ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
20 травня 2025 року Справа № 903/387/25
Господарський суд Волинської області у складі головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича, розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу №903/387/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» до Найдич Дмитра Сергійовича про стягнення 267762,53 грн,
ВСТАНОВИВ:
02.04.2025 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» надіслав до суду позов до Найдич Дмитра Сергійовича про стягнення 267762,53 грн.
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про надання послуг з організації перевезень відправлень.
Ухвалою суду від 03.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач ухвалу суду від 03.04.2025 отримав 19.04.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0610244195744.
Строк для подання відзиву для відповідача - до 06.05.2025 включно.
Відзив відповідача на адресу суду не надходив.
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відсутні.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 ГПК України).
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» (надалі заявник, ТОВ «Нова Пошта» або експедитор) та фізичною особою підприємцем Найдич Дмитром Сергійовичем (надалі боржник, ФОП Найдич Д.С. або замовник) укладений договір про надання послуг з організації перевезень відправлень (далі договір) шляхом приєднання ФОП Найдич Д.С до договору в цілому у відповідності до статті 634 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України).
Договір про надання послуг з організації перевезень відправлень є публічним договором в розумінні статті 633 ЦК України.
Замовник, який діє на законних підставах, підписавши заяву про приєднання (надалі заява), уклав з експедитором договір, розміщений на веб сайті експедитора https://novaposhta.ua (надалі сайт експедитора), шляхом приєднання до всіх його умов в цілому.
З моменту прийняття експедитором заяви, замовник та експедитор набули прав та обов`язків, визначених договором та несуть відповідальність за їх невиконання та/або неналежне виконання.
Підписавши заяву замовник засвідчив:
- ознайомлення з усіма положеннями Договору та Умовами надання послуг;
- повне розуміння змісту Договору, Умов надання послуг, значень термінів і понять;
- вільне волевиявлення укласти Договір, відповідно до всіх його умов, шляхом приєднання до нього в повному обсязі.
Заяву про приєднання ФОП Найдич Д.С. до договору про надання послуг з організації перевезення відправлень підписано сторонами в системі електронного документообігу «ВЧАСНО» 30.05.2024 (дата укладення договору) та їй присвоєно номер 812610 (далі Договір від 30.05.2024 № 812610).
До 20.11.2024 включно Найдич Дмитро Сергійович перебував в статусі фізичної особи підприємця.
Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань вбачається, що фізична особа підприємець Найдич Дмитро Сергійович (РНОКПП НОМЕР_1 ) 20.11.2024 припинив свою діяльність як фізична особа підприємець (номер запису 2010350060001559834).
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду наведених постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17:
-п. 70. У разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою її права й обов`язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою.
-п. 73. Відтак, з 15 грудня 2017 року господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України у вказаній редакції спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.
Відтак, дана позовна заява належить до юрисдикції господарського суду.
Згідно пункту 2.2 договору про надання послуг з організації перевезень відправлень ТОВ «Нова Пошта» зобов`язується за плату та за рахунок замовника організувати перевезення відправлення й надати комплекс інших послуг, пов`язаних із організацією перевезення відправлення (надалі за текстом послуги), а замовник зобов`язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором.
За надані експедитором послуги замовник сплачує експедитору винагороду згідно з чинними тарифами ТОВ «Нова Пошта», розміщеними на офіційному сайті novaposhta.ua (пункт 2.4 договору).
Шляхом надання заяви про приєднання замовник підтвердив, що він ознайомлений та погоджується з умовами, чинними на момент укладення договору та розміщеними на офіційному сайті експедитора, і зобов`язується їх виконувати (пункт 2.7 договору).
У відповідності до пункту 5.3 договору Експедитор до 10-го, 20-го та останнього числа кожного місяця складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає Замовнику одним із способів на власний вибір:
-5.3.1. шляхом направлення підписаних та скріплених печаткою актів наданих послуг у двох паперових примірниках для підписання Замовником;
- 5.3.2. шляхом направлення актів в електронному вигляді, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (КЕП).
