Рішення № 127462118, 19.05.2025, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/308/25

Провадження № 2/306/456/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2025 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

за участю: секретаря судового засідання Олефір А.О.

розглянувши увідкритому підготовчомусудовому засіданнів м.Свалява справуза позовом представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 до Свалявської міської ради Закарпатської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернулася до суду з названим позовом, посилаючись на те, що її мама ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була головою дворогосподарства за адресою АДРЕСА_1 . На день смерті матері в даному житловому будинку була прописана і проживала позивач з сім"єю. Вказує, що внаслідок смерті матері відкрилася спадщина у вигляді вказаного житлового будинку, спадкоємцем якого є вона. Звернувшись до ДНК для оформлення права власності на вказаний житловий будинок, їй було повідомлено, що у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок, оформити право власності на такий в нотаріальній конторі є неможливим. Тому просить визнати за нею право власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Учасники в судове засідання не з`явилися.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала та наполягала на їх задоволенні (а.с.33).

Представник Свалявської міської ради подала заяву про розгляд справи у її відсутності, за наявними у матеріалах справи документами (а.с.28-29).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EASYCON» не здійснювалося (ч.2 ст. 247 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити зважаючи на наступне.

Як убачається з свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 10.12.2024 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис № 28 від 15.09.1990 року, проведений виконавчим комітетом Стройненської сільської ради (а.с.10); свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 13.01.2021, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №13 від 13.01.2021 року, проведений Свалявським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) (а.с.10,11).

Відповідно до повідомлення наданого на адвокатський запит від 03.01.2025 року №02-16/26 в.о Свалявського міського голови Скрипинець М. підтверджено, що покійна ОСОБА_3 проживала в житловому будинку та являлася головою дворогосподарства АДРЕСА_1 , згідно запису погосподарського об`єкта 01-0599-1. За даною адресою разом з нею значились зареєстрованими: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (а.с.12).

Судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (свідоцтво про народження НОМЕР_3 від 21.04.1962 року, актовий запис № 29) (а.с.7).

Після реєстрації шлюбу позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 » (а.с.8,9).

З технічного паспорту, інвентаризаційна справа №2025 від 217.02.2025 року виготовленого ФОП ОСОБА_12 вбачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 складається з: житлового будинку літера «А», літня кухня -«Б», сарай - «В», сарай - «Г», вбиральня - "Д", огорожі - №1-2. Згідно довідки ФОП ОСОБА_12 від 17.02.2025 року, становить 98 870 грн (а.с.13-21).

За приписами ч.2,3 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31.01.1966 року Міністерством комунального господарства УРСР і погодженою 15.01.1966 року із Верховним Судом УРСР, було встановлено, що реєстрації підлягають всі будинки і домоволодіння з окремим порядковим номером по вулиці, провулку, площі в межах міст і селищ міського типу УРСР, що належать, зокрема, громадянам на праві особистої власності (п.п. 2, 4); будинки і домоволодіння, розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані, не підлягають реєстрації (п. 6); при відсутності правовстановлюючих документів, зазначених в Інструкції, у випадках включення в міську (селищну) смугу сільських населених пунктів або у випадках їх перетворення в міста або селища міського типу бюро технічної інвентаризації при наявності погосподарських книг сільської Ради депутатів трудящих складає списки будинків та домоволодінь, які належать громадянам або колгоспним дворам, з метою їх подальшої реєстрації, а при відсутності таких книг необхідних для реєстрації питання вирішуються в кожному окремому випадку за заявою зацікавленої особи з проведенням відповідного обстеження і якщо зібрані матеріали підтверджують належність будинку заявнику, вирішується питання про оформлення права власності (п.п. 10, 20).

В пункті 3.1. «Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року викладеного пленумом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, вказано, що Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Таким чином, на час будівництва житлового будинку, з урахуванням також положень ст. 4 ЦК Української РСР (1963 року), реєстрація права власності на нього не вимагалася, як докази належності будинку певній особі могли бути прийняті документи, що не були передбачені Додатком №1 до згаданої Інструкції від 31.01.1966 року. Будинок з моменту побудови і до цього часу знаходиться в сільському населеному пункті, має в ньому окремий порядковий номер. Придатність будинку для проживання та належність його спадкодавцю на час його смерті ніким не оспорюється.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, в т.ч. шляхом визнання права.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За приписами ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За правилами ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

За приписами ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

З огляду на вищевикладене позов є обгрунтованим.

Керуючись ст. 12, 18, 81, 200, 258, 263, 265, 273, 353 ЦПК України, ст. 15, 392, 1216, 1218, 1223, 1296, 1297 ЦК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 доСвалявської міськоїради Закарпатськоїобласті провизнання прававласності нанерухоме майнов порядкуспадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , мешканкою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець

19.05.2025 року