Рішення № 127454888, 20.05.2025, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/86/25

Провадження № 2/752/3433/25

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

20 травня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі: головуючого - судді Машкевич К.В., за участю секретаря - Зінченка Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за надані жилого-комунальні послуги.

Посилається в позові на те, що ТОВ «Теплопостачсервіс» з 01 липня 2014 року є виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання.

Відповідач отримує послуги з централізованого опалення та постачання грячої води, не відмовлявся від них та фактично споживає їх.

15 липня 2020 року між товариством та відповідачем укладений Договір № 52А/85 про надання послуг з централізованого опалення постачання грячої води, за яким виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відовідної якості послуги з централізованого опалення та постачанн гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строк і на умовах, встановлених договором.

Відповідно до умов публічного договору приєднання про надання послуг з постачання гарячої води та публічного договору приєднання про надання послуг з постачання теплової енергії, розміщених на сайті ТОВ «Теплопостачсервіс», з 22 лютого 2022 року плата виконавця включає, в тому числі, плату за абонентське обслуговування, розмір якої визначається виконавцем, але не вище граничного розміру, вихначеного постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 808.

В порушення умов договору відповідач плату за отримані послуги не вносить, у зв`язку з чим на момент звернення до суду заборгованість становить:

-483, 99 грн. послуг з постачання теплової енергії за листопад 2024 року;

-3 014, 85 грн. з постачання гарячої води за період з квітня 2022 до листопада 2024 року;

-1 227, 80 грн. абонентськї плати за період з березня 2022 до листопада 2024 року.

Виходячи з цього, просить задовольнити позов.

Позов був зарестрований судом 07 січня 2025 року та відповідно до ст. 33 ЦПК України визначено склад суду.

Ухвалою суду від 08 січня 2025 року в справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками з пропозицією надати відзив на позов.

28 січня 2025 року відповідач подав відзив, яким проти позову заперечує.

Посилається на те, що плата за постачання теплової енергії в розмірі 483, 99 грн. за листопад 2024 року мала бути сплачена до 20 грудня 2024 року, що ним було зроблено 19 грудня 2024 року згідно квитанції №600440535.

Заборгованість з постачання гарячої води виникла в зв`язку з тим, що ним не було своєчасно подано показники індивідуального лічильника з січня по серпень 2024 року, внаслідок чого нарахування здійснювалося згідно будинкового лічильника.

Однак, у цей період він гарячою водою не користувався.

В вересні 2024 року ним були внесені актуальні показники індивідуального лічильника, однак перерахунок позивачем здійснений не був, так як подання актуальних показників лічильника ГВ не відбувалося більше 3 місяців.

З урахуванням цього, вважає заборгованість за дану послугу в розмірі 3 014, 85 грн. некоректною.

Заборгованість з абонентської плати виникла в зв`язку з тим, що він користувався для оплати послуг Особистим кабінетом, однак виявилось, що він працює не коректно, виставляє лише рахунки за послуги, та не виставляє за абонентське обслуговування.

Вказана обставина ним була виявлена лише після відкриття провадження в справі, а тому 26 січня 2025 року дана заборгованість ним була погашена.

З урахуванням цього, просить у позові відмовити.

03 лютого 2025 року представник позивача подав відповідь на відзив.

Зазначає, що з квітня 2022 року до лютого 2023 року нарахування плати за постачання гарячої води по квартирі відповідача проводилося за показниками будинкових засобів обліку, оскільки відповідач не подавав показники індивідуального(квартирного )лічильника.

В березні 2023 року показники ним були подані, після чого був здійснений перерахунок.

З січня 2024 по березень 2024 року показники лічильника відповідачем не передавались, нарахування плати проводилося за будинковим лічильником.

20 квітня 2024 року лічильник гарячої води в квартирі відповідча було знято з абонентського обліку в зв`язку з закінченням терміну повірки.

Заборгованість з абонентської плати відповідач погасив 26 січня 2025 року.

14 лютого 2025 року представник позивача подав відповідь на заперечення, в яикх зазначає, що відповідно до п.10 Договору показники лічильника споживачем знімаються та надаються в період з 20 по 25 число місяця.

Відповідач не надавав показники лічильника гарячої води, а тому плата за надані послуги йому нараховувалася відповідно до показників загальнобудинкового лічильника.

21 січня 2025 року відповідач подав заяву, де надав поточні показники та просив здійснити перерахунок вартості постачання гарячої води.

З урахуванням цього був здійснений перерахунок в розмірі 2 960, 06 грн., тобто різниця до сплати становить 54, 79 грн.

Підтримала позов у частині залишку заборгованості та суми судовго збору.

06 березня 2025 року позивач подав відповідь на відзив.

Зазначає, що приведена відповідачем інформація не відповідає дійсності.

17 вересня 2024 року відповідач подав у додатках до заяви про взяття на облік лічильника гарячї води після повірки лише Свідоцтво про повірку лічильника гарячої води №0200079189 та Свідоцтво про повірку теплолічильника ULTRAHEAT T350/2WR6, зав. № НОМЕР_1 .

