Рішення № 127435761, 19.05.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2025 року Справа№640/15957/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Спарк-Швейне Обладнання» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Одеської митниці Державної митної служби України, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів UA500130/2022/000033/2 від 25.03.2022;

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2022/000076 від 25.03.2022.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2022 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.10.2022 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи Митного кодексу України та зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу №640/15957/22 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу №640/15957/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" до Одеської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови. Вирішено справу призначити до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Вирішено розгляд справи розпочати спочатку.

01.04.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив представник позивача з викладеною у відзиві позицією не погоджується, вказує, що висновок відповідача про те, що у поданих до митного оформлення документах заявлено неповні відомості про митну вартість товару, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні є необґрунтованим, а рішення про коригування митної вартості товарів №UA500130/2022/000033/2 від 25.03.2022 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2022/000076 від 25.03.2022 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

У запереченнях представник відповідача вказує, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2022/000033/2 від 25.03.2022, а саме:

1.Відповідно до п.4.1 контракту від 22.11.2021 HF10-2021 оплата за товар здійснюється щляхом 100% передплати на суму вказану в проформі , однак банківський платіжний документ № 124 від 02.12.2021 відсутнє посилання на проформу інвойс надану до митного оформлення .

2. На аркушах контракту від 22.11.2021 HF10-2021 містяться відтиски печаток покупця та продавця, однак в місцях де місце відтиску збігається з текстом документу чітко видно, що текст документа надрукований поверх цих відтисків. Що в свою чергу дає підстави сумніватися в оригінальності документа та правдивості відомостей наведених в ньому.

3. Відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до наданого проформи інвойсу від 22.11.2021 № HF-SM20211122B поставка товару здійснюється на умовах FOB SHANGHAI тобто вартість страхування не включена у вартість товару. До митного оформлення був наданий документ підтверджуючий вартість перевезення №380657 від 17.01.2022, в якому експедитором вказано, що товар не страхувався.

Однак в поданих до митного оформлення документах відсутня інформація про те, чи страхувався вантаж отримувачем.

Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.

Декларантом надано лист № б/н від 25.03.2022, в якому було повідомлено, що можливість надати додаткові документи по митній вартості відсутня.

За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано резервний метод (метод 2 ґ).

Вважає, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA500130/2022/000033/2 від 25.03.2022 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2022/000076 від 25.03.2022 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «Спарк-Швейне Обладнання».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.05.2025 у задоволенні клопотання представника Одеської митниці Державної митної служби України про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Спарк-Швейне Обладнання» (ЄДРПОУ 35860885) (покупець) та продавцем Компанією «MENGCENG HUAFEI SEWING EQUIPMENT CO., LTD.» (Продавець) укладено Контракт-Імпорт №HF10-2021, відповідно до якого продавець зобов`язаний поставити Покупцю за його заявками-замовленнями, а покупець зобов`язується прийняти у власність від продавця товар (промислове швейне обладнання) згідно з інвойсами на кожну партію товару.

Відповідно до п. 2.3 Контракту загальна вартість товару, який буде поставлено за цим Контрактом, становить 28 775,00 (двадцять вісім тисяч сімсот сімдесят п`ять) доларів США.

Поставка здійснюється на умовах FOB (ІНКОТЕРМС 2010), якщо інше не вказано в інвойсі (п.3.2 Контракту).

Пунктом 4.2 Контракту визначено умови оплати, зокрема попередня оплата за товар 100 % від загальної суми поставки згідно виставленої проформи інвойсу.

Послуги з транспортування товару до м. Одеси, сплачуються позивачем окремо від вартості товару на підставі Договору про транспортно-експедиторське обслуговування №03052017 від 03.05.2017 з ТОВ «Ламанг Шипінг».

На виконання вказаного Контракту здійснено поставку товару, а саме - меблі(основи), нові, що спеціально призначені для швейних машин: ( А4 стіл з основою 550 комплектів; BR-X5 стіл з основою 400 комплектів; Stand основа, що має одну малу та одну велику педаль 100 комплектів) загальною фактурною вартістю 28775 доларів США.

23 лютого 2022 з метою митного оформлення поставленого товару декларантом ТОВ «ТОП Фавор» в інтересах позивача складено та подано до Одеської митниці (далі по тексту відповідач) електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA500130/2022/006330.

Митна вартість товару визначена за ціною Контракту (основним методом), станом на дату оформлення ЕМД № UA500130/2022/006330 задекларована митна вартість товару для визначення розміру митних платежів становила 1 167 944,64 грн. (40 291,04 доларів США*29,9877 грн./1 долар США).

Відповідно до вимог МК України позивачем до митної вартості товару також включено вартість послуг з транспортування товару, які здійснюються до митної території України, згідно рахунку фактури №LS-4415509 від 17.01.2022 на суму 333 823,57 грн., що було еквівалентно 11 516,04 доларів США станом на дату складення ЕМД. В національній валюті України на дату оформлення ЕМД № UA500130/2022/006330 задекларована позивачем митна вартість товару для визначення розміру митних платежів становила 1 167 944,64 грн.

На підтвердження заявлених відомостей про митну вартість до митного органу надано:

- пакувальний лист (Packing list) від 22.11.2021;

- рахунок-проформа (Proforma invoice) №HF-SM20211122В від 22.11.2021;

- рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №HF-SM20211122В від 22.11.2021;

- накладна УМВС (SMGS consignment note (rail)) №30026129 від 22.11.2021;

- декларація про походження товару (Declaration of origin) №HF-SM20211122В від 22.11.2021;

- митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UA500130/2022/006073 від 21.02.2022;

- картка відмови у прийняті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA500130/2022/000063 від 21.02.2022;

- платіжне доручення в іноземній валюті №124 від 02.12.2021;

- довідка про транспортні витрати №380657 від 17.01.2022;

- прейскурант (прас-лист) виробника товару б/н від 22.11.2021;

- висновок про вартісні характеристики товару, виготовлений спеціалізованою експертною організацією О-7 від 01.02.2022;

- контракт-імпорт № HF10-2021 від 22.11.2021;

- договір про надання послуг митного брокера №609 від 13.12.2021;

- договір (контракт) про перевезення №0305217 від 03.05.2017;

- копія митної декларації країни відправлення №520320210531021699 від 20.12.2021;

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару» МЕБЛІ (ОСНОВИ), НОВІ, ЩО СПЕЦІАЛЬНО ПРИЗНАЧЕНІ ДЛЯ ШВЕЙНИХ МАШИН: - A4 СТІЛ З ОСНОВОЮ - 550 КОМПЛЕКТІВ; - BR-X5 СТІЛ З ОСНОВОЮ - 400 КОМПЛЕКТІВ; - STAND ОСНОВА, ЩО МАЄ ОДНУ МАЛУ ТА ОДНУ ВЕЛИКУ ПЕДАЛЬ - 100 КОМПЛЕКТІВ; Виробник: MENGCHENG HAUFEI SEWING EQUIPMENT CO. LTD. Торгівельна марка: SM.» до Одеської митниці подано митну декларацію (МД) № UA500130/2022/006330 від 23.02.2022 року.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № UA500130/2022/006330 від 23.02.2022 року позивачем надані документи, зазначені в графі 44 МД.

В подальшому від відповідача надійшло повідомлення з пропозицією надати додаткові документи, що підтверджують числові значення митної вартості товару, у відповідь на яке позивачем листом б/н від 25.03.2022 повідомлено, що ним надано всі необхідні для визначення митної вартості товару за основним методом документи, які в повній мірі підтверджують числові значення митної вартості товару.

25.03.2022 відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500130/2022/000076 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500130/2022/000033/2 в сторону збільшення за резервним методом.

У рішенні зазначено, що відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.12 № 4495-VI (далі - МКУ) перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МКУ. Відповідно до частини п`ятої статті 54 МКУ митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до частини другої статті 52 МКУ декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Так, у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, ознаки підробки та не подані всі документи, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема:

1. Відповідно до п.4.1 контракту від 22.11.2021 HF10-2021 оплата за товар здійснюється шляхом 100% передплати на суму вказану в проформі, однак банківський платіжний документ № 124 від 02.12.2021 відсутнє посилання на проформу інвойс надану до митного оформлення.

2. На аркушах контракту від 22.11.2021 HF10-2021 містяться відтиски печаток покупця та продавця, однак в місцях де місце відтиску збігається з текстом документу чітко видно, що текст документа надрукований поверх цих відтисків. Що в свою чергу дає підстави сумніватися в оригінальності документа та правдивості відомостей наведених в ньому.

