Ухвала суду № 127458554, 12.05.2025, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.05.2025 Справа № 914/1122/24

Господарський суд Львівської області у складі головуючої судді Зоряни Горецької, за участю секретаря судового засідання Зоряни Палюх, у справі

за позовом Demeter Felderzeugnisse GmbH,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО РАДЕХІВ»,

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.03.2025 касаційну скаргу Demeter Felderzeugnisse GmbH задоволено, ухвалу Господарського суду Львівської області від 02.12.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 у справі 914/1122/24 скасовано, справу передано для продовження розгляду до Господарського суду Львівської області.

Ухвалою суду від 03.04.2025 продовжено розгляд справи.

За вх. №11216/25 від 30.04.2025 представник відповідача подав клопотання про залишення позову без розгляду.

Представник позивача заперечив проти заяви про залишення позову без розгляду у запереченнях вх. №11931/25 від 07.05.2025.

Суд розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду, враховуючи заперечення позивача, зазначає наступне.

Позивач Demeter-Felderzeugnisse GmbH просить суд стягнути з Відповідача заборгованість, яка виникла у зв`язку з непоставкою товару, а саме сої органічної, урожаю 2019 року.

Позовні вимоги заявлені на підставі наступних обставин:

- укладення між Сторонами Контракту №AR-111220 від 11.12.2020;

- отримання Позивачем від Відповідача Проформи-рахунку №AR-1112 від 11.12.2020;

- оплати Позивачем на банківський рахунок Відповідача 75 600,00 Євро на підставі зазначених Контракту та Проформи-рахунку.

Відповідно до п. 9.1. та 9.2. Контракту №AR-111220 від 11.12.2020 Сторони вживають всіх заходів для вирішення спорів, які можуть виникнути щодо цього Контракту, шляхом переговорів. У випадку, коли Сторони не дійдуть згоди, всі спірні питання будуть вирішуватися згідно з законодавством України, у Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України в м. Києві у відповідності до його регламенту.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщотільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Щодо застосування п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.08.2018 року у справі №906/493/16 зробила наступні правові висновки:

- у разі наявності арбітражної угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України клопотання про припинення провадження господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті;

- господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди.

Верховний Суд у постанові від 15.08.2024 року у справі №911/3765/23 дійшов висновку, що у разі якщо будь-яка із сторін Договору, просить про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з погодженням сторонами передачі даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу не пізніше подання своєї першої заяви щодо суті спору і не пізніше початку розгляду справи по суті, суд відповідно до вимог пункту 7 частини першої статті 226 ГПК України зобов`язаний залишити такий позов без розгляду.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпції не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. Такі висновки сформульовані Верховним Судом у постанові від 22.02.2022 року у справі №296/8719/16.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17 та у постанові Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року в справі № 227/3760/19 зроблено правовий висновок про те, що не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону.

Також аналіз правових висновків, сформульованих Верховним Судом у постанові від 30.07.2019 у справі №907/804/17, дозволяє зробити висновок, що факт неукладеності договору має бути встановлений рішенням суду під час розгляду справ в окремому провадженні або під час вирішення питання щодо наявності правових підстав застосування наслідків неукладеного договору.

В контексті дійсності арбітражного застереження, що міститься в Контракті №AR-111220 від 11.12.2020 суд звертає увагу на постанови Верховного Суду від 30.08.2024 у справі № 911/1766/22, від 03.03.2020 у справі №920/241/19, від 24.09.2020 року у справі №824/198/19, від 27.03.2019 у справі №756/618/14-ц та від 16.01.2020 у справі 908/2743/18, у яких Суд вказав, що укладаючи арбітражну угоду, сторони зазвичай передбачають передачу до арбітражу будь-яких спорів, у тому числі спорів щодо дійсності самого контракту (якщо такі спори прямо не виключені зі сфери дії арбітражної угоди). Надалі, якби сторона могла відмовитися від арбітражу і заперечувати компетенцію арбітрів, посилаючись на недійсність контракту, то недобросовісна сторона завжди використовувала би таку можливість для зриву арбітражу. Це правило стосується і вимог про визнання недійсною арбітражної угоди як частини контракту чи окремої угоди.

Пунктом 113 Керівництва Секретаріату ЮНСІТРАЛ по Нью-Йоркській конвенції 1958

року, в якому зазначається, що відносно арбітражної угоди судами визнавалося, що вона не може бути виконана, якщо арбітражна угода мала «патологічний характер», головним чином у наступних випадках: якщо положення арбітражної угоди були складені нечітко і не містили достатньо вказівок, які б дозволили перейти до арбітражного розгляду, а також якщо в арбітражній угоді призначалася арбітражна установа, яка не існує. Але суди також можуть застосовувати підхід, спрямований на сприяння арбітражного розгляду, тобто тлумачити нечіткі чи непослідовні формулювання арбітражних угод таким чином, щоб підтримати ці угоди. Переважне право повинно віддаватися наміру сторін врегулювати спір в арбітражному порядку.

Чинність та виконуваність Контракту були встановлені безпосередньо під час розгляду справи №914/1122/24.

Верховний Суд у постанові від 11.03.2025 по справі №914/1122/24 вказав про те, що заява про залишення позову без розгляду була подана поза межами строку, встановленого законом, без поновлення відповідного строку. Наведена обставина була єдиною підставою для скасування ухвали Господарського суду Львівської області від 02.12.2024 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 14.01.2025 про залишення позову без розгляду. Одночасно, жодних висновків щодо відсутності правових підстав для залишення позову без розгляду Верховним Судом не зроблено.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Одночасно, ч. 1 ст. 119 ГПК України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

На виконання вимог ухвали Господарського суду Львівської області банківською установою було надано документи, на підставі яких було зараховано на банківський рахунок ТОВ «Агро Радехів» грошові кошти від Demeter - Felderzeugnisse GmbH в сумі 75 600,00 Євро, а саме: Проформа-рахунок №AR-1112 від 11.12.2020 та Контракт №AR-1112 від 11.12.2020.

Після долучення вказаних доказів до матеріалів справи Позивач у відповіді на відзив вказав про те, що Контракт №AR-111220 можна вважати належним і допустимим доказом на підтвердження договірних зобов`язань між сторонами. Тепер, з урахуванням наявності підписаного контракту, DEMETER-FELDERZEUGNISSE GMBH може посилатися на нього як на доказову базу для обґрунтування своїх позовних вимог.

За наведених обставин, суд приходить до обґрунтованого переконання, що з першою заяви по суті спору Відповідач був позбавлений можливості подати заяву про залишення позову без розгляду у зв`язку з існуванням між сторонами домовленості про передачу спору, що виникає з Контракту №AR-1112 від 11.12.2020, оскільки Позивач лише у відповіді на відзив зазначив факт невиконання Контракту як підставу стягнення з ТОВ «Агро Радехів» заборгованості.

Враховуючи наведене, суд вбачає підстави для поновлення процесуального строку для подання Відповідачем заяви про залишення позову без розгляду та задоволення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. 226, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Поновити ТОВ «Агро Радехів» процесуальний строк на подання заяви про залишення позову Demeter-Felderzeugnisse GmbH без розгляду.

2. Позовну заяву Demeter Felderzeugnisse GmbH до Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО РАДЕХІВ" про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Суддя Горецька З.В.