Рішення № 127455953, 19.05.2025, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/17833/23 2-а/760/316/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Воловіченко Л. В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС № 7262732 від 01 липня 2023 року,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у м. Харкові, в якому просить скасувати постанову від 01 липня 2023 року серії ЕАС № 7262732, підписану заступником командира роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Пальчиком І. В., згідно з якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 340 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до цієї постанови він, начебто, не виконав вимоги дорожнього знаку 3.2, чим порушив пункт 8.4 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України) (порушення вимог заборонних знаків).

Позивач вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є передчасною, надуманою, необґрунтованою і підлягає скасуванню. Зазначає, що 01 липня 2023 року автомобіль VW Jetta, державний номерний знак НОМЕР_1 дійсно знаходився на парковці за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 19. Через те, що власник автомобіля знаходився поряд, поліцейський дійшов помилкового висновку, що припаркував його саме позивач. Насправді жодних підтверджуючих доказів паркування автомобіля ОСОБА_1 не надано, чим порушено приписи частини другої статті 61 Конституції України та частини другої статті 33 КУпАП щодо індивідуалізації відповідальності. Вказує, що поліцейський розглянув справу необ`єктивно, без доказів, без свідків, на пояснення не реагував, вів себе зухвало, від фіксування пояснень у письмовому вигляді відмовився, клопотання про відкладення розгляду справи та надання правової допомоги проігнорував, у задоволенні клопотання про ознайомлення з доказами, які були зафіксовані на відеореєстратор, відмовив. У постанові відомості про технічний запис відсутні. З огляду на зазначене позивач вважає себе невинним, а оскаржувана постанова складена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та просить позов задовольнити в повному обсязі, а також поновити строк звернення до суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 серпня 2023 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 15 серпня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення зазначених у ній недоліків. ОСОБА_1 необхідно було надати суду позовну заяву в новій редакції, визначивши коло учасників справи відповідно до вимог чинного законодавства, а також докази поважності причин пропуску строку звернення до суду.

На виконання зазначеної ухвали 27 грудня 2023 року представником позивача подано клопотання, до якого додано позовну заяву у новій редакції та заяву про поновлення строку з доказами поважності причин його пропуску.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 09 січня 2024 року поновлено позивачу строк на звернення до суду з позовом, відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС № 7262732 від 01 липня 2023 року.

Відповідно до статей 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідачу був наданий строк для подання до суду відзиву на позовну заяву, а позивачу - для надання відповіді на відзив.

Департамент патрульної поліції у визначений судом строк подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Вважає, що викладені у позовній заяві твердження позивача є хибними, а позовні вимоги - безпідставними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що інспектор поліції під час розгляду справи правильно кваліфікував вчинене позивачем адміністративне правопорушення та застосував норми права. Оскаржувана постанова винесена правомірно, у межах повноважень поліцейського, із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням всіх обставин справи. Звертає увагу, що правопорушення було зафіксоване на нагрудну камеру поліцейського, однак відеозапис надати неможливо, оскільки строк його зберігання становить 30 днів.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні від учасників справи не надходило.

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, особи, які беруть участь у справі не викликались та відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Судом установлено, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАС № 7262732 від 01 липня 2023 року, складеної заступником командира роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Пальчиком І. В., позивач ОСОБА_1 01 липня 2023 року о 15:05 годині по вул. Хрещатик, 19 у м. Києві, керуючи транспортним засобом «Volkswagen Jetta», номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.2 «Рух механічних транспортних засобів заборонено», чим порушив пункт 8.4(в) ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 122 КУпАП.

Відповідно до вказаної постанови на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Згідно з пунктами 8, 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.1 ПДР України передбачено, що ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на цих ПДР України.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (пункти 1.3 та 1.9. ПДР України).

Так, пунктом 8.4(в) ПДР України визначено заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

В зоні дії дорожнього знаку 3.2 рух механічних транспортних засобів заборонено.

За змістом частини першої статті 122 КУпАП (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови) порушення вимог дорожніх знаків тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною першою статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (статті 10,11 КУпАП України).

Разом з тим, позивач заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення та зазначає, що ПДР України він не порушував та знаходився лише поряд з припаркованим автомобілем, власником якого він є.

Згідно із статтею 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За правилами статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, тобто повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року у справі № 201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року у справі № 743/1128/17, від 15 листопада 2018 року у справі № 524/5536/17.

Однак, відповідачем не виконано обов`язку щодо збирання належних та допустимих доказів, що встановлюють вчинення позивачем адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що будь-яких доказів на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, що свідчили б про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, крім оскаржуваної постанови, відповідачем не надано. Оскаржувана постанова серії ЕАС № 7262732 від 01 липня 2023 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить жодних посилань на будь-які докази вчинення ним правопорушення, зокрема факту керування транспортним засобом.

Крім того, суд звертає увагу, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Така правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим, не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Згідно із частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За змістом пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини другої статті 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих у розумінні статті 72 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність винесення ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення та не спростував тверджень позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне скасувати постанову серії ЕАС № 7262732 від 01 липня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі закрити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позову та відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 536,80 грн.

За відсутності в матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру, суд вважає передчасним вирішення питання про стягнення таких витрат. Додатково роз`яснює, що позивач не позбавлений права в порядку статті 252 КАС України звернутися із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись статтями 5-7, 9, 72, 77, 90, 229, 241-247, 250, 256, 262, 286, 293, 295 КАС України

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 7262732 від 01 липня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 536,80 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач - Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Суддя Л. М. Ішуніна