Рішення № 127452303, 06.05.2025, Сквирський районний суд Київської області

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/330/25

Провадження № 2/376/575/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року Сквирський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Батовріної І.Г.

за участю секретаря Гіптенко Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 29.02.2024 року з ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 29.02.2024-100002439. За яким ТОВ «Споживчий центр» зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 15 000,00 грн., а ОСОБА_1 зобов`язався протягом 140 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1 % за кожний день користування. ТОВ «Споживчий центр» виконав своє зобов`язання за кредитним договором та надав відповідачу грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн. Відповідач належним чином не виконував грошові зобов`язання, тому у нього виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 18169,52 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту за основною сумою боргу у розмірі 9414,08 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 5305,44 грн. та 3450,00 грн. неустойка. Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість, тому ТОВ «Споживчий центр» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 18169,52 грн. та судовий збір в сумі 2422,00 грн..

Ухвалю судді від 07.03.2025 р. провадження у справ відкрито та постановлено здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

09.04.2025 року від представника відповідача, адвоката Сікорської О.М. надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказала, що ОСОБА_1 не заперечує факту укладення кредитного договору № 29.02.2024-100002439, однак просить суд стягнути заборгованість виключно по тілу кредиту, оскільки на даний час відповідач перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації і на нього поширюються норми Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей». На підставі викладеного просила позовні вимоги задовольнити частково.

06.05.2025 року від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій вказала, що змінює розмір позовних вимог до стягнення заборгованості по тілу кредиту у розмірі 9414,08 грн., окрім того просить стягнути судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у заяві про зменшення позовних вимог просив здійснювати розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідач та відповідач у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, адвокат Сікорська О.М. подала заяву у якій просила здійснювати розгляд за їх відсутності та позовні вимоги задовольнити частково на підставі відзиву.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в зв`язку з наступним.

Матеріалами справи встановлено, що 29.02.2024 р. ТОВ «Споживчий центр» уклав з ОСОБА_1 кредитний договір № 29.02.2024-100002439. За умовами якого ТОВ «Споживчий центр» зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 15 000,00 грн., а ОСОБА_1 зобов`язався протягом 140 днів, повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами (а.с.19-26).

Відповідно до п. 6 вказаного договору процентна ставка - фіксована незмінна процента ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку , на який надається кредит.

Згідно з п. 7 денна процента ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 0,82 % = (17309,68/15000)/140?100%.

Згідно з п. 13 орієнтовна реальна процента ставка за кредитом становить 6469,13%.

ТОВ «Споживчий центр» виконав своє грошове зобов`язання та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі15 000,00 грн. Вказана обставина підтверджується квитанцією № 2431655184 від 29.02.2024 р (а.с.18).

Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються гл.48 «Виконання зобов`язання» та гл.71 «Позика. Кредит. Банківський вклад»ЦК України.

Згідно з п.5 ч.1ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно доч.3,ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір,відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з вимогамист.12 Закону України «Про електронну комерцію»якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимогзаконів України«Про електронні документи та електронний документообіг»та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ч.12ст.11 цього Закону Україниелектронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК Українипозичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ч.1ст.526 ЦК Українизобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1, ч.6ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом, договір № 29.02.2024-100002439 від 29.02.2024 р. був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора Е573. У такий спосіб кредитний договір був укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Споживчий центр» в електронній формі. Викладене у повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.

Окрім того відповідач не заперечував укладення даного договору та здійснював часткове його погашення.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

ОСОБА_1 належним чином не виконував грошове зобов`язання за кредитним договором, тому у нього виникла заборгованість у розмірі 18 169,52 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту за основною сумою боргу у розмірі 9 414,08 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 5 305,44 грн. та 3 450,00 грн. неустойка (а.с. 14).

Відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, представник позивача просить стягнути із відповідача лише тіло кредиту розміром 9 414,08 грн., оскільки він перебуває на військовій службі.

Відповідач ОСОБА_1 є військовослужбовцем, що підтверджується довідкою із військової частини НОМЕР_1 від 24.01.2025 №2812.

Відповідно до ст.14 п.15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Враховуючи викладене, суд вважає що даний позов, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат.

Згідно з ч.1ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжної інструкції від 13.02.2025 р. (а.с.10) вбачається, що при пред`явленні позову ТОВ «Споживчий центр» сплатив судовий збір у розмірі 2422, 40 грн., позов задоволено тому звідповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп..

На підставі викладеного та керуючись, ч.1 ст.526, ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, ст. 49, ч.1 та ч.2 ст.141, п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ст. 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» ЄДРПОУ 37356833, м. Київ вул. Саксаганського, 133 А - заборгованість за кредитним договором у розмірі 9414 (дев?ять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 08 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» ЄДРПОУ 37356833, м. Київ вул. Саксаганського, 133 А - витрати на оплату судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп..

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя І.Г. Батовріна