Ухвала суду № 127468745, 19.05.2025, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/892/25

провадження № 2/136/310/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 року м. Липовець

Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Шпортун С.В.,розглянувши позовнузаяву ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, за участі третіх осіб Фермерського господарства «УКРАЇНА», Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНБУД-КОМПЛЕКТ" про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до суду із зазначеним позовом до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (далі - відповідач), у якому на вирішення суду ставить вимоги про визнання за ним, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) права спільної часткової власності на 243/1000 частки майнового комплексу, що розташований по АДРЕСА_1 , та складається з:

- будівля навісу під пилораму, загальною площею 317,2 кв.м. (літера №4);

- споруда водонапірної башти (літера №6);

- будівля термічної дільниці загальна площа 339,2 кв.м. (літера №11);

- огорожа цегляна (літера №14);

- автодорога між цехами (літера №15);

- тротуари (літера №17);

- площадка стоянки для автомобілів (літера №18);

- дворова убиральня (літера №19);

- будівля складу металу і готової продукції, загальною площею 1548,0 кв.м. (літера №22);

- будівля майстерні, загальною площею 213,0 кв.м. (літера №29);

- будівля зварювальної дільниці, загальною площею 272,9 кв.м. (літера №31);

- будівля насосної станції оборотного водопостачання, загальною площею 8,7 кв.м. (літера №33);

- будівля охоронного пункту, загальною площею 8,0 кв.м. (літера №41);

- рампа (літера №43);

- будівля гаража мотовоза, загальною площею 56,0 кв.м. (літера №44);

- майданчик для зберігання напівфабрикатів (літера №45);

- будівля приміщення охорони, загальною площею 20,4 кв.м. (літера №46);

- будівля паливно-мастильних матеріалів з майданчиком, загальною площею 11,1 кв.м. (літера №48);

- будівля складу матеріалів, загальною площею 2012,4 кв.м. (літера №57);

- навіс 1 (літера №61);

- навіс 2 (літера №62);

- убиральня (літера №58).

Також у позові просив вирішити питання про судові витрати.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі за даним позовом, судом встановлено, що він не у повній мірі відповідає вимогам ст.175, 177 ЦПК України, з огляду на таке.

Так, на виконання вимог п. 3 ч. 3ст. 175 ЦПК України, позивач зазначає у позові ціну позову - 68532,56 гривень, вказуючи на те, що це є вартістю спірного майна, яка визначена придбанням його на аукціоні, тоді як у подальшому оцінка такого майна не проводилася, а внаслідок протиправних дій відповідача (передача в оренду земельної ділянки під будівлями третім особам) у позивача наразі відсутній доступ до майна для проведення оцінки його ринкової вартості , а оскільки позовна заява подається в електронній формі, судовий збір сплачено позивачем із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору в розмірі 968,96 грн.

Суд зауважує, що поданий позивачем позов є позовом майнового характеру, тоді як за загальними правилами ЦПК України, визначення ціни позову майнового характеру є обов`язковою вимогою до позовної заяви, і процесуальний закон не передбачає підстав звільнення позивача від його виконання.

Така вимога корелює з приписамиЗУ "Про судовий збір", відповідно до яких сума судового збору, яка підлягає сплаті у позовах майнового характеру визначається виходячи саме із ціни позову.

Розміри ставок судового збору визначені у ч. 2ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 176 ЦПК Україниціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Заст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Ціна позову визначається від дійсної ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

Відповідно дост. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносини у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначеніЗаконом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до частини шостоїстатті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Статтею 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"передбачено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року N 1440, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

У пунктах 15, 16 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" передбачено, що методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

Відповідно до пункту 52 Національного стандарту N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов`язані з об`єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію. У разі неповноти зазначеної інформації або відсутності її взагалі у звіті про оцінку майна зазначається негативний вплив цього факту на результати оцінки.

Пунктами 50-55 Національного стандарту N 1 визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

У постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі N 168/828/16-ц також зазначається, що за змістом статей12,33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки та його дії стосовно реалізації своєї практичної діяльності з визначених питань, що унеможливлює оспорювання в судовому порядку такого звіту.

Тягар доказування вартості майна несе позивач, утім на противагу викладеному позивачем не надано до позову доказів проведення належної оцінки майна, яка б відповідала дійсній вартості майна на момент звернення до суду із даним позовом, тоді як посилання позивача про неможливість здійснення належної оцінки майна з підстав протиправності дій відповідача у даному випадку є неспроможними, оскільки відповідно до вказаних нормативних актів наявна можливість використання порівняльного підходу оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, а обставини щодо протиправності дій не підкріплені доказами, тоді як виконання органом місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень щодо розпорядження належним до комунальної власності майном не є протиправними діями.

З урахуванням зазначеного позивачу необхідно долучити до позовної заяви оцінку вартості майна, актуальну станом на час звернення до суду із позовом, у відповідності до ч. 2ст. 176 ЦПК України, від якої залежить розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до суду, на виконання вимог ст..177 ЦПК України платіжний документ має бути доданий до позову.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 177ЦПК України,позивачзобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Уст. 84 ЦПК Українивказано, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4, 7 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Зі змісту позову слідує, що позивач обґрунтовуючи позовні вимоги та вказуючи на докази, які підтверджують чи спростовують певні обставини по змісту позову, обмежився посиланням на судові рішення у справах, які ним вже ініціювались, зокрема справи №136/1994/21 та №136/1907/22, у яких надавалась оцінка доказам, утім обов`язок надання доказів у інших справах не може нівелюватись у спосіб пред`явлення нового позову, відтак вказуючи на них позивач має їх додати до нового позову, а в разі наявності складнощів надати докази, що унеможливлюють їх надання та клопотати про їх витребування чи на стадії пред`явлення позову до суду шляхом забезпечення доказів, що не було дотримано позивачем, зокрема щодо підтвердження надсилання ліквідатором нотаріусу супровідним листом вих. № 01-20/540 від 30.06.2017 року документів для отримання ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на придбане нерухоме майно, а також доказів на підтвердження відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії щодо відчуження нерухомого майна, тощо, на що було звернуто увагу у постанові Верховного Суду у справі №136/1907/22 від 31.10.2024.

Отож на виконання вимог ст..177 ЦПК України позивач має додати до позову усі докази, на які посилається як на підставу своїх вимог.

Суд заважує, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані,ЦПК Українипри цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки у с посіб подання позовної заяви у вигляді окремого документу з виправленими недоліками, зазначеними в наявній ухвалі суду з наданням її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів.

Керуючись ст. ст. 175,177,185 ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, за участі третіх осіб Фермерського господарства «УКРАЇНА», Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНБУД-КОМПЛЕКТ" про визнання права власності на нерухоме майно, - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що якщо позивач не усунить недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатись неподаною і повернеться позивачеві.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Світлана ШПОРТУН