В додатках до заяви від 01 жовтня 2024 року про взяття на блік теплолічильника надано акт про введення в експлуатацію теплолічильника ULTRAHEAT T350/2WR6, зав. № 67 119 246 та повторно копію Свідоцтва про його повірку.

Показників вказаних лічильників на адресу позивача не надходило.

06 березня 2025 року відповідач подав заперечення на відповідь на відзив.

Зазначає, що 17 вересня 2024 року ним було подано всі необхідні документи для поновлення обліку індивідуального лічильника гарячої води і перерахунку нарахувань за попередній період, а саме: Свідоцтво про повірку лічильника гарячої води №0222279189; Договір про надання послуг повірки з додатком до протоколу повірки №408-240802002/3 від 02 серпня 2024 року; фото лічильника з актуальними показниками.

Даний лічильник був взятий на облік з 17 вересня 2024 року і всі рахунки почали виставлятися згідно показників лічильника.

Крім того, 10 січня 2025 року на адресу позивача була направлена заява про перерахунок нарахувань, в якій також були вказані актуальні показники.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Судом встановлено, що відповідач є власникм квартири АДРЕСА_1 .

15 липня 2020 року між сторонами був укладений Договір № 52А/85 про надання послуг з централізованого опалення та постачання грячої води.

Відповідно до п.1 договору виконавець зобов`язується своєчасно надавати споживачеві відовідної якості послуги з централізованого опалення та постачанн гарячої води, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строк і на умовах, встановлених договором.

Згідно з п.11 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання в будинку.

Відповідно до розрахунку позивача заборгованість відповідача станом на час звернення до суду 20 грудня 2024 року становила:

-483, 99 грн. послуг з постачання теплової енергії за листопад 2024 року;

-3 014, 85 грн. з постачання гарячої води за період з квітня 2022 до листопада 2024 року;

-1 227, 80 грн. абонентськї плати за період з березня 2022 до листопада 2024 року.

/ а.с. 5 - 11/

Правовідносини, які склалися між сторонами, врегульовані нормами ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

За змістом п. 2 ч.1 ст.5 Закону до житлово-комунальних послуг належать, у тому числі: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Закону комунальні послуги надаються споживачам безперебійно.

Таким чином, відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг, як їх користувач, оскільки користувався ними, як власник квартири у багатоквартирному житловому будинку.

При зверненні до суду позивачем зазначено як борг плату за постачання теплової енергії за листопад 2024 року, яка мала були внесена до 20 числа.

З наданих відповідачем квитанцій вбачається, що 19 грудня 2024 року ним сплачено 483, 99 грн. за постачання теплової енергії за листопад 2024 року.

Таким чином, заборгованість за вказану послугу за листопад 2024 року позивачем вказана безпідставно.

Крім того, відповідно до платіжної інструкції 0.0.4156728792.1 від 26 січня 2025 року відповідачем погашена заборгованість з абонентської плати в розмірі 1 227, д80 гр.

Судом також встановлено та підтверджено відповідачем, показними за постачання гарячї води ним позивачу не передавалися з січня до серпня 2024 року.

Представник позивача зазначив, що в цей період часу плата за надані послуги нараховувалася відповідно до показників загальнобудинкового лічильника.

З матеріалів справи також вбачається, що показники лічильника після проведеної повірки відповідачем були надані позивачу лише після звернення останнього до суду.

В січні 2025 року після надання відповідачем поточних показників лічильників позивачем був здійснений перерахунок плати за гаряче водопостачання на суму 2 960, 06 гр.

З урахуванням цього, залишок заборгованості за послуги гарячого водопостачання становить 54, 79 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

При вирішенні спору суд також враховує наступне.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Тобто, при зверненні з позовом до суду на позивача покладений тягар доведення обставин заявлених вимог.

Натомість відповідач повинен довести саме свої заперечення проти доводів позивача.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові в справі № 219/1704/17 від 13 травня 2020 року, яка, з точки зору ч.4 ст263 ЦПК України, має враховуватися судом, у контексті дотримання принципу змагальності сторін, у процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.

Враховуючи викладене вище, один із основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності, встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в приведеному вище розмірі, який залишився не погашеним відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні суми судового збору до стягнення суд враховує, що плата за послуги теплопостачання за листопад 2024 року позивачем при зверненні до суду безпідставно зазначена як заборгованість.

Крім того,суд враховує, що частково суму заборгованості відповідач погасив після звернення позивача до суду, а перерахунок плати за гаряче водопостачання був проведений позивачем після надання відповідачем відповідних документів після відкриття провадження в справі.

З урахуванням цього, сума судового збору підлягає стягненню за вирахуванням платати за теплопостачання за листопад 2024 року.

Таким чином, сума судового збору до стягнення з відповідача становить 2 717, 94 грн.

Керуючись ст.ст.11, 15, 16, 322, 509 ЦК України, Законом України « Про житлово-комунальні послуги», Законом України « Про теплопостачання», Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»,ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 274-279 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс» 54, 79 грн. заборгованості та 2 717, 94 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплопостачсервіс», адреса: 03189, м.Київ, вул. Кішки Самійла, буд.7-А, прим. 65, 66, ЄДРПОУ: 35138553.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя К.В. Машкевич