Рішення № 127438696, 19.05.2025, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2025 року Справа № 480/6829/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравченка Є.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6829/24 за позовом ОСОБА_1 до Комісії Адміністрації Державної прикордонної служби України з питання розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі- позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комісії Адміністрації Державної прикордонної служби України з питання розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним рішення комісії Адміністрації Державної прикордонної служби України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бонових дій, учасниками війни від 18.04.2024 № 8/1/10 про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій;

- зобов`язати комісію Адміністрації Державної прикордонної служби України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни прийняти рішення задовольнити заяву ОСОБА_1 від 18.12.2023 та надати йому статус учасника бойових дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перебував на посаді заступника начальника з навчальної роботи Державного ліцею-інтернату з посиленою підготовкою "Кадетський корпус "імені І.Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України. Вказує, що наказом начальника ліцею № 44-ОД від 24 лютого 2022 року з військовослужбовців і частини працівників ліцею було створено тимчасовий зведений загін, який був залучений до участі у забезпеченні здійснення заходів національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також виконання завдань з професійної бойової підготовки, створенні організаційної структури військового формування, фортифікації об`єктів оборони та захисту населення.

Зведений загін, в складі якого перебував позивач, як заступник командира загону виконував бойові завдання з організації руху опору на території Сумської області, бойових завдань з пошуку, виявлення та знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), завдань з ведення оперативної (військової розвідки) в районі ведення бойових дій. Зазначає, що 02.03.2022 близько 07 години 30 хвилин представниками підрозділів збройних сил та інших відомств російської федерації здійснено посягання на територіальну цілісність та недоторканість України шляхом ракетних обстрілів території військової частини НОМЕР_1 та території ліцею, а саме: казарм, приміщення штабу та інших приміщень розташованих на території військової частини, що призвело до тяжких наслідків. Зокрема, зазначає, що у результаті ракетного обстрілу позивач отримав вибухово-хвильову травму та травму колінних суглобів, а у період з 02.05.2022 по 08.11.2022 перебував на лікуванні внаслідок отриманих у зв`язку із захистом Батьківщини травм.

Враховуючи вищевикладене, вважає, що має право на отримання статусу учасника бойових дій, узв`язку з чим звернувся до Комісії Адміністрації Державної прикордонної служби України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни.

Вказує, що ним до заяви було надано достатні докази на підтвердження його безпосередньої участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, відтак законних підстав для відмови йому у наданні статусу учасника бойових дій у відповідача не було.

Однак, рішенням відповідача від 18.04.2024 № 8/1/10 позивачу відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій, що обумовило необхідність звернення до суду.

Ухвалою суду від 07.08.2024 позовну заяву було прийнято до розглядувідкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, зазначивши, що відповідно до абзацу другого пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

За приписами абзацу третього пункту 2-1 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, проведення розвідувальних заходів, зокрема які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва).

Представник вказує, що для підтвердження своєї безпосереднньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, позивачем надавалися зокрема наказ від 24.02.2022 №44-ОД, журнал службово-бойових дій ліцею від 24.02.2022 інв. №9.

Стосовно долученого позивачем наказу від 24.02.2022 № 44-ОД, вказує, що у наказі за загальними фразами ніяк не вбачається, що саме ОСОБА_1 залучається до безпосередньої участі у забезпеченні здійснення заходів національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також не зазначено конкретно визначених завдань, району виконання цих завдань, задіяних сил та засобів, а також періоду такої участі.

Також, представник зазначив, що у витягах із журналу службово-бойових дій ліцею від 24.02.2022 інв. № 9, відсутні дані про фактичне виконання завдань військовослужбовцям ліцею, зазначено лише загальну мету застосування ліцею.

Стосовно доданої до позовної заяви копії довідки від 01.02.2023 року № 12/17 про безпосередню участь поивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, то необхідно звернути увагу на те, що у самій довідці, як підстави для її видання зазначені: наказ від 24.02.2022 № 44-ОД, журнал службово-бойових дій ліцею від 24.02.2022 інв.№ 9. Втім, на переконання представника, у цих документах відсутні відомості про безпосередню участь ОСОБА_1 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, за умови виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань. Тобто, дана довідка є юридично нікчемним документом, що не потребує додаткового доведення.

При цьому, як зазначає представник, у зв`язку з цим, що ліцей до участі у заходах із захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України самостійно чи у складі угрупувань військ наказами вищого органу управління не залучався. Інформацією чи виконував позивач бойові (службові) завдання самостійно Адміністрація Держприкордонслужби не володіє і такі відомості ні Комісії, ні суду позивачем не надавалися.

За наведених обставин, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій звернув увагу суду, що позивачем на розгляд Комісії надавалася довідка від 01.02.2023 № 12/17, що є самостійним офіційним документом зміст якої підтверджує безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації, а також акти службового розслідування та медична документація, яка безумовно підтверджує участь у заходах зі стримання агресії, причинно наслідковий зв`язок отримання травм.

Таким чином, на переконання представника, відповідач провів поверхневе вивчення матеріалів поданих позивачем, не з`ясував всі обставини отриманих травм, які обов`язково повинні бути вивчені, тому порушив порядок та процедуру надання статусу учасника бойових дій, а отже спірне рішення відповідача прийнято всупереч вимог актів законодавства, є необґрунтованим, безпідставним та відповідно таким, що належить до скасування, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідач не скористався правом на подання заперечень на відповідь на відзив.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 проходив військову службу у Державному ліцеї-інтернаті з посиленою підготовкою "Кадетський корпус "імені І.Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України.

Відповідно до витягу з наказу начальника Державного ліцею-інтернату з посиленою підготовкою "Кадетський корпус "імені І.Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України від 28.02.2023 № 77-ОС (а.с. 16) наказано виключити зі списків особового складу та всіх видів забезпечення ОСОБА_1 , звільненого з військової служби у відставку наказом голови наказу Державної прикордонної служби України від 15.02.2023 № 199-ОС.

ОСОБА_1 звернувся до комісії Адміністрації Державної прикордонної служби України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни із заявою від 18.12.2023 про надання йому статусу учасника бойових дій (а.с.7).

До вказаної заяви позивач додав: копію акту від 30.03.2023 № 10/02-23 (форма Нвс-1) (а.с.17-18); копію акту від 30.03.2023 № 10-23 (форма Нвс-5) (а.с. 19-21); копію витягу з протоколу від 31.10.2023 № 310 (а.с. 23); копію довідки МСЕК від 27.03.2023 про встановлення позивачу 2-ої групи інвалідності (а.с. 24); копію довідки МСЕК від 05.12.2023 (а.с. 25).

Листом від 27.12.2023 № 12/С-21401-31744 Адміністрація Державної прикордонної служби України повідомила позивача, що у поданих документах відсутня довідка за формою згідно додатку 6, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 у зв`язку з чим запропонувала звернутись до керівництва органу за місцем проходження служби.

З метою виконання вищевказаних рекомендацій 24.01.2024 позивач подав заяву до Державного ліцею-інтернату з посиленою підготовкою "Кадетський корпус "імені І.Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України, з проханням надати довідку згідно додатку № 6 Порядку.

Листом від 24.02.2024 № 10/307-24 Державний ліцей-інтернат з посиленою підготовкою "Кадетський корпус "імені І.Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України (а.с. 10) повідомив позивача що протоколом № 1 від 20.02.2024 засідання робочої групи відмовлено у видачі відповідної довідки у зв`язку з відсутністю повноважень.

25.03.2024 ОСОБА_1 повторно звернувся до комісії Адміністрації Державної прикордонної служби України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій (а.с.11). До заяви окрім, документів, долучених при первинному зверненні 18.12.2023, додав копію довідки, виданої Державним ліцеєм-інтернатом з посиленою підготовкою "Кадетський корпус "імені І.Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України від 01.02.2023 року № 12/17 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (а.с.22).

Разом з тим, за результатами розгляду заяви позивача комісія Адміністрації Державної прикордонної служби України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, прийняла рішення від 18.04.2024 № 8/1/10 про відмову позивачу у наданні статусу учасника бойових дій, на підставі підпункту 1 пункту 4 розділу ІІ Пложення про комісію АДПСУ з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.04.2019 № 281, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 02.05.2019 за № 457/33428 (а.с. 15).

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII, у редакції на час виникнення спірних правовідносин) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Згідно із пунктом 19 частини 1 статті 6 Закону № 3551-ХІІ учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.

Суд зазначає, що механізм надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413, якою затверджений Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - Порядок № 413, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.2023 року № 1351).

Відповідно до абзацу другого пункту 2 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

За приписами абзацу третього пункту 2-1 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, проведення розвідувальних заходів, зокрема які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва).

Підставою для надання статусу учасника бойових дій особам, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, - довідка за формою згідно з додатком 6 (абзац 10 пункту 4 Порядку № 413).

Особи, зазначені в абзаці десятому цього пункту, за власним бажанням можуть додавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань. (абзац 11 пункту 4 Порядку № 413).

Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку № 413 рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін`юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Офісі Генерального прокурора, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, ДСНС, ДФС (далі - комісії), - стосовно осіб, зазначених в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку.

Особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов`язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 6 (абзац п`ятий пункту 6 Порядку № 413).

За приписами абзацу першого пункту 8 Порядку № 413 у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15 квітня 2019 року № 281 затверджено Положення про комісію Адміністрації Державної прикордонної служби України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни (далі Положення № 281).

Пунктом 1 розділу I Положення № 281 передбачено, що це Положення визначає основні функції, завдання, повноваження, склад та організацію роботи комісії Адміністрації Державної прикордонної служби України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни (далі - Комісія).

Відповідно до п.1 розділу IІ Положення № 281 основними завданнями Комісії є вивчення документів та прийняття рішення щодо визнання учасниками бойових дій військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Державної прикордонної служби України (далі - Держприкордонслужба), членів екіпажів кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків та вертольотів, осіб, які, перебуваючи на борту кораблів, катерів, суден забезпечення, літаків (вертольотів) Держприкордонслужби, виконували бойове (службове) завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями, позбавлення такого статусу, а також розгляд питань, пов`язаних із встановленням статусу учасника війни працівникам Держприкордонслужби, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія має право: вивчати довідки, документи та інші докази, надіслані керівниками органів Держприкордонслужби чи подані особисто колишніми військовослужбовцями і працівниками Держприкордонслужби; заслуховувати за потреби пояснення осіб, стосовно яких подані документи, свідків, представників органів державної влади, громадських організацій, рад ветеранів; подавати на розгляд міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», яка утворюється Міністерством у справах ветеранів України (далі - міжвідомча комісія), документи зі спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання; приймати рішення про надання статусу учасника бойових дій, учасника війни; повертати документи керівникам органів і підрозділів Держприкордонслужби, особам, які самостійно подали документи, для подальшого доопрацювання; приймати рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни; приймати рішення про позбавлення статусу учасника бойових дій, учасника війни; повторно розглядати за рішенням Голови Держприкордонслужби (особи, яка виконує його обов`язки) питання про надання статусу учасника бойових дій, учасника війни особам, яким було відмовлено в наданні такого статусу раніше (п.2 розділу IІ Положення № 281).

Комісія вивчає документи, у разі потреби заслуховує пояснення осіб, стосовно яких вони подані, та в місячний строк із дня надходження документів (уточненої інформації) приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій, учасника війни, або відмови в наданні такого статусу.

У разі виявлення розбіжностей чи неточностей у наданих документах Комісія повертає їх командирам (керівникам) військових частин (органів, підрозділів), установ, організацій та підприємств, особам, які самостійно подали документи, разом з обґрунтованою письмовою відповіддю з метою подальшого доопрацювання (п.3 розділу IІ Положення № 281).

У відповідності до п. 4 розділу ІІІ Положення № 281 для надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним у пункті 1 розділу II цього Положення, які брали участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, керівники органів Держприкордонслужби, у підпорядкуванні яких особи проходили (проходять) службу, протягом 30 календарних днів з дня участі осіб у виконанні бойових (службових) завдань, у проведенні розвідувальних заходів, отримання травм (поранень, контузій, каліцтв) зобов`язані подати на розгляд Комісії довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за формою згідно з додатком 6 до Порядку.

Особи за власним бажанням можуть подавати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань.

Підстави, відповідно до яких Комісія має право відмовити в наданні статусу учасника бойових дій, визначені в п.4 розділу IІ Положення № 281.

Так, зокрема Комісія відмовляє в наданні статусу учасника бойових дій, учасника війни в разі:

1) відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій, учасника війни;

2) надання недостовірних даних про осіб, зазначених у пункті 1 розділу III цього Положення;

3) подання документів державних органів, військових частин (органів, підрозділів) або підприємств, установ та організацій, матеріалів службових перевірок та інших документів, що встановлюють факт недостовірної інформації про участь особи в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, чи виконанні бойового (службового) завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями;

4) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, чи під час виконання бойового (службового) завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями.

Комісія інформує в місячний строк із дня прийняття відповідного рішення Міністерство у справах ветеранів України про осіб, яким надано статус учасника бойових дій, за формою згідно з додатком до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які виконували бойове (службове) завдання із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в умовах безпосереднього зіткнення та вогневого контакту з військовими формуваннями інших держав і незаконними збройними формуваннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 березня 2020 року № 203 (пункт 6 розділу II Положення № 218).

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що надання або відмова в надані статусу учасника бойових дій оформлюється відповідним рішенням Комісії, прийняттю якого передує певна процедура, зокрема, вивчаються і аналізуються подані особами документи, довідки, інші докази, заслуховуються пояснення, показання свідків (у разі потреби) та інше.

При цьому, рішення про надання або відмову у наданні статусу учасника бойових дій за своєю правовою природою, є індивідуально-правовим актом, відтак має відповідати загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, зокрема вимогам щодо обґрунтованості та вмотивованості, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Як встановлено судом, за результатами розгляду заяви позивача комісія Адміністрації Державної прикордонної служби України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, прийняла рішення від 18.04.2024 № 8/1/10 про відмову позивачу у наданні статусу учасника бойових дій, на підставі підпункту 1 пункту 4 розділу ІІ Пложення про комісію АДПСУ з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.04.2019 № 281, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 02.05.2019 за № 457/33428 (а.с. 15), тобто у зв`язку з відсутності документів, що містять достатні підтвердні докази, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій.

Відтак, для висновку про обґрунтованість вказаних доводів відповідача суду належить встановити перелік документів, які підтверджують участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для надання статусу учасника бойових дій, та дослідити, чи відповідають долучені позивачем на розгляд Комісії документи, вказаному переліку.

Так, за обставин цієї справи, перелік необхідних документів, які вказують на підстави надання позивачу статусу учасника бойових дій, визначається абзацом десятим пункту 4 Порядку № 413, і такими документами слугує, зокрема, довідка за формою згідно з додатком 6.. Також, з урахуванням приписів 11 пункту 4 Порядку № 413, особа може за власним бажанням додати інші документи, які містять докази та підтверджують факт виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань. Відтак, визначений абзацом 11 пункту 4 Порядку № 413 перелік документів, допускає альтернативність.

Матеріалами справи підтверджується, що на розгляд комісії Адміністрації Державної прикордонної служби України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни до заяви від 18.12.2023 про надання статусу учасника бойових дій позивач додав: копію акту від 30.03.2023 № 10/02-23 (форма Нвс-1) (а.с.17-18); копію акту від 30.03.2023 № 10-23 (форма Нвс-5) (а.с. 19-21); копію витягу з протоколу від 31.10.2023 № 310 (а.с. 23); копію довідки МСЕК від 27.03.2023 про встановлення позивачу 2-ої групи інвалідності (а.с. 24); копію довідки МСЕК від 05.12.2023 (а.с. 25).

Також, у подальшому, 25.03.2024 ОСОБА_1 повторно звернувся до комісії Адміністрації Державної прикордонної служби України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни із заявою про надання йому статусу учасника бойових дій (а.с.11). До заяви окрім, документів, долучених при первинному зверненні 18.12.2023, додав копію довідки, виданої Державним ліцеєм-інтернатом з посиленою підготовкою "Кадетський корпус "імені І.Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України від 01.02.2023 року № 12/17 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (а.с.22).

Разом з тим, вказана довідка від 01.02.2023 року № 12/17 не була взята відповідачем до уваги, оскільки підставою для її видачі є наказ від 24.02.2022 № 44-ОД, зі змісту якого, на переконання представника, неможливо встановити, що саме ОСОБА_1 залучався до безпосередньої участі у забезпеченні здійснення заходів національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також не зазначено конкретно визначених завдань, району виконання цих завдань, задіяних сил та засобів, а також періоду такої участі.

Також, представник зазначив, що у витягах із журналу службово-бойових дій ліцею від 24.02.2022 інв. № 9, що також є підставою для видачі довідки, відсутні дані про фактичне виконання завдань військовослужбовцям ліцею, зазначено лише загальну мету застосування ліцею.

Однак, суд не бере до уваги вищевказані доводи відповідача, оскільки дані мотиви не були покладені в основу спірного рішення.

Так, суб`єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в документі, що оскаржується. За іншого підходу суб`єкт владних повноважень міг би самостійно та довільно змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування, які є фундаментальними для правової держави.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 травня 2020 року у справі № 826/17201/17.

Більше того, оскаржуване рішення взагалі не містять жодного обґрунтування, які саме з наданих позивачем документів складені/оформленні з порушенням законодавства, а відсутність яких документів позбавляє відповідача прийняти рішення на користь позивача.

У матеріалах справи також відсутній протокол Комісії, що свідчить про відсутність будь-якого обґрунтування рішення про відмову у наданні позивачу статусу учасника бойових дій.

Відтак, таке рішення ставить позивача у становище правової невизначеності, не дозволяючи належним чином усунути недоліки, які не визначені у рішенні.

При цьому, суд враховує позицію, висловлену Верховним Судом у постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 826/6029/18, відповідно до якої у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Водночас, позивачем на розгляд Комісії надана довідка від 01.02.2023 року № 12/17 (а.с. 22) за підписом начальника ліцею за формою згідно Додатку 6 до Порядку, затвердженого постановою КМУ № 413, яка видана на підставі наказу начальника ліцею від 24.02.2022 № 44-ОД, а також журналу службово-бойових дій, в якому зафіксовано, в загальному, про участь працівників ліцею у забезпеченні здійсненні заходів національної безпеки.

У вказаній довідці заначено, що позивач дійсно 02.03.2022 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи м. Суми. В довідці зазначено, що вона є підставою для надання особі статусу учасника бойових дій.

При цьому, суду не надано доказів щодо скасування на підставі чинного законодавства України даної довідки.

Крім цього, будь-яких належних і допустимих доказів на підтвердження факту подання позивачем відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для видачі вказаної довідки, відповідач суду не надав.

Водночас, відповідальність за достовірність даних у довідці несе орган, який її видав. Доказів, які б підтверджували вчинення неправомірних дій службовими особами при вирішенні питання про надання вказаної довідки, відповідач суду також не надав.

Поряд з цим, на розгляд Комісії позивачем також було надано копію акту від 30.03.2023 № 10/02-23 (форма Нвс-1) (а.с.17-18), про нещасний випадок, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов`язків військової служби. Акт 30.03.2023 затверджений Головою ДПС України. В акті зафіксовано, що 02.03.2022, близько 7 год. 20 хв., позивач отримав вибухово-хвильову травму колінних суглобів. Вказане стало внаслідком протиправних дій військовослужбовців РФ, в умовах військової агресії з боку РФ, які вчинені на території України.

Також, матеріали справи містять витяг із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювання, поранень та травм у колишнього військовослужбовця (протокол № 310 від 31.10.2023) (а.с.23). Центральною ВЛК ДПС України вказаним рішенням встановила, що позивач отримав травму пов`язану із захистом Батьківщини, враховуючи проведення йому 30.08.2023 та 11.10.2023 операцій порціальної меніскектомія правого та лівого колінних суглобів.

За приписами пункту 21.5 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема, д) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України.

Отже, матеріали справи містять сукупність доказів, які не спростовані відповідачем, які підтверджують факт безпосередньої участі позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України 02.03.2022, а саме: акт про нещасний випадок, в якому зазначено про отримання позивачем 02.03.2022 травми колінних суглобів (а.с.17-18), витяг із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії про отримання позивачем травми колінних суглобів, що пов`язана із захистом Батьківщини (а.с.23); довідка про безпосередню участь у бойових діях (а.с.22), яка зокрема видана на підставі журналу службово-бойових дій, де зазначено про авіоудар 02.03.2022 по місцю, де перебував позивач.

Разом з тим, стверджуючи про наявність сумнів щодо залучення позивача у складі Державного ліцею-інтернату з посиленою підготовкою "Кадетський корпус "імені І.Г. Харитоненка Державної прикордонної служби України до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Комісія не скористалась наданим правом, передбаченим п. 2 розділу II Положення № 218, а саме у разі потреби в отримання додаткових відомостей - заслуховувати пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків.

Відтак, Комісія передчасно, без належного дослідження документів, які надають позивачу право на отримання статусу учасника бойових дій, прийняла рішення про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу учасника бойових дій.

За таких обставин, на переконання суду, оскаржуване рішення не відповідає вимогам та принципам управлінської діяльності, закріпленим у частині другій статті 2 КАС України, позаяк прийняте суб`єктом владних повноважень необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття, недобросовісно, що порушує права та законні інтереси позивача, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування, зокрема, індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

У контексті наведеного, суд зауважує, суд зауважує, що прийняття рішення про надання статусу учасника бойових дій належить до повноважень комісії Адміністрації Державної прикордонної служби України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, які є дискреційними.

Згідно Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач з урахуванням його правової оцінки наданої судом у рішенні.

Таким чином, враховуючи те, що повноваження відповідача у даній справі є дискреційними, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.12.2023 (у т.ч. з урахуванням долучених документів 25.03.2024) щодо надання статусу учасника бойових дій та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Відтак, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат пов`язаних з розглядом справи не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі не вирішується.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Комісії Адміністрації Державної прикордонної служби України з питання розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Адміністрації Державної прикордонної служби України з питання розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від18.04.2024 № 2/1/10, яким ОСОБА_1 відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій.

Зобов`язати Комісію Адміністрації Державної прикордонної служби України з питання розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасникам війни (вул. Володимирська, 26, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 00034039) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) від 18.12.2023 (у т.ч. з урахуванням долучених документів 25.03.2024) щодо надання статусу учасника бойових дій та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко