Рішення № 127469889, 07.04.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/3098/25

провадження № 2/753/5103/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 року суддя Дарницького районного суду м. Києва Лужецька О.Р., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА»до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА»звернулось до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 01.09.2022 року між ПрАТ «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА»та ОСОБА_2 укладено договір № 101076245 добровільного страхування «ГРАВЕ КАСКО», відповідно до умов якого у позивача застраховано майнові інтереси пов`язанні з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «Kia Rio» д.н.з. НОМЕР_1 . 20.01.2023 р. у м. Києві по пр-т. Лобановського, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Kia Rio» д.н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі зазнали механічних пошкоджень. Вина водія, ОСОБА_1 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та в скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, підтверджується постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.03.2023 р. Відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000013, складеного 23.01.2023 р., ФОП ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту автомобіля «Kia Rio» д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП складає 34 020 грн. 00 коп. З вирахуванням франшизи (5 000 грн.) розмір страхового відшкодування щодо пошкодженого автомобіля становить 29 020 грн., з яких: 17 067 грн. 20 коп. позивач сплатив на рахунок ФОП ОСОБА_3 , за ремонт автомобіля «Kia Rio» д.н.з. НОМЕР_1 ; 11 952 грн. 80 коп. зараховано в рахунок несплаченої частини страхового платежу за договором страхування.

Враховуючи, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП за шкоду заподіяну здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована у ТДВ «СК «Альфа-Гарант», згідно із полісом ЕР№212552665, остання сплатила на користь позивача відшкодування в сумі 22 241 грн. 19 коп.

Оскільки розмір заподіяних збитків перевищує сплачену ТДВ «СК «Альфа-Гарант» суму відшкодування, позивач звернувся до суду з даним позов в якому просив стягнути з відповідача на свою користь різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою, яка складає 6 778 грн. 81 коп. та судовий збір.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25.02.2025 р. відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

26.03.2025 року представник позивача подав до суду заяву, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм процесуальним правом та у встановлений судом строк не подав відзиву на позовну заяву, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно із частинами 1, 8 ст.279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.09.2022 року між ПрАТ «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА»та ОСОБА_2 укладено договір № 101076245 добровільного страхування «ГРАВЕ КАСКО», відповідно до умов якого у позивача застраховано майнові інтереси пов`язанні з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем «Kia Rio» д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 (а.с.12).

20.01.2023 р. у м. Києві по пр-т. Лобановського, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Kia Rio» д.н.з. НОМЕР_1 та транспортного засобу «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі зазнали механічних пошкоджень

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 16.03.2023 р. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.22).

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача у скоєнні ДТП є підтвердженою.

Відповідно до звіту №9423 складеного СПД «ОСОБА_4» вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Kia Rio» д.н.з. НОМЕР_1 , внаслідок ДТП складає 32 507 грн. 13 коп. (а.с.23-24).

Разом з тим, відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000013, складеного 23.01.2023 р., ФОП ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту автомобіля «Kia Rio» д.н.з. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП складає 34 020 грн. 00 коп. (а.с.31).

Відповідно до страхового акту № 11.98018860.1/KOS від 27.01.2023 р., складеного ПрАТ «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА» розмір страхового відшкодування (з вирахуванням франшизи 5 000 грн.) становить 29 020 грн. (а.с.35).

На підставі страхового акту № 11.98018860.1/KOS від 27.01.2023 р., ПрАТ «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА», сплатило на рахунок ФОП ОСОБА_3 , за ремонт автомобіля «Kia Rio» д.н.з. НОМЕР_1 , в якості страхового відшкодування на користь ОСОБА_2 , грошові кошти в розмірі 17 067 грн. 20 коп., що підтверджується копією платіжної інструкції № 0127117724 від 27.01.2023 р. (а.с.36).

Решту частини страхового відшкодування у розмірі 11 952 грн. 80 коп. позивачем зараховано в рахунок несплаченої частини страхового платежу за договором страхування, на підставі страхового акту № 11.98018860.1/KOS від 27.01.2023 р. (а.с.36).

Таким чином позивачем здійснено страхове відшкодування в сумі 29 020 грн. 00 коп.

Як вбачається із матеріалів справи, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП за шкоду заподіяну здоров`ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «Renault», д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована у ТДВ «СК «Альфа-Гарант», згідно із полісом ЕР№212552665 (а.с.37).

З матеріалів справи вбачається, що ТДВ «СК «Альфа-Гарант» сплатило на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 22 241 грн. 19 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №43569 від 12.02.2024 р. (а.с.38).

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За п.1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У відповідності до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Стаття 27 Закону України «Про страхування» та стаття 993 ЦК України передбачають перехід права вимоги до страховика, де перехід фактично означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

Перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов`язанні до страховика в порядку статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування» є суброгацією.

Статтею 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Будь-яких заперечень по суті позовних вимог Відповідачем суду не надано.

Враховуючи, що фактичний розмір заподіяної відповідачем шкоди (з вирахуванням франшизи) становить 29 020 грн., а ТДВ «СК «Альфа-Гарант» сплатила на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 22 241 грн. 19 коп., то суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, яка складає 6 778 грн. 81 коп. (29 020 грн. - 22 241 грн. 19 коп. = 6 778 грн. 81 коп.).

Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до наступного.

26.03.2025 року представник позивач подав до суду заяву, в якій просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвокатом слід саме у договорі з клієнтом визначити механізми розрахунку свого гонорару. Лише рахунку замало. Саме такий висновок випливає з правової позиції ВС/КГС у справі №922/1163/18 від 06.03.2019 р.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду надано копію Договору про надання правової (правничої) допомоги №27 від 22.07.2024 р., укладеної між адвокатським бюро «Синюк та партнери» та ПрАТ «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА», копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю щодо Синюк С.Л., копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги, копію акту виконаних робіт від 12.03.2025 до Договору про надання правової (правничої) допомоги №27 від 22.07.2024 на суму 3 000 грн., копію детального опису робіт (наданих послуг) від 12.03.2025 до Договору про надання правової (правничої) допомоги №27 від 22.07.2024 на суму 3 000 грн., копію платіжної інструкції №4 про сплату 111 000 грн. згідно Договору про надання правової (правничої) допомоги №27 від 22.07.2024.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач довів належними доказами обсяг наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн., у зв`язку із чим дана сума витрат підлягає стягненню з відповідача.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись 993, 1194 ЦК України, Законом України «Про страхування», ст.ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89,141, 264, 265, 268, 279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА»до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про РНОКПП відсутні, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА»(код ЄДРПОУ 19243047, місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 65) суму матеріальної шкоди у розмірі 6 778 грн. 81 коп., судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 3 028 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА