Ухвала суду № 127462290, 20.05.2025, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/565/25

Провадження №: 1-кп/332/343/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2025 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_4 ,

представника потерпілого адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

встановив:

в провадженні Заводського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, по якому здійснюється судовий розгляд справи.

Представник цивільного відповідача - Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі.

З урахуванням думки учасників справи, розгляд кримінального провадження вирішено здійснювати у відсутність представника цивільного відповідача.

В судовому засіданні захисник звернувся до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 , на підставі ст. 46 КК України, від кримінальної відповідальності у зв`язку із примиренням з потерпілим, в якому зазначав, що ОСОБА_6 раніше не судимий, вперше вчинив нетяжкий злочин, примирився з потерпілим та повністю відшкодував останньому завдану злочином шкоду, а тому просив звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, провадження у справі закрити, арешт накладений на транспортний засіб обвинуваченого скасувати, та повернути цей засіб обвинуваченому.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання свого захисника.

Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засідання подав заяви, зі змісту яких вбачається, що останній будь-яких претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має, проти закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності не заперечує. В частині цивільного позову до обвинуваченого просив провадження закрити у зв`язку з відмовою від позову, а в частині позову до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», без розгляду.

Представник потерпілого також не заперечував проти закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_6 . Стосовно цивільного позову дотримався ті є ж думки, що і потерпілий.

Прокурор проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 , від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження не заперечував. Просив вирішити долю речових доказів та процесуальних витрат.

При цьому, учасники справи заявили в судовому засіданні, що їй відомі підстави та наслідки закриття провадження у зв`язку із звільненням від кримінальної відповідальності у зв`язку із примиренням з потерпілим, та повністю зрозумілі.

Згідно дообвинувального акту, 28 серпня 2024 року, водій ОСОБА_6 , керуючи технічно справним автомобілем «ЗАЗ-110218», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснюючи рух по проїзній частині вул. Електричної зі сторони вул. Похилої в напрямку вул. Проїзної в м. Запоріжжі, виконав паркування керованого ним транспортного засобу в районі будинку № 35, частково займаючи правий тротуар зазначеного напрямку руху.

Цього ж дня, приблизно о 19 годині 55 хвилин, водій ОСОБА_4 , керуючи технічно справним мотоциклом «Теkken МН250GУ-15», реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснював рух по проїзній частині вул. Електричної в попутному для водія ОСОБА_6 напрямі.

В цей час, водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «ЗАЗ-110218», реєстраційний номер НОМЕР_1 , діючи зі злочинною недбалістю, в порушення вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, а саме п. 10.1 ПДР України, відповідно до якого: «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», п. 10.4 ПДР України, згідно з яким: «Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку... Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині і попутним транспортним засобам...», не переконався в безпеці своїх дій та відновив рух, виконуючи маневр лівого розвороту не з крайнього лівого положення на проїзній частині, при цьому не надав дорогу мотоциклу під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався у попутному напрямку.

Внаслідок порушень вимог правил безпеки дорожнього руху водій ОСОБА_6 допустив зіткнення лівої бічної частини кузова керованого ним автомобілю з передньою частиною мотоциклу, під керуванням водія ОСОБА_4 .

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4 отримав наступні тілесні ушкодження у вигляді: відкритий перелом II, III, IV п`ясних кісток лівої кисті зі зміщенням кісткових фрагментів, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознаками тривалого розладу здоров`я, закритий перелом нігтьової фаланги IV-го пальця правої кисті без зміщення, які кваліфікується як легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад шість днів, але не більше як три тижні (21 день).

Порушення водієм ОСОБА_6 вимог п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, зі змінами та доповненнями, з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

За змістом п. 1 ч. 2 ст.284КПК України кримінальне провадження закривається судом, зокрема, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з приписами ч. 1 ст.285КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до норми ст.46КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Підставами (умовами) для звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст.46КК України є два складових елементи, взятих у своїй єдності: це примирення особи, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, з потерпілим від цього кримінального правопорушення; відшкодування зазначеною особою завданих нею збитків або усунення заподіяної шкоди.

Примирення винної особи з потерпілим це акт прощення ним цієї особи в результаті вільного волевиявлення. Внаслідок такого примирення потерпілий не наполягає на притягненні до кримінальної відповідальності винної особи, а остання відшкодовує завдані нею збитки або усуває заподіяну шкоду.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, що згідно приписів ч. 4 ст.12КК України відноситься до нетяжкого злочину, який вчинено з необережності. Потерпілий та обвинувачений досягли примирення та обвинуваченим було повністю відшкодовано збитки потерпілому.

Отже, в даному випадку наявні всі підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 46 КК України, та закриття кримінального провадження, згідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку із звільненням ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності.

Вирішуючи питання щодо заявленого потерпілим ОСОБА_4 цивільного позову до обвинуваченого ОСОБА_6 та ТДВ «Страхова компанія «Кредо» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, суд зазначає наступне.

На даний час обвинувачений повністю відшкодував шкоду потерпілому, а тому останній відмовився від позову до обвинуваченого, з огляду на що, провадження по цивільному позову в цій частині, на підставі п. 4 ч. 1 с. 255 ЦПК України, підлягає закриттю.

Водночас, оскільки закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності є нереабілітуючою підставою, а тому позов в частині вимог до ТДВ «Страхова компанія «Кредо» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, слід залишити без розгляду, роз`яснивши цивільному позивачу право вирішити свої вимоги в порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи питання щодо процесуальних витрат у виді витрат на залучення експерта, суд дійшов наступних висновків.

Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак з огляду на певні обставини кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Така підстава дає змогу суду в більш спрощеній формі завершити кримінальне провадження. У разі згоди особи на завершення кримінального провадження у зазначеній формі, без використання своїх прав на доведення своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, всі процесуальні витрати, здійснені органом досудового розслідування та пов`язані з розслідуванням кримінального провадження, повинна відшкодувати саме ця особа.

З цих підстав, з обвинуваченого ОСОБА_6 , підлягають стягненню на користь держави понесені процесуальні витрати у виді витрат на залучення експерта.

Крім того, під час досудового розслідування кримінального провадження ухвалами слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30.08.2024 року було накладено арешти на речові докази: мотоцикл «Теkken МН250GУ-15», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , автомобіль «ЗАЗ 110218» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 , які перебувають на відповідальному зберіганні на території майданчика тимчасового тримання ГУНП в Запорізькій області. Отже, вказані заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді накладених арештів, слід скасувати.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 не обирався.

Керуючись ст. ст. 46, 286 ч. 1 КК України, ст. ст. 100, 284, 285, 369-372 КПК України, суд

постановив:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі ст. 46 КК України, у зв`язку із примиренням з потерпілим ОСОБА_4 .

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024082050001762 від 28.08.2024, відносно ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,закрити на підставі п. 1 ч. 2ст. 284 КПК України, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності.

По цивільному позову потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_4 до обвинуваченого (цивільного відповідача) ОСОБА_6 , про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, провадження закрити у зв`язку з відмовою від позову.

Цивільний позов потерпілого (цивільного позивача) ОСОБА_4 до цивільного відповідача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за залучення експерта у кримінальному провадженні за проведення судових експертиз:

- № СЕ-19/108-24/17274-ІТ від 13.09.2024 року у сумі 4 543 грн. 68 коп.;

- № СЕ-19/108-24/17283-ІТ від 13.09.2024 року у сумі 4 543 грн. 68 коп.;

- № СЕ-19/108-24/17288-ІТ від 27.09.2024 року у сумі 6 367 грн. 20 коп.;

- № СЕ-19/108-24/24098-ІТ від 19.12.2024 року у сумі 4 775 грн. 40 коп.

Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30.08.2024 року на речові докази, а саме мотоцикл «Теkken МН250GУ-15», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , та перебуває на відповідальному зберіганні на території майданчика тимчасового тримання ГУНП в Запорізькій області.

Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30.08.2024 року на речові докази, а саме автомобіль «ЗАЗ 110218» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_8 (перебуває у фактичному володінні обвинуваченого ОСОБА_6 ), який перебуває на відповідальному зберіганні на території майданчика тимчасового тримання ГУНП в Запорізькій області.

Речові докази:

- транспортний засіб - мотоцикл «Теkken МН250GУ-15», реєстраційний номер НОМЕР_2 , повернути потерпілому ОСОБА_4 ;

- транспортний засіб - автомобіль «ЗАЗ 110218» реєстраційний номер НОМЕР_1 , повернути обвинуваченому ОСОБА_6 , у фактичному володінні якого він перебуває.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд Запорізької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_1