Рішення № 127451329, 20.05.2025, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа №197/48/25

провадження №2/197/233/25

Широківський районний суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2025 року

приміщення суду за адресою: вул. Соборна, 86, с-ще Широке, 53700

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Гері О.Г.,

за участі:

секретаря судового засідання - Слобідської Л.О.,

представника відповідача - Іванова В.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та

встановив:

Представник ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позову посилається на те, що 06.05.2021 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» Кокул Артем Олександрович подав заяву про отримання кредиту №4242000. На підставі даної заяви відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 5000 грн. 10.08.2021 згідно з умовами Договору відступлення прав вимоги №06Т, ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за Кредитним Договором №4242000 від 06.05.2021 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги до відповідача. Згідно з Договором відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» становить 20007,50 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн; заборгованість за відсотками становить 15007,50 грн. Позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в Кредитному договорі №4242000 від 06.05.2021, направлено Повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», зазначено інформацію про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору №4242000 від 06.05.2021. Не зважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати, наданий йому кредит в строки, передбачені Кредитним договором №4242000 від 06.05.2021, у зв`язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з вказаною позовною заявою.

Провадження у справі відкрито 28.01.2025.

Представник позивача в судове засідання не прибув, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять задовольнити.

Відповідач та його представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення даного позову.

Заслухавши сторону відповідача, суд, розглянувши позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об`єктивно оцінивши докази, доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 06.05.2021 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті Товариства з обмеженою відповідальністю «Мілоан» від імені ОСОБА_1 була подана заява про отримання кредиту №4242000. На підставі даної заяви відповідачу були перераховані кредитні кошти на Картковий рахунок в сумі 5000 грн.

10.08.2021 згідно з умовами Договору відступлення прав вимоги №06Т, ТОВ «Мілоан» відступлено право вимоги за Кредитним Договором №4242000 від 06.05.2021 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а відповідно ТОВ «Діджи Фінанс» набуто права вимоги до відповідача.

Згідно з Договором відступлення права вимоги сума боргу перед новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» становить 20007,50 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн; заборгованість за відсотками становить 15007,50 грн.

Позивачем, який набув права грошової вимоги, на адресу відповідача, зазначену в Кредитному договорі №4242000 від 06.05.2021, направлено Повідомлення про відступлення права вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», зазначена інформація про порядок погашення заборгованості по Кредитному договору №4242000 від 06.05.2021

З пояснень представника відповідача та наданого відзиву на позовну заяву з додатками, вбачається, що 05.05.2021 у вечірній час Відповідач помітив, що доступ до його сім-карти оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» (номер телефону НОМЕР_1 ) заблоковано, вхідні та вихідні дзвінки та повідомлення, а також доступ до мережі інтернет шляхом використання стільникових даних неможливо здійснити. Через деякий час, підключившись до мережі Wi-Fi, Відповідач отримав численні повідомлення про списання з його банківського рахунку у банку АТ «ПУМБ» грошових коштів у розмірі 8100 гривень, а також повідомлення про запити в Бюро кредитних історій. З отриманої інформації стало відомо, що невідомі, шляхом вчинення шахрайських дій, віддалено отримали доступ до сім-карти Відповідача. Результатом таких дій став доступ невстановлених осіб до банківських даних Відповідача, списання коштів з зарплатної картки Відповідача, а також оформлення на ім`я Відповідача кредитних договорів в установах ТОВ «ФК «КІФ», ТОВ «Укр Кредит Фінанс», ТОВ «СС Лоун», та ТОВ «Мілоан». Вже наступного дня, 06.05.2021 Відповідач звернувся до ПрАТ «Київстар» з заявою (замовленням) про приєднання паспортних даних до номеру телефону з метою унеможливлення в майбутньому шахрайських дій невстановлених осіб з сім-картою Відповідача та віддаленого доступу до неї. Також 06.05.2021 Відповідач звернувся з відповідною заявою до АТ «ПУМБ». За заявою Відповідача було перевипущено картку Відповідача. Так, Відповідач отримав платіжну картку № НОМЕР_2 та ПІН до неї. Окрім того, контактна адреса електронної пошти Відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1, що співпадає з електронною адресою, зазначеною Позивачем у позовній заяві та відрізняється від зазначеної у спірному договорі та анкеті-заяві на кредит №4242000. Після проведення перевірки викладених у заяві обставин, банком було повернуто на рахунок Відповідача грошові кошти у розмірі 8100,00 гривень. Того ж дня, 06.05.2021, Відповідач звернувся до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення, в результаті чого було відкрито кримінальне провадження №12021046610000052 від 06.05.2021 за правовою кваліфікацією ч.1 ст.185 Кримінального кодексу України. Відповідачем також було направлено звернення до ТОВ «Мілоан» та роз`яснено, що кредитний договір було оформлено внаслідок шахрайських дій невстановлених осіб, Відповідач договір не підписував, грошові кошти на власні рахунки від ТОВ «Мілоан» не отримував, а відтак договір є неукладеним. У відповіді за вих.№3297/30-06 від 30.06.2021 ТОВ «Мілоан» визнавати договір неукладеним відмовилось, повідомило Відповідачу, що «шахрайські дії, якщо вони і мали місце, сталися виключно через добровільне повідомлення Відповідачем третім особам до Особистого кабінету та одноразового ідентифікатору, яким було підписано кредитний договір».

Від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає, що 06.05.2021 за власним волевиявленням, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, ОСОБА_1 в особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МІЛОАН» (далі по тексту - ТОВ «МІЛОАН» чи/або Первісний Кредитор) за адресою: https://miloan.ua/ подано заявку на отримання кредиту № 4242000. Заявка на отримання кредиту знаходиться у власному кабінеті відповідача на вказаному веб-сайті Товариства. Таким чином, відповідачу було направлено електронним повідомленням (SMS) на номер телефону НОМЕР_1 , який особисто вказаний відповідачем у договорі про споживчий кредит №4242000 від 06.05.2021 (далі по тексту - Договір) та представником відповідача у відзиві на позовну заяву. Повідомлення містило одноразовий ідентифікатор НОМЕР_4, при введенні якого відповідач підтвердив прийняття умов договору. Даний договір також знаходиться у власному кабінеті відповідача на офіційному веб-сайті Товариства за адресою: https://miloan.ua/.

Також представник позивача зазначає, що на момент укладення договору діяли Правила надання фінансових кредитів ТОВ «МІЛОАН» в редакції від 29.12.2020 року, з умовами яких відповідач міг без перешкод ознайомитися, як до укладення договору, так і в ході його укладення, на веб-сайті Товариства за електронним посиланням https://miloan.ua/s/arhiv-2017-rules-miloan, а наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення №45551802 від 06.05.2021 року є належним та допустимим доказом на підтвердження перерахування первісним кредитором кредитних коштів відповідачу на умовах визначених договором про споживчий кредит № 4242000 від 06.05.2021.

Наявність кримінального провадження не може свідчити, у силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину стосовно відповідача до винесення Вироку, яким такі обставини можуть бути встановлені, а також не може бути підставою для звільнення відповідача від обов`язку належного виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит №4242000 від 06.05.2021.

Зважаючи на вищевикладене, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ст.628 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч.2 ст.1056-1 ЦК України).

Відповідно до правил ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053 ЦК України), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до чч. 1, 2 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 1 ст.1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Абзацом 1 ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з абз.1 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до положень ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів

Як вбачається з матеріалів справи, 06.05.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №4242000. В цей же день Відповідач помітив, що доступ до його сім-карти оператора мобільного зв`язку ПрАТ «Київстар» заблоковано, на ім`я відповідача в цей час було оформлено кредитні договори в установах ТОВ «ФК «КІФ», ТОВ «Укр Кредит Фінанс», ТОВ «СС Лоун», та ТОВ «Мілоан».

Відповідач звернувся до правоохоронних органів з заявою про вчинення кримінального правопорушення, в результаті чого було відкрито кримінальне провадження №12021046610000052 від 06.05.2021 за правовою кваліфікацією ч.1 ст.185 Кримінального кодексу України. Відповідачем також було направлено звернення до ТОВ «Мілоан» та роз`яснено, що кредитний договір було оформлено внаслідок шахрайських дій невстановлених осіб, Відповідач договір не підписував, грошові кошти на власні рахунки від ТОВ «Мілоан» не отримував, а відтак договір є неукладеним.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволені даного позову, оскільки зважаючи на вищевикладене, вбачається, що даний кредитний договір було укладено внаслідок вчинення шахрайських дій, а доводи позивача, про те що кредитний договір підписаний саме відповідачем, не вбачають в собі належного підтвердження.

Крім цього, представником відповідача заявлено клопотання про стягнення з позивача понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 11 000 грн.

У зв`язку з цим суд зазначає про таке.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судом встановлено, що між відповідачем та ОСОБА_2 укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №б/н від 05.02.2025.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем суду надано: копію детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснення ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 14.04.2025, акт прийому-передачі робіт (послуг) від 14.04.2025, згідно з яким адвокатом надано правничу допомогу загальною вартістю 11 000 грн, яка включає: юридичну консультацію - 1 000 грн, ознайомлення з судовою практикою, складання правової позиції - 1 000 грн, підготовка та направлення відзиву на позовну заяву - 5 000 грн, участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції в суді першої інстанції - 4 000 грн, копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі №910/12876/19.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 №640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.

Враховуючи особливості предмета спору, ціну позову, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, складність справи, час, який був необхідний для вчинення дій та надання послуг, зазначених в акті про отримання правової допомоги, виходячи з критеріїв їх виправданості, розумності їх розміру та співмірності з позовом та складністю справи, суд приходить до висновку про те, що заява представника відповідача підлягає частковому задоволенню, у зв`язку з чим з ТОВ «Діджи Фінанс» на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн, що відповідатиме критеріям виправданості, розумності та справедливості.

Керуючись ст.ст.263-265, 268, 273, 274, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 42649746) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» (місцезнаходження: 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, 21/1, ЄДРПОУ 42649746) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Повний текст рішення складений 20.05.2025.

С у д д я: О.Г. Геря