Підписання актів наданих послуг в електронному вигляді здійснюється Сторонами з урахуванням порядку та строків, що визначені умовами п. 5.4. Договору. Адреса електронної пошти Замовника для обміну електронними документами вказується Замовником в Заяві про приєднання.
Сторони пунктом 5.4 договору погодили, що Замовник упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів наданих послуг від Експедитора підписує надані Експедитором 2 (два) примірники актів наданих послуг (далі за текстом акт) та повертає Експедитору 1 (один) примірник підписаного акту або в той самий строк надає Експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів. Не підписання Замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від Експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання Замовником повного виконання Експедитором своїх зобов`язань за договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги Експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії Замовника відсутні й Замовник зобов`язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманими документами для оплати наданих послуг.
У відповідності до умов пункту 5.1 договору оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора на підставі акту наданих послуг, шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора коштів у розмірі 100 % вартості послуг упродовж 2 (двох) банківських днів з моменту погодження актів наданих послуг експедитора.
Виконавцем надавались послуги з перевезення відправлень, частина з яких не оплачені боржником, зокрема, згідно актів здачі прийняття робіт (наданих послуг) від 20.10.2024 №НП-012840659 на суму 20449,23 грн., 31.10.2024 № НП-012926414 на суму 183793,36 грн., 10.11.2024 № НП-013011330 на суму 54 499,65 грн., 20.11.2024 № НП-013090289 на суму 9020,29 грн., на загальну суму 267762,53 грн.
На виконання умов підпункту 3.1.3 пункту 3.1, пункту 5.3.2 договору від 30.05.2024 №812610 експедитор направляв замовникові в електронному вигляді в системи електронного документообігу (СЕД) «ВЧАСНО» акти здачі прийняття робіт (наданих послуг) зі специфікаціями до актів від 20.10.2024 № НП-012840659, 31.10.2024 №НП-012926414, 10.11.2024 № НП-013011330, 20.11.2024 № НП-013090289, в якій відображені номера експрес накладних, відправник (ФОП Найдич Д.С.) та його одержувачі, опис вантажу (відправлення), вага, кількість місць, вартість вантажу (оголошена вартість), а також сума розмір наданих послуг з перевезення, яка мають бути оплачені позивачу.
Зазначений факт підтверджується копіями актів здачі прийняття робіт (наданих послуг) 20.10.2024 №НП-012840659, 31.10.2024 №НП-012926414, 10.11.2024 №НП-013011330, 20.11.2024 №НП-013090289, надісланих відповідачу в СЕД «ВЧАСНО» та підтверджується відповідними скрін-шотами надсилання.
Разом з цим, відповідач акти здачі прийняття робіт (наданих послуг) в електронному вигляді не підписав та не повернув позивачеві, ТОВ «Нова Пошта» 08.01.2025 направило акти акт здачі прийняття робіт (наданих послуг) цінним листом з описом вкладення у конверті за поштовою накладною рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек номером 0505230432524, за місцезнаходженням відповідача, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
25.01.2025 конверт з актами здачі прийняття робіт (наданих послуг) вручено боржнику, що підтверджується витягом з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» за трек номером на 0505230432524.
Всупереч вимог 5.4 договору, замовник не підписав та не повернув експедитору акти здачі прийняття робіт (наданих послуг) від 20.10.2024 № НП-012840659, 31.10.2024 № НП-012926414, 10.11.2024 № НП-013011330, 20.11.2024 № НП-013090289, а також не надав Експедитору письмову мотивовану відмову від підписання актів.
Не підписання Замовником актів упродовж 2 (двох) робочих днів з дати отримання актів від Експедитора без надання відповідних письмових пояснень є фактом визнання Замовником повного виконання Експедитором своїх зобов`язань за Договором. У такому разі вважається, що акти погоджено, послуги Експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов Договору, претензії Замовника відсутні й Замовник зобов`язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманими документами для оплати наданих послуг.
Отже, дотримуючись договірної процедури, яка встановлена в пункті 5.3. договору, відповідач, у встановлений договором строк, не надав позивачу письмову мотивовану відмову чи заперечення від підписання цих актів. Не підписання відповідачем актів та ненадання у встановленому договором порядку вмотивованої відмови такого вважається за умовами договорів фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов`язань за договором , вважається також, що акти погоджено , послуги експедитора надано в повному обсязі та відповідно до умов договору, претензії замовника відсутні, останній зобов`язаний здійснити оплату послуг згідно з отриманими рахунками та актами наданих послуг (постанова Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2022 у справі №907/705/21).
Непідписання замовником актів наданих послуг у вказаний у договорі термін, за умови відсутності письмової вмотивованої відмови, вважається фактом визнання замовником повного виконання експедитором своїх зобов`язань за договором, послуги вважаються наданими/виконаними у повному обсязі та прийнятими замовником без зауважень, відповідно замовник зобов`язаний здійснити оплату послуг (постанова Західного апеляційного господарського суду від 01.04.2022 у справі № 907/763/21).
Відповідач не був позбавлений можливості, дотримуючись договірної процедури, яка встановлена в п. 5.4. договору, надати позивачу, у встановлений договором строк, письмову мотивовану відмову від підписання цих актів, зазначивши власні заперечення з цього приводу (постанова Західного апеляційного господарського суду від 25.01.2022 № 907/556/21).
З урахуванням вищенаведеного та умов, передбачених пунктом 5.4 договору, вказані акти здачі прийняття робіт (надання послуг) свідчать про повне, своєчасне та належне виконання експедитором зобов`язань з надання послуг за договором, відсутність претензій зі сторони замовника.
Послуги з організації перевезень відправлень за актом здачі прийняття робіт (наданих послуг) від 10.10.2024 № НП-012767700 оплачені відповідачем 17.10.2025, що підтверджується платіжною інструкцією № 107.
Боржник в порушення умов підпункту 3.3.8 пункту 3.3, пункту 5.1 договору та вимог частини першої статті 530 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), не виконав своїх зобов`язань з оплати вартості наданих експедитором послуг у встановлений в зобов`язанні строк, в наслідок чого розмір заборгованості боржника перед ТОВ «Нова Пошта» складає 267762,53 грн.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3 ст. 202 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з нормами ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання, наведені ст.179 ГК України, згідно з якою майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
В силу ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому відповідно до ст.204 ЦК України, вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Згідно ст.629 ЦК України, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися лише при: - розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; - розірванні договору в судовому порядку; - відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; - припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; - недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).
Укладений між ТОВ «Нова Пошта» та ФОП Найдич Д.С. договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг, а правовідносини сторін, відповідно, врегульовано нормами глав 63 65 ЦК України, статтями 306 316 Господарського кодексу України, Законом України «Про транспортно експедиторську діяльність».
Відповідно до частини 1 статті 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.
Частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
При вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив`язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов`язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою (постанова ВС КГС від 01.09.2023 № 906/386/21).
Водночас, неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
Висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023 у справі №914/2355/21.
Оцінюючи подані стороною докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлена позивачем вимога щодо стягнення з відповідача підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована підлягає до задоволення в сумі 267762,53 грн.
Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 4016,44 грн. відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на нього.
Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").
Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.
Керуючись ст. 129, 233, 236, 237, 238, 240, 256 ГПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Найдич Дмитра Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» (Столичне шосе, будинок 103, корпус , поверх 9, місто Київ, 03026, код ЄДРПОУ 31316718) 267762,53 грн (двісті шістдесят сім тисяч сімсот шістдесят дві гривні 53 коп.) заборгованості, а також 4016,44 грн (чотири тисячі шістнадцять гривень 44 коп.) витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено 20.05.2025.
СуддяІ. О. Гарбар
Судове рішення № 127457515, Господарський суд Волинської області було прийнято 20.05.2025. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 903/387/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: