Рішення № 127464280, 15.05.2025, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/683/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2025 року Сокальський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Адамович М. Я.

за участю секретаря: Калиш В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м.Сокаль адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася в суд з даним позовом та просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення щодо неї та закрити провадження у справі.

Свої вимоги мотивує наступним.

Постановою від 20.08.2023р. на неї накладено стягнення за те, що вона у вказаний день близько 08.50год. на автодорозі М-06 сполучення м.Київ м.Чоп в автоматичному режимі зафіксовано перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортним засобом «Volkswagen Golf» р.н.з. НОМЕР_1 .

Вона не погоджується з даною постановою, оскільки правопорушення не вчиняла та у вказаний день не керувала зазначеним автомобілем.

20.08.2023р. о 08.00год. вона повернулася додому з роботи та доглядала за хворою матір`ю.

Вищевказаним автомобілем керував чоловік її сестри ОСОБА_2 , який періодично користується цим транспортним засобом. На фотознімках та відеозаписах з сервісу забезпечення безпеки дорожнього руху чітко видно, що за кермом автомобіля у вказаний час була особа чоловічої статі.

Також просила поновити строк звернення з позовом до суду з огляду на отримання постанови 14.02.2025р.

Представник відповідача подав відзив на позов, у якому зазначив, що перевищення обмежень швидкості руху автомобілем марки «Volkswagen Golf» р.н.з. НОМЕР_1 доведено належними і допустимими доказами, зокрема це зафіксовано в автоматичному режимі та власником даного транспортного засобу є ОСОБА_1 .

Позивачка не надала доказів того, що транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а також особа, яка фактично керувала транспортним засобом не зверталася із заявою про визнання факту вчинення правопорушення.

На підставі ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В позовній заяві ОСОБА_1 клопотала про поновлення строку оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, покликаючись на отримання копрії постанови поштовим зв`язком 14.02.2025р., а не в день її винесення.

Частиною першою статті 121 КАС передбачена можливість поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, за заявою учасника справи, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Так, з відбитку штампу на конверті встановлено, що такий надійшов до відділення поштового зв`язку в м.Київ 04.02.2025р., а тому суд надає віри покликанням позивачки на те, що зазначене відправлення отримано нею 14.02.2024р.

Зазначені обставини підтверджують про поважність пропуску позивачкою десятиденного строку оскарження постанови щодо нього, а тому такий підлягає поновленню.

Виходячи із змісту частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Дані положення кореспондуються в статті 8 Закону України «Про національну поліцію» від 2 липня 2015 року№ 580-VIII.

Згідно копії постанови по справі про адміністративне правопорушення від 20.08.2023р., на позивачку накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340грн. за те, що 20.08.2023р. близько 08.50год. за адресою М06 Київ-Чоп 371+971 зафіксовано транспортний засіб «Volkswagen Golf» р.н.з. НОМЕР_1 . Особа, керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 29км/год, чим порушила п.12.9.(б) Правил дорожнього руху України.

З свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та реєстраційної картки транспортного засобу встановлено, що автомобіль марки «Volkswagen Golf» р.н.з. НОМЕР_1 зареєстровано за позивачкою ОСОБА_1 .

З наданого представником відповідача відеозапису та фотознімків встановлено, що 20.08.2023р. о 08.49год. технічним засобом «Каскад 125-1120» зафіксовано рух транспортного засобу марки «Volkswagen Golf» р.н.з. НОМЕР_1 зі швидкістю 79км/год. Також, з даного відеозапису та фотознімків встановлено, що за кермом зазначеного автомобіля дійсно перебувала особа чоловічої статі.

На спростування своєї вини позивач навела обставини, які спростовують вчинення нею правопорушення зазначеного у вищевказаній постанові, зокрема, що вона не керувала автомобілем та не вчиняла правопорушення. Вказані позивачкою обставини підтверджуються наданими представником відповідача відеозаписом та фотознімками.

Що стосується покликання представника відповідача на ту обставину, що позивачка могла бути звільнена від відповідальності лише у разі доведення факту вибуття з її володіння автомобіля поза її волею, то суд враховує наступне.

Відповідно до п.2.2. Правил дорожнього руху України, власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Таким чином, позивачка як власник автомобіля «Volkswagen Golf» р.н.з. НОМЕР_1 має право передати даний транспортний засіб у користування особі, яка має посвідчення водія відповідної категорії, передавши реєстраційний документи на цей транспортний засіб. Жодних інших обов`язкових дій або обмежень щодо передачі права користування транспортним засобом не встановлено.

За таких підстав, передача позивачкою автомобіля в користування своєму родичу ОСОБА_2 є законною.

В свою чергу, відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Виходячи з аналізу зазначеної норми, поліцейський Департаменту патрульної поліції була зобов`язана встановити чи винна ОСОБА_1 , зокрема, чи саме вона керувала транспортним засобом в момент порушення обмеження швидкості руху, оскільки на зафіксованих технічним засобом «Каскад 125-1120» чітко вбачається, що за кермом транспортного засобу перебувала особа чоловічої статі, що вже на момент винесення оскаржуваної постанови викликало сумнів в тому, що саме власниця автомобіля керувала ним.

У справі «Федорченко та Лозенко проти України» зазначив, що при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом».

В силу презумції невинуватості та відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Вказані обставини свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом.

Таким чином, відповідачем порушено права та охоронювані законом інтереси позивача, що є підставою скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Керуючись ст.ст. 5, 19, 241-245, 286 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Клопотання позивачки ОСОБА_1 задовольнити та поновити строк оскарження постанови серії ЗАВ №03203551 від 20.08.2023р. по справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП.

Позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ЗАВ №03203551 від 20.08.2023р. по справі про адміністративне правопорушення, прийняту поліцейським ДПП Навроцькою Тетяною Зіновіївною, про накладення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП адміністративної відповідальності та накладення штрафу в розмірі 340грн.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.246 КАС України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.250 КАС України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції, ЄДРПОУ:40108646, місцезнаходження: вул.Ф.Ернста,3, м.Київ.

Головуючий: М. Я. Адамович