Ухвала суду № 127444816, 16.05.2025, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/7412/25

провадження № 2-а/753/203/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позову без руху

"16" травня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправної та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про скасування постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 від 03 квітня 2025 року №1584 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2025 року позовну заяву передано для розгляду судді Якусику О.В.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Вимоги до форми, змісту та додатків до позовної заяви передбачені статтями 160 - 161 КАС України.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

Водночас, згідно із частиною 4 статті 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 (режим доступу до ресурсу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/88952415), шляхом системного, цільового та граматичного тлумачення до законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, виклала висновок щодо застосування норм права, які регулюють ці відносини, та зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2 - 5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові констатувала, що він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Велика Палата Верховного Суду у цій постанові також відступила від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16).

Як передбачено частинами 5, 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 3028,00 гривень.

Враховуючи позовні вимоги, позивачеві слід сплатити судовий збір з вимог немайнового характеру (скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення) у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160 і 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення недоліків, а саме надання до суду: доказів сплати судового збору в розмірі 605,60 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до частини 4 статті 169 КАС України заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

Щодо осіб до яких пред`явлено позов:

Відповідно до положень статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Отже, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, за вказаними статтями посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, посадова особа ТЦК та СП не може виступати самостійним відповідачем у справах даної категорії, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, оскільки таким відповідачем є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Враховуючи зміст позовної заяви та додані до неї матеріали, судом відзначається, що належним відповідачем у даній справі є ІНФОРМАЦІЯ_1 , від імені якого діяла особа, яка склала оскаржувану постанову.

При цьому, позивачем пред`явлено адміністративний позов до відповідача начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне в порядку виправлення недоліків позовної заяви також витребувати від позивача письмові пояснення (згоду) щодо можливості заміни судом визначеного ним відповідача Управління патрульної поліції у м. Києві на належного - Департамент патрульної поліції.

Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про визнання протиправної та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення- залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Якусик