Ухвала суду № 127435298, 19.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 травня 2025 рокуСправа №160/14306/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голобутовського Р.З., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення у справі №160/14306/21 за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

06.03.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Летучого Володимира Ігоровича про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 у справі №160/14306/21 з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі №160/14306/21, а саме нарахувати та виплатити правонаступнику ОСОБА_2 ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії за період з 01.02.2015 по 01.05.2018 згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-111 та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати» від 21.02.2001 №159 у розмірі 40879,12 грн.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що примусове виконання судового рішення у цій справі не призвело до виконання рішення боржником у повному обсязі, виконавче провадження було закінчено через неможливість виконати рішення суду саме внаслідок бездіяльності відповідача. Так, відповідач не виплатив стягувачу компенсацію втрати частини доходів у розмірі 40879,12 грн та нарахував суму компенсації втрати частини доходів в сумі лише 3845,90 грн, а не 40879,12 грн, яку чітко зазначено у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі №160/14306/21. При цьому, рішення суду набрало законної сили та є обов`язковим до виконання боржником.

Суд зазначає, що справа була розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, сторонами у письмовому вигляді подані відповідні пояснення з приводу заявленого питання, у зв`язку з чим відсутні підстави для призначення та розгляду питання щодо судового контролю за виконанням судового рішення у судовому засіданні.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №160/14306/21 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

30.04.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано письмові пояснення щодо заяви про встановлення судового контролю по справі №160/14306/24, у яких відповідач зазначає, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 по справі №160/1346/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було нараховано та виплачено ОСОБА_2 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії за період з 01.02.2015 по 01.05.2018 у розмірі 2033,22 грн. В електронній пенсійній справі наявна відомість про смерть ОСОБА_2 03.12.2023, актовий запис № 5259 від 05.12.2023. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 по справі №160/14306/21 змінено стягувача у виконавчому листі, виданому Дніпропетровським окружним адміністративним судом 29.01.2024 по справі №160/14306/21, з ОСОБА_2 на правонаступника ОСОБА_1 . Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нараховано компенсацію втрати частини доходів в сумі 38845,90 грн, яка обліковується в Пенсійному фонді України. Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» (зі змінами) передбачено, що суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 №1165. Доплата ОСОБА_1 буде виплачена за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік. Зважаючи на викладене, покладені судом зобов`язання вчинити дії виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 в адміністративній справі №160/14306/21 позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 компенсації за несвоєчасну виплату пенсії за період з 01.02.2015 року по 01.05.2018 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно провести розрахунок компенсації за несвоєчасну виплату пенсії ОСОБА_2 , з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2022 у справі №160/14306/21 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області задоволено частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 у справі №160/14306/21 скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 компенсації за несвоєчасну виплату пенсії за період з 01.02.2015 року по 01.05.2018 року та зобов`язання повторно провести розрахунок компенсації за несвоєчасну виплату пенсії ОСОБА_2 , з урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні, та прийняти нове судове рішення в цій частині.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №160/14306/21 касаційні скарги ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10.02.2022 у справі №160/14306/21 скасовано, справу №160/14306/21 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі №160/14306/21 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволено частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 в адміністративній справі №160/14306/21 змінено.

Абзац 3 резолютивної частини рішення викладено у такій редакції:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_2 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії за період з 01.02.2015 по 01.05.2018 згідно з Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів» у зв`язку з порушенням термінів їх виплати від 21.02.2001 №159 у розмірі 40879,12 грн».

В іншій частині Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 в адміністративній справі №160/14306/21- залишено без змін.

29.01.2024 Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі №160/14306/21, з примусового виконання якого відкрито виконавче провадження постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 09.02.2024 ВП №74088903.

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 27.01.2024 ВП №74088903 закінчено виконавче провадження.

Зазначеною постановою встановлено наступне:

Державним виконавцем за заявою стягувача 09.02.2024, на підставі ст.ст.3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. Даною постановою боржника було проінформовано про необхідність виконати рішення у строк протягом 10 робочих днів, копії якої направлені сторонам виконавчого провадження. Відповідно до офіційного листа Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 по справі 160/1346/20 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було нараховано та виплачено ОСОБА_2 компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії за період з 01.02.2015 року по 01.05.2018 року у розмірі 2033,22 грн. В електронній пенсійній справі наявна відомість про смерть ОСОБА_2 03.12.2023, актовий запис № 5259 від 05.12.2023. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 по справі № 160/14306/21 змінено стягувача у виконавчому листі, виданому Дніпропетровським окружним адміністративним судом 29.01.2024 по справі № 160/14306/21, з ОСОБА_2 на правонаступника ОСОБА_1 . Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нараховано компенсацію втрати частини доходів в сумі 38845,90 грн, яка обліковується в Пенсійному фонді України. Доплата ОСОБА_1 буде виплачена за окремою програмою, передбаченою в бюджеті Пенсійного фонду України, за рахунок коштів державного бюджету України на відповідний рік. Оскільки згідно з пунктом 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України - взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства. З урахуванням викладеного, боржником рішення суду в цілому не виконано. З системного аналізу норм Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що єдиними заходами примусового виконання рішень зобов`язального характеру є застосування штрафних санкцій до боржника та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно з вищезазначеним Законом. Інших заходів для примусового виконання рішень немайнового характеру законодавством не визначено. Статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження» прямо та однозначно встановлена імперативна норма, що регламентує подібні правовідносини та детально встановлює процедуру виконання рішення суду у немайновому спорі, а саме: - у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. - у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Штрафні санкції передбачені ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» - про зазначене також йдеться і в ст. 63 цього Закону. Вищевикладене стало підставою для вжиття штрафних санкцій до боржника: Постановою від 10.12.2024 на боржника накладено штраф у розмірі 5100 грн. з наданням повторного 10-денного строку для виконання. Постановою від 22.01.2025 на боржника накладено штраф у розмірі 10200 грн. Між тим, рішення суду з боку боржника залишилося невиконаним в повному обсязі. 22.01.2025 державним виконавцем відділу було направлено до ГУНП в Дніпропетровській області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого ст. 382 Кримінального кодексу України. Інших заходів для примусового виконання рішень немайнового характеру законодавством не визначено, рішення без участі боржника виконати неможливо, тому керуючись вимогами п. 11 частини першої статті 39 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає завершенню.

Розглядаючи питання щодо наявності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у цій справі, суд зазначає наступне.

За правилами ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Наведена норма кореспондується із положеннями ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Конституційний Суд України у рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 (справа №1-26/2012) зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу №1-7/2013 Конституційний Суд України у рішенні №5-рп/2013 від 26.06.2013 звернув увагу, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Таким чином, з моменту набрання законної сили судовим рішенням виникає безумовний обов`язок його виконання.

Відповідно до положень ч.ч. 4, 5 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах, вирішує суддя адміністративного суду одноособово, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 373 Кодексу адміністративного судочинства України).

Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно ч. 1 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (ч. 2 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (ч. 3 ст. 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України).

Заявник, звернувшись до суду із заявою у порядку ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, просить встановити судовий контроль та зобов`язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу поданої заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та доказів доданих до неї видно, що на думку заявника судове рішення у справі №160/14306/21 залишається невиконаним.

Суд вважає такі доводи обґрунтованими та зазначає, що оскільки рішення суду має зобов`язальний характер, а обставини його невиконання дають суду обґрунтовані підстави вважати, що відповідач може ухилятись від його виконання.

При цьому, суд враховує, що спір у цій справі виник між сторонами не з підстав наявності права у позивача на компенсацію за несвоєчасну виплату пенсії за період з 01.02.2015 по 01.05.2018, а щодо розрахунку такої компенсації, який фактично було здійснено на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 у справі №160/1346/20.

Так, на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2020 у справі № 160/1346/20 у травні 2021 року на рахунок позивача перераховано суму у розмірі 2033,22 грн в рахунок компенсації за несвоєчасну виплату пенсії за період з 01.02.2015 по 01.05.2018.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023 у справі №160/14306/21 сума компенсації за означений період визначена у розмірі 40879,12 грн, отже, залишок нарахованої на виконання рішення суми складає 38845,90 грн.

Враховуючи викладене, суд робить висновок про наявність підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №160/14306/21, оскільки станом на дату судового розгляду рішення відповідачем у повному обсязі не виконано.

Керуючись ст. ст. 14, 370, 372, 382, 382-1, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення у справі №160/14306/21 за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення у справі №160/14306/21.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2021 у справі №160/14306/21 з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 06.11.2023 у місячний строк з моменту отримання цієї ухвали.

Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, що відповідно до ч. 10 ст. 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до ч. 3 ст. 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський