунку, які приймає Клієнт містять всі істотні умови договору про надання споживчого кредиту, і обов`язковість яких визначена законодавством України, в тому числі Загальний ліміт кредитування Рахунку, в межах якого відповідно до умов Договору Банком для Клієнта встановлюється Ліміт кредитування Рахунку

Відповідно до п. 8.5. Порядку Кредитування підтвердженням погодження Клієнтом встановленого Ліміту Кредитування Рахунку/зміни Ліміту кредитування є здійснені Клієнтом операції з розрахунку за товари та послуги та/або отримання готівкових коштів та/або здійснення безготівкового переказу після встановлення або зміни Ліміту Кредитування рахунку.

Згідно з п. 8.6. Порядку Кредитування Клієнт може відмовитись від одержання Кредиту шляхом не допущення здійснення операцій за Рахунком за рахунок Кредиту та/або ініціювати скасування Ліміту Кредитування рахунку шляхом направлення відповідного повідомлення Узгодженими каналами зв`язку. Клієнт може також ініціювати зменшення/встановлення нульового Ліміту Кредитування рахунку шляхом ініціювання таких змін в Мобільному додатку «Sportbank». Зміна Ліміту Кредитування рахунку здійснюються Банком і протягом 48 годин шляхом відображення Банком в Мобільному додатку «Sportbank» нового розміру Ліміту Кредитування рахунку. .

Відповідно до п. 8.10. Порядку Кредитування за користування Кредитом Клієнт сплачує Банку проценти. Тип процентної ставки - фіксована. Розмір процентної ставки, вказується в Тарифах та залежить від виду операцій, які здійснює Клієнт за рахунок Кредиту та терміну фактичного користування Кредитом. Розмір процентної ставки, що вказаний в Тарифах, може бути змінений шляхом внесення змін до даної Публічної пропозиції в порядку, передбаченому розділом 11 Публічної пропозиції. Такі зміни застосовуються виключно до кредитної заборгованості, що виникає в межах Ліміту Кредитування рахунку, після внесення таких змін. До заборгованості, що виникла в межах Ліміту Кредитування рахунку, до моменту внесення змін в розмір процентної ставки, застосовується процентна ставка визначена Тарифами, які діяли на момент виникнення кредитної заборгованості.

Відповідачка, як вказано вище, відкрила поточний рахунок у гривні № НОМЕР_2 , операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів.

Згідно з умовами кредитного договору позичальниця зобов`язалась повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах передбачених договором.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором станом на 08.03.2024 року становить 112 888,62 грн., яка складається із: 49 853,52 грн. - заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена), 63 035,10 грн. -заборгованість по відсоткам (в т. ч. прострочені).

Факт користування відповідачкою грошовими коштами підтверджується також випискою по особовому рахунку за період з 22.06.2021 року по 08.03.2024 року.

Згідно із п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно із вимогами ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до вимог ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно із ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч.3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19

Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Так, відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права- і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст. 612 ЦК України).

Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За правилами, встановленими статтями 526, 530, 611, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та у встановлений строк, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором перед позичальником виконав у повному обсязі, на підтвердження чого надано виписку по особовому рахунку, з якої вбачається, що відповідачка не виконала умови договору, станом на 08.03.2024 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 112 888,62 грн., з них: заборгованість за тілом кредиту (в т.ч. прострочена) становить 49 853,52 грн.; 63 035,10 грн. - заборгованість за процентами (в т. ч. прострочена) (а.с.21).

Факт отримання грошових коштів відповідачкою не оспорюється.

Разом з тим, як зазначила відповідачка у поданому відзиві, позивачем не надано суду документів первинного бухгалтерського обліку, а відтак відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність, вона вважає, що розмір кредитної заборгованості не є підтвердженим належним чином.

З вказаними доводами відповідачки, суд погоджується частково та враховуючи вищевикладене, дійшов висновку про наявність у відповідачки заборгованості за тілом кредиту (в т.ч. прострочена) у загальному розмірі 49 853,52 гривень, що підтверджується належним на думку суду доказом - випискою по особовому рахунку.

В частині вимог про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості по нарахованим відсоткам, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 1048 ЦК України, яка на підставі частини 2 статті 1054 цього Кодексу застосовується до відносин за кредитним договором), передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позивач, пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості за договором, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримала в борг відповідачка), стягнути заборгованість за відсотками, обґрунтовував право їх нарахування, у тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором, в тому числі посилався на умови публічної пропозиції (оферти) на укладення договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, надання банківських, фінансових та інших послуг в межах проекту «Sportbank» і Тарифи та умови обслуговування фізичних осіб в АТ «ТАСКОМБАНК» при наданні банківських послуг щодо карткового продукту «Sportbank», як невід`ємну частину кредитного договору.

Разом з тим, враховуючи заперечення відповідачки, дослідивши Заяву №423476 про приєднання до частини 1 Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про відкриття поточного рахунку та видачу платіжної картки, судом встановлено, що процентна ставка у вказаній заяві не визначена.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цю Публічну пропозицію, на яку посилається позивач, розуміла відповідачка та ознайомилась і погодилась з нею, підписуючи заяву про приєднання, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.

Крім того, судом не приймається в якості належного доказу, роздруківка із сайту позивача, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість застосування до вказаних правовідносин правил ч. 1 ст. 634 ЦК України, оскільки умови та правила обслуговування фізичних осіб в АТ «ТАСКОМБАНК» при наданні банківських послуг, могли неодноразово змінюватися самим АТ «ТАСКОМБАНК» з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду з вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи та умови обслуговування фізичних осіб в АТ «ТАСКОМБАНК» при наданні банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Надані позивачем примірники Публічної пропозиції і Тарифів та умови обслуговування фізичних осіб в АТ «ТАСКОМБАНК» при наданні банківських послуг щодо карткового продукту «Sportbank» не містять підпису відповідачки, не надано і підписаного відповідачкою паспорту споживчого кредиту.

За таких обставин, враховуючи відсутність належних підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, надані банком тарифи та умови обслуговування фізичних осіб при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів не можуть розцінюватися судом як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Зазначений висновок узгоджується з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 342/180/17.

Таким чином, підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача відсотків, нарахованих в розмірі встановленому тарифами та умовами обслуговування фізичних осіб при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів не вбачається, оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 95 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно з вимогами статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; та докази на їх підтвердження.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як роз`яснено в п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

З огляду на викладене вище, враховуючи, що отримані та використані відповідачкою кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд дійшов висновку про обгрунтованість вимог позову в частимні стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості заборгованість за Кредитним договором №002/10573227-SP від 22.06.2021 року за тілом кредиту (в т.ч. прострочена) у загальному розмірі 49 853,52 гривень.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача витрати по сплаті судового збору, пропорційно до частки задоволених позовних вимог, в сумі 1 337,22 грн., виходячи з наступного розрахунку: 49 853,52 грн (розмір задоволених позовних вимог) х 3 028,00 грн (сума сплаченого судового збору) / 112 888,62 грн (розмір заявлених позовних вимог) = 1 337,22 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 11, 512, 514, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 631, 634, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 1-18, 76-81, 89, 141, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Заявою - договором №002/10573227-SP від 22.06.2021 року - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за Кредитним договором №002/10573227-SP від 22.06.2021 року за тілом кредиту (в т.ч. прострочена) у загальному розмірі 49 853,52 гривень та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 337,22 гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дані позивача: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», Код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: м. Київ вул. С. Петлюри, 30.

Дані відповідачки: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду виготовлено 20.05.2025.

Суддя: Т.А.Зотько