3. Відповідно до ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого проформи інвойсу від 22.112021 № HF-SM20211122В поставка товару здійснюється на умовах FOB SHANGHAI тобто вартість страхування не включена у вартість товару. До митного оформлення був наданий документ підтверджуючий вартість перевезення №380657 від 17.012022, в якому експедитором вказано, що товар не страхувався. Однак в поданих до митного оформлення документах відсутня інформація про те, чи страхувався вантаж отримувачем.

Декларантом надано лист № б/н від 25.03.2022, в якому було повідомлено, що можливість надати додаткові документи по митній вартості відсутня.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.

При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Щодо посилань митного органу на такий недолік як «Відповідно до п.4.1 контракту від 22.11.2021 HF10-2021 оплата за товар здійснюється шляхом 100% передплати на суму вказану в проформі , однак банківський платіжний документ № 124 від 02.12.2021 відсутнє посилання на проформу інвойс надану до митного оформлення», суд зазначає наступне.

Рахунок-проформа (проформа-інвойс) являє собою комерційний документ, який містить відомості про кількість, ціну та вартість товару. Проформа-інвойс (proforma invoice) є попереднім рахунком, який надається для сплати за товар постачальником. Тобто, у такому документі відображена цінова інформація, яка дає покупцю попереднє уявлення про те, яку суму слід сплатити за товар. Проформа-інвойс та інвойс - це практично ідентичні один одному документи. Різниця між ними полягає лише у тому, що у проформі-інвойсі дані про товарне постачання є проміжними, тобто зміни можуть стосуватися як суми, так і деяких артикулів чи моделей певних товарів. Інвойс - документ, що надається продавцем покупцеві та містить перелік товарів, їх кількість і ціну, за якою вони поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага ті інші), умови поставки і відомості про відправника та одержувача. Виписка інвойсу свідчить про те, що (крім випадків, коли постачання здійснюється по передоплаті) у покупця з`являється обов`язок оплати товару відповідно до зазначених умов, а також про те, що товар відвантажено відповідно до умов поставки.

Тобто, правова природа вказаних документів є такою, що згідно до звичаїв ділового обороту, передоплата найчастіше здійснюється згідно проформи-інвойсу , при цьому остаточний розрахунок - після видання інвойсу остаточного, коли є зрозумілим, скільки точно товару було відвантажено покупцеві.

При цьому як інвойс, так і проформа-інвойс стосуються однієї й тієї ж специфікації та контракту.

Так, загальні вимоги Національного банку України до оформлення клієнтами доручень на переказ коштів в іноземній валюті або банківських металів, їх виконання уповноваженими банками й іншими фінансовими установами (далі - уповноважений банк), порядку зарахування коштів в іноземній валюті, а також особливості здійснення уповноваженим банком арешту та примусового списання коштів в іноземних валютах та банківських металів з рахунків клієнта і з кореспондентських рахунків уповноваженого банку - резидента та нерезидента, відкритих в іншому уповноваженому банку-резиденті, встановлює Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2008 року №216, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 жовтня 2008 року за №910/15601 (надалі - Порядок №216).

Пунктом 2.2 Порядку №216 передбачено, що платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів.

При цьому, чинним законодавством не встановлено обов`язку здійснювати посилання на інвойс чи проформу в банківському платіжному документі.

Отже, навіть відсутність у банківських документах посилання на інвойс чи проформу, за умови наявності вказівки на контракт та товари, які оплачуються, не є підставою для висновку щодо недостовірності наданої позивачем інформації про митну вартість товару, а у сукупності з іншими документами, що стосуються поставки оцінюваного товару, дозволяють ідентифікувати платіж з оцінюваним товаром.

Крім того, відповідно до п. 2.3 Контракту №HF10-2021 загальна вартість товару, який буде поставлено за цим Контрактом, становить 28 775,00 доларів США. Пунктом 4.2 Контракту визначено умови оплати, зокрема попередня оплата за товар 100 % від загальної суми поставки згідно виставленої проформи інвойсу.

22.11.2021 Компанією «MENGCENG HUAFEI SEWING EQUIPMENT CO., LTD» виставлено до оплати проформу інвойс №HF-SM20211122В від 22.11.2021 на загальну суму 28 775 доларів США.

Вказана сплачена позивачем 02.12.2021, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №124, сплачена сума збігається з сумою, зазначеною в п. 2.3 Контракту та в проформі інвойсі, крім того, у платіжним дорученням в іноземній валюті №124 у графі «Призначення платежу» мається посилання на контракт №HF10-2021 від 22.11.2021, що повністю спростовує посилання відповідача про неможливість перевірки правильності визначення митної вартості товарів.

Щодо посилань митного органу на такий недолік як «На аркушах контракту від 22.11.2021 HF10-2021 містяться відтиски печаток покупця та продавця, однак в місцях де місце відтиску збігається з текстом документу чітко видно, що текст документа надрукований поверх цих відтисків» суд зазначає, що зазначені обставини є суб`єктивною думкою працівників митного органу та жодним чином не може викликати сумнівів щодо заявленої митної вартості товару.

Оскільки відповідач не є експертом з виявлення підозрілих печаток. Жодних експертиз з цього питання не проводилось. Отже, такий довід відповідача не є обґрунтованим та не може слугувати підставою для донарахування митних платежів.

До митного оформлення надано Контракт-Імпорт №HF10-2021 від 22.11.2021, вказаний контракт скріплено підписами та печатками сторін контракту, вказаним контрактом сторонами погоджено суму та умови поставки. Контракт містить всі необхідні дані, що дають можливість ідентифікувати сторони договору, суму договору, інші істотні умови, більш того контракт не містить жодних виправлень, помилок чи недоліків.

Пунктом 2.3 Контракту сторонами визначена вартість товару у розмірі 28 775 доларів США, на виконання умов Контракту Продавцем 22.11.2021 надано до оплати проформу інвойс №HF-SM20211122В від 22.11.2021 на загальну суму 28 775 доларів США, вказана сума сплачена позивачем 02.12.2021, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті №124, сплачена сума збігається з сумою, зазначеною в контракті та в проформі інвойсі. Враховуючи викладене, поданий до митного оформлення контракт містить всі необхідні дані для перевірки правильності визначення митної вартості товарів.

Щодо посилань митного органу на такий недолік як «Відповідно до ч.10 ст.58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів. Відповідно до наданого проформи інвойсу від 22.11.2021 № HF-SM20211122B поставка товару здійснюється на умовах FOB SHANGHAI тобто вартість страхування не включена у вартість товару. До митного оформлення був наданий документ підтверджуючий вартість перевезення №380657 від 17.01.2022, в якому експедитором вказано, що товар не страхувався. Однак в поданих до митного оформлення документах відсутня інформація про те, чи страхувався вантаж отримувачем.», суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 7 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на страхування цих товарів.

Тобто, законодавець чітко визначає умову, за якої до митної вартості товару необхідно додавати витрати на страхування товарів. Такою умовою є невключення таких витрат до ціни товару.

Як наслідок, умови поставки FOB м. Шанхай, Китайська Народна Республіка (Incoterms 2010) не передбачають зобов`язань ані Продавця, ані позивача щодо укладення договору (контракту) страхування Товару, відтак позивач не міг надати відповідачу під час митного оформлення спірного Товару документи, що підтверджують вартість страхування Товару, в силу відсутності останніх.

Судом встановлено, що в рішеннях про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, на наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.

Більше того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.

Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29.05.2012 у справі № 21-91а12 та від 31.03.2015 у справі № 21-127а15.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем разом з митною декларацією документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

Судом відхиляються посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 25166,67 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не вирішується, оскільки повний розрахунок понесених позивачем витрат, як зазначено в позовній заяві, буде надано відповідно до вимог ч. 7 ст. 139 КАС України протягом п`яти діб з дня проголошення рішення суду.

Тому, питання про розподіл вказаних судових витрат може бути вирішено шляхом ухвалення додаткового рішення після надання позивачем доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат в порядку та строки передбачені ст. ст. 139, 143, 252 КАС України.

Керуючись статтями 139, 143, 241, 243-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" (код ЄДРПОУ 35860885, 03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86, літ. Г, оф. 1) до Одеської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 44005631, 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21 А) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA500130/2022/000033/2 від 25.03.2022.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці Державної митної служби України №UA500130/2022/000076 від 25.03.2022.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спарк-Швейне Обладнання" судовий збір в розмірі 25166,67 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Державної митної служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов