Рішення № 127435504, 16.05.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2025 року Справа№640/6485/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Троянової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Лайн» (65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20, ЄДРПОУ 43615262) до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555, адреса місцезнаходження: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8А) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід Лайн» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00000151501 від 04.02.2022 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 квітня 2022 року відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив від Київської митниці, а також відповідь на відзив та клопотання про заміну відповідача від позивача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року суд прийняв до провадження адміністративну справу № 640/6485/22 та призначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Лайн» та Київської митниці Держмитслужби про заміну відповідача. Замінено відповідача у справі Київської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43337359) на його правонаступника Київську митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.

За правилами частини 1статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 27.01.2022 року державним інспектором ВМО №1 м/п «Ліски» складено акт про неподання позивачем митних декларацій у визначені законодавством строки №UA100180/2022/12, внаслідок чого встановлено порушення експедитором законодавства України в галузі митної справи, а саме ч. 1 ст. 263 МК України. 04.02.2022 року відповідачем на підставі вказаного акту прийнято податкове повідомлення-рішення №00000151501, яким застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 1020 грн. Зазначив, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акту, який не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 20 серпня 2015 року № 727. Крім того, зазначив, що акт складено одноособово посадовою особою митного органу без проведення перевірки платника податків, що суперечить вимогамМитного кодексу України. Окрім того, зазначив, що відповідачем при прийнятті спірного рішення допущено розширене тлумачення власних повноважень, оскільки обраний ним спосіб реалізації владно-управлінської функції щодо здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства з питань митної справи не передбачений чинним законодавством. Податкове повідомлення-рішення відповідача №00000151501 від 04.02.2022 року вважає протиправним, просив задовольнити позов.

Відповідачем через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що позивачем не заперечується факт неподання митної декларації у строки встановлені законодавством. Митним кодексом України не передбачено проведення документальної перевірки факту неподання/несвоєчасності подання митної декларації.Доводи позивача про те, що податкові повідомлення-рішення повинні направлятися за результатом складання саме акту документальної перевірки вважає безпідставними. Враховуючи неврегульованість законодавством процедури фіксування факту неподання/несвоєчасного подання митної декларації, розпорядженням митниці від 28.11.2016 №31/01-р затверджено форму акту про неподання митної декларації.

Крім того, позивачем подано до суду відповідь на відзив, зміст якої аналогічний викладеному у позовній заяві.

Окрім того, відповідачем подано суду заперечення на відповідь позивача, зміст яких аналогічний викладеному у відзиві на позовну заяву.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач-Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід Лайн» (код ЄДРПОУ 43615262), зареєстроване як юридична особа 08.05.2020 року, місцезнаходження 65014, Одеська обл., м. Одеса, вул. Маразліївська, буд. 1/20.

Відповідач - Київська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43997555) є суб`єктом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері митної справи.

Судом встановлено, що10 січня 2022 року до зони митного контролю відділу митного оформлення № 1 митного поста «Ліски» надійшов вантаж, який переміщувався внутрішнім транзитом за митною декларацією від 05 січня 2022 року №UA805190/2022/000307.

ТОВ «Схід Лайн» протягом 10 робочих днів з дати доставлення товарів митну декларацію подано не було, про що Київською митницею складено акт від 27.01.2022 №UA100180/2022/12 про неподання митної декларації.

За результатом встановлення факту неподання позивачем митної декларації відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04 лютого 2022 року № 000000151501, яким останньому визначено суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у розмірі 1020,00 грн.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 04 лютого 2022 року № 000000151501, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, урегульовані положеннямиМитного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI.

За змістом пунктів 20, 23 та 24 частини першої статті 4 Митного кодексу України митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством, відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно з частинами першою, другою статті 263 Митного кодексу України митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

Пунктом 46.6 статті 46 ПК України передбачено, що митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань.

Статтею 110 Податкового кодексу України визначено, що платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з пунктом 116.1 статті 166 Податкового кодексу України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Схід Лайн» порушено строки подання митної декларації, які передбачені статтею 263 Митного кодексу України, а саме не подано митну декларацію протягом 10-ти робочих днів з моменту доставки товарів до митного органу призначення.

Суд звертає увагу, що факт неподання митної декларації у строки встановлені законодавством позивачем не заперечується.

Апелянт обґрунтовуючи свою позицію, посилається лише на порушення митним органом процедури оформлення порушення законодавства України в галузі митної справи, зокрема на те, що акт складено одноособово посадовою особою митного органу, без проведення перевіркиплатника податків та без залучення уповноважених осіб до такої перевірки.

З цього приводу, суд зауважує, що Порядок складання податкових повідомлень-рішень, зокрема і внаслідок неподання митної декларації, у визначені законодавством строки врегульовано Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204 (далі Порядок №1204).

Пунктом 1 розділу 2 Порядку №1204 передбачено, що контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи і складає податкове повідомлення-рішення у випадках, якщо, зокрема:

1) платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявність показників, які підлягають декларуванню відповідно до вимог Кодексу, та наявність чинних (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

7) в інших випадках, коли надсилання (вручення) податкового повідомлення- рішення передбачено законом.

Пунктом 2 розділу 2 Порядку № 1204 також встановлено, що у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за формами, серед яких зокрема наявна форма «ПС» - у разі застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового законодавства (крім штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень).

Форма податкового повідомлення-рішення «ПС» наведена у додатку 21 до Порядку №1204. Вказана форма містить текст наступного змісту «... на підставі акта перевірки та/або за даними інформаційних баз контролюючого органу (в тому числі Єдиного реєстру податкових накладних) встановлено порушення ... (далі зазначається яку саме норму порушено)».

Як зазначив відповідач, у даному випадку інформаціяпро порушення строків, передбачених статтею 263 Митного кодексу України була встановлена із інформаційної бази автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор-2006» митниці.

Слід звернути увагу, що відповідно до частини третьої статті 345 Митного кодексу України, митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо:

1)правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2)обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3)правильності класифікації згідно зУКТ ЗЕДтоварів, щодо яких проведено митне оформлення;

4)відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5)законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Митним кодексом України не передбачено проведення документальної перевірки факту неподання/несвоєчасності подання митної декларації.

Відповідно, доводи позивача про те, що податкові повідомлення-рішення повинні направлятись за результатом складання саме акту документальної перевірки є безпідставними.

Враховуючи неврегульованість законодавством процедури фіксування факту неподання/несвоєчасного подання митної декларації, розпорядженням митниці від 28 листопада 2016 року №31/01-р була затверджена форма акту про неподання митної декларації. Відомості про скасування такого розпорядження у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем не заперечується факт неподання митної декларації у строки, встановлені законодавством, а також оскільки судом не встановлено порушення відповідачем порядку фіксування правопорушення та, відповідно, порядку прийняття податкового повідомлення-рішення №00000151501від 04.02.2022 року за фактом порушення позивачем частини 1 статтею 263 МК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першоїстатті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до вимог частин першоїстатті 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятоїстатті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до пункту 10 частини 2статті 245 КАС Українипри вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечитьзаконуі забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За наслідками судового розгляду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

У відповідності до положень статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15,19-21,72-79, 90, 94, 122, 123, 132,159-161,164,192-194,224-228,241-247,255,253-262,293-295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Схід Лайн» до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 16 травня 2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Суддя О.В. Троянова